Труба кличе! - Енергоринок - dt.ua

Труба кличе!

25 вересня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №35, 25 вересня-2 жовтня

Розкрадання нафти з магістральних трубопроводів стало системним надприбутковим тіньовим бізнесом в Україні. Держава щомісяця недоодержує десятки мільйонів гривень не тільки на "втратах" сировини з труби, а й на несплачених податках від продажу палива, яке виготовляють із краденої нафти. "Бізнесмени" закуповують на виручені гроші дороге обладнання та заручаються підтримкою силовиків і суддів.

Дровами прикриють або зерном присиплють. Викрадачі нафти намагаються маскувати цистерни, у яких перевозять викачане з труби «чорне золото»

 

Розкрадання нафти з магістральних трубопроводів стало системним надприбутковим тіньовим бізнесом в Україні. Держава щомісяця недоодержує десятки мільйонів гривень не тільки на "втратах" сировини з труби, а й на несплачених податках від продажу палива, яке виготовляють із краденої нафти. "Бізнесмени" закуповують на виручені гроші дороге обладнання та заручаються підтримкою силовиків і суддів.

За останні три з половиною роки (з 1 січня 2012 р.) служба безпеки "Укртранснафти" виявила 146 "врізок" у магістральні нафтопроводи. На їхню ліквідацію та на відновлення інфраструктури після незаконного "операційного втручання" було витрачено майже 12 млн бюджетних гривень.

Втрати держскарбниці від нелегального продажу палива, виробленого з краденої нафти, у десятки разів більші. В "Укртранснафті" підрахували: щомісяця з труби крадуть близько 3 тис. т нафти (щоб було простіше уявити, це поїзд з 50 вагонів-цистерн) на суму 1 млн євро.

Кустарна переробка нафти на захованих у лісах та ангарах занедбаних промпідприємств міні-НПЗ дає "бізнесменам" на виході близько 1,5 тис. т бензину та ДП, при нелегальному продажі яких держбюджет щомісяця недоодержує 15 млн грн податків.

Технічно озброєні й особливо небезпечні

Якщо раніше "врізники" використовували примітивні інструменти (помповий насос, механічний манометр і шланг), то сьогодні вони вже не заощаджують на технічному оснащенні: на місцях злочину виявляють дороге обладнання. Для перекачування краденої сировини використовують недешеві кілометрові труби з металопластику. Для прокладання відводів застосовується спецтехніка горизонтального буріння, а для перевезення вкраденого — автопарк дорогих автоцистерн. Очевидно, великі доходи покривають такі витрати.

Останній приклад: 14 вересня поблизу с. Бужок Золочівського району Львівської області на магістральному нафтопроводі Броди—Держкордон співробітники спеціального підрозділу служби охорони "Укртранснафти" виявили незаконне "врізки" з відводом. На місці також знайшли спеціалізовану комп'ютерно-діагностичну апаратуру, яку зловмисники використовували для контролю тиску в магістральному нафтопроводі. Це обладнання давало змогу "чорним нафтовикам" управляти відбором нафти на відстані й залишатися непоміченими.

Від місця "врізки" закопана труба привела до паркану дрібного сільгосппідприємства, на території якого було виявлено насоси й дві заповнені нафтою пропан-бутанові "бочки", заховані в кузові причепа вантажівки. Не застали на місці лише самих злочинців… Хтось попередив чи то самі помітили контролерів, залишається лише здогадуватися, але, покинувши обладнання й спецодяг, ділки встигли ретируватися з місця завантаження краденої нафти.

Експерти кажуть, що нерідко "врізники" встановлюють електронну сигналізацію по периметру бази, на якій завантажують викачану з труби нафту.

В "Укртранснафті" відкрито заявляють: діяльність викрадачів нафти "кришують" представники правоохоронних органів. "Неможливо спорудити багатокілометровий відвід, використовуючи техніку не один день, і не потрапити в поле зору як місцевого населення, так і правоохоронців. До того ж якщо через село почали щодня їздити 30–40-тонні бензовози", — говорить Роман Сидорак, керівник "Укртранснафти".

Неважко здогадатися, як вестимуть слідство за цим фактом.

Іноді силовики беруть і особисту участь у злочинному бізнесі. Так, у Житомирській області на початку вересня міліціонерів піймали під час супроводу на трасі автоцистерни з краденою нафтою.

"На відстані близько 300 м від автоцистерни було виявлено і затримано автомобіль Opel Frontera, в якому перебували двоє громадян. Попередньо встановлено, що один із них є співробітником спеціальної міліції, другий — слідчим Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області", — повідомляли в "Укртранснафті".

Пійманий — ще не злодій

Однак навіть наявність доказів ще не є гарантією одержання злодійським угрупованням справедливого покарання — прокурори й судді в регіонах, треба вважати, не без вигоди, стають на бік "врізників".

У с. Вересневе (Рівненський р-н Рівненської обл.) ще в березні 2015 р. співробітники "Укртранснафти" затримали вантажівку "Рено Магнум" з причепом, з якого відчувався характерний запах нафти. Підозри підтвердилися — у замаскованій під тентом ємності виявили близько 8 кубометрів нафти. Звідки "чорне золото", довго не думали — експерти відповіли однозначно: речовина за фізико-хімічними показниками відповідає нафті, що транспортується магістральним трубопроводом "Дружба". У кузові знайшли й непрямі докази — насос і шланг. Районне управління МВС завело кримінальну справу за ч. 1 ст. 185 КК ("Таємне розкрадання чужого майна", покарання — до трьох років позбавлення волі); автомобіль з причепом як речовий доказ відігнали на зберігання на стоянку рівненської філії "Укртранснафти". Здавалося б, цього разу викрадачі не виплутаються…

 

Та вже у квітні справу передають з Рівненського райуправління в Острозький міськвідділ МВС, а в червні заступник острозького міжрайонного прокурора, юрист 2-го класу М.Шаповалов підписує постанову про… повернення затриманого автомобіля з причепом власникові — ТОВ "Поул Траст", зареєстрованому в Києві.

Причому слідчі й експерти майже за три місяці, що минули з моменту порушення кримінальної справи, як з'ясувалося, "не встигли" належним чином задокументувати докази злочину: у кабіні не зняли відбитків пальців, не провели експертизи ґрунту на протекторі автомобіля, щоб встановити, де він перебував до моменту затримання, тощо.

"Укртранснафта" скаржилася на сваволю М.Шаповалова як у районну, так і в обласну прокуратуру, та марно. 20 серпня Острозький районний суд став на бік держпідприємства, визнавши рішення прокурора про повернення автомобіля-речдока незаконним, однак фірма "Поул Траст" подала апеляцію. У результаті 7 вересня Апеляційний суд Рівненської області ухвалив: рішення районного суду скасувати, автомобіль "Рено Магнум" повернути власникові — ТОВ "Поул Траст".

В "Укртранснафті" практично не сумніваються — у кузові "Рено" невдовзі знову знайдуть бочку з краденою нафтою. "Звільнений" МВС або прокуратурою автотранспорт ділків досить часто повторно затримують біля місць "врізок" у нафтопроводи.

На підтвердження тенденції сухі цифри: з 1 січня 2014 р. по 1 вересня 2015 р. співробітники "Укртранснафти" подали в правоохоронні органи інформацію про 164 правопорушення (виявлені "врізки", спроби врізання в нафтопроводи тощо), за якою було порушено 138 кримінальних справ на загальну суму збитків 11,13 млн грн. І лише два (!) кримінальні провадження за цей період було передано до суду.

Надія на себе

Тільки в серпні-вересні "Укртранснафта" повідомила про виявлення одразу кількох "врізок" у Житомирській і Львівській областях. Саме там проходять "найласіші" експортні потоки нафти. Раніше список проблемних регіонів включав і Закарпаття, але після збройного конфлікту за участі "Правого сектору" у липні та наступного струсу місцевого криміналітету трубі дали спокій. Поки що.

"Ми можемо розраховувати лише на себе, певні можливості у нас є", — говорить очільник державної нафтотранспортної компанії "Укртранснафта" Роман Сидорак, призначений на цю посаду урядом у квітні поточного року після пам'ятного скандалу за участі Ігоря Коломойського. Він, зокрема, розповів, що вже звільнені або сповіщені про майбутнє скорочення всі регіональні керівники служб безпеки. На зміну їм приходять нові люди, у тому числі вчорашні учасники АТО. Посилено штат обхідників — низової ланки безпеки, які чудово знають місцевість довіреної ділянки магістрального нафтопроводу.

Персонал посилюється технікою, причому найчастіше досить екзотичною. Так, зараз "Укртранснафта" проводить тендери на закупівлю позашляховиків і… тепловізорів. "Наші "опоненти" усім цим володіють уже давно, ми їх лише наздоганяємо", — розповідає Р.Сидорак.

Зменшити азарт викрадачів нафти планується і з допомогою спеціального закону. У Верховній Раді вже зареєстровано ініційований "Укртранснафтою" законопроект (№3129), яким вносяться поправки до Кримінального кодексу, що передбачають покарання для розкрадачів нафти у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років (зараз вони можуть відбутися штрафом від 1700 грн). За повторне порушення або за злочинні дії групи осіб за попередньою змовою (а "врізники" не працюють самі, це технічно неможливо) тюремний термін збільшується до 5–10 років. Якщо ж у процесі викачування нафти загинули люди, виникла пожежа або завдано шкоди навколишньому середовищу, то злочинців зможуть посадити і на 12 років.

"Однак і тут усе залежатиме від настрою Феміди. Практика показує, що її "прихильність" безмежна. Злочинцям дають умовні строки, а техніку та обладнання повертають власникам", — констатує Р.Сидорак.

Та є й інші, на перший погляд, несподівані рішення з мінімізації розкрадань нафти. Звивистими коридорами Кабміну "ходить" поданий "Укртранснафтою" проект постанови про заповнення нафтою другої нитки нафтопроводу "Дружба", сировину з якої було викачано "папєрєдніком" на посаді голови "Укртраснафти" — Олександром Лазорком в рамках порятунку державної сировини від сепаратистів (тільки дотепер неясно, що загрожувало нафторесурсу в нафтопроводі "Дружба", що заходить в Україну в Житомирській області).

Зараз усе транспортування йде однією ниткою, яку завантажено на 95% потужності, друга ж гілка нафтопроводу заповнена водою. Це не тільки призводить до надмірних витрат електроенергії та небезпеки зриву прокачування у разі аварії, але й створює сприятливий режим для ласого на держтрубу криміналу. Адже при підвищеному завантаженні магістралі виявити "врізку" складно. І, навпаки, на ділянці нафтопроводу Одеса—Броди "врізок" немає, про будь-який витік одразу сигналізують автоматика та обладнання.

Заповнення паралельної нитки нафтопроводу "Дружба" сировиною не тільки збільшить безпеку й надійність останнього діючого транзитного нафтопроводу, а й дасть змогу ефективніше боротися з "врізками".

Тим часом зима не за горами, і замістити воду нафтою невдовзі буде практично неможливо. При цьому ніякого бюджетного фінансування цей проект не потребує. Але київські чиновники не особливо квапляться, узгодження триває третій місяць і коли закінчиться, невідомо…

"Знову проситиму прем'єра, минулого разу допомогло. Після прямої вказівки фінплан "Укртранснафти" на 2015 р. був затверджений за кілька тижнів", — говорить голова компанії й уточнює, що попередні бюджети на поточний рік раніше грудня не затверджували.

Чи допоможе й цього разу звернення до прем'єра? Аби не виявилася реакція запізнілою…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №16, 26 квітня-10 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво