Точка неповернення - Енергоринок - dt.ua

Точка неповернення

15 листопада, 2013, 19:40 Роздрукувати Випуск №42, 15 листопада-22 листопада

Вишеградська четвірка ПЛЮС Україна  АБО Україна МІНУС енергоринок і ЄС, і МС?

Однією ногою Україна вже в точці неповернення. Чи зробить вона наступний крок на тверде дорожнє покриття європейського автобану або ж перечепиться через чергову до болю знайому пострадянську вибоїну — за кілька тижнів стане зрозуміло. В енергетичному аспекті Україна, а точніше, її нинішня влада тим самим зробить принциповий вибір: чи буде наша країна інтегрована в європейський енергоринок на принципах та умовах ЄС, а отже, стане повноправним суб'єктом об'єднаного не лише трубопроводами та ЛЕП енергоринку ЄС або ж залишиться заржавілим технічним придатком РФ і МС.

Найбільш прикре в цій ситуації, що, незалежно від політичного вибору, в практичній енергосфері Україна вже є частиною енергоринку Європи. Але тільки як об'єкт, довжина газопроводів якого в одну нитку порівнянна з діаметром планети Земля. І таким технічним об'єктом Україна залишиться певний час. Поки її енерготранспортна інфраструктура затребувана тією ж Європою й Росією. Якщо погодиться на вготовану їй технічну роль.

Ніхто не обіцяє, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС обіцяє Україні наступного ж дня хоча б середньоєвропейський рівень життя. І беззастережний захист її економічних інтересів. Ні, все буде жорстко, можливо, так жорстко, що навіть найсміливіші собі не уявляють. Тому що навіть відкритий та інтегрований європейський ринок — це щоденна боротьба за місце під сонцем. А не біля годівниці, як багато хто досі вважає. Якщо когось це врятує від стресу, то скажу, що боротися треба буде цивілізовано, максимально відкрито, як рівні з рівними. І цивілізованими методами, про які ми лише недавно почали дізнаватися.

Європі ми потрібні. Зокрема, як транзитери енергоносіїв та електроенергії. З тієї ж причини Україна потрібна Росії та іншим учасникам Митного союзу. І ЄС, і МС ми потрібні і як ринок збуту товарів і послуг. Власне, як і вони нам. Але в нас зацікавлені не настільки, щоб без нас не обійтися. За останні кілька років усі могли в цьому переконатися. Росія диверсифікує маршрути доставки своїх енергоносіїв, зокрема в Європу. В обхід території України на енергоринок ЄС по "Північному потоку" й "Південному потоку". З погляду короткострокової перспективи та національних інтересів РФ це, можливо, правильно. Якщо не брати до уваги монарші замашки Путіна.

Євросоюз від цієї ситуації теж одержує свою вигоду. І без натяків говорить, що дивиться на трансформацію енергоринку, що відбувається, прагматично. Наприклад, на російський газотранспортний маршрут "Південний потік". Україна як учасник Європейського Енергетичного співтовариства (ЕС) обурена тим, що Енергоспівтовариство і Євросоюз загалом не забороняють країнам — учасницям ЕС і ЄС брати участь у цьому проекті, що обходить Україну. Українські чиновники обурюються, мовляв, як же так, чому ЕС нічого не вживає, щоб припинити таке кричуще обмеження газотранзитних інтересів України?! На що директор секретаріату ЕС Янез Копач відповідає, що категорично заборонити Болгарії, Румунії, Хорватії або Угорщині брати участь у цьому проекті Енергоспівтовариство не може. Воно тільки рекомендує дотримуватися вимог Другого й Третього енергопакетів. А забороняти користуватися, якщо це не порушує основних принципів Енергоспівтовариства, ніхто не буде. Тим більше коли йдеться про диверсифікацію маршрутів поставок газу в ЄС. Навіть якщо це той же "газпромівський" газ.

З іншого боку, Вишеградська четвірка (Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія) як найближчі регіональні сусіди і партнери України вже нині сприяють практичній інтеграції України в єдиний енергопростір.

Як зазначив під час міжнародної конференції "Підвищення регіонального енергетичного співробітництва: інтеграція енергетичного ринку країн Вишеградської четвірки та України" державний міністр міністерства національного розвитку Угорщини Павло Ковач, енергетична безпека залишається одним із найважливіших викликів у той час, як енергія все ще є ключем до економічного розвитку та політичної стабільності.

"У сучасній світовій економіці поставки доступної енергії є життєво важливим елементом конкурентоспроможності. І роль України в такому контексті значуща, — зазначив
П.Ковач. — Адже енергошляхи в ЄС пролягають через країни Вишеградської четвірки та Україну".

Україна, своєю чергою, готова брати участь у створенні енерготранспортного коридору Північ—Південь із використанням споруджуваного хорватського LNG-термінала і ГТС Угорщини та України. Така диверсифікація газопоставок через існуючі й створювані регіональні інтерконектори, зокрема на територіях країн Вишеградської четвірки, відкриває нові можливості для співробітництва в сфері енергетики та сприятиме стабільності й безперервності енергопоставок у центральноєвропейському регіоні і ЄС загалом.

"Ініціатива України зі створення Східноєвропейського енергетичного (газового) хабу з активним використанням послуг підземного зберігання газу є важливим чинником інтеграції України в європейський енергетичний простір", — наголосив під час конференції глава Міненерговугільпрому України Едуард Ставицький. На його думку, "співробітництво з Вишеградською четвіркою підсилить як інтеграцію України в єдиний європейський енергоринок, так і регіональне співробітництво".

Глава Міненерго також закликав учасників конференції з країн Вишеградської четвірки ініціювати створення робочих груп на міністерському рівні, "які могли б напрацьовувати рішення як проблемних питань, так і майбутніх спільних проектів".

"Для нас важливий прогрес у реформуванні енергоринку для лібералізації ринків газу та електроенергетичного відповідно до європейських вимог і стандартів. Таке співробітництво викликає довіру в інвесторів і сприяє залученню коштів для модернізації енергогалузі України. Сьогодні в Україні реалізується 13 спільних проектів із МФО на суму 2,2 млрд дол., — зазначив Е.Ставицький. — Реверсні поставки газу в Україну з Угорщини та Польщі, залучення компаній Shell і Chevron на умовах УРП до розробки сланцевих родовищ — це перші кроки до зміцнення енергобезпеки України й запорука стабільності енергопоставок у ЄС".

Як це роблять представники Вишеградської четвірки з урахуванням інтересів України, DT.UA докладно розповість у наступних номерах.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво