Тепловий удар - Енергоринок - dt.ua

"Тепловий удар"

10 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 10 липня-17 липня

Якщо спробувати абстрагуватися від політсимпатій прикордонних із Україною країн, зауважимо два мотиви.  Перший : поставка (продаж) і транспортування природного газу трубопровідним транспортом — це бізнес, власник якого завжди прагнутиме зробити його максимально прибутковим. Хіба Україна цього не хоче? Інша річ, що при цьому чинить не так, як прийнято, наприклад, у ЄС. Однак і в єврозоні трапляється різне, і по-різному поводяться учасники європейського енергоринку.  

 

З Віденським вальсом у газовому контексті не склалося. Гідних партнерів ніхто поки що не знайшов. Кожний, як розказано в попередньому номері DT.UA, намагається наступити на улюблений мозоль потенційного партнера.

Тим часом природа наочно демонструє нам теорію відносності та результати діяльності людства, зокрема енергетичної. В усіх кранах і водоймах нереально гаряча вода — природно підігріта (і за це доведеться заплатити!). Термометр часто зашкалює за позначку 45 градусів за Цельсієм. Холодним душем у такій ситуації є сама лише думка про майбутні осінь і зиму.

Річ навіть не в майбутніх позахмарних рахунках за енергоносії та їхню доставку, а в необхідності вже сьогодні подбати про запаси природного газу до холодного сезону. Така думка вчасно (!) відвідала енергочиновників і заодно завдала "теплового удару" по уряду та прем'єру Арсенію Яценюку, Міністерству енергетики та вугільної промисловості і його главі Володимиру Демчишину, а також усіх енерго- і газоспівпричетних. Насамперед по керівниках державних і напівдержавних паливно-енергетичних компаній — "Нафтогазу України", "Укргазвидобування", "Укртрансгазу", "Укрнафти", "Укртранснафти" та ще не такої вже великої кількості енергетичних, поки ще державних компаній. Ще жевріє надія, що прем'єр, уряд та енергочиновники — за всіх нюансів — не "плохиші".

Не інакше як тепловим ударом, у буквальному сенсі слова, стала розкопана Яценюком (чи піднесена прем'єру?) ідея створення нафтової вертикально інтегрованої компанії (ВІНК). Тим паче, що вона до болю нагадує історію НАК "Нафтогаз України". НАК тепер дробимо відповідно до Третього енергопакета, а в нафтогалузі створюємо аналог?

Прем'єр, мабуть, вирішив, що така компанія, об'єднавши державні та приватні пакети акцій, буде спроможна зробити ледь не переворот на вітчизняному нафторинку. На чию користь? Опозиційний блок на чолі з Юрієм Бойком і глава групи "Приват" Ігор Коломойський уже втомилися плескати в долоні, напевно. Але зараз ідеться про інший енергоаспект.

Держгарантії (!) в обмін на мільярд доларів

Той факт, що постанова Кабміну №459 "Питання стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду", датована 24 червня, на сайті уряду була опублікована тільки 6 липня, не означає, що на газових переговорах у Відні
30 червня у форматі Україна—ЄС—РФ українська сторона не скористалася такою "наживкою". Намагалася, наполегливо, причому й раніше — у лютому, у березні. Поки що ніхто не клюнув.

Постанова Кабміну №459 невигадлива: "Відповідно до абзацу шостого статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Створити в 2015 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд у розмірі
1 000 000 тис. доларів США.

2. Затвердити Порядок формування та використання коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду в
2015 році, який додається".

У згаданому Порядку формування та використання коштів стабілізаційно-резервного енергофонду на 2015 р. немає одкровень. Озвучено нібито механізм формування та використання коштів цього фонду:

"2. …формування (резервного) енергетичного фонду здійснюється ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до договорів, укладених із зовнішніми кредиторами, під державні гарантії, надані на підставі окремих рішень Кабінету Міністрів України.

3. Кошти стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду використовуються ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для закупівлі імпортованого природного газу, послуг із приєднання та доступу до газотранспортних мереж, з транспортування та зберігання природного газу відповідно до договорів, укладених зазначеним товариством із постачальниками таких товарів, робіт і послуг".

Нагадаю, що будь-яка дія (і навіть бездіяльність) у сенсі надання послуг влетить у сотні, а то й мільйони гривень. Напрошується висновок: не клюнули інвестори, то Кабмін уповноважив енергоміністерство "сформувати" енергорезервний стабфонд? І за ціною, судячи з ситуації, не постоять.

Далі — більше. Жодних антикризових енергопостанов уряду більше не знадобиться, щоб розпоряджатися газом "підземок". Тому що п. 4 названої постанови пропонує: "Природний газ, придбаний за рахунок коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, зберігається в підземних сховищах ПАТ "Укртрансгаз" і використовується ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі окремих рішень Кабінету Міністрів України".

Незграбно, але безперечно (поки що). Чи є ще питання в стилі, чому ж інвестори не клюнули на держгарантії (це завжди стабільний дохід, легальний, але не порівнянний, звичайно, з доходом при торгівлі зброєю)? І кого зацікавить, що: "5. Міненерговугілля подає Мінфіну у встановлений законодавством для фінансової звітності термін звіт про використання коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, залучених під державні гарантії.

6. Міненерговугілля здійснює контроль за цільовим використанням коштів стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, закупівлею імпортованого природного газу, фінансовим станом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" і своєчасністю та повнотою виконання ним фінансових зобов'язань із запозичень"?

З осені минулого року не вдалося добровільно залучити до ПСГ газ навіть приватних видобувних компаній. Використали вже закачаний у підземки ресурс (див. табл.). За даними сайту "Укртрансгазу", обсяг закачаного в підземні сховища газу на початок сезону відбору становив 17,1 млрд кубометрів.

Перезимували. Благо, зима була хоч і затяжною, але не суворою. Це принципово важливо: що нижча температура, то більше потрібно газу.

Європейці почули прохання України про фінансування стабілізаційного ресурсу газу. Хоча б на 1 млрд дол. Але попросили чітко пояснити, як буде використано бажаний мільярд і скільки необхідно самій Україні газу, щоб європейці не переживали щодо її обов'язковості — у сенсі транспортування трубопровідного газу.

Тільки бізнес?..

Якщо спробувати абстрагуватися від політсимпатій прикордонних із Україною країн, зауважимо два мотиви. Перший: поставка (продаж) і транспортування природного газу трубопровідним транспортом — це бізнес, власник якого завжди прагнутиме зробити його максимально прибутковим.

Хіба Україна цього не хоче? Інша річ, що при цьому чинить не так, як прийнято, наприклад, у ЄС. Однак і в єврозоні трапляється різне, і по-різному поводяться учасники європейського енергоринку.

Озвучену спробу українського прем'єра "натиснути" на словацького оператора ГТС — компанію Eustream через Єврокомісію для того, щоб, мовляв, домогтися "великого" транспорту газу через словацьку ГТС, у Братиславі сприйняли, як... зазіхання на їхній бізнес. Хоча політичний антураж додав барв у цю картину.

При цьому топ-менеджери Eustream нормально та на рівні спілкуються з колегами з "Укртрансгазу", проводять переговори, утрясають технічні та юридичні нюанси взаємного співробітництва.

Політики приходять та йдуть, бувають хитрими або необережно-недалекоглядними. У цьому сенсі політконфуз із основним та єдиним на сьогодні транспортувальником реверсного газу в Україну — зі Словаччиною — прикро-недоречний, якщо висловлюватися м'яко. Тільки цього року словацька газотранспортна компанія Eustream доставила в Україну, за даними сайту "Укртрансгазу" і таблиці, майже 6 млрд кубометрів імпортного газу. У російського "Газпрому" у першому півріччі 2015-го "Нафтогаз України" — у рамках контракту та "зимового" пакета 2014–2015 рр. — купив лише
2,2 млрд кубометрів.

Другий принциповий момент і мотив полягає в тому, що наші західні сусіди — повноправні учасники Євросоюзу. Тому при будь-яких варіантах диверсифікації джерел і маршрутів газопоставок пріоритетно одержать підтримку та допомогу ЄС, у тому числі фінансову. Це теж бізнес, тільки рівнем вищий. Хоча іноді складно передбачити, яка мотивація буде визначальною.

З угорськими газотранспортниками, до речі, поки що вдається обійтися без політексцесів. Оператор ГТС України — "Укртрангаз" подав "Газпрому" заявку на одержання шипер-кодів для тестування інтерконектора з Угорщиною. За словами президента "Укртрансгазу" Ігоря Прокопіва, Україна та Угорщина планують у липні провести тестування газового інтерконектора в рамках підписаного договору з'єднання (Interconnection Agreement) у розрахунку на його повноцінну роботу з 1 жовтня 2015 р. Зокрема, у рамках тестування буде перевірено роботу "Газпрому" у нових умовах. "Тестування передбачатиме звертання до росіян за шипер-кодами — перевіримо, як вони поводитимуться. Щоб не поставити під загрозу реальні поставки", — цитує І.Прокопіва "Інтерфакс-Україна".

Одержання шипер-кодів "Укртрансгазом" є одним із технічних моментів, які дадуть можливість українській компанії стати повноправним учасником європейського газового ринку (про що DT.UA неодноразово та докладно розповідало, див., наприклад, №22 від 21 червня 2013 р., "Україна для RWE не метелик-одноденка, а перспективний торговельний партнер").

Дотепер "Газпром" відмовлявся надати "Нафтогазу" шипер-коди, наявність яких дала б змогу здійснювати "віртуальний реверс" між Словаччиною, Угорщиною, Польщею та Румунією, з одного боку, і Україною — з іншого. Надалі це матиме важливе значення для транспортування газу і як бізнесу, і як визначального аспекту енергобезпеки.

"Зимовий" пакет 2015–2016 рр. для України: 28 млрд кубометрів газу

Відразу скажу, що статистика в спробах підрахувати, скільки ж Україні необхідно закачати газу в ПСГ, не врятує. По-перше, синоптики не прогнозують такої самої політкоректної зими, як минула. Тому від початку температурний режим осені та зими 2015–2016 рр. знижено на три градуси стосовно попереднього аналогічного періоду. Відповідно, витрати газу збільшаться.

По-друге, навряд чи хтось візьметься точно підрахувати споживання газу на території проведення АТО та тимчасово окупованого Криму. Якщо виходити з того прогнозного обсягу споживання, який піддається обчисленню, то можна припустити, як переконують професіонали газової галузі, що в четвертому кварталі 2015-го споживачі запросять близько 13,6 млрд кубометрів природного газу. У січні—березні 2016-го — ще близько 14,5 млрд кубометрів.

Якщо взяти за основу ці розрахунки, то "зимовий" пакет 2015–2016 рр. для України може становити майже
28 млрд кубометрів газу
.

А точніше, 13,6 млрд кубометрів у четвертому кварталі 2015-го, з яких:

— газ, видобутий в Україні, — 5,1 млрд;

— імпортований газ — близько 4 млрд;

— відбір газу з підземних сховищ — близько 4,6 млрд кубометрів.

У першому кварталі 2016 р. споживання прогнозують в обсязі близько 14,5 млрд кубометрів, у тому числі:

— газ, видобутий в Україні, — близько 5 млрд;

— імпортований газ — до
2,6 млрд;

— відбір газу з ПСГ — майже 7 млрд кубометрів.

Газовий мінімум для початку осінньо-зимового сезону 2015–2016 рр. вимагає плюс до накопиченого на сьогодні у ПСГ 12,1 млрд кубометрів ще 5 млрд: півтора мільярда ще можна встигнути видобути в Україні, а 3,5 млрд кубометрів потрібно імпортувати. Нагадаю, до початку осінньо-зимового сезону 2014–2015 рр. у ПСГ України було накопичено 17,1 млрд кубометрів газу.

Ну а щоб узагалі без газових проблем — і нам, і європейцям, то в жовтні—грудні 2015 р. потрібно імпортувати не менш як 4 млрд кубометрів, а в січні—березні 2016-го — близько 2,6 млрд кубометрів природного газу. Тобто разом — близько 6,7 млрд кубометрів газу.

Важкий пакет виходить, як для однієї України. Утім, свої розрахунки на момент написання цієї статті офіційно не оголосив балансоутримувач — НАК "Нафтогаз України". Але, як відомо, Єврокомісія — не тільки посередник у газових відносинах між російським "Газпромом" та українським "Нафтогазом", але й представляє інтереси замовників обсягів природного газу з Росії та газотранспортних послуг України. Однак без шипер-кодів "Укртрансгаз" юридично не є стороною газотранспортних угод.

Крім того, представники Єврокомісії на нещодавніх уже Брюссельських переговорах щодо обсягу та формату майбутнього "зимового" пакета як один із варіантів запропонували Україні закачати (їй за це заплатять?) до 15 жовтня, тобто до традиційного початку відбору газу з ПСГ, навіть не 17,1 млрд кубометрів природного газу, а 20,7 млрд. Чи стане це офіційною пропозицією та хто її профінансує, дуже скоро довідаємося.

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво