Тарифний геноцид - Енергоринок - dt.ua

Тарифний геноцид

13 вересня, 2017, 14:00 Роздрукувати

НКРЕКП готує рішення щодо тарифної політики на електроенергію АЕС.

© atomic-energy.ru

"All animals are equal, but some animals are more equal than others".

George Orwell, "Animal Farm"*.

28 вересня НКРЕКП доповість про результати розгляду всіх пропозицій щодо зниження тарифу на електроенергію "Енергоатома" з діючого 48 коп./кВт·год. до 40,77 коп. або його підвищення до 48,45 коп./кВт·год. Для збереження тарифів для приватних ТЕС?

Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, на відкритому засіданні 29 серпня 2017 р. розглядала серед інших проект постанови "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 9 грудня 2016 р. №2156 щодо перегляду тарифу на відпуск електричної та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях, та внесення змін до Інвестиційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом" на 2017 рік з 1 жовтня 2017 року". У проекті, оприлюдненому перед засіданням, пропонувалися два варіанти: знизити тариф "Енергоатома" за електроенергію, що відпускається в ринок, з 48 коп. за 1 кВт·год. до 40,77 коп. (без ПДВ) або збільшити його на 0,93%, до 48,45 коп./кВт·год.

Відповідно до "Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП" від 30 липня 2017 р. №866, з 30 серпня по 26 вересня всі охочі можуть взяти участь у відкритому обговоренні і надіслати свої пропозиції нацрегулятору. А 28 вересня відбудеться засідання, на якому НКРЕКП доповість присутнім про результати розгляду всіх пропозицій.

Скористаюся і я можливістю публічно висловитися про майбутнє рішення НКРЕКП щодо тарифної політики на електроенергію АЕС.

Нацкомісія в першому варіанті пропонує знизити тариф для НАЕК "Енергоатом", оператора всіх українських АЕС, з 1 жовтня на 15% щодо діючого на сьогодні (без ПДВ) і на 20% — щодо тарифу, що діяв у четвертому кварталі 2016-го (51,2 коп./кВт·год.).

Водночас за підсумками семи місяців 2017 р., тариф на електроенергію генеруючих теплових електростанцій становив 164,67 коп./кВт·год., або в чотири рази більше тарифу який може бути встановлений найбільш незалежним регулятором для АЕС з 1 жовтня. Якщо перерахувати тариф за діючим курсом НБУ (30,23 грн/євро), то тариф на електроенергію АЕС становитиме 1,35 євроцента, що приблизно в 1,5–7,8 разу нижче, ніж в європейських країнах (від 2,0 до 10,5 євроцента залежно від країни).

Динаміка середньорічних тарифів на електроенергію генеруючих компаній АЕС і ТЕС з 2000 р. наочно свідчить про щорічний неприродний перекіс між цими показниками (див. рис.1–4). Так, у 2000 р. різниця становила 1,5 разу, у 2005-му — 2,4, у 2010-му — 2,8, у 2016-му — 3,6 разу. У країнах з розвиненою ядерною енергетикою така різниця не перевищує 30%. А, наприклад, у РФ у 2016 р. різниця між тарифами ТЕС і АЕС узагалі становила 16% (див. рис. 1).

Скринька відкривається просто. Після кількох років штучного зменшення частки дешевої електроенергії в загальному обсязі ринку за часів Януковича з метою дати заробити побільше грошей приватній тепловій компанії ДТЕК, що належить землякові екс-президента-втікача, з початку російсько-української війни та окупації частини Донбасу в 2014 р. частка атомної електроенергії почала зростати (див. рис. 2).

Тоді Міненерговугільпром прийняло рішення переглянути баланс електроенергії, побоюючись, що ТЕС не встигнуть накопичити вугілля в достатній кількості до осінньо-зимового сезону 2014–2015 рр., оскільки частина шахт опинилася на непідконтрольній Україні території.

Відповідно, частка електроенергії, виробленої на ТЕС, зменшувалася. Але це несуттєво позначилося на коштах, які одержує на ринку електроенергії кожна з цих генерацій. Тільки у 2016 р. частка вартості електроенергії ТЕС в оптовій ціні зросла більш як на 13%, тоді як частка вартості атомної електроенергії зменшилася на 3% (див. табл.).

 

Потім стався "Роттердам+", унаслідок якого ціну вугілля з шахт на окупованих територіях рішенням НКРЕКП прив'язали до іноземної валюти плюс ціна транспортування нібито з портів Нідерландів. Відповідно, тарифи для теплової генерації зросли, а порівняно з тарифами 2014-го — в 2,35 разу. І в перерахунку за курсом НБУ вони становили близько 7 євроцентів за кіловат-годину, що є надвисоким показником навіть для Європи.

Щоб стримувати зростання середньоринкової оптової ціни й не шокувати споживачів, і збільшується частка дешевої атомної електроенергії в балансі (за підсумками семи місяців 2017 р. вона становила в ринку 59,7%). А ще краще — для того, щоб працювала формула "Роттердам+" без Роттердама з метою збільшення власником ТЕС непоганих "чайових", як у своєму інтерв'ю в 2016 р. вишукано висловився голова НКРЕКП Д.Вовк, тариф атомників добре було б і знизити.

Заступитися за генеруючі державні компанії нікому, оскільки більшість можновладців свято переконані в тому, що державні компанії мають не тільки бути соціально відповідальними стосовно свого персоналу й населення міст-супутників, а й виконувати зобов'язання держави.Наприклад, за рахунок перехресного субсидування підтримувати розвиток електроенергетики з відновлюваних джерел енергії (сонця й вітру), а також пільгові категорії споживачів електроенергії (див. рис. 3).Це помилкове уявлення призводить до того, що при затвердженні фінансового плану, який узгоджується з НКРЕКП, прибуток для НАЕК "Енергоатом", що виробляє майже 60% електроенергії, визначається в 0,44 млрд грн, а для "Центроенерго", що виробляє 2%, більш як 1 млрд грн.

Більш того, атомникам недоплачує ДП "Енергоринок" і за вже відпущену електроенергію. Так, за даними Всеукраїнської енергетичної асамблеї, рівень розрахунків енергопостачальних компаній за електроенергію становив 98,6%. Загальний рівень розрахунків з Оптовим ринком електроенергії в липні — 105,1%. Населення намагається платити справно. А от державні вугільні шахти продовжують нарощувати борги за електроенергію, незважаючи на прийняті рішення про збільшення цін на вугілля й державні дотації. За липень 2017 р. шахтарі збільшили борг на 74 млн грн (проти 230 млн у червні). Станом на 1 серпня 2017 р. борг державних шахт досягнув 12,4 млрд грн.

Заборгованість ОРЕ перед виробниками, НЕК "Укренерго" та іншими кредиторами на 1 серпня 2017 р. становить 31,5 млрд грн. і знизилася порівняно з червнем на 0,8 млрд.

Водночас тільки за сім місяців 2017 р. ДП "Енергоринок" заборгувало "Енергоатому" 1,1 млрд грн, а з урахуванням боргів попереднього періоду загальна сума боргу становить понад 13 млрд грн. Вдумайтеся, 13 млрд! У передвоєнному 2013-му цей борг був близько 5 млрд грн, тобто зріс у 2,5 разу за останні три роки. А чи розрахується ДП "Енергоринок" перед "Енергоатомом" до свого перетворення, як пропонує Закон "Про ринок електроенергії", що набув чинності з 1 липня 2017 р., велике питання

Незважаючи на підвищення тарифу на електроенергію для населення двічі протягом 2016 р., обсяг дотаційних сертифікатів (перехресне субсидування) нині значно не зменшився порівняно із січнем 2016 р. У січні 2017-го він досягнув рекордних 4,709 млрд грн (без ПДВ). І це при тому, що тарифи для ДП НАЕК "Енергоатом" на 2017 р. зменшено на 8,95%, для ДП "Укренерго" — на 4,2% (до 6,054 коп./кВт·год.), для ПАТ "Укргідроенерго" — на 21,7% (з 85 до 66 коп./кВт·год.). Кошторис на утримання ДП "Енергоринок" урізали на 41,5% (див. рис. 4).

Усе це НКРЕКП робила з єдиною метою — знизити оптово-ринкову ціну в першому кварталі 2017 р. на 10% порівняно з четвертим кварталом 2016-го, а в другому-четвертому кварталах 2017 р. — ще на 5,8%. Тариф НАЕК "Енергоатом" було знижено з 51,2 до 46,6 коп./кВт·год. За оцінками експертів ринку, обсяг дотаційних сертифікатів за підсумками 2017 р. становитиме близько 36 млрд грн.

Наприкінці 2016 р., коли затверджували тариф для АЕС на 2017-й, причепливі члени НКРЕКП системно не погоджувалися з обґрунтуванням НАЕК "Енергоатом" щодо окремих статей кошторису у бік його збільшення. Наприклад, у тарифі НАЕК укотре не враховано, як у 2014–2016 рр., членський внесок до важливої міжнародної організації "Всесвітня асоціація операторів АЕС", що об'єднує операторів усіх АЕС світу. Тільки за 2014–2015 рр. заборгованість компанії перед ВАО АЕС становила 4,5 млн дол. Членство у ВАО АЕС дає можливість враховувати у своїй практиці досвід експлуатації інших АЕС, запобігати виникненню подій, які мали місце на інших АЕС, використовувати в практичній діяльності рекомендації, які розробляє ВАО АЕС на події, що сталися, використовувати базу даних показників роботи всіх АЕС світу для порівняльного аналізу й підвищення ефективності роботи, безпеки та надійності АЕС і нести колективну відповідальність за безпечну експлуатацію АЕС. Механізм взаємодії визначається програмами Асоціації: партнерські перевірки, обмін інформацією про досвід експлуатації, професійний і технічний розвиток, підтримка та обмін досвідом, місії технічної підтримки тощо. ВАО АЕС є некомерційною партнерською організацією, усі витрати на програми, утримання секретаріату й керівних органів Асоціації та програм ВАО АЕС здійснюються за рахунок членських внесків.

Безумовно, несплата внесків в авторитетну міжнародну організацію не тільки впливає на імідж компанії, яка виробляє у країні половину всієї електроенергії та експлуатує 15 ядерних енергетичних реакторів, а й не найкращим чином позначається на іміджі держави. Ніяких чітких аргументів ні в усній, ні в письмовій формі, чому не включається до тарифу внесок у ВАО АЕС, "Енергоатом" не одержував жодного разу. Мовляв, надто багато. Це для компанії, яка 2016-го продала електроенергії майже на 42 млрд грн?!

Аналогічна ситуація склалася й зараз. Скажу прямо, НКРЕКП надає преференції в ціновій політиці генеруючим компаніям — ТЕС і штучно стримує оптову ринкову ціну на електроенергію шляхом застосування упереджених обмежень на статті витрат НАЕК "Енергоатом".

Діючий тариф на електроенергію АЕС включає неприпустимо низьку для генеруючої компанії АЕС інвестиційну складову в умовах виконання масштабних заходів щодо подовження терміну експлуатації й підвищення безпеки одночасно кількох діючих ядерних енергоблоків, будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів, реконструкції відкритих розподільних пристроїв тощо. Уперше за багато років відсоток інвестиційної складової знизився до 7,7, хоча ще три роки тому він становив 15%.

На паливну складову (закупівля свіжого й вивезення відпрацьованого ядерного палива) у діючому тарифі припадає 48%. Нагадаю, що паливо і російської компанії "ТВЭЛ", і американської компанії Westinghouse купується за валюту, на відміну від вугілля з ОРДЛО. З 2014 р. гривня девальвувала втричі, а тариф для АЕС було збільшено лише в 1,5 разу. Сьогодні в тариф включаються кошти на забезпечення поточного виробництва електричної енергії з неприйнятно малою часткою на інвестиційну діяльність, ремонти, супровід експлуатації, податкові платежі. Навіть така стаття витрат, як підвищення безпеки некапітального характеру, на початок 2017 р. дорівнювала в тарифі нулю! А це — підготовка звітів з аналізу безпеки, оплата державної експертизи цих звітів, базових документів, на основі яких Держатомрегулювання України приймає рішення щодо подовження дії ліцензій на експлуатацію енергоблоків або видачі ліцензії на нові об'єкти! Лише з квітня 2017-го НКРЕКП розщедрилася в тарифі аж до 2,4 млн грн на цю статтю, а відповідно до проекту постанови з 1 жовтня 2017 р. — аж до 43,2 млн грн. Тільки от освоїти навіть ці невеликі гроші в останньому кварталі буде проблематично.

У 2017 р. політика штучного обмеження тарифу АЕС ставить під загрозу фінансування в повному обсязі виробничих та інвестиційних програм ДП "НАЕК "Енергоатом". Загальний дефіцит становить 5,5 млрд грн, насамперед за такими напрямами:

— виробнича собівартість — 1,114 млрд грн. А це роботи з подовження терміну експлуатації й підвищення безпеки АЕС некапітального характеру, експлуатаційні витрати, витрати на оплату праці з єдиним внеском на загальнообов'язкове соціальне страхування, інші витрати в собівартості (у тому числі сторожова й пожежна охорона, охорона праці, збори, відрахування й платежі);

— розвиток виробництва — 0,224 млрд грн, з них: внески українських ядерних товариств та інших асоціацій — 0,183 млрд грн, відшкодування видатків Пенсійного фонду України — 41 млн грн;

— податок на прибуток — 2,26 млрд грн;

— капітальні вкладення — 1,996 млрд грн.

При цьому Національна комісія за відхилення у статтях структури тарифу вилучає кошти з ДП "НАЕК "Енергоатом" при перегляді тарифів як за перевищення, так і за економію. Зокрема, у тарифі 2016 р. були передбачені витрати на загальну суму 38,737 млрд грн при товарній продукції, забезпеченій тарифом, 35,302 млрд грн.

Фактично отримані кошти за електроенергію АЕС, відпущену ДП "Енергоринок" (34,622 млрд грн), менше передбачених структурою тарифу на 4,114 млрд грн. Але постановою НКРЕКП від 1 червня 2017 р. №735 за підсумками перевірки ДП "НАЕК "Енергоатом" передбачається при наступному перегляді тарифу врахувати суму економії коштів за статтями тарифу й інвестиційної програми ( у тому числі 2015 р.) на суму 3,727 млрд грн (тобто включити у витрати, не включивши до тарифу).

Тут хочу нагадати, що НАЕК "Енергоатом" у 2000-х роках двічі подавала до суду на НКРЕ й двічі суди вигравала. От і цього року компанія подала п'ять позовів на дії НКРЕКП, взятих у провадження, і планується, що їх розглянуть до кінця року.

Будемо сподіватися, що суд прийме справедливе рішення стосовно НКРЕКП.

Що ж у сухому залишку? НКРЕКП, не вживаючи практично ніяких заходів для стимулювання конкуренції між генеруючими ТЕС, проблему зростання тарифів для споживачів вирішує простим шляхом, не мудруючи — за рахунок державної генеруючої компанії "Енергоатом", яка сьогодні забезпечує 60% відпуску електроенергії в оптовий ринок.

Помірне зростання оптової ринкової ціни протягом останніх двох років на тлі одночасного різкого зростання цін ТЕС і стримування тарифів ДП "НАЕК "Енергоатом" призвело до спрямування непропорційно великої частки додаткової грошової маси генеруючим компаніям ТЕС і збагачення їх власника. На шкоду фактично фінансуванню ядерної та радіаційної безпеки експлуатації АЕС і, в остаточному підсумку, енергетичній безпеці держави.

На мій погляд, погоджуватися з такою логікою прийняття рішень членами НКРЕКП, яких призначає та звільняє президент України, — отже, потурати зловживанням на шкоду національній безпеці держави, що неприпустимо. Спільне завдання сьогодні для активної частини суспільства — привести до тями членів НКРЕКП, які насолоджуються своєю безкарністю, продукуючи брехню за брехнею в поясненнях своєї тарифної політики, не виконуючи жодної своєї обіцянки, у тому числі про ліквідацію перехресного субсидування в електроенергетиці через п'ятиетапне підвищення тарифів для населення. І тут гарні всі законні інструменти, які є в мене як народного депутата і громадянки України.

*"Усі тварини рівні, але деякі рівніші".

Джордж Орвелл, "Колгосп тварин"

Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Січковський Андрій Січковський Андрій 17 вересня, 15:53 Треба додати до статті фактично заморожені зарплати персоналу. Морально-психологічний стан людей на станціях м'яко кажучи не на висоті. У підрядних організаціях ще гірше. Там масові звільнення та виїзд до Польщі. Я такого з 90-х не пам'ятаю. При Кучмі питання кадрів в атомній галузі виносилися на окремі засідання уряду за участі профспілок. Зараз реакції ніякої. А на носі зупинка блоків на подовження ресурсу. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Вам також буде цікаво