Реформа енергоринку: напівзаходами не обійтися

Уряд зважився на якісні реформи в енергетиці

27 квітня уряд України оголосив про початок чергового етапу реформ в енергетиці. Прискорення реформам має надати впроваджуваний ринковий механізм ціноутворення на енергоносії та їх доставку. Зокрема, Кабмін запровадив єдину оптову ціну на природний газ, що поставляється населенню, бюджетним і промисловим підприємствам теплової енергетики (ТКЕ), до економічно обґрунтованого рівня. За словами міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика, підвищивши ціну на газ, Кабмін ставить крапку на масштабних спекуляціях за рахунок різниці в цінах на газ.

1 квітня реформа ціноутворення дісталася й ринку електроенергії - регулятор (НКРЕКП) затвердив ринкову методику розрахунків оптової ціни електроенергії. Є надія, що це перший, але далеко не останній крок на шляху до реформи енергоринку.

Не стільки ринково спрямований підхід до формування цін на газ, скільки їх підвищення викликало чимало критики в Україні. Разом з тим наші західні партнери, зокрема східноєвропейські, які вже пройшли це випробування, упевнені, що в перспективі українські споживачі відчують і оцінять переваги ринкового підходу до визначення вартості не тільки газу, а й інших енергоресурсів. Переваги формульного підходу очевидні: ринкові ціни на природний газ та інші енергоресурси стимулюють кожного до їх більш раціонального використання, активного енергозбереження й енергоефективності.

Реформа системи тарифоутворення одержала позитивні оцінки. "Великим кроком уперед" на шляху до енергонезалежності України назвав впровадження єдиного тарифу на газ і посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон також наголосив, що ринковий механізм формування тарифів - це шлях до фінансової та енергонезалежності України.

Більш того, справедлива оплата за енергопродукт слугує мотивацією для подальшого нарощування власного видобутку енергоресурсів. "Раніше газ українського видобутку продавався за операційною собівартістю. У неї не закладалися кошти на геологічну розвідку, розробку нових родовищ, буріння тощо. При такій ціні через сім-вісім років видобуток в Україні скоротився б на три чверті", - пояснила перший заступник міністра економічного розвитку Юлія Ковалів.

Занепад вітчизняної енергетики через занижені ціни на енергоресурси - прямий шлях до політичної залежності. "Без ринкової ціни неможливо говорити ні про розвиток газовидобутку, ні про активне використання альтернативних джерел енергії. Ніхто не вкладатиме грошей, не маючи гарантій повернення своїх інвестицій. Треба зрозуміти, що ціну на газ в Україні в нинішніх умовах не вийде встановлювати указами президента й постановами Кабміну. Це призведе лише до дефіциту бюджету", - підкреслює заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Белькова.

З 1 травня оптова ціна газу, що доставляється трубопроводами, для всіх категорій споживачів (за винятком релігійних організацій) розраховується за формулою. У ній базова ціна ґрунтується на прогнозній ціні газу німецького хабу NCG (за даними агентства Platt's European Gas Daily). Плюс витрати на транспортування імпортованого газу до західного кордону України через територію Німеччини, Чехії і Словаччини (за тарифами єврооператорів газотранспортних систем, ГТС), плюс плата за послуги транспортної і газорозподільних компаній в Україні, ПДВ, а також торговельна націнка постачальника (встановлює регулятор).

Перехід до євростандартів у ціноутворенні на газ розпочався в жовтні 2015 р., коли набув чинності Закон "Про ринок природного газу", який, по суті, руйнує монополію НАК "Нафтогаз України" у сегменті поставок газу промисловості. Промислові підприємства одержали не тільки право, а й реальну можливість самостійно вибирати постачальника, зважуючи насамперед цінові пропозиції постачальників газу. Конкуренція змусила держмонополіста вже в листопаді 2015-го знизити ціни комерційної пропозиції на 12–15%.

За аналогією з газовими цінами, у квітні 2016-го НКРЕКП затвердила ринкову методику розрахунків оптової ціни на електроенергію. Уперше за час незалежності України держрегулятор розробив і затвердив методику формування оптової ринкової ціни (ОРЦ) на електроенергію. Раніше ОРЦ затверджувалася, скажімо, умовно-достроково, на місяць уперед за кілька днів до його початку. При цьому було відсутнє розуміння, з яких компонентів складається оптова ринкова ціна на електроенергію і за якою формулою вона розраховується. Регулятор встановлював ОРЦ на свій розсуд, часто на догоду політичній кон'юнктурі.

"Була відсутня прогнозованість ціни. Не було зрозуміло, в який спосіб визначається оптова ринкова ціна. Був відсутній також взаємозв'язок між цінами на енергетичні ресурси у світі та в Україні", - зазначив голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

За його словами, новий порядок розрахунків ОРЦ нівелює різницю цін на енергетичні ресурси на світовому й національному ринках. Ціна вугілля в тарифі електроенергії (за аналогією з оптовою ціною газу) тепер формуватиметься на основі міжнародного індексу API2 - ціни вугілля в портах Амстердама, Роттердама й Антверпена. До нього додадуть вартість доставки вугілля з портів Амстердам-Роттердам-Антверпен в Україну, перевалки, транспортування вугілля залізничним транспортом до ТЕС.

"API2 - це ключовий індекс для Європи. На його базі котируються понад 90% світових деривативів щодо вугілля. Якщо ми хочемо ліберальну модель ринку електроенергії з вільним ціноутворенням і значною кількістю учасників без домінуючого впливу кожного з них, то нам треба рухатися так, як це робили європейці", - заявив Д.Вовк.

Важливо зазначити, що перехід на ринкову формулу визначення оптової ринкової ціни на електроенергію, на відміну від газового сектора, не призведе до різкого збільшення тарифів для населення. Поетапне підвищення тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня затверджене НКРЕКП ще в 2015 р. і зараз планомірно виконується.

Член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає: "Перехід до формульного ціноутворення - це питання прозорості й зниження рівня корупції. Тарифне питання завжди вирішувалося в "ручному" режимі. Це стосувалося і газу, і вугілля. За великим рахунком, ціни визначалися побажаннями того, хто сидить у кріслі. Тепер ця корупційна можливість мінімізується. Є європейський індекс, є вартість транспортування - усе це можна легко порахувати".

Ринкові ціни - це і впровадження енергоефективних технологій, у тому числі в держсекторі, на що зараз немає коштів. Питання тарифів на електроенергію та газ виявиться другорядним, коли на перший план вийде проблема застарілого обладнання. Зношення енергоінфраструктури сягає 70–85%, залучити стратегічного інвестора в галузь із "ручним" управлінням і адміністративно встановлюваними цінами неможливо.

Законодавці й експерти запевняють, що іншого шляху, крім як приводити ціну на енергоресурси до економічно обґрунтованого рівня, немає. "Тільки це є гарантією приходу в галузь інвесторів із новими технологіями. Підвищиться конкуренція, а відповідно, і якість послуг для споживача", - зазначає О.Белькова.

"Я проти напівзаходів. Бальцерович у Польщі розробляв реформи, впровадив їх комплексно", - говорить голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності парламентського комітету з питань ПЕК Олексій Рябчин.

Остаточно всі питання щодо ціноутворення буде врегульовано тільки із впровадженням повноцінного ринку електроенергії, коли ціни на енергоресурси визначатимуться попитом та пропозицією.

Чи готовий уряд Гройсмана йти до кінця, поетапно впроваджуючи й інші стандарти європейського енергоринку, сподіваюсь, розуміючи, що обмежитися напівзаходами не вдасться?