Пропан виривається вперед

Поділитися
Пропан виривається вперед Лояльні будівельні норми дозволяють європейцям розташовувати газові ємності поряд з будівлями. В Україні лібералізація вимог затяглася на півтора десятка років © Northern Energy
У Польщі або Туреччині "газова" бочка (газгольдер) у готелі чи заміському котеджі - звичне явище з початку 90-х років минулого сторіччя.

В Україні така картина і досі в дивину. Тим часом розрахунки показують, що сьогодні в промисловості опалювати скрапленим газом уже вигідніше не тільки порівняно з електрикою, але й з природним газом. Свого часу скраплений газ дав змогу українцям неабияк заощадити на транспортних витратах. Сьогодні є всі можливості розвинути аналогічний успіх у галузі опалення, однак для цього потрібно напружитися державним відомствам.

Згідно з даними агентства OPIS, 2018-го у Європі найбільша частка спожитого скрапленого вуглеводневого газу (СВГ, пропан-бутан, LPG) припала на автогаз. Але ще два роки тому лідирував комунально-побутовий сектор. Йдеться про приготування їжі й опалення житла. За словами головного редактора OPIS із СВГ у Європі Карен Танг, упав цей показник переважно за рахунок кухонного газу в балонах, тоді як в опалювальній сфері більшості країн пропан-бутан залишається одним із найпопулярніших енергоносіїв (див. рис. 1).

Відомі своєю економією європейці активно споживають скраплений газ для опалення
Відомі своєю економією європейці активно споживають скраплений газ для опалення

Часто скраплений газ незамінний у гористих місцевостях та інших регіонах, куди не дотяглися газопроводи. Наприклад, у Польщі більшість постачальників пропонують споживачеві ціну кіловата енергії й потім вибирають джерело її одержання залежно від вартості різних енергоносіїв - скраплений чи природний газ, електрика, пелети тощо. У газифікованих регіонах суперничати з метаном важко, однак там, де доступу до труби немає, пропан-бутан часто перемагає.

Із цифрами не посперечаєшся: пропан-бутан дешевший за електроенергію на 26%

В Україні пропан-бутан асоціюється в основному з автомобільним паливом. Водії швидко зрозуміли, що газ дає значну економію навіть на невеликому пробігу. У підсумку сьогодні 35% продажів середньої АЗС - це пропан-бутан.

У боротьбі за споживача в сфері опалення пропан-бутан традиційно суперничає з природним газом, електрикою й твердим паливом на кшталт дров і різних пелет.

Оцінити обсяги неавтомобільного застосування скрапленого газу в нашій країні можна лише дуже приблизно. У будь-якому разі йдеться про кількості, якими можна знехтувати в силу їхньої незначності. Є цьому й об'єктивні причини - підвищена газифікація, якій заздрять багато країн.

У промисловості головна сфера застосування СВГ - аграрна, а саме: зерносушарки. Також скрапленим газом опалюють на деяких ділянках сталеливарних заводів і використовують на дорожніх роботах - у виробництві асфальту.

Багато років економіка була не на користь пропан-бутану. Але стабільне зростання тарифів на природний газ і електрику змінили диспозицію. Особливо яскраво це виявилося цієї зими, коли через надлишок ресурсу та зниження світових цін пропан-бутан рекордно подешевшав. Приміром, у Київській області трейдери готові продавати пропан-бутан з доставкою по 15000 грн за тонну, що еквівалентно 8,4 грн/л.

Розрахунки показують, що для промислових споживачів "пропан-бутановий" кіловат на 10% дешевший за "метанову" альтернативу. Найвідчутніший контраст при порівнянні з електроенергією: пропан-бутан дешевший на 26%. Водночас природний газ залишається дешевшим від скрапленого, якщо йдеться про приватні домогосподарства, для яких встановлено пільговий тариф 8550 грн за 1000 кубометрів (див. рис. 2). Але плани Кабміну з цього приводу відомі, і в міру зростання тарифу паритет буде вирівнюватися.

Для промислового споживача ефективність скрапленого газу очевидна вже сьогодні
Для промислового споживача ефективність скрапленого газу очевидна вже сьогодні

Більш того, навіть при подорожчанні LPG до 10 грн/л він стане несуттєво дорожчим за природний газ і збереже значну перевагу над електрикою. Але знову ж, для побутових тарифів вечір ще не настав.

На зміну економіки першим реагує бізнес, - попит з боку промислових споживачів, насамперед аграріїв, уже активізувався. Але чому ж немає масового переходу населення й промисловості на опалення пропаном?

Немає "котлети" - немає дозволу

Перешкод для розвитку автономного опалення кілька, і, як правило, вони доповнюють одна одну. Діючі містобудівні норми вважають будь-яку споруду з паливною ємністю обсягом понад 0,5 кубометра об'єктом підвищеної небезпеки. Це означає, що одержувати добро на початок будівництва і введення в експлуатацію необхідно через Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАСІ). Будь-який забудовник намагається обходити її десятою дорогою.

"За дозвіл на початок робіт будь-якого невеликого об'єкта - чи то заправки, чи то газового модуля або ж опалювального комплексу - потрібно "занести" від 15 тис. дол. Ще стільки ж треба буде віддати за дозвіл на введення в експлуатацію", - говорить представник великої мережі АЗК в Україні. Він додає, що практично ніякі дозвільні документи тут не видаються в "білу": прайс на всілякі "дозволи" не висить хіба що на сайті відомства.

А з минулого року з'явилася ще одна "годівниця". Тепер для того, щоб узагалі потрапити на узгодження в ДАСІ, потрібно пройти екологічну експертизу в Міністерстві екології. "Платежі в касу копійчані, але заплатити їх можна лише через посередника, який попросить за послуги 300 тис. грн", - розповідає власник невеликої компанії, змушений неодноразово пройти цей корупційний шлях.

Легально вирішити неможливо, говорять ентузіасти, які спробували: ДАСІ просто не погоджує проекту, посилаючись на численні порушення.

"У нас є один об'єкт, там зарубіжний інвестор. Бюджету на хабарі немає, і принципово питання навіть не розглядається. А тут так не працює: немає "заносу" - немає дозволу на введення в експлуатацію. Отак уже кілька років стоїть побудований комплекс, чекає узгодження", - розповідає автор замороженого об'єкта.

Отже, до 30 тис. дол., які вимагає ДАСІ, додаємо 11 тис. "екологічних", і економіка проекту переходу на опалення скрапленим газом одразу починає кульгати на обидві ноги. Успіх Польщі поки що недоступний у нас саме тому.

Фахівці зазначають, що навіть якщо усунути корупційні бар'єри, прориву в автономному опаленні не відбудеться. Через безнадійно застаріле законодавство вписати сучасну систему в норми вкрай проблематично. Це саме стосується і автозаправних комплексів.

Наприклад, мінімальна відстань від газового резервуара до будь-якої будови, у тому числі паркану, - 10 метрів. У результаті закопати бочку за правилами вийде тільки на великій ділянці, де вона буде розташована ближче до її центру.

"У сфері індивідуального опалення такі проекти одиничні, та й ті, що є, - найчастіше "сірі". На промислових об'єктах легше вписатися в норми", - говорить представник компанії, що спеціалізується на системах опалення скрапленим газом.

Проектування котелень багатоквартирних будинків на LPG або конверсія існуючих - в Україні сьогодні взагалі з розряду фантастики, хоча в Європі вже давно стала нормальною практикою. У тій же Польщі відстань від резервуара (газгольдера) до стіни будинку - три метри. Розумні норми й сучасні технології дозволяють полякам споживати для опалення понад 300 тис. т скрапленого газу. В Україні розмови про зміну будівельних норм тривають уже понад 12 років, але прогресу немає.

Буржуйка проти цивілізації

Після початку війни в 2014 р. багато хто пророкував LPG зліт у побутовому секторі, однак цього так і не сталося. Як не "злетіли" і системи твердопаливних котлів. Над сучасними технологіями гору взяли дрова. Відсутність екологічних норм, а також стихійна вирубка лісу зробили свою справу. Населення обзавелося буржуйками й активно їх використовує. На європейському гірськолижному курорті ви ніколи не побачите стовпів густого їдкого диму, а в Буковелі вони піднімаються з кожного кіоску.

"Тільки-но в 2014 р. відбулося перше підвищення цін на природний газ, у лісах дуже голосно зазвучали бензопили. Усе, що можна було випиляти, випиляли, ломаччя - зібрали", - говорить співробітник газової компанії з Дніпра.

Варто відзначити й слабку поінформованість населення. Приватні домогосподарства, як правило, тікаючи від природного газу, переходять на електричний або твердопаливний котел і припиняють пошук альтернативи. У країнах з розвиненим комунально-побутовим споживанням LPG просувають виробники обладнання й профільні асоціації. У цій справі задіяно всі канали: Інтернет, ТБ, зовнішня реклама в транспорті, радіо. Ощадливих європейців змушувати не доводиться.

Ще одна перевага європейської моделі - податки: у ЄС комунальний газ не обкладається акцизом, і для тих широт це дуже важливий економічний фактор. Обнуління акцизів в Україні хоч і мало б менший ефект, ніж у країнах ЄС, але однозначно позитивно позначилося б на економіці опалення пропаном. Але вже помічено, що будь-яка пільга у нас обертається масовими зловживаннями, тож чекати звільнення пропан-бутану від акцизу навряд чи варто.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі