Про недореформу ринку газу, PSO і зобов'язання Кабміну перед МВФ - Енергоринок - dt.ua

Про недореформу ринку газу, PSO і зобов'язання Кабміну перед МВФ

29 січня, 11:55 Роздрукувати

Проект зміни формули розрахунку ціни на газ для населення ще не отримав належної оцінки фахівців, але галасу наробив чимало.

Президент Порошенко пообіцяв голові МВФ Крістін Лагард, що Кабмін виконає зобов'язання перед цим кредитором. Уряд через Міненерговугільпром оприлюднив проект формули нової ціни на газ для населення і пролонгації спецобов'язків (PSO) для "Нафтогазу" і "Укргазвидобування". Вони, в свою чергу, вимагають від уряду компенсації різниці цін у понад 111 млрд грн, що виникла в рамках виконання PSO, і порушують питання про доцільність збереження механізму спецобов'язків, через що уряд фіксує ціну для населення і теплокомуненерго, але не відшкодовує різниці між фіксованою і ринковою цінами. Про що конкретно говорять сторони і чим ця епопея може завершитися докладніше.

За якою формулою платимо за газ

У березні 2017 р. Кабмін прийняв постанову №187. У ній фактично зафіксовано ціну на природний газ — 4942 грн/тис. кубометрів, за якою "Нафтогаз України" закуповує у свого дочірнього газодобувного підприємства "Укргазвидобування", а також імпортує, якщо не вистачає власного газу, і продає його через мережу газозбутових підприємств домогосподарствам (населенню), теплокомунальним підприємствам для виробництва тепла для потреб того ж населення та релігійним організаціям. Це так звана формульна ціна. Вона враховує ціни за попередній рік на німецькому хабі (торговельному майданчику) у Дюссельдорфі плюс вартість транспортування газу в Україну. При цьому ціни, що логічно, розраховувалися згідно з курсом валют, який діяв на той час. Враховуючи обов'язковий податок на додану вартість, оплату транспортування газу і надбавку постачальних компаній, ціна для споживачів становить щонайменше 6942 грн/ тис. кубометрів.

За березневою постановою уряду, ціну газу для вищезазначених так званих вразливих категорій повинні переглядати двічі на рік — 1 жовтня і 1 квітня. Цю умову прописано і в меморандумі уряду з МВФ. Саме тому цей важливий для України кредитор, окрім вимог щодо виконання інших умов, так переймається підвищенням цін на газ для домогосподарств України.

Проте збільшення/зменшення ціни передбачено лише в разі, якщо на тому ж німецькому хабі за попередній період ціна на газ змінилася щонайменше на 10% порівняно з діючою в Україні.

Напередодні минулого квітня якраз і з'явилося рішення Кабміну про те, що він не переглядатиме, тобто не підвищуватиме ціни на газ для населення. Восени, готуючись до опалювального сезону, уряд також заявив, що ціна на газ для домогосподарств залишиться без змін. Це хоч якось заспокоїло громадян, але ще більше роздратувало "Нафтогаз", "Укргазвидобування" і "Чорноморнафтогаз", який хоч і в значно менших обсягах після анексії Криму, але все ж таки видобуває газ, що його НАК також повинна спрямовувати на потреби домогосподарств за фіксованою ціною.

Світовий банк і Енергетичне співтовариство також вимагають відкрити ринок постачання газу населенню для того, щоб на ньому з'явилася конкуренція за прикладом ринку газу для промислових споживачів України. Але нинішня маржа для постачальників газу домогосподарствам і підприємствам ТКЕ становить 2,5% і не є привабливою для бізнесу.

Якою може бути нова формула розрахунку ціни на газ для промислових споживачів

У минулому номері DT.UA розповідало, які пристрасті викликав проект постанови про новий розрахунок ціни на газ для домогосподарств і ТКЕ, щойно він з'явився на сайті Міненерговугільпрому.

Розробники цього проекту пропонують враховувати ціну на німецькому хабі не за попередній рік, а за півроку. (Причому, запевняють розробники проекту, якщо ціни на хабі будуть порівняно низькими, то українські споживачі ще й виграють.) Плюс ПДВ і надбавка за розподіл газу у 10% (на відміну від існуючих 2,5%). Мовляв, хотіли ж залучити більше постачальників газу для домогосподарств, то треба їх заохотити. Хоча в "Нафтогазі", приміром, вважають, що така надбавка на користь лише нині діючим регіональним розподільним компаніям і газзбутам.

Крім того, державним видобувним компаніям — ПАТ "Укргазвидобування" і ДАК "Чорноморнафтогаз" пропонується напряму продавати газ населенню, можливо, без "Нафтогазу". І оскільки вони лише видобувають газ, а не купують його за кордоном, у формулу вирішили не закладати витрат на транспортування до українського кордону. Мовляв, "Нафтогаз" продаватиме газ лише теплокомуненерго, які забезпечують населення та релігійні організації теплом і гарячою водою.

До того ж імпортний паритет цін пропонують зберегти для невеликого обсягу, який НАК поставлятиме підприємствам теплоенергетики для виробництва тепла для того ж населення. Мовляв, здебільшого то буде газ "Укргазвидобування". Називають обсяг необхідних закупівель — приблизно 0,7–0,9 млрд кубометрів на опалювальний сезон. Це порівняно з 3–4 млрд кубометрів, яких не вистачало для паливного балансу у минулі роки. Так рахують у Кабміні і Міненерго.

Однак навіть не це найбільше збурило "Нафтогаз" — проект передбачає збереження до 2021 р. спеціальних обов'язків, покладених на "Укргазвидобування" і "Нафтогаз". При цьому газ населенню вони муситимуть, як і раніше, продавати за фіксованою Кабміном ціною.

А борги і різниці між ринковою ціною і ціною продажу населенню хто відшкодує, запитують НАК і її дочірня видобувна компанія?

До того ж, на думку голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, очікувати зниження ціни на внутрішньому ринку можна лише за умови переходу України від імпортної до експортної моделі. Тобто за умови видобутку в Україні достатніх для забезпечення потреб домогосподарств і ТКЕ обсягів газу, як передбачено програмою 20/20 (видобувати 20 млрд кубометрів газу до 2020 р. силами тільки державних видобувних компаній). Проте, за словами голови НАКу, вже очевидно, що цю програму навряд чи виконають через безліч проблем і нюансів і навіть відверту протидію проросійськи налаштованих сил в Україні.

Проект зміни формули розрахунку ціни на газ для населення ще не отримав належної оцінки фахівців, але галасу наробив чимало.

Хто погасить борги за використаний населенням пільговий газ

Через тиждень після появи проекту нової формули ціни НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Укргазвидобування" звернулися до уряду з категоричним листом, вимагаючи відшкодувати витрати, пов'язані з виконанням спеціальних обов'язків, покладених на них урядом. Такі витрати несуть обидві компанії, а право на компенсацію їм дає Закон "Про ринок природного газу" та рішення українських судів.

"Поточна схема покладення спецобов'язків шкодить і державі, і споживачам, і розвитку ринку, — наголошує Андрій Коболєв. — Існування цієї схеми протягом останніх двох років коштувало значну суму грошей, яку ми оцінюємо у понад 110 млрд грн. За ці кошти держава могла б провести масштабну модернізацію житлово-комунального господарства, зробити умови життя громадян комфортнішими, рахунки меншими, а послуги якіснішими".

З 1 жовтня 2015 р., коли уряд поклав на "Нафтогаз" спеціальні обов'язки в рамках закону, і до кінця 2017-го компанія поставила контрагентам, на яких поширюється дія спеціальних обов'язків, 40,7 млрд кубометрів газу. Закон визначає, що компанія, яка виконує спеціальні обов'язки, має право отримати компенсацію своїх економічно обґрунтованих витрат, зменшених на доходи, одержані у процесі виконання спеціальних обов'язків, і з урахуванням допустимого рівня прибутку.

На думку НАК, найбільшою мірою виконання спеціальних обов'язків вплинуло на її дочірнє підприємство — ПАТ "Укргазвидобування". "За нашими розрахунками, загальний розмір компенсації за виконання спеціальних обов'язків для "Укргазвидобування" за період з 1 жовтня 2015 р. по 31 грудня 2017 р. становить до 74,8 млрд грн", — зазначає голова "Укргазвидобування" Олег Прохоренко у своєму листі до Кабміну.

За розрахунками "Нафтогазу", через невідповідність встановленої урядом ціни економічно обґрунтованим витратам компанії та з урахуванням прибутку на рівні 5% (мінімальний рівень прибутку, встановлений щодо схожих суспільно значущих товарів) компанія недоотримала за цей період 12,1 млрд грн.

Крім того, постачаючи значні обсяги газу визначеним урядом компаніям, всупереч внутрішнім процедурам відбору контрагентів, як вважає НАК, вона недоотримала майже 20% коштів за поставлений газ. Сумнівна (прострочена протягом тривалого часу або без джерел покриття) заборгованість цих контрагентів перед "Нафтогазом" уже становить 24,1 млрд грн. При цьому "Нафтогаз" сплатив до державного бюджету вчасно та в повному обсязі всі податки, пов'язані з реалізацією цього газу.

Для порівняння, рівень розрахунків за газ, поставлений протягом цього періоду контрагентам (які постачають газ промисловості за ринковими цінами), на яких не поширюється дія PSO, становив майже 100%.

У "Нафтогазі" зазначають, що їм відомо, що не весь газ, який визначені Кабміном контрагенти отримують у НАК на пільгових умовах, іде на забезпечення потреб населення. Зокрема, після зміни керівництва ВАТ "Кіровоградгаз" удалося виявити та передати правоохоронцям інформацію про випадки нарахування певних обсягів газу неіснуючим абонентам у Кропивницькому. Минулого тижня, зазначають у НАК, правоохоронні органи повідомили про розкриття схеми шахрайства на Львівщині на суму 1,4 млрд грн, коли підприємства, наближені до високопосадовців, виробляли з пільгового газу електроенергію та продавали її за комерційною ціною.

"Поточна система призводить до багатомільярдних втрат держави. Вона має бути терміново скасована і замінена прозорими ринковими умовами. В Україні є достатні обсяги газу і достатньо постачальників газу. Ми неодноразово пропонували уряду впровадити механізм ринкового ціноутворення та вільну конкуренцію за кожного споживача, а доходи від цього ринку спрямовувати на збільшення видобутку та енергомодернізацію. Без завершення реформи ринку газу амбітні плани щодо збільшення видобутку, відмови від імпорту газу, зниження цін на газ для населення, реалізації масштабних заходів з енергоефективності — все це буде приречене залишитися на папері", — упевнений Андрій Коболєв.

Суд на боці "Укргазвидобування" і "Нафтогазу"

Право "Укргазвидобування" і "Нафтогазу" як безпосередніх учасників ринку газу, та ще й за спецобов'язками, вимагати від уряду визначення джерел фінансування та порядку компенсації за виконання таких спецобов'язків, як зазначають держкомпанії, підтверджено у судовому порядку. Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 р. залишено без задоволення апеляційну скаргу Кабміну на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2017 р. у справі за адміністративним позовом "Нафтогазу" до уряду України. Також суд установив факт і визнав протиправною бездіяльність Кабміну щодо невизначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, а також зобов'язав уряд виконати вимоги п. 7 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу".

У свою чергу, "Укргазвидобування" та НАК висловили готовність взяти участь у розробці відповідного акта Кабміну та надати усю необхідну інформацію.

Як зазначає НАК, ч. 7 ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" передбачено, що суб'єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб'єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов'язків, і з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабміном.

Відповідно до ч. 4 ст. 11, разом із покладанням таких спеціальних обов'язків уряд повинен був установити також джерела фінансування та порядок визначення компенсації суб'єктам, на яких такі обов'язки покладаються. Однак, зазначають у "Нафтогазі", цю вимогу закону досі не виконано, хоча спеціальні обов'язки діють з 1 жовтня 2015 р. і в суді це зобов'язання уряду підтверджено.

Для "Укргазвидобування", вважають у товаристві, розрахунок компенсації має бути визначений з урахуванням ч. 2 ст. 12, тому допустимий рівень прибутку повинен визначатися, виходячи з ринкової ціни природного газу. Іншими словами, компенсації має підлягати різниця між ринковою ціною газу та ціною, яка була встановлена для цієї держкомпанії відповідними постановами Кабміну.

Недержавним постачальникам газу бюджет винен за PSO 72% загального боргу

Однак недержавні постачальники газу, маржа яких наполовину менша від маржі НАКу, стверджують, що вони не можуть своєчасно розрахуватися з "Нафтогазом", бо бюджет їм винен. Приміром, на 1 січня 2018 р. загальний борг у рамках поставки газу за PSO групи компаній РГК (фірташівської) становив 19,9 млрд грн, з яких 14,4 млрд припадає на бюджетну заборгованість з фінансування субсидій.

Борг бюджету, який становить 72% від загальної заборгованості групи компаній РГК, за їх твердженням, сформувався через існуючу до цього часу систему клірингових міжбюджетних розрахунків за субсидіями. Ця система розрахунків створила багатомільярдні борги бюджету перед компаніями-постачальниками, які забезпечують населення газом у рамках PSO. Така фінансова модель була головною перешкодою для виходу на ринок нових компаній і розвитку конкуренції, без якої неможливе зниження цін на газ для споживачів.

Бюджетна заборгованість сформувалася протягом останніх двох років, в умовах, коли всі розрахунки за субсидіями на газ здійснювалися винятково через НАК "Нафтогаз України". Таким чином, НАК стала неформальним кліринговим центром, де в ручному режимі регулюються терміни та обсяги проведення розрахунків по всьому ланцюжку поставок газу населенню.

Саме бюджетна заборгованість за субсидіями, вважають недержавні постачальники газу за спецобов'язками, стала ключовою проблемою ринку — на неї припадає дві третини від загального боргу за спожитий населенням газ. Залишок заборгованості, а це 5,5 млрд грн, становлять поточні борги споживачів за відпущений газ, запевняють вони.

У травні минулого року група компаній РГК повідомляла, що за результатами опалювального сезону 2016–2017 рр. рівень розрахунків із НАК "Нафтогаз України" становив 97% у 16 регіонах країни, де вона працює як постачальник газу, а також у 19 розподільних компаніях, на обслуговуванні яких перебувають понад 200 тис. км газопроводів і 8 млн побутових споживачів газу.

Чи дійдуть згоди з урядом постачальники газу

У Європі існують різні системи підтримки населення у скрутний час. Зокрема і така, як в Україні, але на досить обмежений час.

Постачальники газу за спецобов'язками мусять дійти згоди з урядом. Бо, як показано вище, жодного постачальника не влаштовує діюча схема, хоча причини вони називають різні. Голова НАК, зокрема, додає, що збереження діючої, але дещо оновленої системи спецобов'язків коштуватиме державі кожного року у період з 2018-го по 2022 р. (якщо так усе і залишити) по 50 млрд грн, тобто 200 млрд грн за чотири роки. Завелика ціна за збереження системи, яка лише провокує борги...

Недержавні постачальники за PSO також незадоволені і кажуть, що НАК має маржу у 5%, а вони — лише 2,5%, хоча саме вони повинні доглядати за розподільними газомережами і постачати газ населенню.

Цей загальний клубок проблем уряд повинен вирішити принаймні до початку квітня. На цьому наполягають Світовий банк і секретаріат Енергетичного співтовариства. Без цього перемовини з МВФ можуть і не відбутися.

А президент уже заявив після зустрічі з К.Лагард у Давосі, що чекатиме місію МВФ у квітні і розраховує на продовження програми кредитування. Без цього у 2019 р. і в подальшому, як запевняють фахівці, Україну ледь не дефолт чекатиме. І реформа ринку газу так і залишиться на папері.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42-43, 10 листопада-16 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво