Платіжка за тепло: яка вона сьогодні і на що чекати завтра? - Енергоринок - dt.ua

Платіжка за тепло: яка вона сьогодні і на що чекати завтра?

16 лютого, 17:17 Роздрукувати

Співвласники кожного багатоквартирного будинку повинні організуватися і обрати найкращу для себе модель забезпечення теплом.

© Київенерго / Facebook

Плата за централізоване опалення — незаперечний чемпіон у структурі платіжки за житлово-комунальні послуги. У чому ж сьогодні полягає послуга з централізованого опалення?

Якість опалення визначається тим, яка температура у приміщенні споживача. Де-юре відповідає за це виконавець послуги — теплопостачальна організація. Насправді ж ситуація набагато цікавіша.

Якість опалення: основні характеристики послуги

Де-факто постачальник тепла не може прямо впливати на температуру у приміщенні: вікна та двері відчиняє споживач, внутрішньобудинкові мережі обслуговують співвласники через ОСББ чи ЖЕК. Знову ж таки, саме ви вирішуєте, утеплювати помешкання або будинок чи ні.

І ми чудово розуміємо, що ЖЕКу зовсім не хочеться робити ремонт чи модернізувати опалювальні мережі. Більш того, ні повноважень у нього немає на це, ні коштів (якщо мова про щось більше, ніж дрібний ремонт).

За данимипроекту USAID "Прозора енергетика", що виконується "Діксі-Груп", тариф на послугу централізованого опалення вищий приблизно на 0,5% (залежно від підприємства це 3,5–6 грн/Гкал, що витрачаються на утримання абонентської служби) від тарифу на теплову енергію, яка увійшла в багатоквартирний будинок. Різниця — це оплата роботи виконавця послуги у будинку.

Однак що саме він зробив, крім того, що роздрукував і надіслав платіжку? Усе найважливіше вже зроблено у процесі виробництва теплової енергії (близько 95% від загального тарифу) та її транспортування (майже 4% від загального тарифу). Решта 1% — це постачання теплової енергії та надання самої послуги.

Чим достеменно відрізняється постачання від надання послуги, сказати важко. Адже до складу витрат на постачання входить оплата праці працівників сфери постачання, матеріали та обладнання, інші витрати, амортизаційні відрахування, а в надання послуги — оплата праці та інші витрати для забезпечення роботи абонентської служби.

У підсумку зрозуміти, що саме буде зроблено у вашому конкретному будинку за рахунок 0,7–1% від плати за тепло, майже неможливо (крім того, що виставлено платіжки).

Наприклад, якщо в опалювальний сезон ваша платіжка за опалення — 2000 грн/місяць, то з них 18–20 грн мають витрачатися на забезпечення якісного тепла у будинку. Але за ці кошти теплопостачальник може встановити лічильник у сусідньому будинку, а на ваш уже не вистачить коштів (або лічильник ви вже встановили коштом співвласників, бо не хотіли переплачувати за нормативами), і це буде цілком законно.

Отримуємо ситуацію, за якої "всі дурять усіх". Споживачі мають право вимагати від виконавця послуги з опалення температури 18–20 градусів у своїй квартирі, а виконавець часто не може цього забезпечити. Виконавець же бере оплату за "послуги в будинку", хоча собівартість тепла при цьому не змінилася.

Результат — споживач не отримує послуги з опалення належної якості і не може знайти винного в цьому.

Новий закон — нові інструменти

Новий Закон "Про житлово-комунальні послуги" повинен змінити цю ситуацію. Все залежить від того, наскільки споживачі зацікавлені у тому, щоб отримувати якісне тепло за адекватним тарифом. Принаймні тепер для цього є законодавчий інструмент.

Тепло, яке потрапляє до багатоквартирного будинку, виробляється за його межами. Усе, що співвласники можуть зробити з цією послугою, — це розподілити її між собою.

Про що це свідчить? Якщо ціна 1 гігакалорії, яка зайшла до будинку, становить 1000 грн, то саме 1000 грн вона має коштувати і в батареях споживачів.

В опалювальному сезоні 2018/2019 ціна одиниці тепла буде однаковою як на шляху до будинку, так і при розподіленні між співвласниками. Якщо ж будинок потребуватиме додаткових витрат, споживачі оплачуватимуть їх окремо. Це дасть змогу забрати з тарифу на опалення додаткові складові, а відтак, зробити його прозорішим, до того ж приблизно на 1% меншим від сьогоднішнього. Додаткові витрати для кожного будинку будуть різними. Зокрема, вартість обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання повністю залежить від їх стану.

Хочеш якісних послуг? Обери оптимальний договір із постачальником

Відповідно до нового закону, у споживачів буде три основні варіанти договорів у сфері постачання тепла: індивідуальний, колективний і договір з ОСББ як із колективним споживачем. При цьому кожна з моделей передбачає різні відповідальність і систему оплати (див. рис. 1). Важливо, що прийняти рішення в багатоквартирному будинку потрібно спільно — або зборами співвласників (рішення буде прийнято, якщо за нього проголосує більш як 50% власників площі будинку), або загальними зборами ОСББ.

На те, щоб обрати модель договірних відносин, співвласники багатоквартирного будинку мають один рік від моменту, коли закон набув чинності, тобто до 10 грудня 2018 р. Звісно, за потреби ви потім можете змінити модель відносин і переукласти договір.

Що буде з будинками, яким на визначення типу договору не вистачить одного року? Закон передбачає модель за замовчуванням: це індивідуальні договори, але з певними нюансами. Фактично підтип індивідуального договору.

Тож розглянемо особливості кожної моделі договірних відносин із постачальником тепла — виконавцем послуг.

Індивідуальний договір

Ця модель передбачає, що кожний співвласник багатоквартирного будинку самостійно укладає договір із виконавцем комунальної послуги з теплопостачання.

Кошти, які платить споживач, напряму перераховуються виконавцю послуги. При цьому останній забезпечує друк квитанцій, приймання платежів, опрацьовує скарги та позови. А найголовніше — відповідає за те, щоб споживач отримав якісну послугу (так звана відповідальність "до батареї"). Крім того, питання обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання також покладається на виконавця.

Зрозуміло, що така робота потребує додаткових витрат у виконавця. Він повинен витрачати кошти на утримання абонентської служби, яка працюватиме з кожним окремим споживачем, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових мереж. Це впливає на формування плати за комунальні послуги.

За такої моделі відносин платіжка за тепло враховуватиме:

— плату за послугу теплопостачання, що розраховується, виходячи з розміру тарифів на теплопостачання, які затверджує національний регулятор (НКРЕКП) або орган місцевого самоврядування (ОМС) залежно від обсягу споживання тепла;

— плату за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначає Кабмін;

— визначену договором між виконавцем і співвласниками плату за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирного будинку, що забезпечує надання послуги.

Чим ця модель відрізняється від нині діючої? Зменшується плата за управління будинком. З платіжки, яку ви отримуєте від управителя, ЖЕКу чи ОСББ, зникнуть витрати на обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання (див. рис. 2). Крім того, за умови несплати виконавець звертається із позовом до конкретного боржника.

Я вже згадувала, що за замовчуванням діятиме підтип договору на основі індивідуального.

Особливості моделі за замовчуванням

У такому разі:

— співвласники не платять за обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж;

— виконавець не обслуговує внутрішньобудинкових мереж, не проводить поточного ремонту систем теплопостачання;

— виконавець не відповідає за якість послуги у приміщенні споживача, його завдання тільки довести тепло до будинку.

Відповідно, у платіжці за тепло відображено лише:

— плату за послугу теплопостачання;

— плату за абонентське обслуговування.

Очевидно, обслуговувати внутрішньобудинкові мережі буде ЖЕК, але чи достатньо у нього на це коштів і чи зможе він забезпечити якість, не зрозуміло.

Якщо вам, на перший погляд, подобається така модель, подумайте, настільки вона надійна. Наприклад, якщо у вашому будинку прорве труби, теплопостачальна організація їх не ремонтуватиме (безплатно), і ніхто не компенсує витрат на ремонт затопленої квартири. Але якщо споживачам байдуже до свого майна, то за це доведеться платити.

Колективний договір

За такої моделі договір із виконавцем послуги теплопостачання укладає уповноважена на це особа від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Уповноваженим може бути будь-хто, кого виберуть на зборах співвласників багатоквартирного будинку або на загальних зборах ОСББ: один зі співвласників, управитель будинку, правління ОСББ чи інша фізична або юридична особа.

Такий договір передбачає, що виконавець:

— відповідає за якість послуги теплопостачання лише "на вході в будинок";

— не збирає напряму платежів і не проводить роботи зі споживачами;

— не обслуговує і не здійснює поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж теплопостачання.

У підсумку в платіжці за тепло ви сплачуєте лише за послугу теплопостачання.

Уповноважена співвласниками особа збирає платежі та перераховує гроші виконавцеві послуги. Саме вона формує платіжки та слідкує за тим, щоб усі співвласники вчасно їх оплачували. Для цього відкривається окремий поточний банківський рахунок із спеціальним режимом використання, кошти на якому — власність співвласників багатоквартирного будинку.

У випадку заборгованості оплати за тепло виконавець послуги звертається до конкретного споживача-боржника із позовом напряму.

Запитаєте, навіщо так ускладнювати і в чому особливість цієї моделі відносин? Формування рахунків для кожного споживача, їхній друк, збір платежів — усе це робота, яка також має свою вартість. Якщо управитель має кілька виконавців послуг, то вигідніше утримувати одну абонентську службу для роботи зі споживачами, ніж кілька окремих служб для різних послуг. Зауважу, що це все оплачує споживач, який, звісно, зацікавлений в економії.

Також колективний договір дає можливість співвласникам не платити виконавцеві послуги за обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж. Це доречно, якщо ви плануєте доручити це іншому підряднику, або виконавець послуги не хоче цим займатися.

Договір із колективним споживачем

Третя модель передбачає укладання договору між виконавцем послуги теплопостачання та ОСББ як юридичною особою від власного імені.

Такий варіант дуже схожий на колективний. Але є нюанс: відповідальність за борги. Якщо договір укладається з ОСББ як юридичною особою, то виконавець вже не може звертатися із позовною заявою до конкретного співвласника-неплатника. А всі питання щодо відносин між об'єднанням і співвласниками регулюють статут ОСББ і рішення органів правління.

Виконавець послуги, як і за попередньої моделі, відповідає за постачання тепла "до будинку", не працює напряму зі споживачами та не обслуговує внутрішньобудинкових мереж.

Це дає змогу зекономити кошти на абонентському обслуговуванні. Об'єднання визначає розмір внесків на оплату послуг з теплопостачання, формує платіжки, збирає кошти, вирішує проблеми із боржниками.

Крім того, ОСББ самостійно вирішує, хто займатиметься поточним ремонтом систем теплопостачання та їхнім обслуговуванням. Це зручно і вигідно, наприклад, якщо у будинку встановлений індивідуальний тепловий пункт. Але основне — усі співвласники вчасно сплачують внески.

Який варіант буде найкращим для вашого будинку?

Вибір моделі взаємовідносин із постачальником тепла — за співвласниками багатоквартирного будинку.

Усі перелічені варіанти мають свої переваги та недоліки. Аби не помилитися, співвласникам слід добре зважити всі "за" та "проти" конкретно для їхнього будинку. На це впливатимуть і кількість квартир, і наявність ОСББ, і стан внутрішньобудинкових мереж, і кількість злісних неплатників.

Варіант колективного договору буде перспективним рішенням за умови конкуренції між управителями. Крім того, цей варіант підходить для ОСББ. Його також можна вважати і найкращим з погляду формування платіжки, та й боржниками монополіст займатиметься самостійно.

Якщо ж у вашому будинку багато неплатників, то найвразливіший варіант — колективний споживач: фактично за умов такого договору відповідальність за стягнення боргу лягає на сусідів.

Як працюватиме новий формат відносин

Для того, аби зміни були ефективними, а споживачі отримали прозорі умови оплати та якісні послуги (див. рис. 3), потрібне виконання двох умов. По-перше, Кабінет міністрів України повинен до 10 травня 2018 р. затвердити типові договори для кожної з перелічених вище моделей і визначити граничний розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж. НКРЕКП та органи місцевого самоврядування повинні вилучити з діючих тарифів на послугу централізованого опалення додаткові витрати (зменшити тариф приблизно на 1%).

Проте затвердження підзаконних актів — лише початок. Адже у результаті саме споживач вирішуватиме, яким чином формуватиметься його платіжка за опалення. Тобто друге і основне — співвласники кожного багатоквартирного будинку повинні організуватися, знайти спільну мову і обрати найкращу для себе модель забезпечення теплом.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Ternarous Ternarous 17 лютого, 13:00 Порівняно з приватним будинком, витрати на утеплення квартири в багатоквартирному будинку невеликі, бо тільки одна стіна виходить на холодну вулицю, а останні 5 граней паралелепіпеда межують з теплими помешканнями сусідів. Тобто, втрати тепла в 6 разів менші, ніж у приватному будинку. Тому в багатоквартирних будинках оптимальне рішення -- утепленння і перехід на електроопалення. згоден 0 не згоден 1 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №18-19, 19 травня-25 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво