Олег Семінський: Ахметов придбав Нафтогазвидобування у десять разів дешевше його реальної вартості - Енергоринок - dt.ua

Олег Семінський: "Ахметов придбав "Нафтогазвидобування" у десять разів дешевше його реальної вартості"

9 липня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 9 липня-16 липня

Багато хто забув і багато хто хоче, щоб забули, що в лютому 2012 р. було викрадено екс-голову ПрАТ "Нафтогазвидобування" Олега Семінського. Три роки та чотири місяці його незаконно тримали в ув'язненні. Тим часом контроль над "Нафтогазвидобуванням" придбав Рінат Ахметов, а партнер-співзасновник цієї компанії Микола Рудьковський другий рік в Україну ні ногою. 

Сузір'я імен, які мали та мають стосунок до найбільшої приватної газовидобувної компанії України "Нафтогазвидобування", може затьмарити всі розпочаті та анонсовані генеральним прокурором "газові справи" — Порошенко, Рудьковський, Шуфрич, Медведчук, Ахметов, кримінальні авторитети Юрій Єриняк на прізвисько "Молдаван", Р.Салаватов ("Салават")... Усі вони герої великого комерційного трилера. Серед них немає ангелів, але, на жаль, є реальні лиходії.

Багато хто забув і багато хто хоче, щоб забули, що в лютому 2012 р. було викрадено екс-голову ПрАТ "Нафтогазвидобування" Олега Семінського. Три роки та чотири місяці його незаконно тримали в ув'язненні. Але йому пощастило — уже визнаний судом таким, що зник безвісти, Семінський був звільнений у травні 2015 р. Понад рік тому в Генеральній прокуратурі він розповів про викрадення та упізнав голоси своїх мучителів. Але й досі нікому з установлених слідством осіб, причетних до викрадення та незаконного утримання екс-голови газовидобувної компанії, підозри не пред'явлено.

Тим часом контроль над "Нафтогазвидобуванням" придбав Рінат Ахметов, а партнер-співзасновник цієї компанії Микола Рудьковський другий рік в Україну ні ногою. 

Слідство вважає, що Семінського викрали та утримували, щоб він не завадив перерозподілу та продажу часток власників у цій компанії. Замовником цього злочину О.Семінський вважає свого колишнього ділового партнера, екс-міністра транспорту, колишнього народного депутата 

М.Рудьковського, який зник із країни одночасно з арештом кримінального авторитету Юрія Єриняка на прізвисько "Молдаван". І хоча заступник генерального прокурора Юрій Столярчук кілька разів зупиняв спроби "співчутливого" суду звільнити "Молдавана", останній усе-таки вийшов на волю.

Це повчальна історія для міноритарних акціонерів, які вчасно в законодавчому порядку не оформили своїх прав на частину власності, довірившись старшим товаришам — мажоритарним акціонерам, не розуміючи того, що для "великих" "маленькі" завжди заручники. У всіх формах.

У ході інтерв'ю з генеральним директором ДТЕК (див. DT.UA №14 від 15 квітня 2016 р., "Ідеальний шторм") DT.UA розпитувало Максима Тимченка й про те, яким чином компанія "Нафтогазвидобування" стала активом ДТЕК, і про зв'язок зникнення екс-голови цієї компанії з купівлею Ахметовим газовидобувної компанії, і про можливу причетність до цієї історії та до видобувних активів ДТЕК кримінального авторитету на прізвисько "Молдаван". Тимченко відповідав досить обережно, причетність "Молдавана" до активів "Нафтогазвидобування" заперечував. Але це не змінює того факту, що "Молдаван" є співвласником ПрАТ "Нафтогазвидобування", що фактично підтвердив екс-голова цієї компанії. В інтерв'ю DT.UA Олег Семінський від відповідей не ухилявся.

Викрадення

Колишній голова ПрАТ "Нафтогазвидобування" Олег Семінський, який є згідно із "сейфовими угодами" співзасновником цієї компанії та власником 10% акцій, був викрадений невідомими в масках 3 лютого 2012 р. дорогою додому. 5 лютого викрадачі змусили Семінського сказати в слухавку дружині під диктування завчену фразу про те, що з ним усе гаразд, йому, мовляв, треба підписати деякі документи й щоб вона не турбувалася. У цей час дружина О.Семінського вже писала заяву про його зникнення в Голосіївському відділенні міліції. Почувши розмову з чоловіком, трубку взяв міліціонер і спробував розпитати того, хто телефонував. Викрадачі перервали дзвінок. Це була остання звістка від Семінського аж до його повернення з насильницького ув'язнення
23 травня 2015 р.

Сім'я та Нестір Шуфрич розшукували Олега кілька років, постійно публікували інформацію про його розшук, пропонували винагороду за будь-яку інформацію про нього. Згодом, піклуючись про інтереси дітей, дружина О.Семінського Тетяна Бушай 22 травня 2014 р. звернулася в суд про визнання свого чоловіка таким, що зник безвісти. Суд визнав О.Семінського таким, що зник безвісти, з 4 лютого 2012 р. Після його появи та проведення всіх відповідних експертиз (включаючи експертизу ДНК) та сама суддя Печерського районного суду Києва К.Москаленко 27 липня 2015 р. скасувала своє колишнє рішення про визнання
О.Семінського таким, що зник безвісти, та в такий спосіб відновила його в цивільних правах.

21 грудня 2012 р. п'ятим слідчим відділом управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України було розпочате досудове слідство за фактом навмисного вбивства Олега Семінського та зловживань службовим становищем посадових осіб ПрАТ "Нафтогазвидобування" за підозрою в кримінальних правопорушеннях, передбачених п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 191 КК України. Слідство триває досі.

З матеріалів досудового розслідування (див. документ):

"Досудовим розслідуванням установлено, що підконтрольний Рудьковському М. — Деркач С. наприкінці
2011 р. — на початку 2012 р. неодноразово мав телефонні розмови, а також зустрічі з Ришком В., який надалі, на початку 2012 р., звернувся до Мельника А., Шикори А., Акімова А. і Бірюка А., діями яких керували Єриняк Ю. і Салават Р., із пропозицією викрасти за винагороду голову правління ПрАТ "Нафтогазвидобування" Семінського О. з метою подальшого його вбивства та перерозподілу акцій ПрАТ "Нафтогазвидобування", оскільки той був одним із акціонерів товариства".

Сьогодні деякі люди, явно не зацікавлені в моєму поверненні, розповідають, що ніхто мене не викрадав, і я провів три роки та чотири місяці не в ув'язненні, а в Іспанії. Хороший "відпочинок" — тільки за перший рік ув'язнення я з колишніх 106 кг усохнув до 62 кг. Коли я побачив дітей, вони мене не впізнали...

Однак багато хто чудово розуміє, а я в цьому абсолютно переконаний, що моє викрадення прямо пов'язане з моєю роботою в ПрАТ "Нафтогазвидобування" (одним із засновників якого я є разом із Нестором Шуфричем і Миколою Рудьковським). Викрадення та замах на вбивство ініційовані моїм колишнім другом і партнером, екс-народним депутатом Миколою Рудьковським і гоп-компанією "Молдаван", "Салават" і злочинці. Причому свідки зникають зі швидкістю мух. Двох злочинців, які мали стосунок до мого викрадення, уже немає в живих: водій "Мазди", що таранив мій автомобіль під час інсценування ДТП під час викрадення, помер від передозування наркотиків наприкінці 2015 р.; другий член цієї самої банди Артем Бірюк, як установлено слідством, застрелений у ніч на 27 червня 2016 р. Перша версія поліції зводилася до того, що це був конфлікт із АТОшником. Так, там був конфлікт, але я переконаний, що цим скористалися, щоб ліквідувати члена банди, який став непотрібним свідком.

— Олегу, чому ви так переконані, що викрадачі хотіли відсторонити вас від управління ПрАТ "Нафтогазвидобування" і заволодіти належною вам часткою у цій компанії та й компанією в цілому? Адже у вас був та є автомобільний бізнес, це могло бути пов'язано з ним.

— Навряд чи. Усе, що сталося зі мною, свідчить про те, що мене та членів моєї сім'ї (як я довідався набагато пізніше) спочатку шантажували та вимагали величезну суму грошей, а потім хотіли, щоб я, скажемо так, не заважав переділу власності "Нафтогазвидобування".

 

— Це пролунає цинічно, але чи не простіше було вас ліквідувати?

— Наскільки я розумію, це не входило в плани організаторів і виконавців викрадення. Адже після того, як мене спочатку тримали десь під Києвом (як я здогадуюся) у підвалі чи сауні та били до втрати свідомості, мені показали аркуш паперу, на якому на принтері було надруковано суму 200 млн дол. Викрадачі вимагали перевести її на вказаний ними рахунок. Я відповів, що таких грошей у мене немає. Тоді мене продовжили бити. Потім знову повторили вимогу та заявили при цьому: "Ці гроші ти заборгував Рудьковському, тепер ти їх винен нам". Це пряме свідчення причетності Рудьковського до мого викрадення.

Крім того, викрадачі згадали про те, що Рудьковський допомагав мені придбати для хворого вітчима препарат Glivek, який ще тестувався в США. Крім мене, моєї матері та Рудьковського, про це ніхто не знав. Але бандити, які викрали мене, знали. Від кого, якщо не від Рудьковського? Ні я, ні моя матір про це нікому не казали. Уже після звільнення я довідався, що водночас викрадачі вимагали таку саму суму в мого тестя та дружини. Однак і в них не було таких грошей. Ближче до звільнення ті, хто мне утримував, мабуть, вирішили "напиляти" для себе, а не для замовників викрадення, і вимагали вже не 200, а 20 млн дол. Та й їх у мене не було.

Понад те, поки мене тримали в ув'язненні, мої матеріальні та грошові ресурси розтаскав мій близький друг, з яким ми знайомі з першого класу початкової школи, він же — управляючий моїми справами Олександр Семенюк. Фактично він привласнив мою власність. Зараз він переховується на Кіпрі.

…Після того, як мене кілька разів перевозили, якийсь час мене утримували, швидше за все, під Гостомелем — було чути звуки лопаті вертольота. Також за непрямими фактами я визначив, що останні 2,5 року примусового ув'язнення мене утримували на ланцюзі, скоріше за все, спочатку у Львівській, а потім у Закарпатській областях. Але перед тим, як туди перевозити, відібрали зубну щітку та всі наклейки від пакетів, які я намагався зберегти як докази.

— Чому саме в Прикарпаття та Закарпаття?

— На моє переконанням, мене спеціально перевезли в Карпати, щоб я думав, що до викрадення причетний Шуфрич. Але це малоймовірно. А те, що я перебував у районі Карпат, визначив за багатьма ознаками. Для себе я склав перелік із 26 ознак того, що перебуваю в Західній Україні. Це й діалект злочинців, які вартували мене, один розмовляв навіть польською, і реквізити "Комсомольской правды", яку мені через півтора року все-таки стали давати, — надруковано у львівській друкарні, і упаковка якогось печива до Великодня, виробленого у Львові, з якої я акуратно зняв наклейки в надії зберегти відбитки пальців, і багато чого іншого. Але перед тим як мене звільнити, це все відібрали.

У старому зношеному одязі, в якому я був останні два роки, мене й привезли в передмістя Києва. Викрадачі поставили умову, щоб я не здумав звертатися в правоохоронні органи та розповідати, що зі мною сталося. Вибору не було. Мене завантажили в багажник седана, як пізніше з'ясувалося, це була "Шкода Октавія" А5, яку зафіксували кілька відеокамер дорогою в Київ. Перевозили мене завжди в масці та кайданках. У густому лісі в районі Макарівської розв'язки поклали на траву. Кайданки зняли, маску ні. Сказали, що якщо ворухнуся впродовж 20 хвилин, отримаю кулю. Коли почув шум авто, що від'їхало, зняв маску, підвівся. Дістався попуткою до Києва, зателефонував своєму другу. Наскільки можливо було, привів себе в порядок, друг подзвонив моїй дружині. Потім мене відвезли до мене додому.

Через день я пішов до Генеральної прокуратури. Мене прийняв генпрокурор Шокін. І після цього я провів місяць у приміщенні Головного слідчого управління на вулиці Борисоглібській, де практично цілодобово тривали слідчі дії. Пізніше мене відпустили додому та надали державну охорону мені та членам моєї сім'ї.

Співвражність партнерів

— Люди, які вас викрали, збирали компромат на ваших бізнес-партнерів Рудьковського та Шуфрича?

— Я цього не виключаю. Оскільки тих, хто мене утримував, цікавили взаємини між Шуфричем і Рудьковським, обсяги видобутку, розподіл прибутку й навіть технічні аспекти. Усе це я змушений був викладати бандитам письмово та докладно.

— Ви зустрічалися після звільнення з Рудьковським і Шуфричем?

— Після звільнення з "полону" я зустрівся з Нестором Шуфричем.

Річ у тім, що коли в 2002 р. Шуфрич, Рудьковський і я створювали ПАТ "Нафтогазвидобування", ми домовилися, що розподіл дивідендів від видобутку газу буде таким: 60% Шуфричу, 30% Рудьковському, 10% Семінському. Де-юре на момент створення компанії розподіл акцій в компанії був 50% на 50% в рівних частках між Шуфричем і Рудьковським, мої міноритарні 10% входять в п'ятдесятивідсоткову частку Рудьковського.

Мої партнери запропонували мені очолити компанію. Крім Державного економічного інституту ім. Гетьмана (відомого як Нархоз), я закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу, прекрасно розбираюся в геології і видобутку вуглеводнів.

Рудьковський обіцяв після становлення компанії оформити мою міноритарну частину (10%) в "Нафтогазвидобуванні" належним чином. Але йому весь час було не до цього: то касетний скандал, то Aston Martin за 200 тис. євро, то польоти в статусі міністра за рахунок держави з екс-міс України Олександрою Ніколаєнко. Я тим часом займався становленням і розвитком компанії.

У 2005 р. на Семиренківському родовищі вперше за останні 20 років було пробурено найглибшу свердловину — 6280 м. У 2012 р. ми з партнерами вирішили продати компанію інвесторам і готували її до продажу. Але Рудьковський повсякчас щось темнив і постійно сварився з Шуфричем. Потім, уже після того, як мене викрали, як мені стало відомо після звільнення, виник дуже потужний конфлікт між Рудьковським і Шуфричем. У мене склалося враження, що Рудьковський хотів викинути з газовидобувного бізнесу й Шуфрича. І компанія "Нафтогазвидобування", яка з таким трудом піднімалася, зокрема й моїми зусиллями, практично завалювалася.

— Рудьковському особисто ви висунули свої претензії? Адже це серйозна підозра — у викраденні.

— Про свої підозри я розповів старшому слідчому Генеральної прокуратури Дмитру Сусу, який очолив досудове розслідування.

Та от що примітно. Через два тижні після того, як я вже давав показання в Генпрокуратурі, на мій старий номер зателефонував Рудьковський: "Олеже, я дуже радий, що ти живий і звільнений. Я не причетний до твого викрадення". Він сказав, що перебуває за кордоном, і запропонував зустрітися особисто та докладно про все поговорити, сказав, що зі мною зв'яжеться його брат або близький знайомий. Це було в травні 2015 р.

— Зустріч із Рудьковським відбулася?

— Ні. Більш того, як мені стало відомо пізніше, Рудьковського вже майже два роки немає в країні. Він виїхав після того, як програв вибори до ВР на своєму рідному окрузі в Козелецькому районі Чернігівської області. Зник Рудьковський одночасно з арештом Єриняка ("Молдавана") наприкінці 2014 р.

— "Молдавана" випустили, і він одразу виїхав за кордон...

— Хіба що на якийсь час. За моєю інформацією, нині "Молдаван" у Києві. До речі, підконтрольний Рудьковському співучасник мого викрадення С.Деркач встигнув зникнути буквально за п'ять хвилин до того, як слідча група Генпрокуратури розпочала обшуки в можливих місцях перебування викрадачів.

— Ви хочете сказати, що його хтось попередив? Хто це міг бути?

— Швидше за все, попередила людина, яка добре обізнана про справи головкому ГПУ. Про свої підозри я розповів слідчому.

У кожного олігарха
є свій "Молдаван", або Хто та чому сьогодні володіє "Нафтогазвидобуванням"

— Через десять днів після вашого звільнення член наглядової ради ПрАТ "Нафтогазвидобування" В'ячеслав Черепаня вмовив вас написати заяву про те, що ви не маєте претензій до цього підприємства. До речі, це дало можливість розблокувати рахунки компанії, які були заарештовані відповідно до постанови слідчого Генпрокуратури Дмитра Суса у зв'язку з кримінальною справою за фактом, вибачте, убивства пана Семінського.

— Так, справді, я підписав заяву про те, що не підозрюю ПрАТ "Нафтогазвидобування" у здійсненні злочину проти мене (див. заяву). Виключно переживаючи про долю компанії, в яку я вклав стільки сил і здоров'я.

— Ви насправді не маєте претензій до ПрАТ "Нафтогазвидобування"? Чи це угода? З ким?

— Безпосередньо до підприємства "Нафтогазвидобування" я претензій не маю. Я за нього переживаю всією душею, це ж моє дітище! Тому в січні 2016 р. я звернувся в Печерський районний суд Києва з вимогою відновити мене на посаді голови правління ПрАТ "Нафтогазвидобування".

— Однак рахунки "Нафтогазвидобування" було розблоковано тільки наприкінці 2015 р. — через дев'ять місяців після вашої заяви. Це може свідчити про те, що ваше викрадення — далеко не єдина причина арешту рахунків "Нафтогазвидобування", яке вже належить Ахметову. У високих колах втаємничених не припинилися розмови про те, що Ахметов заплатив Порошенку 150 млн дол. відступних, щоб нинішній президент перестав претендувати на частку в ПрАТ "Нафтогазвидобування". Адже перші ліцензії на Семиренківське родовище одержала фірма Порошенка. Вам відомі деталі?

— Мені про це нічого конкретного невідомо. Я знаю, що Петро Олексійович мав стосунок до компанії "Укрнафтогазтехнологія", яка мала у своєму розпорядженні ліцензію в тому числі на Семиренківське родовище строком на п'ять років. Але мені не відомі деталі того, чому їм не подовжили термін дії ліцензії.

— А про частку "Молдавана" уже в ахметовському "Нафтогазвидобуванні" вам відомо?

— Наскільки мені відомо, Рудьковський віддав "Молдавану" від 5 до 10% акцій "Нафтогазвидобування" за те, що той зі мною зробив.

— Тобто фактично Рудьковський розплатився з "Молдаваном" вашим же міноритарним пакетом у 10% "Нафтогазвидобування"?

— Схоже на те.

— В інтерв'ю DT.UA генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко сказав, що сьогодні ДТЕКу належить 60% ПрАТ "Нафтогазвидобування". Цей енергохолдинг Ахметова купив видобувну компанію у 2013 р. і, на думку Тимченка, навіть переплатив за неї.

— Як же, "переплатив". Рінат Ахметов заплатив, як я довідався пізніше, близько 180 млн дол. за компанію, яка коштувала мінімум 1,8 млрд дол.

— Кому в такому разі Ахметов заплатив, як ви кажете, 180 млн дол. за купівлю 60% "Нафтогазвидобування? Логічно припустити, що Рудьковський віддав свої 40%, та й Шуфрич "поділився" своїм початковим пакетом у 50%.

— Як мені стало відомо після звільнення, Ахметов викупив по 30% акцій у Рудьковського й Шуфрича. Загальна сума угоди за 60% акцій "Нафтогазвидобування" становила близько 180 млн дол.

— DT.UA відомо, що ви намагалися зустрітися з президентом Петром Порошенком. Навіщо? Вам є що йому запропонувати? Може, ви хотіли розповісти, як Порошенко може повернути газовидобувну компанію?

— Я хотів зустрітися з президентом виключно тому, що слідство по моїй справі загальмувалося. Більше року минуло з початку слідчих дій, але нікому навіть не пред'явлено підозри, хоча в спеціальної слідчої групи Генпрокуратури є чимало підозрюваних.

— А я вже подумала, що хочете покаятися в чомусь. Наприклад, у тому, що свого часу Порошенко залишився не при справах Семиренківського родовища.

— До цього я не маю стосунку. Створене нами у 2002 р. ПрАТ "Нафтогазвидобування" одержало всі необхідні документи (спеціальні дозволи) на експлуатацію цього родовища у 2003 р.

 

 

"Нафтогазвидобування" одержало ліцензії на початку 2004 р. при колишньому голові Держкомітету природних ресурсів Миколі Злочевському. У видобувних компаніях, які пов'язують із ним, Генпрокуратура вже проводить слідчі дії. Але хіба не вимагав від вас "десятини" і наступний міністр "надр", який перебрався до Ізраїлю, Едуард Ставицький?

— Як я довідався пізніше, Ставицький необґрунтовано вимагав від засновників компанії 30%. При цьому було анульовано дію ліцензій і практично зупинено видобуток.

— Заплатили? Вашим же міноритарним пакетом? Схоже, вашою часткою в "Нафтогазвидобуванні" жонглювали, як хотіли. Хто?

— Микола Рудьковський.

— І ви з цим мирилися? Чому?!

— Поки я працював у компанії (до викрадення), ніхто моєю часткою не жонглював. Я одержував дохід на свою частку акцій. Але що я міг зробити впродовж часу, коли мене незаконно утримували? Крім того, я вже розповідав, як Рудьковський під різноманітними приводами уникав переоформлення моїх 10% акцій.

— Наприкінці 2015 р. рахунки "Нафтогазвидобування" були розблоковані, газ зі сховищ підняли та продали. Ви свою частку одержали?

— На жаль, так і не одержав.

Семиренківська золота жила та життя

— У ДТЕК переконують, що вони купили компанію "чистою", попри те, що Генпрокуратурою було розпочате досудове слідство за фактом вашого зникнення. Мовляв, вас викрали до того, як ДТЕК зацікавилася активами "Нафтогазвидобування". Понад те, за словами Тимченка, ДТЕК могла вивести компанію на новий рівень видобутку (понад 2 млрд кубометрів на рік), якби рахунки компанії не були майже рік заарештовані.

— Ті глибинні свердловини, якими ДТЕК хвастається як найпродуктивнішими в "Нафтогазвидобуванні", що належить тепер в основному ДТЕК, компанія проектувала та бурила з 2002 р., у часи, коли її очолював я. Тільки вони зупинилися на свердловині №17 на глибині трохи більше 6 км, а я проектував пробурити її до глибини 8,5 км. Це справді була та залишається найглибша та найпродуктивніша свердловина в Україні. Подивіться розрахунки на 31 грудня 2011 р., які в мене збереглися (їх зроблено за місяць до мого викрадення). Цифри чітко говорять про перспективність активів "Нафтогазвидобування" та особливо свердловини № 17 Семиренківського газоконденсатного родовища.

На сьогодні гендиректором ПрАТ "Нафтогазвидобування" є громадянин Росії родом із Сибіру Ігор Щуров. І, наскільки мені відомо, він не перешкоджає варварській експлуатації стратегічного газового родовища. Це прямий шлях до різкого та необоротного зниження видобутку. Мене турбує те, що такого роду нещадна експлуатація призведе до обводнення свердловин і в результаті — до повної їхньої зупинки. Хоча при нормальній експлуатації видобуток газу та конденсату на Семиренківському родовищі можна вести ще не одне десятиліття. Адже згідно з даними, які я маю, від часу початку його експлуатації та за останні 15 років середній пластовий тиск упав лише на 4–5 атмосфер і стабільно становить 305 атмосфер.

— За інформацією DT.UA, два тижні тому ви розмовляли з генеральним прокурором Луценком. Про що?

— У встановленому законом порядку я звернувся в приймальню генпрокурора з проханням про особисту зустріч із Юрієм Луценком як потерпілий у кримінальній справі. При особистій зустрічі я розповів йому про своє занепокоєння: розслідування не просувається, Рудьковського не оголошено в міжнародний розшук, кримінальні авторитети та бандити, причетні до мого незаконного викрадення, на волі, і ніхто не поніс відповідальності за моє викрадення та замах на вбивство.

— У вас складається враження, що вашу справу "зливають"?

— Є така підозра. Ю.Луценко також цікавився деталями мого викрадення та утримання. Я відверто сказав йому, що, попри те, що йому самому довелося пережити арешт і СІЗО, те, що відбулося із мною, умови, в яких мене утримували (на ланцюзі, у якихось підвальних приміщеннях, у масці), складно описати словами. На мій погляд, і це вже встановлено слідством, це була добре спланована операція за участі 11–12 викрадачів. Замовників, організаторів і виконавців уже названо вище. Як з'ясувалося пізніше, мене, перш ніж викрасти, як кажуть, близько півроку добре відпрацьовували. Я до цього часу знаходжу GPS-трекери то під підкрилками, то в капоті своїх особистих автомобілів...

— Скільки зараз томів у вашій справі?

— 450 томів. У мене є великі надії на те, що генеральний прокурор не дозволить спустити цю справу на гальмах. Коли Ю.Луценко сказав, що незабаром нас очікує ще одна гучна "газова справа", я подумав було, чи не моя?..

— А виявилося, справи Онищенка та Злочевського. До речі, ви знайомі з "газовим" депутатом Онищенком?

— Знайомий давно. І як багато хто, знаю його як Кадирова. Свого часу він по бартеру поставляв газ із Узбекистану.

— У вас як голови "Нафтогазвидобування" були з ним ділові контакти?

— Так, підконтрольні йому компанії купували обсяги природного газу "Нафтогазвидобування".

— На що ви зараз живете, утримуєте сім'ю, чим займаєтеся?

— По-перше, "Нафтогазвидобування" виплатило мені належну заробітну плату з дати викрадення (3 лютого 2012 р.) до звільнення в червні
2013 р. Це близько 160 тис. грн. Крім того, у мене здавна був невеликий автомобільний бізнес. Добре розбираюся в машинах, тож точно описав слідчому, на яких автомобілях мене перевозили в різний час незаконного утримання, попри те, що був закований у кайданки та практично весь час знаходився у масці.

— Так чи інакше, сьогодні "Нафтогазвидобування" контролює ДТЕК Ахметова. Вас викрали в лютому 2012 р., звільнили понад рік тому. Чому тільки зараз ви вирішили надати розголосу вашим нещастям?

— Близько півтора місяця після звільнення я перебував у будівлі Головного слідчого управління ГПУ. Потім потрібен був час для фізичної реабілітації та відновлення. Після цього треба було самому в усьому, що сталося, розібратися. На початку 2016 р., як я вже сказав, мною подано позов про відновлення на колишній посаді в ПрАТ "Нафтогазвидобування". Я усвідомлюю, з ким маю справу. Я подав позов фактично проти компанії ДТЕК, максимально озброєної адвокатами. Наступне судове засідання за позовом в Печерський районний суд про моє відновлення на посаді суддею Л.Цокол призначене на 19 серпня поточного року.

Алла ЄРЬОМЕНКО 

 

ПрАТ "Нафтогазвидобування" — ресурсна база на початок 2012 р.

ПрАТ "Нафтогазвидобування" є спеціалізованою газовидобувною компанією, яка з моменту реєстрації в 2003 р. займається геологічним вивченням родовища і видобутком вуглеводневої сировини. Компанія отримала спеціальні дозволи (ліцензії) на розробку Семиренківського родовища, що розташоване в Дніпровсько-Донецькій западині, де зосереджені основні запаси вуглеводнів України: до 90% природного газу та 70% нафти й газового конденсату, а також Мачухського газового родовища (ліцензія №2490 від 2 липня 2004 р., розташоване в Полтавському районі Полтавської області, загальна площа — 20,5 кв. км).

Семиренківське родовище, включаючи Олефірівський і Романівський блоки (ліцензія № 3333 від 31 березня 2004 р.), розташоване в Шишацькому районі Полтавської області, загальна площа ліцензійної ділянки — 158,82 кв. км.

Ліцензійна площа була збільшена вдвічі наприкінці 2010 р. завдяки приєднанню Олефірівського та Романівського блоків.

"Нафтогазвидобуванням" здійснюються дослідно-промислова розробка та геологічне вивчення родовища. Вуглеводнева сировина, що видобувається з надр родовища, — це природний газ вільний і газовий конденсат.

Загальні запаси вуглеводнів Семиренківського ГКР захищені в Державній комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України і становлять 24 млрд кубометрів природного газу.

На геологічну інформацію та виготовлення проектів компанією витрачено понад 5 млн грн. Розроблена і затверджена на засіданні (протоколом №16 від 20 січня 2005 р.) Центральної комісії з питань розробки нафтових, газових, газоконденсатних родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Мінпаливенерго "Технологічна схема розробки Семиренківського газоконденсатного родовища".

Згідно з наказом №167 від 13 квітня 2005 р. Міністерства палива та енергетики України Семиренківське газоконденсатне родовище введено в промислову розробку.

"Нафтогазвидобування" володіє дев'ятьма діючими свердловинами та двома в стадії буріння на Семиренківському родовищі та двома свердловинами, які знаходяться на Мачухському газовому родовищі, одна зі свердловин також перебуває в стадії буріння.

У власності ПрАТ "Нафтогазвидобування" перебувають: розширена і вдосконалена установка комплексної підготовки газу, внутрішньопромислові газопроводи (близько 17 км), бурові станки та бурове обладнання, що дає змогу безперебійно розробляти родовище і переробляти видобуту сировину.

Тільки в 2010 р. компанією було спроектовано, побудовано і відновлено внутрішніх газопроводів і технологічних трубопроводів на суму близько 6 млн грн.

Побудована і здана в експлуатацію установка комплексної підготовки газу на Семиренківському ГКР дає змогу переробляти до 2,5 млн кубометрів природного газу на добу. На ремонт технологічного обладнання, яке за приписами інспектуючих органів мало аварійно-небезпечний стан, а також на вдосконалення технологічного процесу переробки вуглеводневої сировини компанією було витрачено понад 8,5 млн грн. На промисловому майданчику повністю замінено всі контрольно-вимірювальні прилади, що автоматично регулюють процес переробки, а також закуплено і змонтовано нові лічильні прилади, які дають повну і реальну картину про обсяги видобутої сировини.

ПрАТ "Нафтогазвидобування" також побудувало та ввело в експлуатацію лінію електромереж протяжністю 14 км, що дає змогу здійснювати буріння одночасно на трьох бурових станках з електроприводом.

16 грудня 2005 р. товариство успішно завершило буріння свердловини №10 на глибину 6228 метрів. Це є абсолютним рекордом, оскільки за 20 останніх років в Україні на таку глибину ніхто не бурив. Це також є надзвичайно важливим фактором у плані геологічної інформації як для "Нафтогазвидобування", так і для держави загалом.

На кінець 2011 р. середньомісячний обсяг видобутку продукції становить: природного газу — 65 млн кубометрів, газового конденсату — 2,8 тис. т.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво