Очищення від гасу - Енергоринок - dt.ua

Очищення від гасу

29 березня, 17:09 Роздрукувати Випуск №12, 30 березня-5 квітня

Обсяг імпорту авіапалива в перші місяці 2019 р. упав удвічі, але при цьому жоден літак або пасажир не постраждав через його нестачу.

Це найкраща ілюстрація результатів посилення контролю над цільовим використанням авіагасу, впровадженого з 1 січня 2019-го. Без проблем не обійшлося, але за підсумками року скарбниця отримає додатково 1,2 млрд грн акцизів і більш конкурентний паливний ринок. Щоправда, тіньовий сектор, що розвинувся на "гасовій" темі, без бою не здасться.

Зліт імпорту авіапалива відбувся у 2017 р. Тоді на ринок надійшло 520 тис. т палива імпортного та внутрішнього виробництва, або на 70% більше, ніж роком раніше. Українські аеропорти були не в змозі освоїти такі обсяги навіть теоретично, особливо з огляду на те, що гас у нас дорожчий, ніж у Європі, на 60–70 дол./т. Говорили про це й цифри: у шести найбільших аеропортах країни, на які припадає близько 95% усього пасажиро- і вантажопотоку, було реалізовано 241 тис. т палива. Якщо додати сюди закупівлі для військових, Держрезерву та поставки в дрібні аеропорти, то реальне споживання авіагасу 2017-го не перевищило 320–350 тис. т (див. рис. 1).

Куди ж поділося ще 200 тис. т або споживання ще одного "Борисполя"? Дані залізниці фіксують переміщення гасу по станціях, де поблизу немає аеропортів, або "зависання" у портах. Центральне місце, безумовно, належало порту Миколаєва, звідки дивним чином виїжджало більше дизпалива, ніж приходило морем у танкерах.

"Свято" тривало і 2018-го: обсяг палива на ринку збільшився ще на 50% на тлі зростання авіаперевезень на 21% (див. рис. 2).

Відмовчуватися Державна фіскальна служба вже не могла й під тиском ринку визнала, що авіагас використовується у нецільовий спосіб — змішується з дизельним паливом. Восени 2018 р. парламент затвердив пакет змін до Податкового кодексу, посиливши контроль над використанням авіапалива.

Як це працювало

При виготовленні гасово-дизельної суміші компанія заощаджує на сплаті акцизного податку. На дизельне паливо він становить 139,5 євро за 1000 л, на гас донедавна — 21 євро.

Додаткова економія виходить і за рахунок виходу менш щільного продукту: у тонні звичайного дизельного палива приблизно 1206 л, у суміші — 1242 літри.

Рецептура "гасодизелю" не розкривається. Відомо, що, крім дизпалива та авіагасу, у цьому паливному коктейлі застосовується також масло, яке й зовсім акцизом не обкладається. Залежно від щільності кінцевого продукту розрахункова вартість літра такої суміші може бути на 1,65 грн/л нижчою за ціну звичайного дизельного палива (див. рис. 3).

Така економія давала змогу власникам "гасодизелю" демпінгувати, нарощуючи обсяги продажів. Наприклад, у вересні 2018 р. у порту Миколаєва можна було купити ДП за ціною Коростеня та Новоград-Волинського. "Хоч би як ти вивертався, хоч би звідки танкер віз, завжди знайдеться той, хто намішає гас і відразу запропонує мінус 50 коп./л", — скаржився влітку 2018 р. один із морських імпортерів дизпалива.

У міру розширення "гасодизельної експансії" зростала кількість скарг на якість цього продукту, який навряд чи можна вважати рівноцінною заміною заводському дизпаливу. Спочатку на хвилі скарг від волонтерів уважніше стежити за якістю палива почали в Міністерстві оборони, яке торік половину всього палива отримувало з Миколаєва.

Незабаром тривожні сигнали почали надходити і з "Укрзалізниці" — ще одного великого споживача "миколаївського" палива. Потім скарги посипалися звідусіль — від дрібних фермерських підприємств півдня до клієнтів АЗС, які вирішили домагатися компенсації.

Бездонний Миколаїв

Основним джерелом поставки цього палива на ринок був порт Миколаєва. Торік на нього припало понад 60% усіх морських поставок авіагасу. З 220 тис. т, які у 2018 р. надійшли до порту, у напрямку аеропортів вийшло лише 20 тис. т. Куди поділася решта 200 тис. т?

Головним клієнтом миколаївської нафтоперевалки є група "Трейд Коммодіті": 2018-го понад 90% усіх поставок нафтопродуктів до цього порту було адресовано афілійованим із нею компаніям. У грудні 2018 р. ДФС провела рейд по місцях зберігання авіаційного палива для інвентаризації залишків, підтвердивши величезний дисбаланс, у тому числі в Миколаєві.

Після цього ДФС призначила перевірки афілійованих із групою юридичних осіб — "Ферст Груп", "Фірма Фідея", "Торум", "Август Пром" і навіть ініціювала арешт рахунків цих компаній, але до сьогодні ніхто покараний не був.

Єдиний, кого органи прокуратури упіймали за руку та винесли вирок, — це охоронець Кононенко з нафтобази в с. Велика Корениха Миколаївської області. Він нібито потай від власників нафтобази організував виробництво 19,3 тис. л фальсифікованого дизпалива та реалізував його на оптовому ринку. Визнавши свою провину, він пішов на угоду зі слідством та одержав штраф 51 тисячу гривень.

Не піддаючи сумніву заповзятливість охоронця бази у Великій Коренисі або будь-якої іншої нафтобази, але все-таки самостійно освоїти 335 тис. т авіагасу він або його колеги навряд чи змогли б.

"Гасова" схема, як і будь-яка інша велика махінація, як видно, мала своїх покровителів і захисників по вертикалі податкових і правоохоронних органів. Інакше як пояснити бездіяльність тієї самої ДФС упродовж двох років? Але, як показує досвід, в інших випадках цей орган має достатньо інструментів, щоб припинити будь-яку, навіть сумнівну, діяльність.

Однак за два роки схема набула таких масштабів, що далі не помічати її було просто неможливо, і під тиском учасників ринку та "здорового крила" ДФС її вдалося прикрити.

танкер
0512.com.ua

В очікуванні світанку

Восени 2018 р. учасники ринку переконали уряд і парламент прийняти зміни до Податкового кодексу. Якщо коротко, то тепер, щоб розмитнити авіапаливо за низькою ставкою акцизу, імпортер має довести цільове використання палива — заправка в крило літака. Якщо таких документів немає, акциз буде в десять разів більший — 210 євро/тис. л.

Контролюється це шляхом видачі податкових векселів. Імпортер або виробник має одержати в банку авальований вексель, який гарантує ДФС, що якщо паливо не буде використано за призначенням, банк компенсує бюджету різницю між базовою та підвищеною ставками акцизу, а це 189 євро на кожній тисячі літрів. Наприклад, при імпорті 1 тис. т палива імпортер має надати вексель на 235 тис. євро, або 7,2 млн грн за поточним курсом.

Початок січня показав, що до цього механізму ніхто не був готовий і в першу чергу — фіскальна служба. "Процедура нова, причому як для ринку, так і для ДФС, і для банків, — пояснювала президент Нафтогазової асоціації України Неля Привалова. — За підсумками обговорення ми оперативно адресуємо питання ДФС. Я переконана, що все стане на свої місця в міру обкатування механізму".

Справді, у міру виникнення проблемні питання вдавалося вирішувати. Не все гладко й до сьогодні, але тепер складнощі виникають уже на останній стадії — погашення виданих векселів. Станом на 21 березня зі 130 узятих на облік векселів погашено лише 8.

Попри недоліки нового порядку, процес триває, і з кінця січня паливо надходить ритмічно. У лютому компанії, які займаються заправкою літаків, навіть наростили обсяги поставок. А от порт "Миколаїв", навпаки, істотно "підсох", прийнявши в січні-лютому 3,6 тис. т авіапалива проти 24,5 тис. т за такий самий період минулого року.

Щоправда, у Миколаївському порту подбали про наявність палива заздалегідь. За місяць до впровадження векселів порт установив свій власний рекорд, прийнявши 57 тис. т авіаційного палива. Порівняно з листопадом 2018-го поставки зросли вчетверо! У грудні він прийняв більше палива, ніж за три попередні місяці, разом узяті. Розмитнення йшло аж до вечора 31 грудня.

Відлуння цієї лебединої пісні чується в порту Миколаєва дотепер. Через це протягом усього першого кварталу фіксувалися пропозиції розмитненого за старими правилами гасу або вже готового "товарного" дизпалива.

Та навіть грудневі рекорди буде витрачено, особливо на тлі зростання сезонного попиту. Втрату гасу "тіньовий" ринок переживає досить болісно. У деяких трейдерів "гасодизель" викликав настільки сильне звикання, що змушує шукати заміну гасу в маслах, проміжних продуктах переробки або переходити в розряд контрабандистів.

"Ціни вже не ті, та й якість перестала бути стабільною. Змінився колір ресурсу, він став жовтішим, і запах не дизельний. І колишніх обсягів більше немає", — стверджує ще один трейдер зі східних регіонів, зазначаючи, що сумішеве паливо, як і раніше, займає левову частку ринку в Миколаївській, Херсонській та Одеській областях.

Однак усі ці обсяги масел та інших продуктів, придатних для здешевлення дизпалива, не заповнять обсягів гасу, що пішли.

Попри складнощі з роботою вексельної системи, уже зараз можна констатувати, що поставки надлишкових обсягів гасу припинилися, є перші передумови до видужування ринку дизельного палива. Наприклад, у березні компанія Skywalk Trading разом із BB Energy уперше поставила партію в обсязі 36 тис. т дизпалива прямо з Індії. Цей танкер став одним із найбільших нафтоналивних суден, що заходять під розвантаження в порт "Южний".

Неконтрольований потік сировини для виробництва "гасодизелю" зупинився, але ринок сповнений чутками, що оператори схеми шукають можливості її реанімувати. Мало хто вірить, що після виборів, хоч би як вони закінчилися, з'явиться щось нове. Ринку складно уявити, що буває без схеми.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №19, 25 травня-31 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво