Новий оператор ГТС: без майна, але з 50 претендентами у наглядову раду - Енергоринок - dt.ua

Новий оператор ГТС: без майна, але з 50 претендентами у наглядову раду

19 січня, 17:47 Роздрукувати Випуск №2, 20 січня-26 січня

Чи вступлять у переділ європейського газового й газотранспортного ринку вагомі європейські гравці?

Коли публічно говорять про газотранспортну систему України, то питання лише в тому, хто стригтиме купони з ГТС, як довго та що дістанеться/залишиться Україні? 

Законодавчо заборонено її майбутньому операторові передавати навіть в управління інвесторам — партнерам по управлінню ГТС понад 49% акцій. Є два механізми створення такого оператора — Міненерговугільпром й "Нафтогаз України". По суті, відмінність між ними в основному в тому, хто контролюватиме потоки — газові й грошові. Але тактика і значно відрізняється за термінами, і позначиться на результатах. Тим більше, що і "Нафтогаз", і Міненерго — це інструменти в руках значно могутніших світових гравців як із США, так і з Європи, а також РФ, яка не збирається поступатися своєю часткою на енергоринку ЄС.

Ініціювавши процес відділення газотранспортної системи (ГТС) і створення нового оператора транспортування газу в січні 2016 р., нові менеджери "Нафтогазу", мабуть, не передбачили однієї деталі, яка нині дозволила уряду, а точніше, Міненерговугільпрому перехопити ініціативу зі створення нового оператора ГТС і, власне, очолити цей процес.

Згідно з вимогами Третього енергопакета ЄС і постановою Кабміну №496 від 1 липня 2016 р. в Україні реалізується процес відокремлення діяльності з транспортування і зберігання природного газу — "анбандлінг" НАК "Нафтогаз України". Під час реалізації цього процесу уряд створив, серед іншого, ПАТ "Магістральні газопроводи України" (ПАТ "МГУ"). Ця юридична особа повинна стати новим оператором ГТС України й має бути сертифікованою, згідно з вимогами ст. 10 Директиви 2009/73/ЄС про загальні правила внутрішнього ринку природного газу.

Та постанова №496, досить докладно описуючи поетапність створення ПАТ "МГУ" (і згодом можливість створення ПАТ "Підземні сховища газу України"), практично в кожному пункті враховувала, що нового оператора ГТС буде створено протягом 30 днів після остаточних процедур по двох спорах у Стокгольмському арбітражі між "Нафтогазом" і "Газпромом". Як повідомляло DT.UA, у грудні 2017-го перший стокгольмський тайм відіграли. "Нафтогаз" здобув суттєву перемогу й, за словами його голови Андрія Коболєва, заощадив 1,8 млрд дол. Не рахуючи інших важливих переваг, якими ще треба зуміти скористатися.

Правда, "Газпром" запевняє, що тим же рішенням визначено, що НАК йому заборгувала близько 2 млрд дол. і що росіяни за кожен день несплати нараховують пеню. Але в "Нафтогазі" впевнені, що після рішення Стокгольмського арбітражу щодо "транзитного" контракту їм не доведеться платити такі величезні суми, а можливо, і взагалі не доведеться нічого платити "Газпрому". Рішення по "транзитному" спору очікується 28 лютого 2018 р.

Треба зауважити, що від самого початку сторони арбітражного розгляду розраховували на швидше рішення, тому в урядовій постанові й зазначені з урахуванням цього передбачувані терміни формування нового оператора ГТС. Але арбітражний процес затягнувся. А найголовніше, що "Нафтогаз", загалом-то, не має наміру поступатися першістю в створенні оператора ГТС, хоча уряд від початку підпорядкував майбутнього оператора й процес його створення Міненерговугільпрому. І до жовтня в основному всіх передбачених постановою заходів і процедур було дотримано. Крім найважливішої — передачі майна ПАТ "Укртрансгаз" новому операторові ГТС — ПАТ "МГУ". "Нафтогаз" і Міненерговугільпром обмінювалися взаємними обвинуваченнями в затягуванні цього процесу.

Однак по суті нюанс у тому, що вибраний "Нафтогазом" процес передачі майна дуже трудомісткий і відповідно тривалий. Міненерго пропонувало простіший і коротший шлях. Як бачить створення нового оператора ГТС "Нафтогаз", DT.UA докладно розповідало на початку осені 2017 р. (див. №36 від 30 вересня 2017 р., "Камінь спотикання — ГТС").

Не знайшовши спільної мови з Міненерговугільпромом, "Нафтогаз" створила філію в "Укртрансгазі", яка практично готувала створення нового оператора ГТС (див. рис. 2). Їй передавали договори й майно, потрібне, на думку НАКу та її радників, для здійснення транспортування газу для того, щоб потім залучити до управління ГТС зацікавленого європейського оператора, договороспроможного для європейців і "Газпрому".

Те ж саме планує зробити й Міненерго. Тільки залучати іноземного зацікавленого партнера (партнерів) міністерство має намір для спільної роботи зі створеним ПАТ "МГУ" (див. рис. 1).

Чим закінчиться в результаті ця історія, до кінця не зрозуміло. Але відомо, що 18 січня 2018 р. внесено, на перший погляд, незначні уточнюючі поправки у згадану вище постанову Кабміну №496, які фактично мають поставити крапку в суперечці, кому підпорядковується новий оператор ГТС. Міністерство енергетики й вугільної промисловості в рамках поділу НАК "Нафтогаз України" планує стати органом управління майном, яке перебуває на балансі "Укртрансгазу". Надалі це майно буде передано новому операторові — ПАТ "Магістральні газопроводи України". Йдеться про таке майно, як магістральні газопроводи, газопроводи-відводи й споруди на них, компресорні станції, підземні сховища газу (ПСГ), майно сервісних підрозділів, автотранспорт і багато іншого. Майно, яке використовує "Укртрансгаз" для транспортування газу, має бути передано ПАТ "МГУ" протягом 30 днів з моменту набрання чинності остаточним рішенням по суті арбітражних спорів між НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Газпром".

Голова "Нафтогазу" за день до цього, 17 січня, заявив на прес-конференції, що передача підземних сховищ газу й непрофільних активів ПАТ "Укртрансгаз" новоствореній компанії "Магістральні газопроводи України" відштовхне іноземних партнерів від співробітництва з Україною в управлінні газотранспортною системою. "Наші переговори із зацікавленими іноземними компаніями, а їх чотири, свідчать про те, що якщо ПСГ і непрофільні активи буде передано в МГУ, то ці компанії втратять інтерес", — додав Андрій Коболєв.

На думку голови "Нафтогазу", передача "токсичних" активів у ПАТ "МГУ" призведе до катастрофічних наслідків для ГТС України. "Це означатиме, що найближчим часом ЄС розчарується в спробах стати нашим партнером і вирішить стати партнером "Північного потоку-2", — констатував він.

У Міненерговугільпромі вважають, що зможуть залучити інвесторів-партнерів і уникнути загрози переходу "токсичних" активів в управління МГУ. Ба більше, наприкінці грудня 2017-го міністерство офіційно направило в представництво ЄС, посольство США, а також розмістило на своєму сайті запрошення для потенційних учасників газотранспортного співробітництва для того, щоб обговорити його умови й почути пропозиції.

Крім того, 13 грудня 2017 р. уряд створив робочу групу, куди входять 20 представників міністерств, посольств, донорів України, ЄК і секретаріату Енергоспівтовариства, яких уповноважено провести, крім іншого, відбір наглядової ради ПАТ "Магістральні газопроводи України". Кабмін зобов'язаний це зробити відповідно до своєї ж постанови, яка пропонує створювати наглядові ради в компаніях, більша частка яких належить державі. У випадку з МГУ поки що всі 100% — держвласність, і такою вона залишиться навіть при передачі в управління іноземному партнерові 49% акцій нового оператора ГТС і ПСГ України.

За інформацією DT.UA, 19 січня співбесіди майже з 50 претендентами конкурсна комісія завершила (шестеро претендентів не пройшли перший кваліфікаційний етап). Джерело DT.UA у робочій групі, створеній урядом, розповіло, що серед претендентів (ідеться про чотирьох незалежних директорів) виявилися досить цікаві особистості, які мають і достатній досвід, і знання, і відповідні особисті характеристики. До 1 лютого конкурсна комісія має представити робочій групі й на розгляд віце-прем'єрові Кубіву як мінімум двох кандидатів на кожне з чотирьох місць незалежних директорів у наглядову раду ПАТ "МГУ". Два-три тижні кандидатури обговорюватимуть у Кабміні. На той час уряд повинен призначити трьох своїх представників у наглядову раду цієї компанії.

Цікава деталь: прийом заявок мусили подовжити через перенесення терміну рішення Стокгольмського арбітражу по спору між "Нафтогазом" і "Газпромом" за контрактом купівлі-продажу газу до 19 грудня 2017 р. Хоча ще до цього на пролонгації терміну прийому заявок наполягали деякі донори України, зокрема ЄБРР. Отож в останній день прийому було подано 25 заявок, в основному від іноземних претендентів на посади незалежних директорів ПАТ "МГУ".

Тепер цікаво буде подивитися, яким буде співвідношення іноземців і громадян України в наглядовій раді МГУ. Чи буде найважливіше рішення про долю нового оператора приймати наглядова рада з більшістю іноземців, або ж уряд не ризикне повторити досвід відбору наглядової ради "Нафтогазу", в якій більшість голосів належить іноземцям? Відповідь на це запитання багато в чому пояснить, чиї інтереси превалюють, якої групи: чи будуть це американці, що прагнуть витиснути російський газ з Європи, чи дружні Росії італійці, яким простіше домовитися з "Газпромом"? Чи вступлять у переділ європейського газового й газотранспортного ринку вагомі європейські гравці? Чи газотранспортній системі залишиться через кілька років усього лише внутрішній ринок транспортування газу, а магістральні газопроводи, як мріє "Газпром", доведеться здати на брухт?

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 15 вересня-21 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво