Недалекоглядне рішення - Енергоринок - dt.ua

Недалекоглядне рішення

13 лютого, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №5, 13 лютого-20 лютого

Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, призупинила розрахунки з виробниками електроенергії, потужності яких тимчасово перебувають на непідконтрольній державі території

 

Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, призупинила розрахунки з виробниками електроенергії, потужності яких тимчасово перебувають на непідконтрольній державі території

 

На тлі російської агресії і відчайдушних спроб світового співтовариства намацати мирний шлях виходу з ситуації практично непоміченою пройшла подія, здатна докорінно змінити ситуацію на Донбасі. На жаль, не на користь України. Рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), про призупинення розрахунків із виробниками електроенергії, потужності яких перебувають на непідконтрольній державі території, стало шоком для більшості учасників енергетичного ринку. Крім очевидної стратегічної недалекоглядності та юридичного нігілізму цього рішення, спеціалістів у галузі енергетики вразила ще й легкість, із якою державні чиновники НКРЕКП прийняли цю постанову №158 від 02.02.2015 г. Тоді як вона здатна не тільки привести до банкрутства провідних підприємств високотехнологічної стратегічної галузі, а й остаточно поховати економічні зв'язки між двома частинами надзвичайно важливого промислового регіону України, розділеного нині лінією фронту.

Споживати,
але не платити?

Можливо, на думку середньостатистичного обивателя, що втомився від новинного негативу, це рішення НКРЕКП — новий, цілком логічний крок, спрямований на локалізацію впливу бойовиків на тимчасово окупованій території та обмеження їхніх економічних можливостей. Ба більше, і аргументи державних чиновників, на перший погляд, теж мають доволі переконливий вигляд. Так, міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин пояснює цей крок неплатежами за спожиту електроенергію на окупованих територіях Донбасу і висловлює впевненість, що рішення НКРЕКП послужить стимулом до пошуку механізмів оплати електроенергії. Однак цей крок викликав буквально шквал обурених коментарів, звернень, відкритих листів, причому як окремих спеціалістів енергетичної галузі, так і професійних асоціацій, компаній — учасників енергетичного ринку України. Обурення таке однозначне, що є сенс освітити цю ситуацію з усіма її нюансами, а також розмаїтістю тактичних і стратегічних поглядів спеціалістів і держчиновників на нинішнє становище в енергетиці України й Донбасу. Питання слід розглянути з державної позиції.

Спочатку наведемо кілька найяскравіших аргументів противників ініціативи НКРЕКП. Так, екс-міністр енергетики України Іван Плачков заявив, що згадане рішення НКРЕКП може негативно позначитися на роботі всієї енергосистеми України й посилить енергозалежність від Росії: "…Старобешівська ТЕС перебуває на непідконтрольній українській владі території, але вона працює на єдину енергосистему України. Станція забезпечена антрацитовим вугіллям, вона посилює надійність енергопостачання. …Ось ми купуємо електроенергію в Росії, 30% її надходить у зону АТО, яка не контролюється Україною. А Старобешівській ТЕС вирішили не платити. Я не бачу логіки в цьому рішенні, не розумію його. Його прийняли на шкоду насамперед енергосистемі України".

Украй негативно про постанову НКРЕКП відгукнувся і президент Енергетичної асоціації України Василь Котко: "Припинення розрахунків із виробниками електроенергії зменшить частку вироблення теплової енергетики в енергобалансі і погіршить ситуацію в енергосистемі країни".

Не залишився осторонь і Оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) України, який на своїх загальних зборах прийняв звернення до міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина з проханням сприяти скасуванню цієї постанови НКРЕКП.

Війна і енергетика

Що ж насправді відбувається нині з енергетикою на Донбасі? Межа боєсутичок на сьогодні проходить так, що частина об'єктів енергосистеми Донбасу опинилася на території, підконтрольній уряду України, а частина — на тимчасово окупованій території. При цьому в так званій "ДНР" будують плани створення власної закільцьованої енергетичної системи на місцевому вугіллі, а в "ЛНР" хочуть приєднатися до російської енергосистеми. Такі різні підходи зрозумілі: на території "ДНР" розміщені дві великі ТЕС — Зуївська і Старобешівськя, які працюють на вугіллі Донбасу й не зазнали серйозних обстрілів. На території "ЛНР" великих ТЕС немає, найближча — Луганська ТЕС — у Щасті, яке контролюють тепер українські військові. При цьому реальних коштів і грамотних спеціалістів, здатних відключити електромережі від України без незворотних наслідків, у самопроголошених республік немає.

Таким чином, на сьогодні на окупованих територіях де-факто функціонує енергосистема України, завдяки чому населення та підприємства регіону мають можливість користуватися електроенергією ОРЕ. При цьому рівень оплати за використану електроенергію постійно знижується, особливо після припинення роботи на цих територіях українських банків.

Увесь комплекс проблем, що виникають в енергогенеруючих підприємств Донбасу, найбільш яскраво й наочно простежується на прикладі діяльності компанії "Донбасенерго". Саме на цій, найстарішій в Україні, енергетичній компанії (нинішнього року їй виповнюється 85 років), на думку експертів, украй негативно позначиться постанова НКРЕКУ.

"Донбасенерго" експлуатує Старобешівську і Слов'янську ТЕС сумарною встановленою потужністю 2855 МВт. У 2013 р. електростанції "Донбасенерго" генерували 10053,5 млн кВт·год, що тоді становило 5,2% усієї електроенергії, виробленої в Україні.

"Сьогодні ПАТ "Донбасенерго" працює в екстремальних умовах. Під час бойових дій серйозно постраждала Слов'янська ТЕС — пошкоджено будинки, споруди й технологічне обладнання, повністю зруйнований і не підлягає відновленню трансформатор потужністю 1 млн кВА. На станції досі ведуться ремонтно-відбудовні роботи. Незважаючи на звернення компанії і запевняння уряду України у пріоритетності відновлення мирного життя на визволених територіях, Кабмін компенсував витрати на заробітну плату на Слов'янській ТЕС лише за 2 місяці 2014 р., — прокоментував DT.UA технічний директор ПАТ "Донбасенерго" Віктор Руппа. — Загальна вартість відбудовних робіт, за підрахунками фахівців, — близько 400 млн грн. Профільне міністерство кілька разів готувало проекти постанов про фінансування відбудовних робіт, але в Кабмін вони так і не були передані".

У результаті компанія мусила за рахунок роботи Старобешівської електростанції самостійно фінансувати ремонт і відновлення Слов'янської ТЕС. Слід зазначити, що виробництво трансформатора, пошкодженого на Слов'янській ТЕС, виконується виключно під замовлення великих електростанцій із індивідуальними параметрами. Замовлення реалізується більше року й коштує приблизно 120 млн грн. Тому прийняли рішення про оренду і транспортування аналогічного агрегату з Вуглегірської ТЕС, де він раніше забезпечував роботу вже законсервованого енергоблоку. Це виявилося надзвичайно складним завданням як технічно, так і організаційно. Вага трансформатора — близько 400 тонн. Для транспортування таких вантажів в Україні використовувалися лише 4 спеціальні платформи, але виявилося, що всі вони в неробочому стані або термін їх експлуатації закінчився. Крім того, залізничний маршрут доставки трансформатора передбачав перетин лінії бойового зіткнення і населених пунктів, непідконтрольних Україні. Проте зусиллями спеціалістів "Донбасенерго" відновили залізничну платформу, і трансформатор у результаті надзвичайно складної технічної операції, що тривала майже 2 місяці, доправили на Слов'янську ТЕС. Зараз уже завершено монтаж трансформатора і проводяться налагоджувальні роботи.

Революційні інновації
та чиновницькі сюрпризи

У це важко повірити, але одночасно з вимушеними грандіозними відновлювальними роботами на Слов'янській ТЕС триває реалізація інноваційного в Україні і Східній Європі проекту реконструкції енергоблоку №6 з поділом його на два блоки потужністю по 330 МВт кожен із використанням сучасної екологічної технології спалювання палива в циркулюючому киплячому шарі (ЦКШ). Ця технологія дозволяє відмовитися від жорсткої прив'язки до антрацитового ("худого") вугілля, даючи можливість спалювати навіть високозольне вугілля та шлам. При цьому викид шкідливих речовин в атмосферу — удвічі нижчий від нормативних вимог Європейського Союзу.

Крім того, поряд із відновленням пошкодженого обладнання, компанія завершує величезний обсяг робіт із реконструкції корпусу 7Б — другого етапу широкомасштабної реконструкції енергоблоку потужністю 800 МВт, виконала всі заходи з розмінування території та очищення її від нерозірваних снарядів. Допомоги з боку міністерства, крім заяв і декларації намірів, не було. Ба більше, доводилося пробивати бюрократичну стіну для отримання необхідних дозволів, погоджень тощо.

Неприємним сюрпризом для компанії стало призупинення нарахування інвестиційної складової у тарифі на електроенергію з уже реконструйованих у 2013 — 2014 рр. блоків на Старобешівській ТЕС і з блоку №6 Слов'янської ТЕС. "Підприємство, яке потрапило в такі складні соціально-економічні умови, по суті, позбавили можливості вчасно погашати кредити на сотні мільйонів гривень, отримані в державному Ощадбанку. Постає запитання: як підприємству повернути позичені гроші? І як банку надалі фінансувати реконструкцію, що триває? Під які гарантії?" — запитує директор з економіки, фінансів та корпоративного управління ПАТ "Донбасенерго" Валентина Марченко.

"Компанія взяла якнайактивнішу участь у всіх відбудовних роботах у м. Миколаївка, профінансувала відновлення двох шкіл, дитячого садка, встановлення вікон ветеранам — загалом, надала всю необхідну допомогу місту і його жителям. Попри те, що Слов'янська ТЕС була зупинена ще влітку минулого року, компанія весь цей час ні на копійку не зменшила ні заробітну плату працівників, ні соціальні виплати. Жоден працівник не був скорочений", — додає директор з персоналу ПАТ "Донбасенерго" Наталя Позднякова.

Апарат управління компанії разом із рядом структурних одиниць, у тому числі Донецьким проектно-дослідним і науково-дослідним інститутом "Теплоелектропроект", були евакуйовані з сім'ями спеціалістів із зони проведення АТО. У середині грудня 2014 р., за рішенням позачергових зборів акціонерів, усі структурні підрозділи перереєстровані на територію, підконтрольну Україні, а головний офіс "Донбасенерго" розміщується і зареєстрований у столиці України.

Старобешівська ТЕС де-факто залишилася на непідконтрольній Україні території. Бойовики спочатку намагалися примусити керівництво ТЕС відключити станцію від енергомережі України і забезпечувати електроенергією тільки окуповану частину Донбасу. Спеціалістам компанії вдалося переконати їх, що технологічно відключити електростанцію від єдиної енергомережі неможливо. На цей час Старобешівська ТЕС працює і поставляє електроенергію на енергоринок України. Компанії вдалося налагодити поставки вугілля з державних шахт, які перебувають на окупованій території, але також перереєструвалися на територію впливу України. Розрахунок із шахтами за поставлене вугілля проводиться через їхні київські рахунки. У 2014 р. Старобешівська ТЕС передала в об'єднану енергосистему України близько 5272 тис. МВт·год електроенергії. 

Вугілля також необхідне для запуску Слов'янської ТЕС. І тут теж величезні проблеми: цим питанням нині займаються митниця, податкова служба, СБУ, Міністерство транспорту, Міністерство енергетики й навіть Міністерство оборони. Когось, може, це здивує, але саме неузгодженість між зазначеними міністерствами, службами та відомствами призводить до того, що налагодити доставку вугілля з окупованої території практично неможливо. І це при тому що уряд України не пропонує реальних альтернатив і постійно закликає компанії галузі шукати шляхи доставки вугілля з цих територій Донбасу.

Тоді як за наявності вугілля вже з 20 лютого міг би розпочати генерацію відновлений енергоблок №7 Слов'янської ТЕС, а країна додатково змогла б отримувати до 15,6 тис. МВт·год на добу.

Недалекоглядне рішення з передбачуваними наслідками

Якщо подумки підсумувати всі негаразди, що випали на долю енергогенеруючої компанії, та умови, в яких їй сьогодні доводиться вести свою діяльність, то картина вимальовується досить сумна. Складається стійке враження, що влада всіх рівнів просто не знає, як їй поводитися в умовах реальних бойових дій. При цьому ніхто з чиновників не хоче брати на себе відповідальність навіть за найменше рішення, воліючи або дочекатися інструкцій згори, або перекласти всю вагу проблем на населення, колективи підприємств, бізнес... Хоча саме для прийняття відповідальних рішень і потрібні, за великим рахунком, держчиновники.

Однак усі перелічені вище проблеми компанії "Донбасенерго" блякнуть на тлі останнього "оригінального" рішення НКРЕКП, сформульованого у
п. 2 постанови №158. Доповнення до цього пункту не передбачає перерахування грошей енергокомпаніям за відпущену електроенергію, якщо її вироблено на генеруючих потужностях, розміщених на території, "де органи влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (тобто на тимчасово окупованих територіях). Ця постанова забороняє оплачувати електроенергію, поставлену в об'єднану енергосистему України Старобешівською ТЕС, що є на сьогодні єдиною структурною одиницею компанії "Донбасенерго", яка реально працює й виробляє електроенергію. Таким чином, постанова №158 залишає компанію без джерела фінансування закупівель палива та сировини для виробництва електроенергії, відновлення пошкодженого внаслідок бойових дій обладнання, виконання інноваційних планів, виплати заробітної плати тощо.

У цій ситуації "Донбасенерго" залишається лише оголосити себе банкрутом, погасити Старобешівську ТЕС і розпустити персонал обох станцій та співробітників інших підрозділів компанії. Ось тільки наслідки такого недалекоглядного кроку передбачити не дуже важко. Реально Старобешівська станція забезпечує електроенергією майже половину Донбасу, і насамперед саме окуповану його частину. Тому можна не сумніватися, що з моменту зникнення електрики в Донецьку та передмісті і до появи на станції представників "ДНР" не мине й години. Після чого, панове чиновники, відбудеться перезапуск енергоблоків ТЕС — для цього теж знадобиться менше доби. З моменту ж примусового запуску електростанції Україна може забути про те, що в неї була Старобешівська ТЕС (25%+1 акція ПАТ "Донбасенерго", між іншим, належать Фонду держмайна України). Отож до втілення мрії "ДНР" про власну енергосистему залишиться не так багато часу. Постанова НКРЕКП діє з 2 лютого. І "Донбасенерго" явно не протримається без розрахунків за відпущену в енергосистему України електроенергію.

Та й з юридичного погляду постанова №158 не витримує жодної критики. І закон "Про електроенергетику", і Інструкція про порядок використання коштів Оптового ринку визначають обов'язкову оплату виробникам проданої електричної енергії на підставі й відповідно до умов двосторонніх договорів.

Однак нелогічність і навіть певна парадоксальність появи зазначеної постанови дає нам усім добрий привід як слід замислитися над причинами виходу з-під пера державних чиновників таких постанов. НКРЕКП і Міністерство енергетики прийняли рішення, що не відповідає ні інтересам країни, ні інтересам економіки та бізнесу, ні навіть їхнім власним інтересам. Якщо, звісно, розглядати інтереси міністерства як органу управління державною економікою.

Як ми вже зазначали, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин виправдовував це рішення поганим збиранням абонентської плати за електроенергію на окупованих територіях Донбасу. "Я впевнений, цей крок буде стимулом до переговірного процесу з того боку. Це чітке розуміння своїх перспектив для власників станцій: вони стимулюватимуть своїх споживачів і владу, щоб знайти рішення, як, зрештою, розраховуватися за ту електрику, що споживається", — заявив міністр на брифінгу в Києві. Незрозуміло, до речі, кого саме пан Демчишин мав на увазі під "владою" і чому, власне, керівництво електростанцій має домовлятися про розрахунки на окупованих територіях, тим більше що продає там електрику не електростанція, а держава Україна в особі ОРЕ. Якщо дотримуватися логіки міністра, треба перестати годувати корів, якщо молокозаводу не заплатили за продану сметану.

Справді, розрахунки за електроенергію на захоплених територіях залишають бажати кращого. Так, заборгованість "Донецькобленерго" (належить компанії ДТЕК) ДП "Енергоринок" за електроенергію, спожиту 2014 р., становить 820 млн грн. Однак це було викликано досить об'єктивними причинами (бойовими діями та відсутністю на окупованих територіях відділень українських банків). І до речі, борг Донецької області за електрику несподівано виявився меншим, ніж борг "Дніпробленерго" (1,03 млрд грн.) та районних електричних мереж (2,38 млрд грн). Крім того, у боржниках перед ДП "Енергоринок" за минулий рік значаться "Запоріжжяобленерго" (360 млн грн), "Київенерго" (270 млн грн), "Львівобленерго" (150 млн грн) та інші споживачі, які ведуть мирне життя на територіях, де банківських відділень удосталь.

У зв'язку з цим напрошується очевидний висновок, що незадовільна ситуація з оплатою електроенергії має системний характер і спостерігається на всій території України, а не тільки в зоні проведення АТО. Наприклад, плата за електроенергію на території Донецької області (крім державних вуглевидобувних підприємств), яка наразі не контролюється урядом України, за оперативними даними, за січень
2015 р. становила понад 50%.

Потрібне
політичне рішення

Увесь цей тяжкий час, під звуки пострілів і вибухів, у понівечених війною виробничих будівлях працівники теплових електростанцій відчайдушно борються за життя, щодня виходять на роботу як у визволених, так і в окупованих районах Донбасу. Їхня мета — забезпечити теплом і світлом міста нашої все ще єдиної країни, забезпечити свої родини та сприяти розвитку й процвітанню всієї України. Зупинка електростанції означає для України лише погіршення енергетичного балансу, а для тисяч сімей енергетиків та жителів цілих міст — це зупинка життя, у матеріальному й духовному сенсі,

Керівництву України необхідно все-таки визначитися зі своєю політикою. Якщо ми категорично не хочемо купувати електроенергію і вугілля з територій, підконтрольних терористам, то треба це припинити. А якщо нам усе-таки потрібні енергія й енергоресурси, то давайте працювати, шукати шляхи доставки вугілля на електростанції і шляхи оплати за вироблену й поставлену електроенергію. Тільки шукати шляхи, а не займатися шантажем. Якщо звичайні громадяни навчилися оплачувати комунальні платежі за свої донецькі квартири з Києва, то держава має набагато більші можливості, щоб вирішити питання організації платежів, а не відмовлятися від власних ТЕС і висококваліфікованих спеціалістів стратегічної галузі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1282, 15 лютого-21 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво