Навіщо Газпром дискредитує українські ПСГ - Енергоринок - dt.ua

Навіщо "Газпром" дискредитує українські ПСГ

5 липня, 2013, 19:20 Роздрукувати Випуск №25, 5 липня-12 липня

"Газпром" каже, що спокійно обходиться без українських "підземок" в останні роки. Формально — так. Як це відбувається неформально — дивіться.

Як шляхетно: начебто російський "Газпром" вирішив "підтримати" "Нафтогаз України", тому переказав йому 1 млрд дол. за транзитні послуги. Мовляв, треба ж вам за якісь кошти закуповувати газ. Та й із нами, "Газпромом", розплатитися за контрактом. Треба... Чудово, що переказали мільярд, — це плата за транзит російського газу системою українських газопроводів до 1 січня 2015 р. Але ви й так повинні платити за транзит. І далеко не завжди дотримуєтеся всіх вимог так званого транзитного договору. Тому ваша шляхетність, "Газпром" і "Газпром експорт", — у рамках контракту з "Нафтогазом".

І не потрібно підносити це всьому світові як благодійність. Ні центика, ні копієчки, ні тим більше гривночки неврахованої в цих розрахунках "Газпрому" з "Нафтогазом України" — нема. І бути не може. "Газпром" платить, виходячи з власних розрахунків планованого обсягу транзиту газу через територію України. От і все. А там — життя покаже. Буде в Європі холодніше наступної зими, доведеться "Газпрому" збільшити обсяг транзиту і, відповідно, заплатити за невраховане й оперативне навантаження на українську газотранспортну систему (ГТС), яка в період пікових навантажень використовує ресурси газу зі своїх підземних сховищ (ПСГ). Зауважимо, використовує не ресурси "Газпрому". Але контрактні зобов'язання виконує і навіть допомагає росіянам, якщо того потребує ситуація.

Насамперед нагадаю: з моменту проголошення незалежності України газотранспортна система і всі пов'язані з нею об'єкти, включаючи підземні сховища газу, — власність народу України, який уповноважив Кабмін, а той, у свою чергу, уповноважив НАК "Нафтогаз України" працювати на благо України. У статутних документах, окрім іншого, значиться, що "Нафтогаз" має бути прибутковою компанією. Тобто приносити доход державі та її громадянам як опосередкованим співзасновникам.

Демонстративна недовіра "Газпрому" до "Нафтогазу" і "Укртрансгазу", який предметно займається не лише всією газотранспортною системою України, а й, зокрема, вітчизняними підземними сховищами газу, свідчить, на думку фахівців галузі, а також численних політиків в Україні та Європі загалом, якраз про наявність конфлікту інтересів українських і російських газотранспортників. Це якщо м'яко сказати. Тому що у "Газпрому", а точніше, у його дочірнього підприємства "Газпром експорт" є глобальне завдання — експансія і монополізація всіх можливих енергоринків. І, звісно ж, основне при цьому — максимальний прибуток. Чи в "Газпромі" не згодні з таким формулюванням? Просто називаємо речі своїми іменами. Якщо є конфлікт інтересів, то способи дискредитації конкурента, як свідчить бізнес-практика, на забаряться.

У "Газпрому" — по суті, своїх 25 ПСГ. Запас активного газу (який можна швидко вийняти) в газпромівських ПСГ становить, за різними оцінками, від 60 до 68 млрд кубометрів, 4,5 млрд з яких припадають на східноєвропейські країни. Тому, мабуть, "Газпром" заявляє про співволодіння або можливість безперешкодного доступу до підземних газосховищ в Австрії, Великобританії, Італії, Сербії, Латвії, Білорусі та Вірменії. Ну прямо половина Європи! Лише одна маленька, але суттєва деталь: загальний активний запас газу в ПСГ згаданих країн, на який може розраховувати "Газпром", порівняно з можливостями українських ПСГ невеликий — від 5 до 8 млрд кубометрів. Але "Газпром" цим фактом при за будь-якої зручної нагоди користується.

В України майже вдвічі менше підземних сховищ газу, ніж у "Газпрому", як за кількістю — 12 в "Укртрансгазу" і одне у "Чорноморнафтогазу", так і за активним обсягом зберігання — близько 32 млрд кубометрів газу в усіх сховищах. А от геостратегічне розташування — на кордонах Євросоюзу, фактично біля самісінького порогу покупців газпромівського газу... Цього в українських ПСГ не забрати. Хоч би як голова правління ВАТ "Газпром" Олексій Міллер вправлявся в красномовстві.

Тим більше що хоче того "Газпром" чи ні, а підземні сховища газу України є стабілізуючою ланкою в період підвищеного попиту в опалювальний сезон, тобто з жовтня по квітень (конкретніше — до синоптиків, бо зниження температури навколишнього середовища на градус за Цельсієм кожного разу потребує використання додаткового обсягу газу).

Передусім українські ГТС і "підземки" працюють на Україну (див. рис. 1). І жоден власник облгазів тому не завада — газотранспортна система працює в штатному режимі.

"Газпром" каже, що спокійно обходиться без українських "підземок" в останні роки. Формально — так. Як це відбувається неформально — дивіться вище.

Глава "Газпрому" О.Міллер запевняє, що них нема потреби зберігати газ в українських ПСГ. Припустимо. Припустимо навіть, що "Газпром" стане зберігати свій газ у Польщі. Там теж є ПСГ. Але їхній активний обсяг не відповідає піковому запиту — не можуть польські ПСГ, навіть якщо вони сьогодні під зав'язку заповнені газом, у годину "Ч" одномоментно рятувати своїх споживачів, та ще й дбати про "газпромівських".

"Цифру в один мільярд визначено простим підрахунком — сума до того виданого авансу і того строку, який залишався до 1 січня 2015 р., і прогнозованим на 2014 р. обсягом транзиту через територію України", — пояснив О.Міллер.

Раніше "Газпром" повідомляв, що надасть "Нафтогазу України" черговий аванс у розмірі 1 млрд дол., який піде... на закупівлю газу в українські підземні сховища, що дасть можливість забезпечити безперебійний транзит до Європи в осінньо-зимовий період.

З урахуванням цього платежу, підрахували в "Газпромі", загальна плата за транзит газу територією України становить 5,15 млрд дол., що дорівнює сумі оплати транзиту ще на півтора року вперед, тобто з початку 2012-го по кінець 2014 р.

Як відомо, строк перебування Віктора Януковича на посаді президента України закінчується на початку 2015 г.: 29 березня в країні мають відбутися чергові президентські вибори.

Це, мабуть, стримуючий чинник для "Газпрому" (читай — Кремля). Хоча з погляду міжнародного права та суб'єктів господарювання жодної різниці в тому, яким у 2015-му буде прізвище президента України, або ж глави "Нафтогазу", чи "Газпрому", чи словацького оператора газомережі Eustrim, як і польського оператора Gaz-System, немає.

Та повернімося до українських ПСГ. На сьогодні там міститься трохи більш як 7 млрд кубометрів (див. рис. 2). До закінчення сезону закачування буде, за скромними підрахунками, 14—17 млрд кубометрів активного газу.

Російський же "Газпром" запевняє, що для стабільної роботи української ГТС необхідно щонайменше 19 млрд кубометрів газу. Але, очевидно, недоговорює: такий мінімальний обсяг запасу в ПСГ необхідний... із урахуванням страховки експортних контрактів "Газпрому".

Хочеться вірити, що в цивілізованій Європі, куди прагне Україна та фактично своєю енергогалуззю вже є її складовою, контракти, у тому числі газові, укладаються не під когось, а тому що. І це насправді прозоро та зрозуміло. Усім. Тому що це вигідно й компаніям-постачальникам, і операторам ГТС, і насамперед споживачам. Ну змінили поляки топ-менеджерів свого газооператора Gaz-System (і не тільки), коли переконалися, що менеджмент неефективний (хоча який ефектний був!). То що, газ перестали поставляти газотранспортною системою Польщі, у тому числі до Європи? Чи перекрили газопоставки в Україну реверсним маршрутом? Нічого подібного, всі поставки природного газу відбуваються в рамках контрактів.

Інша річ, що "Газпром" продовжує наполягати на будівництві перемички між транзитними газопроводами, які проходять територією Польщі. І це не великий газпромівський проект Ямал—Європа-2 через територію Польщі, про який на недавніх зборах акціонерів ВАТ "Газпром" із упевненістю говорив О.Міллер. У цьому сенсі газпромівський караван рухається заданим маршрутом. Йдеться саме про скандальну перемичку по території Польщі, яку також обізвали Ямал—Європа-2. Як кажуть самі поляки, вона їм загалом-то не потрібна. Для них цей проект витратний та економічно неефективний — невиправдано дорого.

Та от маленька деталь: не Польща, так Євросоюз у такий спосіб, мабуть, прагне убезпечити себе на випадок, якщо "Газпром" і справді вирішить у якийсь момент перекрити Україні газовий вентиль. Січень 2009-го для європейців став жорстоким уроком. Але вони зробили відповідні висновки. За всієї бюрократичності євроструктур. Отже, я готова повірити в те, що європейці підіграють "Газпрому" у польській газоперемичці. Не хочеться тільки вірити, що в здійснюваному перерозподілі ресурсів (і не лише енергетичних) ми залишимося заручниками ситуації та обставин. Як європейських, так і газпромівських...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво