На підступах до Укрнафти - Енергоринок - dt.ua

На підступах до "Укрнафти"

22 травня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №18, 22 травня-29 травня

Держава стоїть за два кроки від небаченого успіху — повернення в лоно держави однієї з найбільших компаній країни — "Укрнафти". До реальних грошей, які неминуче отримає держава від "Укрнафти", і наведення порядку в її діяльності до свого активу можна буде додати реально дуже великий крок у справі деолігархізації. У небагатому кошику успіхів постмайданної команди цей трофей ой як не завадить. 

 

Може й не так швидко, але процес деолігархізації триває. Найяскравіший приклад — видалення групи "Приват" Ігоря Коломойського з "Укртранснафти". Важливий цей приклад ще й тим, що детально ілюструє, які терпіння та рішучість слід мати, аби викорчувати зацементовані роками схеми. Початок очищення держкомпанії викликало таку реакцію та істерику дніпропетровського олігарха, які побачила і почула вся країна, а журналісти розтягли його епічний виступ на порозі офісу "Укртранснафти" вночі 19 березня на цитати. І це лише "Укртранснафта" — дещиця порівняно з центральним активом, до якого неприємний для Коломойського процес неухильно наближається. Йдеться про "Укрнафту", з якої "Приват" висмоктує кілька мільярдів на рік, не віддаючи навіть ті крихти, які залишаються державі. Відлучити від цієї соски можна швидко й красиво, але чи вистачить пороху в прем'єра? 

Трагікомедія в "Укртранснафті"

Про складності майбутньої битви за "Укрнафту" можна впевнено казати, спостерігаючи процес повернення "Укртранснафти" у державне лоно. (Щоб не стомлювати читача викладенням усіх цих баталій, хронологію заходів влади та протидії "Привату" ми оформили в таблицю). Нагадаю лише, що 19 березня спроба Міненерговугільпрому та "Нафтогазу" завезти в офіс компанії тимчасово призначеного нового главу Юрія Мірошника закінчилася приїздом Коломойського з автоматниками, барикадуванням (заодно й "Укрнафти") і наступною відставкою дніпропетровського губернатора. 

Посадити в крісло нового керівника "Укртранснафти" вдалося з третього разу (перших двох просто не пустили до офісу). Цим "щасливчиком" став Роман Сидорак — колишній співробітник "Укртранснафти", який виник на арені так само несподівано, як і двоє його менш удачливих попередників. Одні вважають його людиною Єремєєва, іншим за спиною Сидорака ввижається той самий Коломойський. Однак переконливих аргументів ні ті ні інші не наводять. Версія щодо Коломойського видається сумнівною, оскільки нового керівника разом із Єремєєвим шпетять на телеканалі 1+1 та в інших ЗМІ "Привату" ледь не щодня. Що ж до зв'язку з нардепом Єремєєвим, то зв'язок стане видно на прикладі розгляду справи про 40 тис. т нафти, які "Укртранснафта" вважає своєю, як, власне, і структури Єремєєва. 

Судові позови щодо цієї нафти тривають давно, але навіть нещодавнє рішення Рівненського суду на користь маловідомих компашок ще нічого не означає. Таке траплялося й раніше, після чого держкомпанія вигравала в судах більш високих інстанцій. 

Поки ж Міненерговугільпром, НАК "Нафтогаз" і Сидорак досить ефективно й ефектно відсунули команду лояльних "Привату" менеджерів на чолі з Олександром Лазорком. Основним виконавчим органом компанії була призначена дирекція, після чого її попередник — правління, щільно укомплектоване людьми Лазорка, — втратило свої повноваження. Закінчилося все дуже яскраво: наказом Сидорака новим місцем роботи всього колишнього складу правління була призначена службова квартира "Укртранснафти", де останні роки проживає з батьками Наталія Парахоняк — член правління та давня соратниця Лазорка. Скрутному становищу вчорашніх керівників, які опинилися в квартирі з котлетами і бутербродами, був навіть присвячений сюжет на каналі "1+1". 

Нагадаю, поштовхом до весняних змін в "Укртранснафті" послужила інформація про те, що компанія зберігає нафту на НПЗ "Привату", витрачаючи при цьому 2,5 млн грн на день. На сьогодні перегляд цих договорів і поступове вивезення нафти на власне зберігання має стати завданням №1. 

Відразу розкрилось, що "Укртранснафта" має масу власних вільних потужностей зі зберігання, дуже вчасно виведених із експлуатації на ремонт. Про причини цих ремонтів говорить той факт, що вже у травні будуть знову введені потужності більш ніж на 100 тис. кубометрів нафти, що заощадить понад 14 млн грн на місяць (усього під технологічну нафту необхідно близько 700 тис. кубометрів ємностей). 

Попри те, що тариф на зберігання нафти "Укртранснафти" на нафтоперевалці "Привату" вище від ринкового в 5–6 разів, знижувати його, природно, ніхто не хоче. Та й навіщо? Як з'ясувалося, пан Лазорко авансом заплатив хранителям 500 млн грн, які тепер списують із цієї суми поточні платежі, хоче того новий менеджмент "Укртранснафти" чи ні. 

У тому самому дусі протікає й процес переведення рахунків і депозитів компанії до держбанків. А тим часом у "Приватбанку" лежать 2 млрд грн "Укртранснафти". Відповідний договір, як з'ясував нардеп Лещенко, був складений і підписаний Лазорком того пам'ятного вечора 19 березня, коли на порозі офісу "Укртранснафти" Ігор Коломойський віщав журналістам про російських диверсантів, які ледь не захопили цю держконтору.

Час "Укрнафти"

Зазначу, у статутному капіталі "Укртранснафти" державному "Нафтогазу" належить 100% акцій, що не вберегло компанію від вище та раніше описаних проблем під час вичищення звідти "Привату". В "Укрнафті" — на порядок могутнішої компанії — державі належить 50% +1 акція (якими також управляє "Нафтогаз"), Коломойському зі співтоваришами належить понад 43% акцій, що дає їм набагато ширші можливості. Однак сьогодні в держави є воістину історичний шанс відновити свої позиції в "Укрнафті", де з
2003 р. фактично безроздільно править "Приват". 

У результаті зміни Верховною Радою корпоративного законодавства (Закон 272-VIII) права держави були істотно розширені. Зокрема, тепер можна проводити збори акціонерів без явки міноритаріїв, які раніше блокували будь-які неугодні їм збори. 

Та найважливішим стало інше: були переглянуті параметри кворуму в наглядовій раді "Укрнафти". І якщо раніше простої більшості, наявної в "Нафтогазі України" у нацраді компанії (6 із 11), було недостатньо для прийняття кадрових рішень, то тепер це можливо. Відповідні пункти ухваленого парламентом закону набувають чинності 26 травня 2015 р. 

Про наступні зміни в "Укрнафті" уже заявив Арсеній Яценюк, додавши, що також буде підписано нову акціонерну угоду з міноритарними акціонерами. Саме завдяки цьому, багато в чому понятійному документу, підписаному Юлією Тимошенко взимку 2010 р. між двома турами президентських виборів, "Приват" зацементував свою владу в наполовину державній компанії. Але новий закон, а також юридична експертиза сплетеної дніпропетровцями корпоративної павутини докорінно змінили ситуацію.

"Закон 272-VIII дозволяє наглядовій раді ПАТ "Укрнафта", у якому "Нафтогазу", як акціонеру, що володіє пакетом 50%+1 акція, належить більшість (6 із 11) членів, повністю змінити склад правління компанії (за винятком глави правління) і обрати 6 його членів — представників держави... Законом держкомпанії "Нафтогаз України", яка безпосередньо підпорядковується уряду, надані всі необхідні повноваження для здійснення повної зміни менеджменту на представників держави шляхом проведення двох засідань наглядової ради впродовж лише двох днів", — йдеться в депутатському зверненні Вікторії Войцицької до прем'єр-міністра та голови НАК Андрія Коболєва (звернення також підписали 20 нардепів із фракцій парламентської коаліції). 

Документ у буквальному значенні містить покрокову інструкцію дій зі зміни менеджменту "Укрнафти". 

 

"Підкреслюємо, що зволікання з запропонованими кроками, а також підписання будь-яких акціонерних угод за наявності в уряду законних важелів самостійно взяти ПАТ "Укрнафта" під контроль держави, будуть здачею національних інтересів і злочином проти українського народу в той час, коли ми щодня змушені просити допомогу в міжнародних фінансових установ", — недвозначно зазначається у зверненні Вікторії Войцицької. 

Такий тон звернення зрозумілий. У ході процесу прийняття закону "Про Укрнафту" і зачищення "Укртранснафти" прем'єр, хотів він того чи ні, продемонстрував свою лояльність до Ігоря Коломойського. Депутати логічно побоюються, що прем'єр, який підписує завдання на голосування наглядовій раді  "Укрнафти", може знову розпочати "петляти". 

Реальне ж ставлення самого Яценюка до цього питання до кінця неясне. Дехто думає, що прем'єр елементарно не розібрався в ситуації та справді підданий інформаційному тиску з боку Коломойського, котрий, будучи цілковито в темі, уміло маніпулює фактами і даними. Хоча, здавалося б, усе просто — своїх (державних) дивідендів Яценюк чекає з 10 жовтня 2014 р., коли збори акціонерів "Укрнафти" постановили їх виплатити. При цьому Арсеній Петрович понятійні домовленості виконав: і неугодні "Привату" кандидатури в наглядову раду  прибрав, і питання зміни глави правління з порядку денного зняв, і звіт про госпдіяльність за 2011–2013 рр. затвердив, хоча там кілька кримінальних
справ за розтрату "в особливо великих" було видно неозброєним оком. 

Держава стоїть за два кроки від небаченого успіху — повернення в лоно держави однієї з найбільших компаній країни — "Укрнафти". До реальних грошей, які неминуче отримає держава від "Укрнафти", і наведення порядку в її діяльності до свого активу можна буде додати реально дуже великий крок у справі деолігархізації. У небагатому кошику успіхів постмайданної команди цей трофей ой як не завадить. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1277, 11 січня-17 січня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво