Комунальні з шармом Привозу-2 - Енергоринок - dt.ua

Комунальні з шармом Привозу-2

10 березня, 15:39 Роздрукувати Випуск №9, 7 березня-15 березня

Продовження пошуку реквізитів для комунальних платежів.

Для зв'язності розповіді коротко нагадаю зміст попередньої статті (DT.UA №6 від 15 лютого 2019 р.).

Здивувавшись хронічній відсутності банківських реквізитів керуючих компаній різних районів
м. Києва (послуга "Утримання будинків та прибудинкових територій", УБПТ) у комунальній платіжці, а також раптовій і неоголошеній зміні одержувача комунальних платежів у січні 2019 р., я з'ясував багато цікавого та захоплюючого. Зокрема, те, що київські комунальні платежі обробляє одеська (!) фірма з дуже сумнівною репутацією, а відповідальні чиновники КМДА та працівники банків роблять усе, аби реквізити кінцевого одержувача комунальних платежів не були доступні.

У результаті маємо неповну платіжку, яка обмежує свободу вибору способу оплати з усіма наслідками, що звідси випливають, — від "чудового" сервісу державних банків до порушення антимонопольного законодавства.

Однак це — далеко не найсерйозніший висновок. Усе, що непрозоро та приховано від громадськості, з величезною ймовірністю якщо ще не є корупцією, то обов'язково її породить. Чи варто нагадувати про роль корупції в "гібридній" війні?

Природно, усі ці запитання було поставлено наприкінці попередньої статті. Не менш природно для чиновників, що станом на 26 лютого, дня написання статті, ці запитання залишилися без відповіді, хоча я не сумніваюся в тому, що DT.UA надало б (і надасть!) публічну можливість відповісти на них будь-кому охочому.

Така от передісторія. А тепер — її продовження.

Я дуже чекав лютневих платіжок, пам'ятаючи обіцянку чиновниці з "Центру комунального сервісу": "Побачите нового отримувача коштів". Платіжки прийшли, але, як і раніше, рядок "Керуюча компанія N-го району" знову залишився безпритульним!

Що ж, продовжуємо досліджувати об'єкт. Для початку йду до найближчого відділення Приватбанку за адресою: м. Київ, пр. Вернадського, 79. Обідня перерва, півгодини до відкриття каси. Я вже другий у черзі. Побачивши томливе очікування, мила співробітниця пропонує оплатити комунальні через банкомат, але, довідавшись, що в мене немає приватівськой картки, чемно залишає чекати касира. Проходить півгодини. Для розради спостерігаю після себе в черзі не менш як 15 чоловік, — набігли, пам'ятаючи про обід... Оплачую комісію. Послуги банку, однак, становили 60 грн! Але які там емоції, якщо ми на крок просуваємося до істини.

Отримана в "Приваті" роздруківка приємно здивувала, — одержувачем виявилася справді "Керуюча компанія Святошинського району м. Києва" із цілком реальним кодом ЄДРПОУ, МФО банку та розрахунковим рахунком. Тобто саме тим одержувачем, який позначений у платіжці, справді є виконавцем послуги УБПТ, але чомусь був обділений реквізитами! Результат!

Дія номер два — оплата другої платіжки по цьому самому Святошинському району у відділенні Ощадбанку, адреса якого вже відома нам з першої статті: м. Київ, вул. Депутатська, 30.

Пам'ятаючи про час відкриття "нормальних" установ, до Ощадбанку приходжу о пів на дев'яту. Черга вже збирається, я — третій. Але радість затьмарює напис на табличці: відкриття не о дев'ятій, а о десятій ранку! До десятою за мною вже з'ясовують стосунки близько 30 чоловік. Усе це відбувається на вулиці перед закритими дверима. М-да, сервіс...

Нарешті відділення банку відкривається. Черга жваво переміщується всередину й вишиковується до банкомату з написом "Ощадбанк — Мій банк — моя країна!". Запам'ятаємо цей напис! З погляду Закону України "Про захист прав споживачів", вона вичерпно ідентифікує надавача послуги. Тобто банкомат належить не комусь, а Ощадбанку!

У черзі на оплату комунальних переважно пенсіонери. Цілком природно, що людям похилого віку складно оперувати кодами та назвами, та ще й на сенсорному екрані термінала, тому всіх охочих асистує мила дівчина. О так, ми знайомі, — це та сама, яка два тижні тому розповідала мені казки про неможливість надати реквізити. Дрібниці, але приємно.

Операція введення даних цілком публічна, екран великий, написи читаються з трьох метрів. В окремих квадратиках у міру заповнення висвічуються одержувачі — "Київкомунсервіс", "Київводоканал", "Київтеплоенерго". І раптом — стоп! — "Фінансова компанія "ГЕРЦ", та сама, що викликала стільки запитань. Так, злукавила асистент, м'яко кажучи.

Підходить моя черга, оплачую, отримую роздруківки. І вуаля! — таки "ГЕРЦ"! Мало того, з розрахунковим рахунком в одеському, а не в київському банку (див. фото). Через півдня оплачую ще одну платіжку, район уже інший — Печерський. Результат той самий.

І що ж це виходить? Той самий Святошинський район, але одержувачів коштів два? Тобто якщо платиш у Приватбанку, то одержувач — "Керуюча компанія", а якщо в Ощадбанку, то — ФК "ГЕРЦ"? У першому випадку одержувач у київському банку, у другому — в одеському? І це при тому, що й "Ощад", і "Приват" — державні установи і, за ідеєю, мають управлятися однаково? Та ба.

Цього вже досить, щоб повністю підтвердити здогади, зроблені в попередній статті, і повторно поставити запитання киянам, КМДА, НАБУ, СБУ й далі за списком. Але ми, коли вже зачепилися з цією історією, підемо далі.

Уважно читаємо роздруківку з Ощадбанку. По-перше, банком-одержувачем київських комунальних платежів значиться Одеське обласне управління Ощадбанку, МФО 328845. По-друге, розрахунковий рахунок одержувача починається з цифр 2603, що в перекладі з банківського плану рахунків означає транзитний рахунок. По-третє, трохи нижче є непряма позначка "отримувач — Керуюча компанія Святошинського району", сума й код особистого рахунку платника — та сама зв'язка, яка зрештою відправить "тимчасово використані" кошти з транзитного рахунку фірми-"прокладки" справжньому отримувачу.

Ну й, нарешті, наш "ГЕРЦ" гордо названо "фінансовою компанією".

Розпочнемо з останнього. Згідно з "Современным экономическим словарем" Райзберга Б.А., Лозовского Л.Ш., Стародубцевой Е.Б. (М.: Инфра,1999), як і багатьма іншими подібними виданнями, "Финансовые компании — юридические лица, фирмы, осуществляющие финансовые операции в виде кредитования, предоставления разных видов кредита, прежде всего потребительского и инвестиционного. Финансовые компании привлекают с этой целью финансовые средства физических и юридических лиц. Финансовые компании, осуществляя ряд функций банков, относятся к категории менее надежных, чем банки, финансовых организаций, но способных приносить более высокие проценты по вкладам" (кінець цитати).

Вам потрібний додатковий пояснюючий переклад цього визначення? Мені — ні. Крім одного питання: де мої "более высокие проценты" по вкладу з назвою "Київські комунальні УБПТ"? Утім, не лише мої.

Розбираємося далі. Пошук в Інтернеті за кодом ЄДРПОУ 39763909 дає посилання на ФК "ГЕРЦ" і її офіційний сайт.

Цікавого багато. Інформацію представлено по 2017 р., не пізніше. Хоча звітний 2018-й уже завершено.

Фінансова компанія у формі ТОВ — "Товариство з обмеженою відповідальністю" — відповідає за зобов'язаннями виключно статутним фондом. Статутний фонд — 5,05 млн грн. Чи досить цього для забезпечення надійності? Якщо допустити, що приблизно 1,3 млн київських родин на місяць платять приблизно по
300 грн, то тільки місячний оборот за транзитними рахунками може сягати 390 млн грн, тобто в 77 разів більше. Висновок?

Для порівняння нагадаю, що згідно з нинішніми вимогами НБУ статутний капітал будь-якого банку має становити 200 млн грн. Невже вимоги до надійності контрагента, що обробляє комунальні кошти мільйонів чоловік, менше, і для цього знайдеться переконливе обґрунтування? І хто захистить нас усіх від спокуси (гіпотетичної) керівництва подібної фірми пожертвувати лише п'ятьма статутними мільйонами заради видачі неповоротного кредиту у бік якоїсь офшорно-острівної держави, яка не має з Україною договору про екстрадицію? Ви пам'ятаєте ситуацію з націоналізацією боргів Приватбанку? Цікаво, що в такій гіпотетичній ситуації нам запропонує КМДА?

Баланс ФК "ГЕРЦ" за 2017 р. Рядок 1165 (гроші та їхні еквіваленти) та його розшифровку у висновку аудиторської компанії — "...залишок коштів на транзитних рахунках" цілком очікувано включено в розділ "Актив балансу", тобто є джерелом для інвестування. Шкода, що не бачимо динаміки цієї статті з (тимчасово) відсутнього балансу 2018 р., оборотів по ній і розшифровки виданих кредитів-інвестицій, — саме в період, коли потік з "відсутніми" реквізитами реально було переспрямовано у ФК.

Ліцензії ФК: "переказ коштів", "надання фінансових послуг з факторингу", "надання коштів у позику", "надання гарантій та поручительств". Останнє — особливо цікаво. Одне необережно видане поручительство на користь абстрактно ненадійного Васі Пупкіна, — і арешт рахунків у забезпечення зобов'язань. Транзитних рахунків із київськими комунальними, слід вважати? А якщо Вася Пупкін раптом виявиться адептом "русского мира" з відповідною державною належністю, то що?

Зауважте, досі я вчитуюся лише в звичайну банківську квитанцію, а не в секретний пакт "Молотова—Ріббентропа", але питань до держслужб стає дедалі більше й більше. Невже ніхто з них не задумувався раніше хоча б про надійність "схеми", адже йдеться не про дрібне, наприклад про поповнення рахунків мобільних операторів через вуличний термінал.

Дуже цікавою є роль, яку виконує в цій історії державний Ощадбанк. Якщо "комунальні" термінали належать йому, на підставі чого в них внесено такий шаблон платежу? Якщо ці термінали належать комусь іншому, то чому немає адекватних пізнавальних написів, і на них гордо красується "Мій банк — моя країна"? Де результат так званої автоматизації процесу, що має полягати у відсутності черг у 20-х числах кожного місяця? Що економить для самого банку наявність термінала, біля якого пенсіонерам асистує живий оператор із цілком реальною зарплатою? На догоду яким безглуздим принципам відсутні в платіжках реквізити відсікають від цього "неповороткого" пострадянського монстра конкуруючі системи оплати?

Та головне запитання як було, так і залишається поставленим КМДА: чому потік комунальних платежів за статтею УБПТ сховано за відсутніми реквізитами та переспрямовується в одеську фірму?

Ваш прямий обов'язок — забезпечити реквізити в кожній платіжці, продублювати їх на сайтах "керуючих компаній", "центрів комунального сервісу", КП "ГІОЦ" і забезпечити фінансову надійність ввіреного вам міста.

Столиці України, дозволю нагадати!

P.S. У дослідженні використано лише відкриті джерела.

Персональні дані на фото знеособлено на прохання платників, які дозволили їхнє публічне використання в такій формі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво