Голова правління НАК Нафтогаз України Андрій Koболєв: Борги ми погасимо, єдина умова — не підвищувати ціни на газ - Енергоринок - dt.ua

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Koболєв: "Борги ми погасимо, єдина умова — не підвищувати ціни на газ"

11 квітня, 2014, 19:40 Роздрукувати Випуск №13, 11 квітня-18 квітня

Ні "Нафтогаз", ні "Газпром" ніколи не заявляли, що ціна, яка діяла в першому кварталі (268,5 дол. за тисячу кубометрів), є "політичною". І ми не бачимо ринкових чинників, які обґрунтовували б необхідність підвищення цієї ціни.

Очоливши одну з найбільших компаній країни в 35 років, можна або багато чого досягти, або багато чого втратити. Це про нового голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, який, до речі, у НАКу зовсім не новачок.

Що ж до "Нафтогазу України", то проблем компанії не розв'язати й за п'ятирічку, якщо все відкладати "на потім". І справа навіть не в боргах російському "Газпрому". За останнє десятиріччя в розвідку нафтогазових покладів компанія не вклала жодної копійки. А тут ще й Крим анексували. Разом із "Чорноморнафтогазом", "вишками Бойка" і управлінням "Укртрансгазу"…

Обсяги транзиту газу падають. І "Укртрансгазу" дедалі дорожче обходиться його діяльність за призначенням. Не за призначенням "Укртрансгаз" бере участь у безлічі тендерів, без яких ця газотранспортна компанія могла б обійтися. Але її основна проблема — старіння ГТС і підземних сховищ газу (ПСГ). "Газпром" хотів би їх отримати, але платити не хоче. Європі потрібні українські ПСГ і ГТС, але там дуже ощадливі. Та й контракти з тим же "Газпромом" загалом дозволяли обійтися без українських ПСГ. Ну навіщо платити ще й "Укртрансгазу", якщо за стабільність транзиту і поставок газу навіть узимку відповідає "Газпром"?! Європейцям і на думку не спадало, що той же російський газ можна купувати на західному кордоні України, ближче до газосховищ. Однак тоді треба буде переукласти всі діючі газові контракти з "Газпромом". Чи готова до цього Європа?

І те, що стосується кожного з нас, — газ у побуті: у конфорці, опаленні, гарячій воді, балоні на дачі. Скільки все це коштуватиме? Якщо послухати деяких діячів, так у голові паморочиться. DT.UA запитало про все це й багато чого іншого, але не менш важливого нового голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія КОБОЛЄВА.

— Андрію Володимировичу, сьогодні називаються три ціни на газ для України:
485 дол. ("Газпром" для "Нафтогазу"), 329 дол. (НКРЕ) і 268 дол. (на яку згоден уряд А.Яценюка і яка фактично дорівнює "газпромівській" з усіма російськими знижками). Яка з них буде дійсною з
1 квітня і в 2014 р.? І чому?

— Ми продовжуємо переговори з "Газпромом" про ціну, яка діятиме з 1 квітня 2014 р. Відповідно до умов контракту мы направили офіційну пропозицію зберегти діючу ціну 268,5 дол. за тисячу кубометрів. Відповіді на цей запит ми поки що не отримали.

Ні "Нафтогаз", ні "Газпром" ніколи не заявляли, що ціна, яка діяла в першому кварталі (268,5 дол. за тисячу кубометрів), є "політичною". І ми не бачимо ринкових чинників, які обґрунтовували б необхідність підвищення цієї ціни (у Європі ціни, навпаки, впали через закінчення опалювального періоду).

Станом на 1 квітня сума боргу за придбаний НАКом природний газ становила 2,2 млрд дол., з яких1,7 млрд було накопичено на початок квітня цього року. 

У процесі переговорів з Олексієм Борисовичем ми чітко передали позицію української сторони, що питання погашення накопиченого боргу напряму пов'язане з питанням збереження ціни природного газу на рівні першого кварталу нинішнього року. Ми не бачимо приводу для її перегляду, а запропоновану російською стороною ціну на рівні, близькому до 500 дол., вважаємо неринковою, необґрунтованою та неприйнятною. Відповідно, ми призупинили розрахунки на час переговорів щодо ціни на газ. Ми дуже сподіваємося, що у цьому питанні економіка візьме гору над політикою, адже Україна — один із найбільших європейських ринків газу, і його втрата буде вкрай болючою навіть для "Газпрому". А така втрата неминуча, якщо ми не зможемо знайти розумного компромісу за ціною.

Окремо зазначу, що нинішня ставка з транзиту економічно обґрунтована лише за умови повного завантаження нашої ГТС і дуже низької вартості фінансування. У реальності ж наша ГТС нині завантажена наполовину, а вартість фінансування — дуже висока. У таких умовах ставка має бути значно вищою.

— Як харківські домовленості, а точніше, їх скасування російською стороною в односторонньому порядку, позначаться на ціні на газ в Україні?

— Я впевнений, що політичні фактори не повинні впливати на ціну газу, це звичайне питання попиту та пропозиції. Харківські домовленості — це політика, тому це питання не до нас.

— Розкажіть про результати ваших переговорів з "Газпромом"? Якого компромісу було досягнуто чи його ще треба буде досягти?

— Минулого тижня у мене відбулася продуктивна робоча зустріч із Олексієм Міллером. Ми обговорили перелік невирішених питань між нашими компаніями й позначили свої позиції. Компромісу ще доведеться досягти — очевидно, що інтереси наших компаній і наших держав зараз, на жаль, багато в чому не збігаються. Ми домовилися разом працювати над вирішенням накопичених проблем у відносинах між нашими компаніями.

— У Брюсселі українська делегація справді переконалася в неможливості значного транзиту через Словаччину? Тобто річна максимальна можливість реверсних поставок у найкращому разі становитиме 5 млрд кубометрів, а не 15 або 20?

— Навпаки, українська сторона переконалася сама, а також допомогла в цьому переконатися як Європейській комісії, так і найбільшим газовим компаніям Європи (учасникам так званої газової групи), що проблема фізичного реверсу газу зі Словаччини на цей час полягає лише в тому, що, всупереч регулюванню Європейського Союзу, між Словаччиною та Україною виник віртуальний оператор словацької транспортної системи — "Газпромекспорт".

Ми не вважаємо, що в інтересах України зараз змиритися з таким станом справ. Словаччина й Україна — прямі сусіди, і український оператор транспортної системи повинен мати прямі відносини зі словацьким оператором транспортної системи. Точно так само, як ми маємо прямі відносини з польським і угорським операторами транспортної системи.

Коли в нас з'являються прямі відносини з реальним оператором, а не з віртуальним, як "Газпромекспорт", то відразу зникають і всі проблеми з реверсом. Досвід реверсу з Польщі та Угорщини це підтверджує. Ми знаємо, що реальних технічних обмежень немає.

— Які сьогодні борги НАКа перед "Газпромом" і як ви плануєте їх платити? Коли? З яких коштів?

— На сьогодні наш борг перед "Газпромом становить близько
2,2 млрд дол. Питання погашення цього боргу може розглядатися лише в одному пакеті з питанням ціни.

— Чи справді є загроза припинення газопоставок в Україну та Європу?

— Є. На жаль, якщо політика бере гору над економікою в газовій сфері, то така загроза дуже висока.

— Як цього уникнути?

— Уникнути припинення поставок російського газу можна тільки двома шляхами: або нам домовитися з "Газпромом" про збереження ціни, або нам домовитися з європейськими компаніями, які купуватимуть газ у "Газпрому" на кордоні Росія—Україна і потім продадуть його нам, а також почнуть напряму оплачувати наші послуги з транзиту газу нашою територією.

Ми вже запропонували Європейській комісії та провідним європейським компаніями розпочати переговори з "Газпромом" про купівлю газу на західному кордоні Росії для закачування в наші ПСГ і транзиту в Європу.

Паралельно ми продовжуємо роботу над виконанням до 1 січня 2015 р. вимог Третього енергопакета з метою лібералізації енергетичної галузі та створення ефективного ринку газу в Україні. Наша країна взяла на себе такі зобов'язання ще в 2011 р., але фактично тільки зараз розпочато активну роботу в цьому напрямі.

У разі ефективної імплементації положень Третього енергопакета, у т.ч. інтеграції в загальний європейський ринок газу, проблема ціни російського газу взагалі перестане існувати. Усе буде прозоро. Непрозорі схеми поставок газу стануть неможливі, нам довірятимуть наші європейські партнери і, що для нас найголовніше, нам довірятимуть українські споживачі, громадяни.

Залишиться проблема з диверсифікацією фізичних джерел газу (на випадок повного припинення поставок російського газу навіть для транзиту), але ми розробляємо і запропонуємо уряду конкретний і дієвий план, як розв'язати цю проблему.

— Які запаси газу в українських ПСГ і чиї вони?

— На сьогодні запаси в ПСГ становлять близько 7,2 млрд кубометрів. Ми перевіряємо, чиї вони.

— Як Фірташ має намір повертати позичений у "Газпрому" газ?

— Це запитання слід поставити пану Фірташу.

— Скільки підприємств мають намір і можуть поставити газ в Україну, у тому числі в ПХС?

— У четвер, 10 квітня, Верховна Рада прийняла рішення, згідно з яким держава стягуватиме ПДВ з операцій з імпорту газу, здійснюваних усіма компаніями, крім НАК "Нафтогаз України". При цьому прем'єр-міністр зазначив, що якщо до вересня приватні імпортери зможуть укласти контракти на поставку газу за меншою ціною, ніж "Нафтогаз", уряд не впроваджуватиме ПДВ за такими контрактами. Ми вітаємо це рішення уряду і ВРУ. На сьогодні склалася ситуація, коли українські компанії імпортують газ за ціною вищою, ніж ціна "Газпрому", заощаджуючи виключно на ПДВ. У результаті ціни на імпорт газу з ЄС зросли і для "Нафтогазу", а це додаткове і невиправдане навантаження на бюджет України. Тому ми просили уряд і ВР прийняти таке рішення. Тепер і державні, і приватні імпортери газу з Європи будуть однаковою мірою зацікавлені в зниженні ціни імпортованого газу.

Тільки-но ми зробимо прозорим ринок, ми максимально лібералізуємо імпорт газу. Зокрема, "Нафтогаз" купуватиме газ у будь-якого постачальника, який запропонує найкращі умови на відкритому аукціоні.

— Скільки з цього газу належить "Укргазвидобуванню"?

— "Укргазвидобування" не є імпортером газу. Вона добуває газ в Україні. Увесь цей газ ми продаємо на українському ринку.

— Як ви будете ліквідовувати схеми "перетворення" українського газу на російський?

— Схеми ліквідуємо, внутрішня воля і підтримка з боку уряду є. А з тими, хто цим займався, пропонуємо розбиратися компетентним органам. Ми будемо їм максимально в цьому допомагати, якщо нас запитають.

— Кого ви будете рекомендувати на керівників "Укртрансгазу", "Укргазвидобування" та інших підприємств НАКа?

— Голова "Укргазвидобування" Сергій Костюк був призначений нещодавно, і він ще має себе показати. Зараз ми ведемо консультації з урядом про критерії підбору інших керівників. Основні критерії зрозумілі: компетентність, досвід, репутація, високі моральні якості. Ну і, звісно, бажання брати на себе цю ношу. Останнє, можу сказати зі свого досвіду, викликає чимало питань до самого себе.

— Ви називали одним із найскладніших завдань лібералізацію газового ринку. Як ви плануєте це зробити?

— Основні принципи лібералізації визначено в Третьому енергопакеті: поділ видобутку, транспортування, зберігання і поставок газу; рівний доступ до газотранспортної системи і сховищ. Ми чудово розуміємо, що, незважаючи на формальний поділ на окремі компанії ("Укртрансгаз", "Укргазвидобування", "Газ України", облгази), ми не відповідаємо цим принципам ні за формою, ні по суті.

Лібералізація українського газового ринку потрібна насамперед не Європі, а українському народу. Без лібералізації неможливо реально знизити вартість газу для українських споживачів, неможливо залучити великі інвестиції, відійти від політики, мінімізувати корупцію.

Тому найближчим часом ми запропонуємо уряду конкретний план реформування НАК "Нафтогаз України" і всього газового ринку, що передбачає в тому числі лібералізацію цього ринку відповідно до вимог Третього енергопакета.

Складність цього плану полягає в тому, що необхідно врахувати багато критично важливих взаємозалежних факторів: перехід на справедливу систему ціноутворення, забезпечення фінансовими ресурсами, енергетичну безпеку країни, енергоефективність, забезпечення "цілісності ринків". Це складно, але ми знаємо, як це зробити.

Приватизація НАК "Нафтогаз України" — як це відбуватиметься та чи доречно це робити нині?

— Приватизація НАК "Нафтогаз України" навряд чи доцільна, тому що це складна структура, яка складається з дуже неоднорідних підрозділів. Тому ми порушуємо перед урядом питання про приватизацію "Укргазвидобування" та державної частки в "Укрнафті". При цьому ми вважаємо, що така приватизація має обов'язково відбуватися із залученням внутрішнього ринку капіталу.

В Україні критично важливо створити ефективний внутрішній ринок акціонерного капіталу, ліквідну біржову торгівлю цінними паперами. Без цього неможливо домогтися сталого економічного зростання, мінімізувати корупцію, змінити країну, врешті-решт.

Для успішного розміщення акцій в Україні потрібно вирішити чимало питань як у галузі, так і загалом у країні, але відкладати розв'язання цих проблем не можна. Нерозвинений внутрішній ринок капіталу — ключова проблема України, її потрібно невідкладно вирішувати. Розміщення акцій "Укргазвидобування" та "Укрнафти" може стати дієвим механізмом для реанімації біржової торгівлі на внутрішньому ринку України.

— Уряд узгоджує програму співробітництва з МВФ. Як це відбуватиметься відносно НАКу?

— У меморандумі з МВФ необхідність реформування НАК "Нафтогаз України" згадується в загальних рисах. Ми розробляємо для уряду детальні рекомендації з реформування компанії з урахуванням цих загальних рекомендацій від МВФ. Мета цих змін — забезпечити справедливу ціну газу для українських споживачів і стабільність його поставок.

Склалося усталена думка, що Україна добуває власний дешевий газ по 20–50 дол. На жаль, це не так. Необхідно розуміти, що ціна газу має покривати не лише витрати на його безпосередній видобуток, а й вартість оновлення основних фондів, розвитку існуючих родовищ і розвідки нових.

Парадокс ціноутворення на український газ у тому, що замість того, щоб розвивати власний видобуток та замінити російський газ своїм, ми купуємо імпортний газ за величезною ціною, штучно утримуємо внутрішні ціни на низькому рівні, а бюджет компенсує різницю як для малозабезпечених, так і для цілком платоспроможних споживачів. Набагато розумніше довести внутрішні ціни до обґрунтованого рівня, одержати оплату від забезпечених споживачів, решті надати субсидії та компенсації. Тоді в бюджеті з'являться додаткові кошти на необхідні соціальні видатки, а в "Нафтогазу" — можливість залучати гроші для розвитку власних газових родовищ і зниження залежності від "Газпрому". Власне, до цього й закликає нас МВФ у своїх рекомендаціях.

Ми розуміємо, що існує проблема довіри до інформації щодо собівартості українського газу. Споживач має розуміти, як формується ціна, яку йому пропонують заплатити. Ми працюємо над тим, щоб у найкоротший термін зробити публічною інформацію про вартість видобутку, про закупівлі, вартість розробки родовищ. Закупівлі здійснюватимуться відповідно до європейських норм, зокрема, закладених в Угоді про асоціацію з ЄС. Міжнародний аудит фінансової звітності буде проведено в такий спосіб, щоб цій звітності стали довіряти.

"Нафтогаз" має стати найпрозорішою державною компанією України. І він може бути прибутковим. Зараз у нас один акціонер — держава. Але це зовсім не означає, що ми не повинні платити дивіденди. Основні активи нашої компанії було створено старшим поколінням. Буде тільки справедливо, якщо ми зможемо виплачувати адекватні дивіденди до держбюджету, щоб поповнювався Пенсійний фонд, аби потім ці кошти були спрямовані цим людям.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво