Енергоринок: 2+2 = ?

Закон України "Про ринок електричної енергії" набув чинності 11 червня 2017 р. Нова модель ринку електроенергії передбачає, що двосторонні договори, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, а також балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг - усі разом починають діяти з 1 липня 2019 р. Підготовчий період становить два роки і 20 днів. Проте і в законі, і в термінах його застосування багато нюансів.

Майже два роки знадобилися для того, щоб розробити та ухвалити новий Закон України "Про ринок електричної енергії". І ще майже два місяці довелося чекати на його підписання президентом.

Це друга спроба на законодавчому рівні змінити умови картельної угоди між виробниками та постачальниками існуючого ринку електроенергії.

Дехто, правда, може сумувати за так званим пулом, тобто оптовим ринком, в якому всі виробники продають електричну енергію єдиному оптовому покупцю, а всі постачальники купують її за однаковою "усередненою" ціною. Нагадаю тим, хто любить посилатися на британський досвід створення енергоринку. Так, там (і не тільки у Великій Британії) було запропоновано модель угоди між виробниками, за якою вони домовлялися, як і в якому ціновому порядку можуть продавати електричну енергію і, що найголовніше, як до цього пулу зможуть зайти нові виробники.

Британський пул був розрахований більше на залучення інвестицій у генерацію, ніж на зниження цін для постачальника.

Намагання британського регуляторного органу Ofgem обмежити зростання цін для споживачів призвело до викривлення цінових сигналів для виробників і нових інвесторів, що з часом і спонукало змінити ринкову модель.

У британців, до слова, в 2002 р. з'явився сусід, новий пул Nord Pool Spot AS - одна з перших європейських бірж електричної енергії, технічні та технологічні можливості якої довели, що електрична енергія стала товаром, який за своїми властивостями може продаватися та купуватися в одній країні, а фізично постачатися зовсім в іншій. А 2010-го британський N2EX (ринок "на добу наперед") уже об'єднався з Nord Pool Spot AS.

До чого веду? Відтоді, як електрична енергія стала товаром, причому стовідсотково ліквідним товаром, способи її продажу змінювалися паралельно з розвитком технологій не тільки в самій енергетиці, а й навколо неї. Але не в Україні. Визначившись у 1997 р. з термінологією, але називаючи електричну енергію "товарною продукцією", за 20 років існування так званого пулу торгувати, тобто конкурувати і змагатися за кращу ціну або за кращий сервіс його учасники у більшості своїй так і не навчилися. Проте час минув...

Як нам організувати енергоринок

Як буде організовано купівлю, продаж, постачання, передачу або розподіл електричної енергії, у деталях знають поки що небагато фахівців. Але в принципі нічого занадто складного у новій моделі енергоринку немає.

Більшість європейських країн працюють саме за такою схемою (моделлю): одну частину електричної енергії виробники продають безпосередньо постачальникам на довгостроковій основі, другу - на ринку "на добу наперед", що дуже схоже на біржову торгівлю, а для складання балансу між заявленою електроенергією (проданою або купленою) і фактичним її відпуском або споживанням, докуповують або продають надлишки на балансуючому ринку.

Наразі, з'являються "страшилки" про те, що дешеву електроенергію, яка виробляється на АЕС, скуплять усі олігархи, а населенню залишиться дорога (теплова) електроенергія, яку генерують ТЕС. Ніколи не чула, щоб той, хто може продати трохи дорожче, буде продавати задешево, або ті, хто продає зараз дорого, продовжать тримати ціну, якщо на ринку буде дешевший товар.

Однак це поки що теорія, попередні розрахунки і прогнози. До справжньої конкуренції в сегменті виробництва електричної енергії ще далеко. Швидше за все, конкуренція з'явиться тоді, коли в учасників ринку буде можливість також (не дивуйтеся) купувати електроенергію безпосередньо в іноземного виробника. За кордоном розпочали ринкові перетворення в електричній енергетиці значно раніше, ніж в Україні, об'єднали ринки європейських країн і в результаті конкуренції отримали значне зниження цін. А в споживача з'явилася можливість обирати собі постачальника не тільки за найпривабливішою ціною, а й за якістю та пакетами постачання.

Отже, нагадаю: Закон України "Про ринок електричної енергії" набув чинності 11 червня 2017 р. Нова модель ринку електроенергії передбачає, що двосторонні договори, ринок "на добу наперед" і внутрішньодобовий ринок, а також балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг - усі разом починають діяти з 1 липня 2019 р. Тобто підготовчий період становить два роки і 20 днів.

Регулятору (НКРЕКП) до дати початку дії нової моделі ринку електричної енергії потрібно забезпечити відсутність перехресного субсидування між різними категоріями споживачів.

Хоча так званий перехідний період, коли не всі учасники ринку працюватимуть за ринковими умовами (перш за все це стосується "зеленої" енергетики), буде на рік довшим - до
1 липня 2020 р., а виробники з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) взагалі отримуватимуть свій тариф до 2030 р. Але поступово до них висуватимуть вимоги балансувати в ринку так само, як і до інших.

Якщо згадати, що на 2019 р. припадають чергові вибори президента України, а згодом і парламенту, то цікаво, чи стане така подія, як відкриття нового ринку електроенергії, вагомим внеском у кошику досягнень кандидатів, або ж таки спробують відтермінувати початок нової енергетичної ери?

Чому так складно з енергоринком

Нещодавно під час обговорення проблем нового енергоринку екс-комісіонер (екс-голова наглядової ради НАК "Нафтогаз України" і екс-заступник голови МЕРТ), голова офісу Національної інвестиційної ради при президентові України Юлія Ковалів сказала: "Енергетика - це сектор великих компаній, великих гравців і великих грошей".

Однак є ще кілька тисяч людей і компаній, які виробляють (і споживають) електричну енергію, не будучи "великими гравцями". І ще є кілька мільйонів споживачів електроенергії, заради яких усе це й мало би відбуватися. Тому енергоринок у майбутньому має бути таким, щоб обмежити вплив великих і дати змогу розвиватися середнім і малим його учасникам (гравцям).

Та про все по порядку.

З 223 стандартних сторінок тексту Закону "Про ринок електричної енергії" 43 припадає на прикінцеві і перехідні положення. Це практичний план того, що потрібно зробити, і означає, що досягненню мети передує досить складна за обсягом і за фаховими знаннями робота у досить обмежений час.

Законодавча складова

Розділимо цю роботу на дві великі групи. Перша - законодавча. Необхідно буде розробити, узгодити та прийняти кілька десятків нормативно-правових актів, відповідно до яких і здійснюватиметься робота та регулювання всіх сегментів нового ринку електроенергетики. Серед основних - правила ринку, правила ринку "на добу наперед", мережеві та комерційні кодекси, ліцензійні умови, типові договори, правила моніторингу тощо.

Члени Координаційної групи, що другий рік працює під керівництвом НКРЕКП, зазначають, що ці документи опрацьовані приблизно на 50%. Сподіваюся, що на практиці це не означає, що підготовлено лише половину тексту кожного з документів.

Із звільненням члена НКРЕКП Володимира Євдокимова, який очолював цю Координаційну групу, посилився ризик уповільнення темпів роботи. Хоча там працюють досвідчені українські фахівці разом із нашими європейськими колегами, але їх, на жаль, дуже мало. У регулятора є лише дев'ять місяців для прийняття основних правил і кодексів і ще додаткові три - для завершення. На практиці це означає, що обговорення проектів має розпочатися вже зараз, оскільки і обсяг, і зміст їх доволі великий і складний.

До групи законодавчих питань можна віднести і необхідність законодавчого врегулювання існуючих боргів у ринку. Майже десять років здійснювалися реструктуризація та списання боргів в енергоринку за так званим законом №2711, але цей механізм уже не працює, і його в тій чи іншій формі потрібно розробляти і затверджувати на рівні закону. Тому уряд до 11 вересня ц.р. повинен розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект про особливості погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електроенергії, а через рік - законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення функціонування нового ринку електричної енергії.

З іншого боку, регулятор до дати початку дії нового ринку електричної енергії зобов'язаний забезпечити відсутність перехресного субсидування між різними категоріями споживачів, включаючи населення. Ця цифра може сягати 30 млрд грн на рік, оскільки, на думку регулятора, тарифи для побутових споживачів і досі покривають близько 60% їх реальної вартості. На практиці це може означати як зменшення цін на паливо і, відповідно, на виробництво, так і, навпаки, збільшення тарифу для побутових споживачів.

Організаційно-технічні проблеми

Друга група - організаційно-технічна. Найбільш масштабною має бути реорганізація обленерго. На їх базі повинні бути створені оператори системи розподілу та постачальники електричної енергії. Закон дає на це 18 місяців, але вже через сім місяців, тобто у січні 2018 р. НКРЕКП має отримати інформацію про здійснення заходів із відокремлення операторів системи розподілу (у вертикально інтегрованих компаніях), кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тис., а новостворені постачальники повинні отримати відповідну ліцензію до червня наступного року.

До кінця року Кабінет міністрів повинен здійснити ще низку організаційних заходів:

- провести реорганізацію ДП "Енергоринок" шляхом виокремлення з його складу структурних підрозділів (філій) "Оператор ринку" і "Гарантований покупець" і потім за півтора року створити на їхній базі підприємства, що виконуватимуть відповідні функції. При цьому "Гарантований покупець" стає правонаступником ДП "Енергоринок" за договорами купівлі-продажу електроенергії за "зеленим" тарифом, і саме він купуватиме всю електричну енергію від "зелених" виробників, що об'єднуються у балансуючі групи, та відшкодовуватиме їм до 2030 р. повну вартість "зеленого" тарифу. Гроші на відшкодування будуть закладатися регулятором у тариф системного оператора;

- здійснити корпоратизацію НЕК "Укренерго" з урахуванням вимог закону щодо відокремлення оператора системи передачі і не пізніше березня 2018 р. провести його сертифікацію.

Також на уряд покладається завдання з реорганізації Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж і Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, і через рік вони матимуть статус центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) у галузі електроенергетики.

Даються завдання і Фонду держмайна України, як проводити реорганізацію тих обленерго, в яких частка держави перевищує 50%, і як продавати інвестору, щоб не порушувати вимог закону.

Визначаються також критерії, згідно з якими власники ТЕЦ зможуть отримати певні преференції щодо цін (тарифів) у разі проведення модернізації.

Досить детально виписано умови діяльності виробників електроенергії з ВДЕ, але це тема окремої статті.

А найважливішим організаційним питанням є створення Координаційного центру як консультативно-дорадчого органу при Кабінеті міністрів України, а також кваліфікаційний рівень тих, хто там працюватиме. Хоча потрібен не тільки фах, а й чималий драйв, натхнення у втіленні більш ніж амбіційних планів реформаторів. Сподіваюся, що таких людей зможуть знайти, хоча б і з допомогою європейських колег.

Насправді це далеко не всі заходи, які потрібно буде здійснити для запуску роботи нового енергетичного ринку. А він, до слова, з технічної та організаційної точки зору значно складніший, ніж ринок газу, і споживачів електроенергії набагато більше. Так, щоб ринок почав фізично працювати, НЕК "Укренерго" і ДП "Енергоринок" повинні організувати закупівлі та введення в експлуатацію програмного та технічного забезпечення, товарів і послуг, необхідних для роботи ринку "на добу наперед", внутрішньодобового та балансуючого ринків, виконання функцій оператора системи передачі, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, гарантованого покупця. І все це за півтора року. Я вже не кажу, що потрібно навчити нової роботи кілька сотень фахівців, а потім ще перевірити роботу системи у тестовому режимі.

І наостанок про таке.

Про ризики, з якими пов'язане впровадження нової моделі

На мою думку, один з основних ризиків - це те, що робота Об'єднаної енергосистеми України за останні три роки хронічно потрапляє під дію "надзвичайного стану". Для довгострокового комерційного та технологічного планування необхідна її стабільна робота, для щоденних торгів - наявність палива, достатність генеруючих потужностей і надійність мереж, невтручання з боку держави в ціноутворення.

Ще один з факторів ризику - брак конкуренції серед виробників. Вирішити цю проблему міг би Європейський енергетичний ринок, де ціни виробників уже нижчі, ніж в Україні, але для цього потрібно стати його повноцінним членом з технічної точки зору. І хоча НЕК "Укренерго" досить успішно працює з ENTSO-E, європейським мережевим оператором, але до повної синхронізації знадобляться ще 5–7 років. Більш того, синхронізація з мережами країн - членів ENTSO-E передбачає не лише від'єднання від російської енергосистеми, а й самостійну роботу протягом року. І лише тоді можна розраховувати на багатосторонню торгівлю не тільки з українськими виробниками електричної енергії. А це може статися на три або навіть п'ять років пізніше, ніж запланована дата початку роботи нового ринку.

Ризики реформи підсилюються і скороченням серед членів НКРЕКП. Крім двох звільнених у травні, наступна ротація відбудеться у листопаді, хоча вже сьогодні регулятор працює у складі критичної кількості членів комісії - чотирьох, а для обрання нових ще й досі не визначений склад номінаційної комісії, яка почала б процес виявлення та обрання нових кандидатів.

І хоча можна було б перелічити ще кілька важливих застережень, наостанок залишу лише те, що стосується споживачів і захисту їхніх прав. Два закони - "Про ринок електричної енергії" і "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" - передбачають, що спори між побутовими, малими бізнес-споживачами та постачальниками, розподільчими компаніями можуть вирішуватися енергетичним омбудсменом, проект закону про якого мав би вже перебувати на розгляді у Кабінеті міністрів. На жаль, ця тема поки що не набула широкого обговорення, і небажано, щоб правильну ідею не поховали через бюрократизм або популістський підхід.

Енергетичний екзамен для України буде не з найлегших. Хоча в нас насправді легких і красивих реформ уже не залишилося. Попереду лише важка праця, політична порядність і професійні підходи. І величезна інформаційно-освітня робота серед тих, хто прийде на заміну членам картелів і побудує власне енергетичну незалежність України, для якої і безвіз не потрібен. Хоча чому не потрібен? Хай буде!