Енергетичні ліки для хворої економіки - Енергоринок - dt.ua

Енергетичні ліки для хворої економіки

7 липня, 13:45 Роздрукувати Випуск №26, 6 липня-12 липня

Бути споживачем електричної енергії в Україні останнім часом — це просто подвиг! 

Лише мужні українці здатні пережити протягом одного року дві революції на ринку електроенергетики.

Спочатку лібералізацію роздрібного ринку, що призвела до кількамісячного хаосу в галузі, багатомільйонних збитків учасників ринку та відчутного зростання цін для споживачів. А останніми днями розпочався новий раунд випробувань для українських споживачів електроенергії — лібералізація оптового сегмента ринку, яка (що ми і прогнозували) несе не менше ризиків для країни, ніж зимові зміни.

Знову ми читаємо невтішні повідомлення менеджерів енергокомпаній у профільних пабліках про непрацюючу ринкову інфраструктуру. Знову шоковані споживачі публікують виставлені постачальниками нові ціни, супроводжуючи їх зовсім нериторичним запитанням: "Де взяти гроші на все це?".

Саме останнє зростання вартості електроенергії (подекуди у 1,5 разу) багатьох змусило остаточно втратити віру в цивілізовану українську енергетику. А разом з нею — і в цивілізовану українську економіку.

Чи є, пардон за каламбур, світло в кінці цього електроенергетичного тунелю? Чи зможе Україна колись нарешті вступити у смугу стабільності у цій стратегічній галузі, від стану справ у якій залежить доля кожного? Кожного енергетика, кожного промисловця, кожного споживача, якими є всі ми? Коли у енергетиці припиняться експерименти, які за впливом на психіку нагадують середньовічні тортури?

На щастя, відповідь на ці запитання є. Вона цілком конкретна: українська енергетика стане цивілізованою, коли енергосистему України буде повністю синхронізовано з енергосистемою континентальної Європи.

Повноцінне технічне, технологічне, організаційне, юридичне приєднання нашої енергомережі до європейської вирішить цілий комплекс проблем. Без перебільшення, стане енергетичною панацеєю для України.

Перш за все вільні перетоки електроенергії раз і назавжди позбавлять можливості окремих олігархів шантажувати українську економіку та українських споживачів віяловими відключеннями, як це було у 2015 р. Саме тоді структури ДТЕК керували "рубильником" не в інтересах споживачів і енергосистеми, а в інтересах власної кишені, схиляючи державні органи приймати рішення з метою зростання тарифної виручки ТЕС. Саме тогочасні блекаути, влаштовані країні Ахметовим, стали виправданням для запровадження схеми "Роттердам+" і для безпідставного збагачення найбільшого олігарха на суму близько півмільярда доларів щороку за рахунок решти українців.

Після синхронізації української енергосистеми з європейською такий зухвалий шантаж, поєднаний з подальшим грабунком, стане в принципі неможливим. Щойно на горизонті з'явиться нова "Крєпость", трейдери вже будуть готові замістити обсяги ахметовських ТЕС аналогічними обсягами електроенергії, виробленої в Європі. Ласкаво просимо до конкурентного ринку, наш нешановний "немонополісте"!

Чи зможуть лобістські зусилля потужних гравців на кшталт ДТЕК чинити вирішальний вплив на енергетичну політику країни після того, як ми станемо частиною єдиного цивілізованого енергетичного простору? Сумніваюся. Адже синхронізація — це також і відкриття електроенергетичного ринку України для потужних західних гравців. Часто набагато потужніших, ніж будь-яка українська енергетична монополія. Гравців, які звикли грати за цивілізованими правилами та працювати у юрисдикціях під пильним контролем цивілізованих регуляторів. Саме такі, цивілізовані, правила гри будуть перенесені разом із синхронізацією на терени України.

Робота у зв'язці з Європою — це також гарантія нової якості технічних показників енергосистеми. Технічні й організаційні заходи, яких вживає "Укренерго" і підприємства генерації, посилять стійкість енергосистеми. Регулювання частоти, потужності, напруги струму буде якіснішим. Україна зможе отримувати аварійну допомогу відразу від кількох десятків європейських країн, що є учасниками ENTSO-E.

Приєднання до енергосистеми Європи з її диверсифікованою енергогенерацією сприяє оптимізації використання генерації української. Особливо в умовах, коли вже за кілька місяців нові "зелені" потужності, за прогнозами "Укренерго", цілком "поглинуть" усі наявні балансуючі потужності. Можливості Європи тут будуть якнайдоречнішими.

А тому після інтеграції до ENTSO-E Україна зможе цілком впевнено продовжити активне залучення інвестицій у відновлювані джерела енергії (ВДЕ), які вже зовсім скоро "пригальмують" на тлі зниження "зеленого" тарифу, запровадження аукціонів і відсутності технічних можливостей енергосистеми для ефективного балансування нестабільної "зеленої" генерації.

З іншого боку, структурні перекоси в українській електроенергетиці, яка де-факто наразі ізольована, зважаючи на геополітичні причини, поки що стримують органічний розвиток нашої атомної галузі.

Мабуть, єдина в країні високотехнологічна галузь, що за останні десятиліття не втратила свого значення для нашої економіки, — це атомна енергетика. А якщо бути зовсім відвертими, то атомна галузь для сьогоднішньої України просто незамінна.

По-перше, вона забезпечує понад половину генерації всієї електроенергії, рятуючи нас від різного роду дефіцитів, шантажів та інших провалів решти видів генерацій. По-друге, атомна енергія зберігає своєю низькою собівартістю останні крихти конкурентоспроможності української економіки. Вливаючись в енергетичний мікс з вартістю, у десять разів нижчою за вартість ВДЕ і у 3–4 рази за вартість застарілої теплової генерації, "атомка" досі давала можливість промисловості і комунальному сектору України не збанкрутувати. А сама водночас сиділа на голодному пайку в енергетичного регулятора, адже тарифи української атомної генерації були у рази заниженими порівняно з тарифами як інших українських колег-енергетиків, так і колег-атомників у решті країн світу.

Хоча значна частка атомної енергії у загальній енергогенерації фактично рятує Україну, структура енергетичного міксу в Україні така, що нові базові енергопотужності АЕС без створення нових балансуючих потужностей неможливі. Державний "Енергоатом" і вся наша енергетика мали би неабиякі можливості для розвитку, якби оператор АЕС мав справедливий тариф та "інвестував" чесно зароблені кошти не у кишеню олігархів, як це було досі з вини влади, а у власні балансуючі потужності.

Проте Україна втратила час, практично не виділяючи коштів на розвиток сучасної високотехнологічної низьковуглецевої атомної енергогенерації. За останні 15 років не було введено в експлуатацію жодного нового енергоблоку.

Покрокова синхронізація енергосистем України і Європи дасть змогу виправити це прикре непорозуміння. Вже за кілька років атомники зможуть наростити виробництво і експорт своєї електроенергії до країн ЄС на додаткові сотні мільйонів євро на рік. Адже енергодефіцитній Східній Європі дуже потрібна порівняно недорога електроенергія українських АЕС.

Від нас знадобляться лише дві речі. По-перше, запустити нарешті проєкт "Енергоміст Україна—ЄС", який уже у найближчі рік-два має стати першим кроком на шляху до повної синхронізації енергосистем. По-друге, зняти новий прес з НАЕК "Енергоатом", який було покладено останніми урядовими рішеннями, що стосуються реалізації компанією згенерованої нею електроенергії на новому ринку.

Якщо ще кілька місяців тому "Енергоатом" розраховував на значне збільшення виручки на тлі запровадження ринку, то сьогодні він змушений продавати 90% електроенергії за безцінь монополістам — колишнім обленерго — в рамках ПСО, а решту 10% — на ринку "на добу наперед". Відтак, достеменно прогнозувати власний грошовий потік атомники не можуть. Де вже тут говорити про планування мільярдних інвестицій у збільшення потужностей і модернізацію?

Ситуацію слід виправляти негайно. "Енергоатому" слід невідкладно повернути право вільно продавати не менш як половину генерованої електроенергії, а чесно зароблені кошти мають бути спрямовані на створення конкурентних умов праці для атомників (масовий відплив яких за кордон через штучно занижені зарплати слід було зупиняти "ще вчора") та розширення експортних можливостей українських АЕС. Сотні мільйонів, а у перспективі — і кілька мільярдів євро на рік додаткової експортної виручки українській економіці не завадять.

Так само, до речі, як і не завадить економіці значна економія від синхронізації енергосистеми України з енергосистемою ЄС завдяки запровадженню справжньої конкуренції, про яку ми згадували вище, в усіх сегментах ринку.

Це зараз основним гравцем на ринку "на добу наперед"" і на внутрішньодобовому та ринку додаткових послуг (де найдорожча електроенергія) є теплова генерація ДТЕК. А коли відкриється західний енергетичний кордон, гнучкі умови для українських споживачів пропонуватимуть енергетики багатьох країн. У Польщі, наприклад, балансуюча теплова генерація — це більша частина від всього виробництва електроенергії. Та й до Роттердама Польща ближче. Тому після відкриття ринку конкурувати в Україні з умовними поляками ДТЕКу доведеться перш за все ціною. Відтак, цінові пропозиції для українських споживачів ставатимуть вигіднішими. Наприклад, "Укренерго" оцінює потенціал поступового зниження цін на ринку "на добу наперед" до 30%. Це потягне вниз і ціну внутрішньодобового ринку, і балансуючого. І загалом збереже для економіки сотні мільйонів євро на рік, зробивши її конкурентоспроможнішою і залишивши такі необхідні для інвестицій додаткові кошти на рахунках споживачів електроенергії.

"Енергоміст Україна—ЄС", форсування повної синхронізації енергосистем України і континентальної Європи можуть уже у 2020–2022 рр. надати потужний поштовх атомній енергетиці й економіці країни в цілому.

Новий уряд повинен докласти максимум зусиль для реалізації саме таких безпрограшних проєктів, створення точок зростання для стратегічних галузей, підсилення конкурентоспроможності економіки, реального наближення України до Європи.

Україна потребує реальних і швидких змін. Рецепти маємо. Потрібне лікування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Roman Dmitriev Roman Dmitriev 6 липня, 11:19 Скільки можна заглядати в рот еуропі? Балансування має "рівних два крила" - генерацію і споживання, яким ми БУДЕМО управляти -(DemandResponse). Залишав для вас декілька разів пропозиції у ваших помічників. Ви практично єдиний член ПЕКовського комітету, з яким не вдалось обговорити зазначену тему. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись Микола Когут Микола Когут 6 липня, 19:03 Вітаю, пане Roman Dmitriev! Дякуємо за слушне зауваження щодо важливості управління попитом. Дійсно, це правильний напрямок оптимізації споживання і ціни на ринку е/е. Який однак зовсім не може підмінити собою справедливу конкуренцію і необхідність скасування дискримінації стосовно Енергоатому. Прикро говорити, але, на жаль, не мав змоги ознайомитись з вашими пропозиціями щодо управління попитом. Якщо маєте можливість, надішліть, будь ласка, на kogutmb@ gmail.com згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво