Експропріація — за законом воєнного часу? - Енергоринок - dt.ua

Експропріація — за законом воєнного часу?

4 липня, 2014, 19:30 Роздрукувати Випуск №24, 4 липня-11 липня

У такому суперечливому, як виявляється, законопроекті немов випадково уряд одним рядком "списує" накопичені борги підприємств ПЕК. І на цьому тлі Кабмін вносить ще один законопроект. З головною мотивацією — дотримання правил гри на європейському газовому ринку.

Прем'єру Яценюку вже не було сенсу 3 липня погрожувати депутатам: "Будете сидіти взимку без газу", після того як парламентарії завалили два подані урядом "газові" законопроекти. Нюанс у тому, що за такого підходу вони є взаємовиключними. Це якщо не вдаватися в деталі кожного з цих документів.

Законопроект "Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі" (№4117а), хоч як це сумно, продиктований реаліями. Яценюк не розповів усієї правди про можливі проблеми з газозабезпеченням країни вже в грудні-січні. Можливо, якби він зробив це, навіть лобісти та власники приватних газодобувних компаній перейнялися б гостротою моменту й хоча б раз зробили щось життєстверджуюче для країни та співгромадян. А не тільки перепродували за 550–600 дол. за тисячу кубометрів під видом імпортного добутий в Україні природний газ, реальна вартість якого не перевищує 349 грн. Тоді уряду, можливо, не довелося б шокувати громадян різким підвищенням цін на газ і похідні комунальні послуги. І де тільки можна шукати кошти на дотації малозабезпеченим громадянам, кількість яких уже обчислюється кількома мільйонами.

Однак добровільно відмовлятися від "газових" доходів ніхто не став. Тому що прийняття законопроекту про особливий період у ПЕК практично розв'язувало б руки уряду. Якщо буде потрібно, то всіма ресурсами газу, наявними в країні, — газом власного видобутку, запасами в підземних сховищах, реверсними поставками — Кабмін міг би розпоряджатися, та ще й ціну свою призначати.

Та навіть якщо не враховувати доморослих "газових баронів" (адже їх у парламенті не більшість), уряду потрібно було серйозно потрудитися, щоб пояснити, чому парламент має надати Кабміну такі небачені до цього моменту повноваження.

Тим паче, що при цьому планується посилити вимоги до відключення підприємств, які повною мірою не оплачують спожитих енергоресурсів. У тому числі теплопостачальні підприємства у разі накопичення боргів за енергоресурси можуть бути обмежені в подачі газу нижче технологічного мінімуму.

Законопроектом №4117а також передбачається внести зміни в ряд законів. І тоді у разі настання особливого періоду підприємства електроенергетичної та нафтогазової сфер мають працювати відповідно до законів "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" незалежно від умов укладених договорів. Остання норма може бути виправдана в справді важкій ситуації газової війни.

Та де гарантії, що уряд не скористається цією нормою, м'яко кажучи, в інших цілях? На тлі того, що відбувається в країні, такі сумніви цілком імовірні.

До того ж як бути з міжнародними договорами? Тим паче важливо це знати з огляду на те, що законопроект передбачає "особливі права Кабміну" аж до 1 січня 2016 р.

У такому суперечливому, як виявляється, законопроекті немов випадково уряд одним рядком (пункт 3.4) "списує" накопичені борги підприємств ПЕК, і теж до 1 січня 2016 р. Може, у цьому вся справа із проектом закону й полягає? Мовляв, газова галузь із останніх сил протримається зиму й без "особливого періоду", зате знову — "ніхто нікому не винен"...

І на цьому тлі Кабмін вносить ще один законопроект — "Про реформування системи управління єдиною ГТС України" (№4116а). З головною мотивацією — дотримання правил гри на європейському газовому ринку, узятих на себе Україною міжнародних зобов'язань при приєднанні до Євроенергоспівтовариства та залучення інвестицій в українські ГТС і ПСГ.

Звичайно, з українською ГТС потрібно щось робити. І ніж вона буде з кожним роком "усихати у транзитних обсягах" російського газу, можливо, справді краще залучити до її часткового акціонування та інвестування енергокомпанії з держав ЄС, зі США та Канади (залишивши за Українською державою не менш як 51% акцій і право власності "на трубу"). У цьому разі все суворо узгоджується саме з міжнародними договорами.

Звідси просте запитання: де логіка в одночасній подачі до парламенту двох взаємовиключних за принциповими підходами законопроектів? Хоча й належать вони до різних сфер, переконати народних депутатів за них проголосувати в терміновому порядку та в один день — ідея, від початку приречена на провал.

Уряд не залишає своїх спроб прийняти названі законопроекти, хоча до розгляду другого по суті депутати так і не дійшли. Проте уряд "дотиснув", і обидва ці законопроекти були прийняті в першому читанні. 4 липня глава "Нафтогазу України" Андрій Коболєв на брифінгу вже розповідав про реформу НАКу та нафтогазового сектора.

Згадані вище законопроекти ще потрібно детально розглянути та проаналізувати. Але це вже інша історія.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво