Дочекалися ринку електричної енергії. До чого нам готуватися? - Енергоринок - dt.ua

Дочекалися ринку електричної енергії. До чого нам готуватися?

5 липня, 16:44 Роздрукувати Випуск №26, 6 липня-12 липня

Як і було заплановано, з 1 липня в Україні запроваджено ринок електричної енергії. Що він нам несе?

© Василь Артюшенко, DT.UA

Населення

З населенням — побутовими споживачами — давно все зрозуміло. Представники як старої, так і нової влади вже неодноразово заявляли, що до 2020 р. населення має бути захищене. Тобто підвищення цін якщо і буде, то незначне, близько 5–6%. Узагалі-то таке підвищення планувалося влітку 2019-го і без запровадження ринку. Набагато складнішим є становище в комерційній і бюджетній сферах.

Бюджетна сфера

У мене є товариш, комерційний директор одного державного підприємства вугільної промисловості. Він категорично проти запровадження енергоринку. Його хвилює навіть не ціна, а те, що на ринку має бути передоплата. А грошей у бюджетників немає. До того ж висять борги по електроенергії. Але, крім цих боргів, є ще заборгованість по заробітній платі. А зарплата — це захищена стаття. Якщо на підприємство заходять гроші, передусім вони підуть саме на зарплату і тільки потім — на погашення боргів по електроенергії.

Також турбує питання проведення платежів і можливості невідключення підприємств від електропостачання. З яких коштів їм робити передоплату, якщо держава навіть заробленого не виплачує? І таких запитань виникає безліч. У тих же енергогенеруючих підприємств. Наприклад, на Луганській ТЕС (м. Щастя) до того, як вона перейшла у власність ДТЕК, багато разів були відключення за несплату за електроенергію. Вдумайтеся: електростанцію відключають за несплату за електроенергію!

Це часто трапляється на держпідприємствах. І, хоч як дивно, на підприємствах енергетичного сектора. На тих же шахтах, які постачають енергетичне вугілля на наші ТЕС і частина з яких є державними. Вони підтримують баланс електроенергії в мережі, стратегічний баланс. Його компенсують лише ТЕС, хоча у них у результаті електроенергія найдорожча.

Такі от страхи у бюджетників. І хоча держава і багато експертів говорять, що буде перехідний період (коли ринок оголошений, а насправді нічого не змінюється), люди ніяк не хочуть приймати цей ринок. Вони до кінця не можуть зрозуміти, що значить захищений тимчасовий перехід? Уряд, як завжди, не спромігся довести схему роботи ринку до пуття. Як це відбуватиметься? Який час займе цей перехідний період? Чи є захищені статті, крім населення? Бюджетники, лікарні, наприклад?

Простий приклад: чи буде в лікарні надано допомогу, залежить від того, є в ній електроенергія чи немає. І на скільки вистачить резервних генераторів і палива в разі непередбачуваних ситуацій? Правда, їх залучають тільки для блоків реанімації. А решта відділень?

Зараз літо, температура на вулиці сягає +40 градусів. А кондиціонери та інше — це теж електрика.

Якщо держава в перехідний період готова взяти всі ці ризики на себе і забезпечити безперебійну роботу навіть у разі початкових неплатежів, які, я впевнений на 99%, у нашій країні будуть, тоді честь і хвала людям, які готували цю реформу і зможуть потихеньку вивести її на нормальне функціонування.

Учасники ринку

Є ще питання з приводу кількості учасників ринку. У нас, загалом-то, лише два великі постачальники електроенергії: держава і ДТЕК. Кажуть, що може прийти електроенергія із Заходу. Так, теоретично це можливо, але фактично наші мережі не так добре інтегровані в Центральну і Західну Європу, як нам того хотілося б. І експорт електроенергії можна забезпечити тільки в деяких районах. А для серйозних обсягів експорту потрібні дуже великі капіталовкладення в підготовку мереж.

Та й це не найголовніше. Є проблеми функціонування внутрішнього ринку, зі своїми піками і падіннями споживання електроенергії. Точно так само є піки і падіння в Європі. Вони різняться і за годинами, і за кількістю цих піків, і за країнами. Десь сільське господарство більш розвинене, десь — важка промисловість тощо. Тобто підключитися до енергосистеми Європи — це теж велика проблема, причому не лише у нас, а й у Європі. Тому розраховувати, що скоро до нас прийде дешева електроенергія з Європи, було б неправильно. Потрібно орієнтуватися в основному тільки на роботу своїх операторів.

***

Наостанок трохи позитиву. З власного досвіду знаю, що раніше на залізниці були посередники. Так от, дуже часто вартість вантажних перевезень у них була нижчою, ніж у самої залізниці. Не виключено, що й електроенергія у посередника може коштувати дешевше, ніж у виробника.

Як це відбувається? У нас у всіх державних галузях неефективна економіка: працює більше людей, ніж потрібно; утримуються клуби, дитячі садки, ще щось. І це все лягає на собівартість кінцевої продукції. Комерсант прийшов і запропонував підприємству якісь послуги, оцінивши їх у 100 грн, але реальна собівартість цих послуг — 10 грн. Підприємство розрахувалося з ним електроенергією, а комерсант продав її не по 100 грн, а по 50. Адже він і так отримав 40 грн прибутку. Тож, незважаючи на всі складнощі, енергоринок — це добре. Вважаю, що без ринку складнощів було б іще більше. А ще нам, українцям, давно час навчитися економити електроенергію.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво