"Чорноморнафтогаз": краще... пізно?

"Дуже важливо зараз повернути, жорстко поставити в суді питання, повернути наші шельфові (газові) родовища, включаючи Одеське та Безіменне". Ці чудові слова сказав днями президент України Петро Порошенко.

У них усе правильно. Залишилося тільки визначити, що він мав на увазі під словом "зараз". Адже попередні півтора року Україна задумливо вирішувала, як бути з активами в анексованому Криму, так і не спромігшись якимось чином оскаржити захоплення "Чорноморнафтогазу"...

Точніше, з публічними заявами все було більш-менш нормально. Наприклад, у серпні минулого року Петро Олексійович справедливо зазначив, що через захоплення "Чорноморнафтогазу" "ми щомісяця втрачаємо сотні мільйонів (гривень) тому, що втрачаємо український газ, у видобуток якого інвестувала держава Україна, українські платники податків. Це - звичайна крадіжка".

Ще раніше про це саме казав і його заклятий друг Арсеній Яценюк. Тоді прем'єр-міністр теж стрясав повітря: "Росія заволоділа нашою держвласністю на сотні мільярдів доларів, у тому числі держкомпанією "Чорноморнафтогаз". Вони вкрали понад два мільярди кубічних метрів (видобутку) українського природного газу. Вкрали.... наземні та підводні свердловини". І все.

Єдине, що є реального на міжнародному рівні, це потрапляння створеного на базі "стирених" в анексованому Криму активів ДУП РК "Чорноморнафтогаз" під санкції Міністерства фінансів США. Тепер американським компаніям і фізичним особам заборонено здійснювати будь-які фінансові операції з новоявленим "Чорномором".

У нас справа обмежилася тільки грізними зверненнями наших органів у... кримські ж суди.

Підсумки роботи створеної навесні минулого року в Міністерстві юстиції групи, яка вивчає питання із втраченою власністю, анекдотичні. Після багатомісячного перебирання папірців вона дійшла глибокого висновку: потрібно було б долучити юридичну компанію. І краще б цим зайнявся "Нафтогаз України". Завіса.

Зате за підсумками багатомісячних пильнувань було узгоджено "правову позицію за ключовими напрямами судового оскарження незаконного привласнення майна". Ур-ра, так?

І ще. Україна розпочала консультації з Росією щодо втрат у результаті тимчасової окупації Криму. І тільки після них вона одержить можливість звернутися до міжнародного арбітражу і міжнародного суду ООН. Як оперативно! За майже два десятки місяців ми так і не вилізли зі стадії "досудового врегулювання спору".

Водночас у самому Криму захоплений "Чорноморнафтогаз" не вилазить зі скандалів. Там уже кілька разів змінилося керівництво, щоразу з однієї причини - спрямування грошей не в ті кишені. Як уже писало DT.UA, під час "реорганізації" місцеві чиновники прихопили пристойну кількість активів.

Так, за даними окупаційної влади, компанія втратила два судна, незаконно проданих за кордон. Кудись зникли корабель забезпечення "Атрек" і краново-монтажне судно "Титан-2". Вони розчинилися десь у Латинській Америці. Цікаво, де? І під чиїм прапором? І що конкретно робить Україна, щоб їх розшукати та повернути?

Утім, проблеми тамтешніх злодіїв - це окрема тема. У нас вистачає свого. Ті ж куплені втричі дорожче для "Чорноморнафтогазу" "вишки Бойка" (до них уже додалися куплені для них же буксири) - благодатна тема, фігуранти якої цілком собі спокійно сидять у Верховній Раді.

Однак вистачає й того, що в нас забрали купу родовищ. На балансі компанії "Чорноморнафтогаз" 17 родовищ. На Чорноморському шельфі розвідано п'ять газових і три газоконденсатні родовища, ще шість розташовані в Азовському морі (у грудні минулого року з панського плеча нам повернули дві свердловини азовського Стрілкового родовища). Тільки розвідані запаси становлять 58,6 млрд кубометрів природного газу та 1,2 млн т газового конденсату. Плюс іще 2,5 млн т нафти.

До речі, з моменту захоплення Криму вже видобуто понад 3 млрд кубометрів газу. Причому більш як половину його за фактом викачується майже біля одеського узбережжя. Саме там, у сотні кілометрів від берега, розташовані вже згадані Одеське та Безіменне родовища.

З 2 млрд кубометрів видобутку "Чорноморнафтогазу" у 2015 р. на Одеському планується добути 1,17 млрд. Видобувні запаси цих родовищ оцінюються мінімум у 22 млрд кубометрів. Між іншим, бурові роботи, які там проводяться, не викликали ані найменшої публічної реакції з боку Києва.

Як і переоформлення нині Росією ліцензій на нафтогазоносні ділянки. "Віджатий" у нас "Чорноморнафтогаз" наприкінці вересня подав заявки на переоформлення ліцензій на видобуток вуглеводнів на шельфі Чорного та Азовського морів. За даними Міністерства природних ресурсів та екології РФ, "вони подали дев'ять заявок, з них сім - "Чорноморнафтогаз" і дві - маловідомі компанії".

За фактом, що Москва спокійно роздає ділянки на нашому шельфі (точніше, навіть Одеському), ми не заперечуємо?! Це дуже хороша позиція для майбутнього суду...

Росіяни й так вважають, що "Чорноморнафтогаз" дістався їм разом із Кримом, уряд якого націоналізував його до "історичного вступу" у Росію. Отже, вони тут ні при чому.

Залишилося запитати в нашої влади: а коли росіяни забрали в нас право на шельф? Пам'ятаєте, скільки було галасу навколо острова Зміїний? А тут - повна тиша.

Щодо одеського шельфу було чути тільки млявий скандальчик зі спробою його дерибану за звичною схемою з виведенням в офшор. У лютому зліпили дві чудові компанії - ТОВ "Чорноморнафтогаз" і "Чорноморзахідінвест" з 25-відсотковими частками НАК "Надра України". Решта належала двом маловідомим ТОВ із кіпрськими засновниками. Їм нарізали сім ділянок шельфу. Натомість було обіцяно коли-небудь 10 млрд грн...

Отут працювали швидко, з вогником і без зволікань. Схему загальмували на останньому етапі. Яценюк у серпні пообіцяв розібратися, "хто їм запропонував таку чарівну бізнес-схему". Чекаємо...

Попереду довгі роки позовів, залучення міжнародних і вітчизняних юристів, гонорари тощо...

Чи буде реальний результат? А він що, і справді комусь потрібний?