Чи можна замістити газ електрикою - Енергоринок - dt.ua

Чи можна замістити газ електрикою

19 вересня, 2014, 20:30 Роздрукувати Випуск №33, 19 вересня-26 вересня

Електроенергія може успішно замістити природний газ при використання її для нагрівання теплоносія в нічні години у комплексі з акумуляцією тепла у системах централізованого обігріву приміщень у містах.

Нещодавно прем'єр-міністр Арсеній Яценюк закликав громадян України активно переходити на електроопалення як альтернативу використанню природного газу. За ним уже як позицію уряду, сформульовану у спеціальній урядовій "програмі газозаміщення", цю ж тезу повторив віце-прем'єр-міністр Володимир Гройсман. При цьому на електроенергію, за словами віце-прем'єра, буде запроваджено пільгову ціну, а на реалізацію зазначеної програми виділено 500 млн грн. Ці кроки, на думку В.Гройсмана, не лише дадуть змогу Україні за три роки практично позбутися газової залежності від Росії, а й принесуть значний зиск споживачам.

Як бачимо, пропагандистська кампанія з переведення домогосподарств з газових котлів на електричні набуває обертів і розмаху, та чи забезпечить такий перехід досягнення поставлених цілей — велике питання. Причому питання зовсім не риторичне, і на нього вже на старті треба мати чітку відповідь. На жаль, реальність у черговий раз не збігається з урядовими сподіваннями.

Не на ту стежку звернули

Почнемо з пільгової ціни та обіцяних вигод. Про яку пільгу каже уряд — не зовсім зрозуміло, адже на сьогодні для 90% домогосподарств (споживання до 800 кВт∙год. електроенергії на місяць) тариф на електроенергію становить від 23 до 30% його реальної величини, а річна дотація з енергоринку перевищила 30 млрд грн. Якщо Кабмін хоче реально скоротити споживання газу в такий спосіб, наприклад, на 4 млрд кубометрів, це потребуватиме подвоєння обсягів поставки електроенергії населенню, що потягне за собою подвоєння субсидій домогосподарствам. Ці субсидії, попри поширену думку, фінансуються не з державного бюджету, а за рахунок переважно промислових і комерційних споживачів, тим самим знижуючи їхню конкурентоспроможність як на зовнішніх ринках, так і всередині країни. Якщо уряд збирається додатково знизити існуючі тарифи ще й за рахунок бюджету, то 500 млн грн, передбачених програмою, навряд чи зарадять у розв'язанні цієї проблеми.

З іншого боку, за існуючих цін на газ, які навіть після останнього підвищення є одними з найнижчих у світі, прямий бойлерний нагрів води електроенергією ніякого зиску домогосподарствам не дасть. А враховуючи витрати на придбання нового електрокотла та переобладнання, тим більше не отримати домогосподарствам обіцяної вигоди. Якщо додати до цього перспективу значного підвищення цін на електроенергію для населення у зв'язку з приведенням їх у відповідність до економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, передачу і розподіл (а така перспектива неминуча), то орієнтувати домогосподарства на електроенергію як основне "паливо" для обігріву приміщень і нечесно, і нерозумно.

Тепер про наслідки. Реалізація викладеного плану, якщо станеться диво і люди перестануть враховувати власну вигоду та виключно з патріотичних міркувань заходяться масово втілювати в життя задум Кабміну, призведе до сумних результатів як для домогосподарств, так і для населених пунктів, де ця ініціатива набуде широкого розмаху. У домогосподарств виникнуть проблеми через понадпроектні енергонавантаження, на які електропроводка приватних будинків, як правило, не розрахована. Правда, якщо власники будинків проявлять наполегливість і додатково потрясуть свій гаманець ще й на заміну електропроводки, цю перепону в принципі можна здолати.

А от проблем населених пунктів, що мають ту ж природу, ні швидко, ні дешево не вирішити. Розподільчі мережі в Україні на 60% зношені, вже багато років перебувають у не найкращому стані та потребують суттєвої модернізації. І за нинішнього стану речей вони ледь справляються з навантаженням, а у разі його значного зростання, та ще й у години пік гарантовано будуть відключатися автоматикою. Щоб модернізувати та збільшити їх потужність, необхідні десятки мільярдів гривень і виконання такого обсягу робіт, який за три роки здійснити неможливо.

Враховуючи викладені міркування, висловлю впевненість, що проект переведення приватних домогосподарств з газу на електрику закінчиться абсолютно безславно і до омріяної мети у черговий раз країну не приведе.

Правильна дорога поряд

Електрика може у короткі строки стати альтернативою природному газу, але шлях до цієї мети дещо інший. Електроенергія може успішно замістити природний газ при використання її для нагрівання теплоносія в нічні години у комплексі з акумуляцією тепла у системах централізованого обігріву приміщень у містах. Такий проект понад десять років тому успішно реалізовано у м. Моспіно Донецької області, де й зараз функціонує електрокотельня на установках гідродинамічного нагріву води (УГД) "Термер" потужністю близько 7 МВт. Розгортання теплоакумулюючого обігріву на нічній електриці передбачено Енергетичною стратегією України і повинно було розпочатися ще у 2010 р. Цій темі присвячено статтю "Централізоване теплопостачання на електриці як відповідь на газовий виклик" ("ДТ" №29 від 11 серпня 2007 р.). Однак у практичному плані за сім років, що минули, не відбулося жодних зрушень. Тоді як гострота газової проблеми зросла на порядок.

Отже, чому теплоакумулюючі котельні і чому на нічній електриці? Є кілька аргументів на користь саме такого шляху використання електроенергії для опалення житлових і господарських приміщень.

По-перше, це наявність вільних генеруючих потужностей, резерв яких і на АЕС, і особливо на ТЕС величезний. Використання встановлених потужностей у 2013 р. не перевищувало 65 і 33% відповідно. Останніми роками в Україні був профіцит енергетичного вугілля. Через події на Донбасі виникли ускладнення з вугіллям, однак, будемо сподіватися, що вони тимчасові. Проблему вугілля у коротко- і середньостроковій перспективі можна вирішити і в інший спосіб, зокрема, з допомогою імпорту. Оскільки в нічний час навантаження енергосистеми скорочується на 25–30% проти пікових вечірніх годин, це створює нічний резерв потужності розподільчих мереж, що дає можливість приєднувати електрокотельні без додаткових витрат часу і коштів на їх модернізацію.

По-друге, це прийнятні терміни будівництва електрокотелень. Наприклад, моспінську електрокотельню було збудовано менш як за півроку. Отже, практичних результатів можна досягти вже до наступного опалювального сезону. Принцип побудови електрокотелень модульний, оскільки існує можливість вибору одиничної потужності базових агрегатів — УГД "Термер" та їх кількості на об'єкті. Це дає змогу збільшувати потужність котельні у два, три і більше разів без значного збільшення часу на її будівництво.

Важливим питанням для будь-якого проекту є його вартість і час окупності. Питомі капіталовкладення на будівництво електрокотелень оцінюються фахівцями на рівні 400–450 дол. за кіловат установленої потужності. Це у рази менше порівняно з іншими варіантами заміщення газу вугіллям або альтернативними видами палива. Додатковим плюсом є можливість застосовувати типові рішення при проектуванні та будівництві електрокотелень.

Електрокотельні можуть замінити існуючі комунальні газові котельні і теплоелектроцентралі (ТЕЦ), більшість яких також спалюють газ. Особливо ефективно розпочинати будівництво електрокотелень на місці і замість ТЕЦ. У цьому разі інвестиції окупляться дуже швидко. З одного боку, більшість працюючих в Україні ТЕЦ фізично і морально застаріли і потребують глибокої модернізації або зняття з експлуатації. З іншого — ТЕЦ спалюють газ для виробництва не лише тепла, а й електроенергії, якої на ринку в останні роки та у найближчій перспективі надлишок. При цьому всі ТЕЦ неконкурентоспроможні через вищу, ніж на ТЕС, ГЕС і АЕС, собівартість електроенергії. Тариф на виробництво електроенергії на найкращих в Україні київських ТЕЦ в 1–6 разів вищий, ніж у середньому по ТЕС України. А тариф для однієї з найбільш застарілих Зуєвської ТЕЦ учетверо вищий, ніж на ТЕС, та в 11 разів перевищує тариф для АЕС України. Виведення з енергоринку ТЕЦ (особливо найдорожчих) дасть колосальний економічний виграш, який може бути використаний як інвестиційний ресурс для будівництва електрокотелень і забезпечить їхню окупність у найкоротші терміни. Наприклад, будівництво електрокотельні замість тієї ж Зуєвської ТЕЦ тільки за рахунок різниці в вартості електроенергії окупиться за лічені місяці.

Ще один аргумент на користь електрокотелень замість ТЕЦ — їх повна гармонія з навколишнім середовищем. Адже вони як промислові об'єкти чистіші за газові ТЕЦ і на порядок кращі за ТЕЦ на вугіллі. Отже, ці об'єкти ідеально підходять для розміщення поблизу і в населених пунктах.

І, нарешті, фактор часу. Будівництво електрокотелень на базі існуючих ТЕЦ заощадить час, необхідний для відведення земельного майданчика та будівництво теплових комунікацій для передачі тепла споживачам і т.ін. Як правило, спрощується робота з приєднання нових об'єктів до електричних мереж.

Вплив на енергосистему
і хто за що відповідальний

Як розгортання теплоакумулюючих котелень на нічній електриці вплине на надійність і економічність роботи Єдиної енергосистеми України? Найпотужніше на енергосистему вплине додатковий відбір електрокотельнями електроенергії, що зменшить, а у перспективі може повністю усунути нічний провал навантаження. Тим самим в енергосистемі збільшиться база, що, у свою чергу, дасть змогу краще завантажити існуючі потужності атомних і теплових електростанцій та відкриває перспективу подальшої розбудови атомної енергетики.

Кращий графік навантаження скоротить питомі витрати палива та знизить знос обладнання на ТЕС завдяки зменшенню пусків-зупинок-пусків блоків і скороченню часу роботи у маневровому режимі.

Електрокотельні на установках гідродинамічного нагріву води "Термер" можуть виконувати функцію синхронних компенсаторів реактивної електроенергії, яку зараз значною мірою виконують гідроелектростанції, що є не найкращим рішенням цієї проблеми та призводить до додаткових втрат електроенергії у мережах. Таким чином, з'являються додаткові важелі зменшення втрат електроенергії, які на сьогодні вищі, ніж у розвинених країнах, удвічі-утричі.

Загалом широке впровадження централізовано-керованого теплоакумулюючого обігріву приміщень на нічній електриці сприятиме впровадженню європейських стандартів щодо динамічної стійкості Єдиної енергосистеми України, зробить її більш надійною та позитивно вплине на якість електроенергії.

Незважаючи на все вищевикладене, немає питань ні до прем'єра, ні до його заступника. Вони не є фахівцями-енергетиками, їх можуть легко ввести в оману їхні помічники і радники. Однак до профільного Міненерговугільпрому, яке на тонкощах енергетики повинне розумітися за визначенням і яке є головним генератором політики уряду в енергетичній сфері, питання є.

У чому полягає позиція Міненерго щодо зазначених шляхів заміщення газу електрикою, і чому так важко її зрозуміти? За півроку діяльності нового уряду будь-яких дій, крім звичних для наших відомств бюрократично-паперових ініціатив і прямого затягування часу, з боку міністерства ми не побачили. Ще у травні Громадська рада при Міненерговугільпромі на своєму засіданні за участі міністра висловилася на користь швидких і дієвих кроків щодо передбаченої Енергетичною стратегією України розбудови теплоакумулюючого обігріву з використанням нічної електрики. Хотів би нагадати, що завданням міністерства є не тільки підготовка та узгодження нормативно-правових і розпорядчих актів, але й організація їх виконання. Оперативна реакція на ці пропозиції дала б можливість принаймні наступного опалювального сезону реально скоротити спалювання газу для виробництва тепла. Однак за майже півроку, що минули, будь-яких практичних кроків у цьому напрямі міністерство не зробило.

Сьогодні країна веде війну, одним з фронтів якої є газовий. Від успіху чи невдач на цьому фронті значною мірою залежить, яким буде майбутнє України. В будь-якому разі енергетична безпека і економічна незалежність від успіху на газовому фронті залежать дуже сильно. Тоді чому такі неспішні дії? Чому, як у мирний час, звична бюрократично-паперова активність і жодних рухів у напрямі безпосередньої роботи із просування перспективних проектів заміщення газу електрикою, які можуть дати швидкий і реальний результат? Чи, може, Міненерговугільпром узагалі не здатне працювати на результат, чого суспільство очікує від нього завжди і що так конче необхідно зараз?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво