А в остальном, прекрасная маркиза!.. - Енергоринок - dt.ua

"А в остальном, прекрасная маркиза!.."

23 лютого, 17:06 Роздрукувати

"Укрнафта" перебуває під щільним зовнішнім управлінням із центром у Женеві, куди торік перебралася вся "нафтова" команда "Привату".

© Укрнафта / Facebook

Голова правління "Укрнафти" Марк Роллінс 14 лютого відзвітував про підсумки свого другого повноцінного року управління компанією. Видобуток нафти та газу падає, виробництво скрапленого газу — теж. Однак є і зростаючі показники, наприклад, борг перед держбюджетом, який залишається рекордним у країні, — 13,9 млрд грн. Та головне, що в "Укрнафти", яка залишається під щільним контролем групи "Приват", є плани.

"2017 р. розпочався дуже непогано для нас — була сприятлива ціна на нафту, парламент знизив ренту, і в першому півріччі в нас була позитивна тенденція зі збільшення середньодобового видобутку", — каже Роллінс. А вже влітку закінчився термін дії шести ліцензій, і Державна служба геології та надр України відмовилася їх подовжувати через борг "Укрнафти" з ренти. У результаті добовий видобуток просів на 20%. Восени дозволи було розблоковано, але на попередній рівень видобуток не повернувся. У компанії вважають, що якби свердловин не глушили, то падіння по року становило б 3%. За фактом виробництво нафти знизилося на 9% (139 тис. т), газу — на 15% (193 млн кубометрів).

На 2018 р. "Укрнафта" оголосила про плани досягти зростання видобутку на 0,4% та інвестувати 3,2 млрд грн. Для порівняння: це удвічі більше, ніж за три останні роки. Які шанси? Торік у компанії вже збиралися вкласти 2,2 млрд грн, але в результаті освоїли тільки
600 млн грн. Гроші були: нафта подорожчала на 27%, а зниження ренти залишило в "Укрнафті" 1,3 млрд грн.

Виразних пояснень отримати не вдалося. Мовляв, у всьому винні "блокування ліцензій і зрив нафтових аукціонів". З більш реальних причин наші джерела виокремлюють проблеми із закупівлями. Найнятий для цього британець Роберт Воллі восени залишив "Укрнафту".

"Нам удалося досягнути стабілізації видобутку навіть при таких мінімальних інвестиціях. Це демонструє великий потенціал компанії. Я переконаний, що ми можемо подвоїти видобуток нафти впродовж двох років при відновленні інвестицій", — не втрачає оптимізму голова компанії.

Історичний рекорд

Головну загрозу для "Укрнафти" Роллінс бачить у закінченні 2018-го терміну дії 28 ліцензій, які забезпечують 50% видобутку компанії. Держгеонадр знову відмовляється їх подовжувати, і "Укрнафта" пішла в суди. Перша з цих 28 ліцензій закінчилася 26 січня 2018 р., 10 березня спливе термін дії ще чотирьох.

Питання подовження ліцензій упирається в податковий борг, який керівництво "Укрнафти" називає "історичним", хоча за час роботи Роллінса він виріс наполовину (див. рис. 1). "Укрнафта" і Державна фіскальна служба не можуть зійтися в оцінках боргу: Марк Роллінс називає цифру 11,8 млрд грн, ДФС — 13,9 млрд.

"Після зміни менеджменту в компанії вирішили, що старі борги стосуються попереднього керівництва, і що поточна сплата регулярних платежів має йти не в погашення старих боргів, а закривати поточну декларацію. Але існує чітка норма Податкового кодексу, яка визначає хронологію зарахування платежів. Спочатку гасяться старі борги, а потім поточні платежі. Керівництво "Укрнафти" вважає цю норму кодексу не застосовною до їхнього підприємства", — коментував ситуацію ще один представник компанії Бамбізов в інтерв'ю "Українським Новинам".

До речі, за всю прес-конференцію британець навіть не згадав про "історичні" 14,7 млрд грн, які було виведено групою "Приват" з "Укрнафти" у першій половині 2015 р. А їхнє повернення дало б змогу відразу закрити борг. Чому в цьому випадку мовчить Роллінс? Може, тому, що юридичну службу "Укрнафти" продовжує очолювати В'ячеслав Карташов, який раніше був особистим адвокатом Коломойського і у 2015 р. курирував договори, за якими ці рекордні суми "пішли" на численні рахунки в Приватбанку?

У січні 2018-го "Укрнафта", зі слів Роллінса, уперше перерахувала ДФС на 100 млн грн більше від поточних податкових зобов'язань, розпочавши тим самим сплачувати борг. Для вирішення питання боргів експат пропонує, по суті, неприйнятні в Україні сценарії багаторічних безвідсоткових розстрочок і досудових санацій.

Розвиток із присмаком

Для нарощування видобутку "Укрнафта" заявляє про готовність об'єднати зусилля з іншими гравцями. Але поки що більше на словах. Улітку минулого року, щоб залучити зовнішнє фінансування, "Укрнафта" оголосила пошук інвесторів на три родовища. Термін приймання заявок закінчився півроку тому, але компанія не поспішає підбивати його підсумки.

Роллінс заявив, що інтерес до проекту виявило кілька гравців, у тому числі два зарубіжні, з якими зараз нібито ведуться переговори.

"Це складний процес, ми повинні визначити базовий рівень видобутку, понад який отримана продукція розподілятиметься. Також треба розробити систему показників, за якою визначатимуться досягнуті цілі, тобто це буде досить розтягнутий у часі процес і з юридичної точки зору, і з технічної, щоб зробити все правильно", — "обнадіяв" топ-менеджер.

Тим часом, за даними джерел на ринку, "Укрнафта" розраховує на створення СП із "приватівською" компанією Momentum Enterprises, з якої має воістину багатий досвід співробітництва в рамках СП "Полтаванафтогаз". DT.UA уже повідомляло, що 2015-го ця компанія купила в Кременчуцького НПЗ нафтопродуктів на 4 млрд грн із наступним їхнім перепродажем за 1,75 млрд грн, яких так і не одержала. Потім була видача авансів за карбамід "Дніпроазоту" на 240 млн грн, якого дотепер не поставлено. Також із 2015-го немає розрахунку за поставлений газ із боку компанії "Енергоальянс", що засвітилася в скандалі з Одеським припортовим заводом.

Роллінс підтвердив, що Momentum Enterprises виявила бажання попрацювати над спільним освоєнням нових родовищ. "Ми не ведемо переговорів з Momentum, але не виключаю, що ці переговори можуть бути в майбутньому", — сказав він.

За наявними даними, за перебігом інвестиційного конкурсу "Укрнафти" стежать прем'єр-міністр Гройсман і віце-прем'єр Кістіон, яким менеджери нафтовидобувної компанії багато розповідають про свою прозорість і незалежність.

"Ты сюда не ходи..."

Історично Роллінсу складно даються відповіді на реально цікаві запитання, наприклад про продаж енергоресурсів "Укрнафти". І цей раз не став винятком.

Найяскравішою ілюстрацією своєрідних "талантів" нинішніх менеджерів "Укрнафти" є продаж скрапленого газу. З 2014-го 80% продається структурам "Привату" з дисконтом 15–20% від цін, за якими продає інша компанія з держкапіталом, а точніше, стовідсоткова держкомпанія "Укргазвидобування". За час роботи Роллінса втрачена вигода "Укрнафти" вимірюється цифрою понад 200 млн грн (див. рис. 2). Коли контора перестане втрачати гроші на рівному місці, відповіді 14 лютого так і не було отримано. Але це — дрібниці...

Набагато більш масштабно виводяться гроші з "Укрнафти" у проекті так званої давальницької переробки природного газу на "Дніпроазоті" (один із бенефіціарів — Ігор Коломойський). 1 квітня 2011 р. "Укрнафта" орендувала цех із виробництва аміаку, що допомогло їй тоді обійти вимогу закону про продаж усього газу власного видобутку "Нафтогазу України" за фіксованою ціною. Відтоді близько 600 млн кубометрів газу "Укрнафта" переробляє в Дніпродзержинську, одержуючи на виході затребуваний аміак.

Що за лаштунками цього проекту? За наявними даними, у грудні 2017-го "Укрнафта" одержала 46 тис. т аміаку й продала його "Дніпроазоту" по 7510 грн/т. Водночас, за даними агентства "Хім-Кур'єр", у минулому грудні дніпродзержинський аміак на ринку пропонувався по 11500 грн/т. Втрати — 183,5 млн грн.

До них додамо ще 19,7 млн грн, сплачених за оренду, а зверху ще 25 млн грн, які пішли "Дніпроазоту" на закупівлю різних видаткових матеріалів та інших технологічних послуг. Тільки за один місяць компанія "подарувала" своїм женевським акціонерам близько 230 млн грн. У річному обчисленні — під 3 млрд грн. І це тільки на природному газі! І це — розмір усієї інвестиційної програми "Укрнафти" на наступний рік.

Безпорадність Роллінса в наявності: у рамках цього "давальницького" договору можна було б вийти на продаж аміаку за ринковими цінами, але навіть цього він зробити не зміг. Втім, розірвати договір із хімзаводом було вирішено ще наприкінці 2016 р., компанія спрямувала відповідне повідомлення. Роботу планувалося завершити 2017-го, однак очікуваний договір було пролонговано на перший квартал 2018-го. Голова "Укрнафти" пояснив це тим, що пропозиція "Дніпроазота" за закупівельною ціною на газ була трохи вищою, ніж від "Нафтогазу". Крім того, каже Роллінс, заводу знадобиться час на оформлення ліцензій на випуск аміаку та ін. (чому цього не зробили за рік, і чому це має хвилювати "Укрнафту", незрозуміло).

"Ми розпочали переговори з "Дніпроазотом", щоб передати їм виробничі потужності, вони висловили зацікавленість продовжити виробництво аміаку самостійно, купуючи в нас газ. Нині ми ведемо переговори і з "Дніпроазотом", і з "Нафтогазом" за довгостроковою формулою ціни для закупівлі газу. Ми будемо оцінювати ці пропозиції. Контракт, який ми бачимо, буде реально укласти на природний газ і в тому, і в іншому випадку з пов'язаною стороною, — це може бути "Дніпроазот" або "Нафтогаз", — заявив Роллінс.

Залишається запитання: а чому потрібно працювати лише з двома покупцями? Чому не можна вийти в ринок, де український газ відривають буквально з руками? І чому складається враження, що з покупцем уже все зрозуміло?

Боротьба із собою

Єдина та найбільша позиція "Укрнафти" — нафта. І з нею, хоч як дивно, все добре. У 2015 р. були ліквідовані дисконти при розрахунку стартових цін на українську нафту, і відтоді її продають за ринковими цінами. Усі 15 років, які група "Приват" перебуває біля керма "Укрнафти", вона бореться з державою за зниження ціни. Найвідчутнішого результату було досягнуто у 2008–2010 рр., коли "Укрнафта" втратила (а "Приват" заробив) понад 1 млрд дол.

Найвитонченіші методи усунення конкурентів на аукціонах, дивовижне задобрювання чиновників для зміни алгоритму встановлення стартових цін, — що тільки не використовували. І тому вихід української нафти на ринковий рівень — трагедія для "Привату" як єдиного покупця цієї сировини (див. рис. 3). Платити повну ціну тут не звикли.

Дуже дивно, але рух за зниження цін на нафту "Укрнафти" очолює... менеджмент "Укрнафти". Чому Роллінса не тішить хороша ціна? Він каже, що на цей ресурс є нібито один покупець, який має можливість купувати імпортну нафту дешевше.

Торік половину аукціонів було зірвано, що, у свою чергу, зриває графік надходження коштів для виконання інвестиційних програм "Укрнафти". У зв'язку з цим компанія ініціювала внесення змін до урядової постанови, яка визначає стартову ціну нафти. Мета — одержати вихід на експорт нафти й тим самим зруйнувати монополію "Привату" на аукціонах.

Проблема в тому, що "Приват" не тільки монополіст із переробки української нафти, він ще й повністю контролює всі морські нафтоперевалочні комплекси. Отже, жоден експортер без благословення із Женеви нічого вивезти не зможе. А такої згоди від монополіста не буде.

На практиці все закінчиться ще швидше. З 2011 р. "приватівський" менеджмент "Укрнафти" виписав умови відвантажень української нафти в такий спосіб, що без "Привату" тепер ніхто нікуди не їде. Наприклад, нафта східних родовищ продається в трубопроводі. Який іде... на "Укртатнафту", захоплену Коломойським із товаришами у 2007 р. Будь-який покупець зіштовхнеться з необхідністю переговорів із заводом про терміни та вартість завантаження нафти в залізничні цистерни. Тут можна ставити крапку.

"Укргазвидобування" зацікавлене в купівлі нафти "Укрнафти", але не має змоги купувати через логістичні обмеження продавця, який пропонує весь обсяг поставки трубопровідним транспортом. Для поставки на Шебелинський завод ми можемо купувати сировину тільки наливом у залізничні цистерни", — каже директор із комерційних питань держкомпанії Сергій Федоренко.

У свою чергу, пан Роллінс зазначає, що з "Укргазвидобуванням" домовитися не вдалося, і повторює мантру про одного покупця. А тим часом своїх покупців у країні щороку знаходять близько 200 тис. т нафти та конденсату, що їх видобувають невеликі компанії.

На даний момент усе йде до того, що Кабмін погодиться з пропозицією "Укрнафти" і прив'яже вартість української нафти до котирувань російської нафти (на даний момент вона прив'язана до митної вартості дорожчої азербайджанської нафти). Таке коригування незначне й тому не в змозі збільшити коло покупців цього ресурсу. Єдиний, хто виграє, буде "Приват", який просто стане платити за нафту менше.

***

Спілкування з головою "Укрнафти" ще раз показало, що компанія перебуває під щільним зовнішнім управлінням із центром у Женеві, куди торік перебралася вся "нафтова" команда "Привату". На місці вирішують віце-президенти В'ячеслав Карташов (юридична служба, узгодження будь-яких розпоряджень менеджменту) і Фелікс Луньов (комерція). Роллінс же виконує представницькі функції, курирує реформу організаційної структури та інвестиційної політики. Певні зрушення є, але це не той темп, який сьогодні потрібен найбільшій нафтовидобувній компанії України. Якщо прибрати англомовну риторику, то гроші продовжують витікати, а борги перед бюджетом — зростати.

За цим спокійно спостерігає власник контрольного пакета акцій — "Нафтогаз України". Його голова Андрій Коболєв і за сумісництвом голова наглядової ради "Укрнафти" ще 2016-го самоусунувся від управління компанією, хоча має чималі повноваження. У січні він навіть не прийшов на збори акціонерів. А навіщо? Подумаєш, компанія заборгувала бюджету 14 млрд грн.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24-25, 23 червня-6 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво