Від підручника до науки — КРОК

Якщо право — це стріла, що летить до справедливості, то що в такому разі справедливість? Чи можна домогтися торжества справедливості в окремо взятій державі або співдружності? Легко ставити запитання, але непросто відшукати на них відповіді. І хоча над відповідями протягом століть билися найкращі уми Європи та Азії, кожен так і залишився зі своєю думкою. Але цим мислителям принаймні погані оцінки за надто вільне й суб’єктивне тлумачення не ставили і на перескладання іспиту не відправляли. А що робити сучасному студентові, коли йому на початку семестру дають такий список рекомендованої літератури, що й до сесії всіх книжок не зібрати? А розібратися ж у дефініціях і напрямах міжнародного права дуже непросто, майже за кожним ім’ям стоїть своя теорія, школа чи течія, і, щоб усе засвоїти, найкраще звернутися до першоджерел. Що, погодьтеся, річ нелегка.

Але нарешті в Києві, вперше на пострадянському просторі, з’явилися книжки, в яких можна знайти відповіді не лише на всі вище перелічені запитання, а й на тисячі інших. Професор Університету економіки і права «КРОК» Олександр Мережко підготував і видав дві праці, присвячені історії науки міжнародного права, — «История международно-правовых учений» та «Наука международного частного права: история и современность».

«Сучасний університет має бути зацікавлений у тому, щоб його науковий потенціал розвивався. Вже стало традицією, що Кембриджський і Оксфордський університети видають наукові праці, на які існує попит у всьому світі, ми теж про це мріємо і прагнемо до цього, — визнав проректор із міжнародних проектів університету «КРОК» Тарас Фініков. — Книжки професора Мережка, на щастя, не є стандартними монографіями, вони оригінальні і сьогодні не мають аналогів серед наукових праць цієї тематики не лише в Україні, а й у Центральній Європі. Нинішнього року виповнюється 15 років нашому університетові, і ми вирішили запровадити таку традицію, як презентація книжок наших викладачів. Олександр Мережко відкриває цей список».

На думку колег із Національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Національного авіаційного університету, запрошених на презентацію, нова традиція стартувала дуже успішно. Праці О.Мережка викликали жвавий інтерес спеціалістів, які займаються різними аспектами міжнародного права, про що свідчила не лише активна дискусія з автором, а й запитання до видавця: де можна придбати книжки і чи можливе їх перевидання. До речі, запитання зовсім не пустопорожнє. За прогнозами видавництва «Таксон», ці праці на прилавках не затримаються. Річ у тому, що Олександр Мережко не перший рік співпрацює з видавництвом — випущені раніше кілька його книжок привернули до себе увагу не лише в Україні, а й за її межами. На новинки теж уже є заявка з Росії та Білорусі (тому свого часу й вирішено було видавати їх російською мовою). У книжці «История международно-правовых учений» аналізуються міжнародно-правові вчення Античності, Середньовіччя та Нового часу, а також основних шкіл міжнародного права, зокрема досліджується історія як дореволюційної російської школи, так і радянської. При цьому засади міжнародно-правових учень розглядаються в контексті історичного розвитку міжнародного права. Натомість «Наука международного частного права: история и современность» не лише досліджує витоки приватного права з Античності до наших днів, а й багато уваги приділяє історії розвитку колізійного права США та його характерним рисам. Не оминув автор своєю увагою порівняльно-правових напрямів у науці міжнародного приватного права та перспектив його розвитку в ХХI столітті.

«Мене давно цікавили питання, пов’язані з теорією, філософією та наукою міжнародного права, міжнародного приватного права, — пояснює свою позицію Олександр Мережко. — Аби зрозуміти, що таке міжнародне право, необхідно почати з розгляду історії науки, історії ідей. Адже не дарма кажуть, що історією рухає боротьба ідей. У даному разі я сприйняв це як певний методологічний принцип для свого дослідження. Мені пощастило: вигравши грант і півроку працюючи у США, я мав можливість доступу до будь-якої літератури. Там була виняткова можливість замовити практично будь-яку книжку з бібліотеки Конгресу — багатшого фонду я не бачив ніде.

Річ у тому, що, працюючи у вузі, я зрозумів: студенти й викладачі здебільшого є заручниками, можна сказати, догматичного юридичного позитивізму. Право в такому разі переважно зводиться до тексту закону або тексту конвенції, що, на жаль, звужує мислення юристів. Коли я звернувся до першоджерел, почав читати різних авторів, то невдовзі переконався, що, окрім позитивізму, існує безбереге море різного роду підходів, методів та теорій. І, звісно ж, для розуміння суті міжнародного права необхідно скористатися цим різноманіттям. Я дуже хотів продемонструвати студентам, що є маса інших підходів, окрім юридичного позитивізму. І дуже сподіваюся, що після прочитання цих книжок хай не в усіх, але в деяких студентів усе ж таки виникне бажання серйозніше й докладніше ознайомитися з якоюсь конкретною теорією або напрямом.

Чимало спеціалістів вважають, що вітчизняна юридична наука перебуває у кризі, вона не дуже відома за межами України. В Росії — аналогічна ситуація, немає нових, оригінальних концепцій. А у ХIХ і ХХ століттях же був сплеск концепцій та філософських підходів. Можливо, це пов’язано з тим, що юристи без належного ентузіазму ставляться до філософії. Хоча, я вважаю, юрист має бути філософом, адже саме на цьому ґрунті можна створити якісь оригінальні концепції. До жовтневої революції багато видатних філософів за освітою саме й були юристами. Нам необхідно ознайомитися з усіма досягненнями юридичної думки протягом кількох століть».

Правова держава відбудеться лише тоді, коли більшість людей стануть грати за правилами, тобто керуватися законами. Це мають засвоїти студенти університету «КРОК» — майбутні правознавці й економісти, психологи й менеджери, фахівці із міжнародних відносин і міжнародної економіки. Вуз має добру репутацію серед роботодавців — його випускників запрошують на роботу в банки і міністерства, у суди й великі фірми. До речі, викладачі університету, якому нинішнього року виповнилося 15 років, встигли завоювати авторитет і повагу колег, чому великою мірою сприяли публікації їхніх статей і монографій, видання посібників та книжок. Презентації книжок, авторами яких є викладачі «КРОКу», відбуватимуться в університеті й надалі. Як запевняє професор О.Мережко, «найкращий спосіб займатися самоосвітою — написати книжку».