УГОРЩИНА, ЯКА НАВЧАЄ: У МОДІ «ПОДВІЙНИЙ» ДИПЛОМ

Починаючи нову справу чи удосконалюючи наявне «господарство», не зайве подивитися й на сусідське «подвір’я» — і, по змозі, запозичити краще. Цього разу йтиметься про деякі аспекти системи освіти в Угорщині. Наш співрозмовник — професор, доктор хімічних наук, директор Інституту хімії університету м.Мішкольц Шандор БАРАНЬ.

— Освіта в нашій країні (і початкова, і середня, і вища) у повоєнний час завжди була безплатна, — каже пан Барань. — Виняток становить період правління соціалістів (1994—1998 роки), коли вперше й запровадили оплату. Відразу уточню: символічну й доступну для кожного — 2000 форинтів на місяць (еквівалент $8). Сьогодні навчання в системі середньої (дванадцятирічної) і вищої освіти також переважно безкоштовне. Хоча платна форма навчання й існує в державних навчальних закладах, але лише для абітурієнтів, котрі недобрали потрібну кількість балів. Оплата досить висока: приміром, якщо на факультеті матеріалознавства й металургії нашого університету вона становить $300 за семестр, то в інших вузах може досягати й $2000 за семестр (1 долар = 220 форинтів). До речі, частка тих, хто оплачує свою в/о залежно від категорії вузу, як правило, не перевищує 10%. Ще одна істотна деталь: відмінна успішність протягом двох років гарантує студентам право переведення на безплатну форму навчання.

В Угорщині існує кілька гуманітарних вузів, фінансованих католицькою церквою (приміром, Католицький університет ім. П.Пазманя). Водночас наші приватні навчальні заклади досить дорогі. Це зрозуміло: у системі навчання задіяні англійські, французькі, швейцарські й інші методики та програми. Утім, «приват»-закладів не так уже й багато.

До речі, система безплатного навчання поширюється лише на отримання першого диплома про вищу освіту.

— Наскільки престижна й доступна друга вища освіта?

— Приблизно кожен п’ятий дипломований спеціаліст воліє одержати і другу (тепер вже обов’язково платну) освіту. Наявність додаткового фаху враховується й заохочується роботодавцями, причому і державної, і приватної форм власності. Інакше кажучи, це дає додаткову гарантію працевлаштування, присвоєння вищої категорії в «табелі про ранги». Зазначу: деякі студенти здобувають другу в/о, ще навчаючись у вузі. Як правило, такі заняття проводяться в п’ятницю й суботу за «посиленим» варіантом: як мінімум 8 годин, але зазвичай від 8.00 до 18.00. Вартість другої вищої коливається залежно від факультету й вузу. Приміром, на факультеті матеріалознавства та металургії нашого університету оплата за семестр становить майже 50 тис. форинтів ($250). Це «по кишені» багатьом, бо названа сума менша від середньомісячної заробітної плати. Тривалість навчання для отримання другого диплома про вищу освіту — 3—4 роки.

— Чи гарантоване працевлаштування випускникам вузів?

— Ні, це турбота, що називається, індивідуальна. Але угорські закони досить добре захищають права випускників: із минулого року щомісячна зарплата дипломованого фахівця не може становити менш як 100 тис. форинтів — еквівалент $430—440. До відома: мінімальна неоподаткована зарплата — 50 тис. форинтів.

— Гадаю, мало кому відомо, що в Угорщині, на відміну від України, трохи інша градація вищих навчальних закладів.

— Так, угорські вузи підрозділяються на університети й Вищу школу (її еквівалента в Україні, мабуть, немає). Це — педагогічні інститути, інститути з підготовки лікарів швидкої допомоги, медсестер підвищеної кваліфікації й т.п. Термін навчання у Вищій школі становить 4 роки (в університетах — 5). Природно, диплом Вищої школи оцінюється дещо нижче від університетського.

— Яка процедура вступу до вузів?

— Залежно від кількості набраних балів абітурієнта зараховують на факультет, визначений ним у своєму «проханні». Поясню: майбутній абітурієнт до 1 березня поточного року повідомляє відповідну комісію при Міністерстві освіти про свої переваги, називаючи три фахи, за градацією вибору (причому це можуть бути різні вузи). Така інформація зазвичай надсилається до міністерства в конверті з маркою держмита (3 тис. форинтів), і прізвище абітурієнта вводиться в базу даних.

— Розкажіть, будь ласка, докладніше про правила вступу до вищих навчальних закладів.

— 120 балів — така максимальна кількість балів для вступу на державну форму навчання. А мінімальна щорічно варіюється й залежить від категорії вузів. Отже, максимум можна набрати за результатами складання випускних екзаменів у середній школі, які проводяться під «патронатом» учителів шкіл і викладачів вузів. Результати цих іспитів можуть зараховуватися водночас і як вступні до вузів. Обов’язкових предметів п’ять: угорська мова й література, історія, математика, іноземна мова (переважно англійська, німецька й іспанська), а також один екзамен на вибір випускника (підкреслю, даний предмет має вивчатися не менш як два роки).

Середній прохідний бал на державну форму навчання (як і кількісний набір абітурієнтів) щорічно визначається міністерством освіти Угорщини. Нижню межу зазвичай зафіксовано (приміром, навчатися медицини можна, набравши не менш як 108 балів), проте вона дещо варіюється рік у рік. На менш престижні спеціальності досить набрати 100 балів, на технічні — ще менше. Приміром, торік на деякі факультети університету м. Мішкольц прохідний бал становив лише... 65 балів. На жаль, це позначилося на якості підготовки абітурієнтів, тому міністерство освіти відмовилося від такої практики зниження прохідного бала.

— В Україні переможці міжнародних олімпіад мають істотні пільги при вступі до вузів, які навіть нерідко конкурують між собою, бажаючи забрати до себе молоді таланти. Чи існує в Угорщині система підтримки обдарованих дітей?

— Як правило, переможці олімпіад (і міжнародних, і республіканських) отримують іменні запрошення вузів. Міністерство освіти припускає наявність таких «вакантних» місць саме для обдарованих дітей. Звісно, їх запрошують ті вузи, де «олімпійська» дисципліна є профілюючою. Переможці республіканських і європейських олімпіад одержують додатково три бали — до суми набраних ними вступних «очок». До того ж існує система державної сертифікації знання іноземних мов. Наявність такого документа гарантує (залежно від категорії іспиту) додаткові 1—5 балів.

— Ви вже одинадцять років викладаєте в угорському вузі. Яка тенденція зміни якості підготовки потенційних студентів?

— На жаль, рівень шкільної підготовки рік у рік знижується.

— У квітні в Угорщині пройшов референдум, на якому більшість громадян висловилися за приєднання до ЄС. Як ви вважаєте, інтеграція країни до євроспівдружності вплине на вибір абітурієнтами майбутніх фахів?

— Поза сумнівом. Нині в країні надлишок юристів й економістів. У зв’язку з майбутнім вступом у Євросоюз зростатиме цінність технічної освіти. І це зрозуміло. Хороший інженер-машинобудівник, кібернетик, програміст та еколог, хімік і фізик потрібні будь-якій західній країні. Та й сьогодні хороших спеціалістів охоче запрошують міжнародні консорціуми.

— Освітяни нашої країни перманентно скаржаться на мізерність своїх зарплат. А як у вас?

— Новий уряд Угорщини, який прийшов до влади в травні 2002 року, менш як через півроку своєї діяльності ухвалив рішення про збільшення заробітної плати працівникам бюджетної сфери. У цьому списку, зокрема, викладачі вузів, учителі, лікарі, медсестри, держслужбовці. Збільшення істотне — у 1,5 разу. Приміром, сьогодні зарплата професора становить близько $1500 на місяць. Але це сума «брутто»: в Угорщині високі — до 40% — податки.