«У міністерстві відсутня інформація щодо масового невикладання фізики...»

У Міністерстві освіти і науки України розглянуто статтю «На що спира­тиметься шостий технологічний уклад нашої економіки?», яку надруковано в газеті «Дзеркало тижня» (№40, 2007 р.).

Дякуємо вам за увагу та небайдуже ставлення до проблем шкільної освіти. На зауваження щодо стану сучасної шкільної фізико-математичної освіти та з метою об’єктивного тлумачення фактів, викладених у статті, повідомляємо таке.

Відповідно до Типових навчальних планів 12-річної школи сумарна кількість годин на вивчення фізики у порівнянні з чинними навчальними програмами не змінилася, а на вивчення математики навіть збільшилася на дві години.

Водночас відбувався перерозподіл годин математично-природничої освіти на різних ступенях навчання: у початковій школі — збільшується на одну годину на тиждень, на другому ступені — зменшується на дві години, натомість у старшій школі навантаження збільшується на чотири години і становить у сумі 12 годин для класів суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів. У 10—12 класах фізико-математичного профілю на вивчення математики передбачається сумарно 21 годину на тиждень, а на вивчення фізики — 15 годин (у чинних навчальних програмах — 13 год.).

Традиційний зміст навчання математики і фізики, що складався десятиліттями, забезпечує досить високий рівень фізико-математичної підготовки учнів. Проте зміни в галузі техніки, виробництва, освіти, комунікацій ставлять нові вимоги до підготовки учнів і спонукають до переосмислення її традиційного змісту, з’ясування тенденцій її подальшого вдосконалення.

З огляду на це, до останньої редакції програм з математики і фізики було внесено окремі зміни. Особливостями пропонованої програми, на відміну від попередніх, є добір основного, базового змісту навчального матеріалу, чітке формулювання мети вивчення кожної теми та основних вимог до фізико-математичної підготовки учнів.

Сучасною стратегією фізико-математичної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів є рівнева і профільна диференціація навчання.

Зауважимо, що для школярів створено можливості для одержання варіативної освіти з урахуванням їхніх інтересів, нахилів, здібностей.

Поглиблене вивчення математики і фізики здійснюється як в основній (8—9 класи), так і в старшій школі (10—11 профільні класи).

Для кожного напряму розроблено відповідні різнорівневі навчальні програми для загальноосвітніх та профільних класів, класів із поглибленим вивченням, програми для факультативних занять.

Інформуємо також, що в цьому навчальному році державна підсумкова атестація випускників (окрім класів суспільно-гуманітарного профілю) з математики є обов’язковою.

З метою підвищення рівня забезпеченості загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів сучасними засобами навчання з природничо-математичних та технологічних дисциплін Кабінет міністрів України (постанова від 13.06.2004 р. №905) затвердив відповідну комплексну програму. Реалізація зазначеної програми розпочалася; нині здійснюється апробація засобів навчання в пілотних навчальних закладах.

У міністерстві відсутня інформація щодо масового невикладання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах. Зокрема, за даними Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, на сьогодні існує тільки одна вакансія вчителя фізики в Оболонському районі столиці.

Триває робота над удосконаленням змісту фізико-математичної освіти.

Заступник міністра В.Тесленко