У АПН НОВА БАЗА. В ІНТЕРНЕТІ

Напевно, кожен батько школяра хотів би мати під рукою вичерпну достовірну інформацію, скажімо, про те, яку максимальну кількість годин на тиждень повинен учень проводити за партою, що він зобов’язаний знати по закінченні чергового класу. А візьмімо молодого вченого, котрий збирається засісти за кандидатську з педагогіки чи психології. Заставляюся, він багато віддав би за можливість, не виходячи з дому, ознайомитися з усіма дисертаційними роботами, написаними за роки незалежності України. Отож, нині й перше, і друге стало реальністю. Потрібно тільки «відвідати» web-сайт Академії педагогічних наук України (Інтернет-адреса: www.infosvit.com.ua). Це —інформаційна база даних науково-педагогічного призначення «Інфосвіт», що дає змогу дізнатися про все стосовно розвитку педагогічних досліджень і навчальних технологій в Україні.

«Інфосвіт» — спільне дітище вчених АПН, членів Київської асоціації «Мала академія наук» і Всеукраїнського фонду розвитку педнауки «Школа майбутнього». Профінансували проект Міжнародний фонд «Відродження», державна ак-ціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів» і ЗAТ «Об’єднання ЮГ».

На сьогодні «Інфосвіт» складається з шести банків даних. Перший — «Зміст освіти» — охоплює систематизовану інформацію про зміст освіти в сучасній загальноосвітній школі України й основні напрямки її модернізації. Тут користувач зможе ознайомитися з навчальними планами шкіл усіх типів, переліком чинних навчальних програм (із детальними анотаціями до кожної), підручників і навчальних посібників, рекомендованих Міносвіти і науки. Тут також — концепція держстандарту загальної середньої освіти, базовий навчальний план загальноосвітньої середньої школи, затверджений Кабміном 1998 року, і проект освітнього стандарту для початкової ланки 12-річної школи.

У другому банку даних під назвою «Педагогічні інновації» розміщено інформацію про масштабні пошуки щодо удосконалення змісту освіти, навчально-виховних технологій, управління освітою. У цілому дев’ять великих проектів (назва, автор, зміст, критерії ефективності, результати, навчальні заклади, що беруть участь в експерименті та його апробації, джерела, де можна знайти детальний опис інновації). Третій банк — «Дисертаційні дослідження» — містить дані про докторські та кандидатські дисертації з педагогіки й психології, захищені в нашій країні, починаючи з 1993 року.

Донедавна Україна не мала ніяких відомостей про те, які педагогічні програмні засоби існують узагалі, які з них можна або, навпаки, небажано використовувати в школах. Не була налагоджена система сертифікації. Нині можна з упевненістю сказати: тотальній анархії настав кінець. Зроблено скрупульозний аналіз існуючих на сьогодні педагогічних програмних засобів. Їх оцінили експерти й, відібравши найцікавіші, розмістили в однойменному банку даних «Інфосвіту».

— Досвід наших кращих шкіл, кращих педагогів поки що не став надбанням широкої громадськості, — сказав на презентації «Інфосвіту» міністр освіти і науки України Василь Кремень. — А проект дозволяє певною мірою розв’язати це завдання. Упродовж вельми тривалого часу ми перебували в освітньому вакуумі, так би мовити, варилися у власному соку. А без взаємодії з педагогічними системами інших країн нам нічого і мріяти про входження в європейський і світовий освітній простір. Без цього ми не зможемо забезпечити нашим громадянам належну підготовку. Я переконаний: тільки та нація матиме майбутнє, яка вирощує фахівців-інтелектуалів, здатних гідно конкурувати в світі, що дедалі глобалізується. Тому презентована база даних має виконувати дві основні функції — знайомити українських педагогів із досвідом роботи їхніх закордонних колег і представляти вітчизняний педагогічний комплекс світовій громадськості. Функціонування «Інфосвіту» уможливить централізоване формування, нагромадження й ефективне використання педагогічних ресурсів, навчальних технологій, упровадження різноманітних форм навчання. Все це, безумовно, сприятиме успішному розвиткові національної системи осві-ти в цілому й української педагогіки зокрема.