Студентів закодовують у чіпи

У Науково-дослідному інституті прикладних інформаційних технологій друкують партію експериментальних студентських квитків. Машина нарізає пластикові картки з фотопортретами студентів та їхніми персональними даними. Ці студентські майже готові, але ще «неживі». Комп’ютер аналізує інформацію зі штрих-коду на картці, потім перевертає посвідчення та імплантує чіп, на якому міститься вся інформація про власника.

— Такий оновлений квиток має багато переваг у порівнянні зі старим, — розповідає Віктор Артеменко, заступник директора НДІ прикладних інформаційних технологій. — Нині це не просто посвідка слухача ВНЗ, це також платіжна картка зі своїм номером. Нею можна здійснювати як онлайнові трансакції, так і офлайнові. Онлайнові — це моментальний зв’язок з банком, зняття грошей і запис, що твій рахунок зменшився. Офлайн — це платіж із відстрочкою. Є й нова опція — «гаманець», куди можна «перекласти» суму зі свого рахунка. Скажімо, коли продавець не має можливості зв’язатися з банком в режимі он-лайн, студент сплачує за покупку зі свого електронного гаманця. Він також може розрахуватися за інтернет-послуги.

Ініціаторами розробки такого студквитка рік тому стали Міністерство освіти і науки та Національний банк України. Керівництво цих установ переконане, що, долучивши студентів до Національної системи масових електронних платежів, можна контролювати пільги, які надаються слухачам вищих шкіл. Це дуже актуально, коли йдеться про взаєморозрахунок між МОН та Мінтранспорту. До появи експериментального студентського урядовці нарікали на відсутність механізму надання коректної інформації про відшкодування грошей Мінтранспорту за пільговий проїзд.

— Нещодавно Укрзалізниця надала Міністерству освіти дані про те, що торік кожен студент один-два рази проїхав у південному напрямку. Використання нового студентського дасть змогу зробити стосунки прозорими, — розповідає Юрій Єсаулов, директор НДІ. — Адже один студент може займатися бізнесом і їздити по всій країні, інший — усього двічі на рік відвідувати рідних, а хтось — просто купувати квиток на чужу студентську посвідку. Незабаром до експерименту долучиться Укрзалізниця. На південно-західному напрямку буде встановлено спеціальний пристрій, в який достатньо буде тільки вставити новий студквиток. На дисплеї комп’ютера висвітиться вся інформація про власника: прізвище, назва ВНЗ, право на пільги. Операторові не доведеться вводити інформацію власноруч. Крім того, якщо на банківському рахунку є гроші — з них студент і сплатить за квиток. А пільги, якими скористався власник, буде внесено в центральну базу даних.

Як стверджують розробники, нові технології унеможливлять підроблення студентських квитків. Пластикова картка з чіпом діє протягом усього навчання. У кінці кожного семестру посвідку вставляють у карт-рідер — і інформація про переведення на наступний курс надходить до бази даних Міністерства освіти і науки, дія квитка з оновленим записом на чіпі автоматично подовжується.

На сьогодні близько десяти тисяч першокурсників користуються експериментальними посвідками. Це студенти Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», Київського національного університету технологій та дизайну, Національного транспортного університету, Львівського національного університету, а також Черкаського банківського університету.

Щоправда, експериментом задоволені не всі. Деякі власники квитка скаржаться, що тепер, з огляду на всі «навороти», поновлення втраченого студентського забирає багато часу. До того ж, чіп затирається і не завжди «хоче» працювати. Трапляються й браковані посвідки. З цього приводу Віктор Артеменко зазначає, що виготовити один студентський можна протягом дня. Інша річ, що не всі університети хочуть марудитися з переоформленням посвідки одного забудька і чекають, поки заяв про втрату набереться з десяток. Розробники зауважують, що вартість поновлення квитка не перевищуватиме 11 гривень. Однак кожен університет додає до цієї суми свій штраф. Що ж до «бракованих студентських» — то пан Віктор переконаний, що студенти хитрують. Уже не раз комп’ютер виявляв спробу підібрати шифр до чіпа й відкрити доступ до грошових потоків або подовжити дію студентського після завершення навчання.

— У цьому для нас, розробників, є свій плюс, — несподівано підсумовує Віктор Артеменко. — Хіба можна придумати ліпшу систему тестування, ніж контроль з боку самих студентів? Вони самі стимулюють нас постійно вдосконалювати систему захисту.