«ШПИГУНСЬКІ ІГРИ» ПОЛІТЕХНІКІВ

У жарку вступну пору проблема об’єктивного оцінювання знань абітурієнтів розпалюється до краю. Одна річ — студент, котрий завалив залік чи іспит: хай там як, а йому дадуть бодай один шанс реабілітуватися. Потенційному ж першокурснику значно складніше, тут відразу — або пан, або пропав. А якщо «пропав» не через власне незнання, погану підготовку, а просто тому, що довелося «поступитися» місцем блатному...

НТУУ «КПІ» давно веде цілеспрямовану роботу з удосконалення системи вступних іспитів. 2002-го ця діяльність політехніків не просто просунулася на кілька кроків уперед, а й набула цілком конкретних обрисів: із лютого почав працювати університетський Центр тестування і моніторингу знань. Цей спеціалізований підрозділ займається розробкою систем і методик тестування, а також організацією та проведенням централізованих вступних іспитів для бажаючих навчатися в КПІ. Але в цьому випадку важливий не лише сам факт створення такої структури, а й головні принципи її роботи. Центр має зробити систему тестування абітурієнтів максимально об’єктивною і повністю захищеною від впливу зовнішніх чинників.

Елемент таємності в діяльності центру може посуперничати із зашифрованістю шпигунських ігор у стилі Джеймса Бонда. Судіть самі. Щоб не «випаровувалися» варіанти екзаменаційних завдань, політехніки дійшли висновку: їх потрібно готувати буквально напередодні іспиту. Тобто, якщо абітурієнтів запускають в аудиторію о 9.00, то лише в 9.00 на комп’ютері має з’являтися остаточний варіант тестових завдань. Таким чином геть виключається просочування інформації. До початку іспиту жоден викладач не знає, в якій аудиторії він працюватиме. Отже, до мінімуму зводиться можливість допомоги педагогів своїм протеже. Імена тих, хто заповнює всі тестові завдання, кодує група незалежних шифрувальників, ніяк не пов’язаних із політехом. Перевіряють роботи абітурієнтів незалежні експерти (85% їх не є працівниками КПІ). Більше того, експертів викликають на перевірку буквально перед самісіньким іспитом. Розподіл атестаційних справ здійснюється таким чином, що до останнього моменту ніхто не знає, який комплект робіт до нього потрапить.

Що характерно, перший «млинець» — тестування випускників інституту доуніверситетської підготовки і професійної орієнтації НТУУ «КПІ» — вийшов аж ніяк не глевким. За словами керівника центру, члена-кореспондента НАНУ, доктора фізико-математичних наук професора Валерія Мельника, на сьогодні незадоволених рівнем об’єктивності оцінювання не виявлено. А в централізованому тестуванні з різноманітних дисциплін із лютого по травень 2002 року взяло участь 8000 випускників інституту доуніверситетської підготовки і профорієнтації КПІ! І ще один дуже промовистий факт: кілька провідних вузів країни вже звернулися в центр із проханням надати їм розроблену політехніками систему тестування. «Що ми із задоволенням і зробимо найближчим часом», — запевнив Валерій Сергійович.

«ДТ» уже не раз писало про те, що Міносвіти й науки спільно з фондом «Відродження» займаються масштабним проектом із впровадження загальнодержавної системи єдиного зовнішнього тестування випускників шкіл. Постає запитання: яким чином діяльність усеукраїнського Центру незалежного тестування погоджуватиметься із роботою Центру тестування та моніторингу знань НТУУ «КПІ»? Вони існуватимуть паралельно? Інтегруються? Чи загальнодержавна структура задушить свого політехнічного колегу?

— Наш центр — пілотний проект, який свідчить про реальність і дієвість самої системи тестування, — переконаний перший проректор НТУУ «КПІ», доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ Юрій Якименко. — Що ж стосується всеукраїнського центру, то, по-перше, доведеться виконати ще дуже багато роботи з його створення. По-друге, не виключено, що він матиме підрозділи, філії. Адже йтиметься про оцінювання знань не десятків, а сотень тисяч абітурієнтів. В одному місці зробити це, звісно, неможливо. Тож не виключено, що наш центр може стати або регіональним відділенням, або відділенням технічних вузів загальнодержавної структури.