Програма — відкрита для всіх

Програма академічних обмінів ім. Фулбрайта надає талановитим студентам, викладачам і молодим фахівцям із різних країн можливість провести дослідження в США. Крім того, вона передбачає аналогічні зарубіжні поїздки американських учених.

Щороку українські претенденти на стипендію Фулбрайта витримують складний конкурс. Детальніше про умови відбору кандидатів, перспективи, що відкриваються перед фулбрайтівцями, ідеться в розмові з директором Програми ім. Фулбрайта в Україні Мироном СТАХІВИМ.

— Програма працює в 150 країнах. В Україні «Фулбрайт» — із 1992 року. За цей час понад 300 українських студентів, молодих викладачів і старших науковців скористалися можливістю побувати в Сполучених Штатах.

— Учасники обмінів працюють у наукових лабораторіях, користуються багатющими бібліотеками університетів, ресурсами Інтернету… Грант покриває всі витрати на перебування в США: авіапереліт туди й назад, стипендію на весь період діяльності. До речі, 90% учасників програми згодом успішно влаштувалися в Україні.

— Якраз цього року з Вашингтона надійшла вказівка розширити програму: ми оголошуємо конкурс на технічні спеціальності.

— Думаю, ні (усміхається). Учасники обмінів здобудуть в Америці знання, а потім тут створюватимуть лабораторії, організовуватимуть компанії. Можливо таких людей побільшає після того, як ваша країна трохи змінить закони і дасть можливість молоді розвиватися.

— Україна для нас — екзотика! Є три групи людей, які приїздять сюди. Перша — студенти, яким цікава українська тематика. Вони пишуть дослідницькі роботи на теми «Незалежні країни колишнього СРСР», «Пострадянське суспільство» тощо. Друга група — науковці українського походження. Вони приїздять попрацювати на землі своїх предків, відчути, так би мовити, зв’язок з корінням. Третя група — американці, які ще нічого не знають про Україну, тому хочуть її відвідати, щоб дізнатися про культуру і пам’ятки вашої країни. Після помаранчевої революції частіше стали приїздити політологи.

— Спочатку претенденти мають заповнити анкету. Студенти, наприклад, повинні вказати спеціальність, з якої хочуть здобути магістерський ступінь і пояснити, чому? Чим саме навчання в Америці допоможе їхнім дослідженням? Перед цим вони мусять поцікавитися найкращими вищими школами своєї країни й світу і переконатися, що ніде крім, наприклад, університету Нотр-Дам штату Індіана чи університету Лойоли в Чикаго вони не зможуть опанувати необхідні їм знання. А потім і нас переконати в цьому. Минулого року ми відібрали на програму конкурсантку, що досліджувала гендерне питання. Вона подала детальний план своєї роботи, а ми оцінили щиру її зацікавленість і пішли їй назустріч.

— Ми прагнемо якнайбільше дізнатися про людину. Почи­наємо зазвичай із легких запитань. Чому взялися саме за цю тему дослідження? Який маєте досвід у цій галузі? Чи були за кордоном? Нас цікавлять абсолютно різні питання. Чому хочете поїхати до Сполучених Штатів? Що робитимете, коли повернетесь до України? Як використовуватимете здобуті знання? Це має бути конкретна відповідь, без ліричних відступів. Скажімо, багато з них уже знають, що продовжать навчання в аспірантурі, або мають твердий намір працювати викладачами — тобто в них є чітка мета реалізуватися на батьківщині. Отже, в Америці вони лише вдосконалюватимуть свої знання.

— Насамперед вичерпну інформацію можна отримати в нас. Окрім наших консультантів, можна звернутися до товариства «Фулбрайт» (це випускники програми). Вони можуть надати «першу допомогу»: як правильно написати есе, заповнити документи. Під час зустрічей ми даємо їхні електронні адреси.

— Ми всіляко підтримуємо наших випускників, їхню наукову діяльність. Повідомляємо про нові програми, наукові конференції, пов’язані з їхньою темою. З цією метою розробляємо нову веб-сторінку.

Кількість українських фулбрайтерів щороку зростає. І незабаром, напевно, можна буде говорити про формування нової науково-культурної групи. Можливо, саме ці люди, які набули досвіду якісного наукового менеджменту в США, зможуть допомогти українській науці відродитися й повернути ученим горде звання інтелектуальної еліти.

Як узяти участь у програмі

Посольство Сполучених Штатів Америки та Міністерство освіти і науки України оголосили відкритий конкурс на здобуття стипендій ім. Фулбрайта на 2007—2008 навчальний рік. Головне для кандидатів — мати українське громадянство, ступінь кандидата або доктора наук. І, звичайно, знати англійську мову. Галузі спеціалізації: від філософії, культурної антропології до санітарно-просвітницької роботи серед населення.

Усе надзвичайно просто. Блан­ки анкет можна «завантажити» в електронному вигляді або отримати в офісі Програми ім. Фулбрайта. Далі слід подати повний комплект документів (аплікаційну форму, резюме (CV), три рекомендаційні листи, детальний проект-опис наукових досліджень або курсу лекцій) до 15 жовтня 2007 року. Усі документи подаються англійською та українською мовами, крім аплікаційної форми, яка подається лише англійською.

При відборі кандидатів звертають увагу на професійні досягнення, реальність запропонованого проекту та його практичну цінність. Фіналістів буде визначено до 1 січня 2008 року.

Американські дослідники в Україні

Ендрю Буш — професор, фахівець із питань державного управління. Він приїхав до України минулого року. Викладає в Дипломатичній академії американську політику і дуже цікавиться політикою східною. А вивчити і зрозуміти політику на відстані, за його словами, неможливо.

— Україна для багатьох іноземців стала цікавою після подій 2004 року, а тим паче — для науковців, — вважає Е.Буш. — Тут є хороша база для досліджень, наукових розробок. В Україні — справжня демократія, свобода думки. Коли повернуся до США, агітуватиму відвідати Україну всіх своїх друзів і студентів. Це прекрасна країна, багата своїми звичаями та традиціями. А люди надзвичайно гостинні.

Еммет Тугі вперше відвідав Україну 2004 року. Вивчає міжнародні відносини в Вашингтонському університеті. Досліджує міжнародну політику України. Еммет вважає, що найкращий час для досліджень політичних настроїв — вибори. Тому брав участь у роботі Українського центру незалежних політичних досліджень під час парламентських виборів. Був одним із спостерігачів на виборчих дільницях у Криму.

— Стипендія ім.Фулбрайта — це ще один крок у моїй кар’єрі. Влаштовуючись на роботу, одним із пунктів свого резюме напишу — «учасник Програми ім.Фулбрайта». З таким досвідом мені автоматично буде віддано перевагу — адже я був в Україні, там вивчав міжнародну політику. Сподіваюся, мене вважатимуть ціннішим працівником порівняно з тим, хто про Східну Європу лише чув і читав у підручниках. Я маю намір поглиблювати свої дослідження і, можливо, колись напишу книгу, — каже Еммет Тугі.

Довідка

Вільям Фулбрайт (Fulbright) — американський сенатор, який після Другої світової війни вирішив підвищити рівень освіти, запровадивши студентські обміни. Перші гроші на це було знайдено порівняно легко: після війни залишилося дуже багато зброї, яку було вирішено продати. Крім того, Фулбрайт запропонував уряду використати частину заборгованості держав Західної Європи перед США на підтримку американських науковців у Західній Європі. План Фулбрайта швидко став обопільним — американці пізнають світову науку, а науковці з інших країн світу приїздять до американських університетів зі своїми проектами, дослідженнями, лекціями.

Програма швидко розростається, американське фінансування доповнює підтримка інших держав, і вже понад шістдесят років близько 150 країн здійснюють наукові обміни студентами, дослідниками, професорами.