ПО ХАБАРНИЦТВУ — ТЕСТУВАННЯМ

І не лише по хабарництву. Впровадження системи зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів вітчизняних середніх шкіл загалом має стати одним із найефективніших інструментів оздоровлення української освіти. І, за словами міністра освіти та науки України Василя Кременя, чекати на «світлі дні» залишилося недовго. Буквально через два роки всім причетним до процесу навчання доведеться адаптуватися до чергової перебудови: на нову форму державної атестації перейдуть усі школи країни. Плюс як мінімум 90% вузів держави, сподівається міністр, результати зовнішнього тестування будуть зараховувати як вступний іспит на відповідні спеціальності.

Нинішнього року ця багатообіцяюча машина позитивних змін проходить обкатку. 22 березня ц.р. у Києві, Одесі, Харкові та Львові відбулося пробне тестування. У ньому взяли участь понад 2000 юнаків та дівчат. А 10 травня в тих самих містах пройде вже найсправжнісеньке сертифікаційне тестування, в якому випробувати свої сили зможуть уже 5000 чоловік. Результати травневого «забігу», за бажанням випускників, можуть бути одночасно зараховані як державна підсумкова атестація за школу і як вступний іспит на певні спеціальності у вищі навчальні заклади, котрі виявили бажання прилучитися до експерименту. Нагадаємо, серед добровольців — НаУКМА, Харківський державний педуніверситет ім. Г.Сковороди, Одеський національний університет ім. І.Мечникова і Львівський національний університет ім. І.Франка.

На прес-конференції, яка відбулася минулого вівторка й була приурочена до майбутньої події, міністр зізнався, що надто довго не давав «добро» на тест-експеримент. Оскільки хотів пересвідчитися, що нова система оцінювання навчальних досягнень не трансформує весь процес навчання, перетворивши його на елементарне натаскування на тести. Щоб цього уникнути, у тестові завдання крім «закритих» питань було вирішено включити й «відкриті», які передбачають розгорнуті відповіді й повинні продемонструвати логіку мислення школярів, їхнє уміння викладати свої думки й т.п.

До речі, у недалекому майбутньому проходити тестування доведеться не тільки випускникам шкіл. «Ми взяли курс на активне впровадження тестування в систему освіти. Причому не тільки як держатестації», — повідомив В.Кремень. Завдяки таким нововведенням, переконаний він, в учителя відпаде необхідність витрачати левову частку уроку на опитування дітей: пройшовши з ними кілька тем і маючи під рукою відповідні тести, педагог буквально за 15—20 хвилин зможе проекзаменувати всіх своїх підопічних.

Директор «Центру тестових технологій» МФВ Лілія Гриневич, котра брала участь у прес-конференції, розповіла журналістам про цікаві результати анонімного анкетування хлопців і дівчат, які ознайомилися з процедурою тестування 22 березня ц.р. Виявилося, лише 23% із них хочуть згодом поступати в один із вузів, що беруть участь в експерименті. Тобто, робить висновок Л.Гриневич, зовнішнє тестування цікавить більшість випускників саме як новий інструмент перевірки їх навчальних досягнень. Примітно, що 65% тих, хто вийшов на березневі «старти», — сільська молодь. А у Львівській області лише кожний п’ятий учасник спробного тестування був власне львів’янином.

Пані Гриневич дала й відповідь на запитання, чому сертифікаційне тестування-2003 проводиться саме з історії та математики? Математика — найпоширеніший вступний іспит (до слова, дві третини тих, хто брав участь у тренувальному тестуванні, сушили голову саме над алгебраїчними й геометричними шарадами). Історія ж входить до пакета обов’язкових шкільних випускних іспитів. Крім того, багато вузів виставляють її як один із вступних на цілий ряд спеціальностей.

Безумовно, дуже важливим іспитом є українська мова. Та «втиснути» його в рамки тесту дуже складно: погодьтеся, не почувши людини, не поговоривши з нею, дуже проблематично оцінити, наскільки добре вона володіє мовою. Отже, такий іспит може бути лише комплексним, вважає Л.Гриневич. Підготовка ж до його часткового «отестування», вочевидь, розпочнеться вже наступного року.

Ну а поки що попереду перший і, безперечно, найскладніший і найважливіший рубікон. Наскільки успішно він буде перейдений, «ДТ» обов’язково розповість читачам.