Хочеш до військового вузу? На Яворівський полігон!

Такого система військової освіти ще не знала. Щоб запобігти можливим проявам хабарництва під час вступу до вищих військових навчальних закладів, керівництво Міністерства оборони та Міністерства освіти і науки нинішнього року вирішило провести централізований добір майбутніх курсантів. Для цього вибрали далекий від столичного галасу та метушні обласних центрів Яворівський загальновійськовий полігон, що у Львівській області.

Тут із другого по десяте липня проводиться набір до всіх вісьмох військових вузів країни, зокрема до Севастопольського військово-морського інституту та до Харківського військового університету повітряної оборони. Поза системою централізованого набору залишилися тільки військовий факультет Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Львівський військовий інститут при «Львівській політехніці». Приміром, військовому факультету КНУ поблажку зробили, оскільки він готує фахівців за схемою «4 + 1» («чотири роки — студент, п’ятий рік — курсант»). А зазначений варіант підготовки, як вважають, не потребує від молодої людини таких великих зусиль, які необхідні при формуванні військовослужбовця, чий обов’язок у майбутньому — безпосередньо командувати початковою ланкою збройних сил.

Кажуть, у деяких західних країнах існують об’єднані вузи, до яких проводиться спільний набір і на перших курсах вивчаються базові дисципліни. Швидше за все, з цією схемою міг ознайомитися теперішній міністр оборони, якому доводилося вивчати військову науку за кордоном. Тому не дивно, що він виступив із ініціативою використовувати цей досвід і в нас.

Групи екзаменаторів сформовані з викладачів-предметників із різних міст. Раніше ці викладачі одне одного не знали. Шанси на те, що деякі хитрі батьки зуміли перезнайомитися «з певною метою» з кожним із членів екзаменаційної групи, практично нульові. Крім того, іспит абітурієнт складає не під своїм прізвищем, а під кодовим номером.

Завдання забезпечити прозорість процесу вступу до військових навчальних закладів країни безпосередньо пов’язане з іще однією метою, яку сьогодні ставить перед собою керівництво країни та військового відомства, — майбутнім вступом України до НАТО і переведенням нашої армії на професійну основу. А цей час уже не за горами. Якщо раніше передбачалося, що Україна має вийти на рівень професійної армії до 2015 року, то тепер цей процес перенесено на 2010 рік. Десь тоді наша армія, відповідно до планів нової української влади, має вступити в НАТО. Тож випускники наших військових вузів, а ними стануть молоді люди, які пройдуть неупереджений добір нинішнього року, повинні якраз відповідати натовським вимогам до військовослужбовця. Одна з головних таких вимог — достатнє для необхідної сумісності володіння англійською мовою. Тому на полігоні перевірці володіння цим предметом приділяється неабияка увага. Англійську складають до всіх військових вузів.

Централізована система набору до військових вузів виявилася цінною ще й за таким параметром. Нинішнього року вітчизняні вузи, військові — зокрема, зіштовхнулися з наслідками низької народжуваності в період 1986—1988 рр. Військові педагоги цього року очікували, що свої сили пробуватимуть понад 2400 абітурієнтів. Але демографічна «яма» далася взнаки, тому на Яворівський полігон прибуло 1157 абітурієнтів. Це переважно військовослужбовці строкової служби, випускники шкіл та військових ліцеїв, і претендують вони приблизно на 900 місць. Якщо врахувати, що популярність військових навчальних закладів не є однаково рівною, то за старої схеми набору багато хто з них опинився б у складній ситуації. Наприклад, Одеському інституту сухопутних військ неважко було б провести набір — там найбільший конкурс. А от Сумський артилерійський вуз ажіотажним попитом похвалитися не може. Нині абітурієнти вступають до тих військових вузів, до яких вони подали заяви. Але тим із них, хто не зможе набрати високого прохідного бала, скажімо, до того ж таки Одеського інституту, буде дано можливість із набраними балами вступити до менш затребуваного вузу. Зробити це можна відразу, на Яворівському полігоні, де присутні представники всіх навчальних закладів.

Цей спосіб, скажімо так, вирівнювання диспропорції при вступі до вузів узято зі схеми, що використовується при зовнішньому тестуванні (проводиться незалежним тестовим центром). І хоча на полігоні нинішнього року тестів із конкретних предметів абітурієнти не складали, заступник міністра оборони України Володимир Пасько розцінює «яворівський експеримент» як перший крок у переході нашої освіти саме до практики зовнішнього тестування.

Експеримент поки що перебуває у стадії проведення. Проте вже попередні дані дозволяють говорити, що такий спосіб добору майбутніх офіцерів стане постійною практикою. Той-таки Володимир Пасько, оцінюючи перебіг експерименту, сказав: «Те, що я побачив на підготовчому етапі, дає всі підстави очікувати позитивного результату. Тому я гадаю, що ми практикуватимемо таку форму набору й наступного року. Технічні можливості для цього в нас є. Я переконався, що ми можемо це організувати».

До речі, про технічні можливості. Під експеримент виділено три містечка полігону з гуртожитками, казармами й десятками великих наметів. На цій базі розгорнуто 78 польових класів і підготовлено 31 аудиторію. Мешкання для всіх абітурієнтів — за рахунок Міноборони. Для 44 сиріт, які вступають до вузів, харчування безплатне, решті абітурієнтів забезпечено триразове харчування всього за 18 гривень на добу. Батьків, які, згідно з традицією, що склалася останніми роками, їздять за своїми чадами під час вступу, розмістили в одній із казарм військового містечка Старичі, що за чотири кілометри від навчального центру. Тат і мам поселили окремо. Сім гривень за місце. Якщо хтось із батьків прагне більшого комфорту, він може зняти одно- або двомісний номер у сусідніх Яворові та Новояворівську. Для райцентру 20—30 гривень — цілком нормальна ціна.