Економіка нової епохи

Поділитися
Напередодні свого 15річчя Університет економіки і права «КРОК» узяв зобов’язання зробити університетською традицією презентацію книжок своїх викладачів...

Напередодні свого 15річчя Університет економіки і права «КРОК» узяв зобов’язання зробити університетською традицією презентацію книжок своїх викладачів. І, варто віддати належне, успішно його виконує. Кілька таких презентацій уже відбулося, а минулого тижня в Університеті представили ще одне видання. Цього разу ним виявився український переклад європейського бестселера «Нова економіка: форми вияву, причини і наслідки». Українське видання (керівник і науковий редактор — доктор економічних наук професор Університету «КРОК» Віра Володимирівна Рокоча) побачило світ за підтримки спільної програми «Проект перекладів» Міжнародного фонду «Відродження» у київському видавництві «Таксон» у серії Ex Professo.

Нова інформаційна економіка, для якої визначальним є вироблення, обробка й поширення інформації, — вже реальність. Вона знаменує собою становлення таких економічних і технологічних укладів, структурні елементи яких формуються під впливом розвитку інформаційних технологій. Зміни у виробничих і ринкових структурах, у рамкових умовах господарювання мікросуб’єктів, що відбуваються внаслідок такого впливу, стали об’єктом дослідження, проведеного німецькими вченими Інституту світової економіки університету (м.Кіль) за сприяння Фонду Хайнца Ніксдорфа. За матеріалами дослідження, авторський колектив на чолі з професором Клодтом Хеннінгом — керівником Центру освітніх програм Інституту світової економіки — й підготував книжку «Нова економіка: форми вияву, причини і наслідки», яка дуже зацікавила наукову громадськість і представників ділових кіл.

Наскільки актуальні для нашої країни питання, що аналізували німецькі дослідники? Поки помітні лише зачатки структури нової економіки, але вже нині можна передбачати: вона поставить підприємства, робочу силу й економічну політику перед абсолютно новими вимогами. Як і під час промислових революцій, перехід до нової економіки відбувається не відразу, а з різною швидкістю в різних економічних сферах і регіонах. Але Україна неминуче буде залучена до цього процесу, тому що, на відміну від старих революцій, нинішня не обмежиться вузьким колом високорозвинених країн і охопить усю світову економіку.

Більш детально говорив про це на презентації академік НАН України доктор економічних наук професор А.Чухно.

— Цінність книжки полягає в тому, — вважає Анатолій Андрійович, — що, на відміну від робіт, які у нас видавалися раніше й освітлювали різні сторони нової економіки, нового суспільства, вона містить конкретний аналіз конкретного реального суспільства реальної економіки. Німецькі вчені дуже дипломатично кажуть, що це тільки початок інформаційної економіки, що, проте, не перешкоджало їм зробити певні висновки про закономірності й повідомити багато цінного для її розуміння.

Як насправді відбувається становлення інформаційної економіки? Дехто вважає, її лише новим сектором економіки старої. Справді, й у цій монографії йдеться про те, що власне інформаційна економіка в розвинених країнах займає у валовому внутрішньому продукті від 5 до 9%. Але чи праві ті, хто намагається судити про інформаційну економіку тільки з цього показника? Насправді йдеться про глибокі перетворення безпосередньо в усіх галузях економіки на основі інформатизації. Набагато красномовніша інша цифра, наведена авторами: 43% професій у Німеччині пов’язані з обробкою, переробкою й використанням інформації!

— Зміни структур економіки, — продовжує академік Чухно, — дуже складне питання. Намагаючись на нього відповісти, ми в останнє десятиліття кидаємося з однієї крайності в іншу. Тут же чітко показано, які зміни конкретно відбуваються. Або візьмімо інтелектуалізацію праці. Виявляється, для Німеччини це тепер серйозна проблема — попит на висококваліфіковані кадри стрімко зростає, водночас на некваліфіковані — скорочується. Це закономірність, і ще й яка. Вона й від нас потребує вже сьогодні вживати заходів до того, щоб якість кадрів відповідала вимогам інформаційної економіки.

Можна навести ще чимало прикладів, які підтверджують цінність цього видання. Взяти хоча б очікувані зміни у фінансовому і банківському секторах. Автори наводять досить радикальний вислів Білла Гейтса: «Банківська справа потрібна, банки — ні». Це свідчить про те, що події в цьому напрямі розвиваються настільки бурхливо, наскільки динамічно розвивається Інтернет. Електронна торгівля вторгається в торгівлю грошима, а для банків це загроза того, що їх витіснятимуть спеціальні спілки, які для торгівлі грошима забезпечать ліпші умови. Те ж саме в оподатковуванні. І тут життя ставить надзвичайно серйозні проблеми. Якщо традиційно податки базуються на принципі країни призначення, то в умовах, наприклад, Європейського Союзу, де немає кордонів, зокрема й податкових, виникає запитання: а де ж ця країна призначення? А як бути з податком на додану вартість? У країнах ЄС він коливається від 25 до 15%. Природно, європеєць, замовляючи товар по Інтернету, звертається в ту країну, де ПДВ нижче.

Замість загальних уявлень про нове суспільство, нову економіку, ми, нарешті, одержали конкретний аналіз конкретної економіки суспільства. Це помітно збільшує наше розуміння й наше знання про неї.

Колись Україна мала 35—40% кібернетичного потенціалу СРСР. Тепер із сумом доводиться констатувати, що вона на задвірках інформатизації, оскільки державні мужі не прислухаються до вітчизняних учених. А тим часом Індія вийшла у світові лідери з виробництва програмного забезпечення, щорічно експортуючи його на 20—30 млрд. доларів. Тепер там працює 800 тисяч програмістів.

Інформатизація — загальнодержавний міжгалузевий процес. У нас же вона, образно кажучи, стала причіпним вагоном до поїзда, бо належить до відання Міністерства транспорту й зв’язку. Якщо для високопосадових дер­жавних чиновників думка українських учених недостатньо авторитетна, їм би також слід було б ознайомитися з цією книжкою, через яку червоною ниткою проходить думка вчених Німеччини: інформатизація, інформація і знання — ось головний чинник, що забезпечує прогрес економіки.

Важко сподіватися, що це станеться, але український переклад європейського бестселера «Нова економіка: форми вияву, причини і наслідки», безумовно, буде затребуваний. Він стане цінним посібником для українських студентів і аспірантів, які вивчають сучасну економіку, настільною книжкою вчених і підприємців, усіх, хто працює над розв’язанням проблем адаптації вітчизняної економіки до світової глобалізації.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі