ЖКГ: верхи не можуть, а низи не хочуть?

На останній сесії Кіровоградської міської ради багатьох здивував виступ директора комунального підприємства "Кіровограджитлосервіс" Ігоря Фурманова. По суті, це мав бути його звіт як керівника комунального підприємства, що існує вже понад півтора року і задумувалось як таке, що повинне було значно поліпшити ситуацію у житлово-комунальному господарстві міста. Повинне було, але… нічого не зробило. Причому йдеться не про окремі проблеми, недоліки, недоробки, а про нульовий результат. Це - своєрідне ноу-хау кіровоградської влади: створене комунальне підприємство, на утримання та заробітну плату якого витрачено 269,8 тис. бюджетних гривень, абсолютно нічого не зробило, але депутати (правда, з перевагою лише в один голос) подовжили діяльність віртуального КП.

Житлово-комунальне господарство - це та галузь, яку було найменш реформовано із моменту розпаду СРСР. Вона катастрофічно старіє, так само катастрофічно відстаючи від потреб людей. ЖЕКи Кіровограда не раз перебували на межі банкрутства, для запобігання якому частину з них перейменовували на КРЕПи, і навпаки. Це давало змогу на якийсь час відтягнути момент банкрутства. Та не рятувало ситуації в цілому, бо плата за житло хоч і не раз зростала, але ніяк не може наздогнати рівень витрат житлово-експлуатаційних контор, які постійно залишаються збитковими.

Воно й не дивно, адже 38% усього житлового фонду міста збудовано до 1946 р., десята частина його перебуває у ветхому або аварійному стані. За висновками фахівців міського профільного управління, через старість і незадовільне утримання основні елементи та конструкції третини будівель потребують негайного капітального ремонту. Крім того, необхідно повністю замінити внутрішньобудинкові мережі тепло-, водопостачання та водовідведення в багатоквартирних будинках, термін експлуатації яких перевищує 40 років. У багатьох будівлях ці системи тримаються буквально на чесному слові. Не набагато краща ситуація і з покрівлями: п'ята частина з них потребує негайного капітального ремонту, ще 42% - поточного. Ситуація патова: ЖЕКи ледь животіють, навіть приблизно не справляючись із навалою проблем, кількість яких з кожним роком зростає. Люди незадоволені, бо не бачать, що їхні гроші використовуються ефективно. У випадку, коли десь щось прориває чи виходить з ладу, настає мало не колапс.

Щоб якось запобігти критичній ситуації, у Кіровограді організували платну аварійну службу, яка успішно працює. Але це не вирішило проблеми з ЖЕКами. Місцева влада дуже електорально залежна і радикально підвищувати квартплату не наважується. Та це нічого і не дало б: фінансово спраглі ЖЕКи, як губка, ввібрали б ці гроші, адже їхні борги уже кілька років поспіль більш як удвічі перевищують суму заборгованості населення за надані послуги. Тобто підвищення квартплати може призвести до того, що багато мешканців, не помітивши реальних змін на краще, просто перестануть платити. Де ж вихід?

Треба зробити використання коштів, які сплачуються людьми, прозорим та ефективним. Один із найважливіших кроків - прибрати з тарифу плату за ті послуги, які надаються іншими організаціями. Наприклад, обслуговуванням ліфтів у місті займаються два підприємства - ТОВ "Аста" та КП "Геркон", обслуговуванням димовентиляційних каналів - КП "Полум'я". Решту послуг варто розділити на обов'язкові йтакі, що надаються на замовлення. Відповідний проект рішення, який до того ж наділяв голів будинкових комітетів значними повноваженнями з контролю за якістю надання послуг, подав на розгляд міської ради депутат Павло Топчій. Але його не прийняли. Очевидно, вплив тих, кому вигідно ловити рибку у мутній воді фінансово-проблемної круговерті, виявився сильнішим. Про це йшлося і в публікації на сайті Corrupt.UA.

А прозорість формування тарифу підвищила б довіру, і люди платили б справніше, а за потреби легше погодилися б на його збільшення. Найкращий приклад такого реформування - ОСББ. Але вони, як відомо, створюються повільно, а у Кіровограді, де настільки старий житловий фонд і десята частина будівель перебувають в аварійному стані, - узагалі черепашачими темпами: ОСББ охоплюють лише трохи більше 1% міського житлового фонду. Міська влада Кіровограда вирішила піти іншим шляхом: об'єднати всі ЖЕКи і КРЕПи в одному підприємстві, яке й було формально створене навесні минулого року. Міськрада також затвердила програму реформування сфери обслуговування житлового фонду та прибудинкових територій і передала практично все житло міста у господарське відання КП "Кіровограджитлосервіс".

Нове комунальне підприємство мало діяти в режимі служби єдиного замовника. За рахунок скорочення витрат на утримання адміністративно-управлінського персоналу, зменшення суми сплати податків, вивільнення штатних одиниць планувалося зекономити майже 6,5 млн грн. Передача на обслуговування внутрішньобудинкових мереж і комунікацій підприємствам - надавачам послуг мала зекономити ще майже мільйон. Усі ці мільйони (чомусь у програмі їх нарахували понад 11 - як рахували, знають лише автори програми) могли піти на ремонт, скажімо, тих же дахів багатоповерхівок.

Тим часом мало б скластися конкурентне середовище надавачів послуг, яких визначали б на конкурсній основі, підвищитися активність мешканців, серед яких обиралися б члени будинкових комітетів, які приймали б виконані роботи і були б своєрідними посередниками між КП і всіма мешканцями. Усе це мало б поступово призвести до масового створення ОСББ і до загального благоденства. Більша частина цього процесу мала завершитися ще торік, а у 2013–2015 рр. кількість охопленого ОСББ житла тільки збільшувалася б.

Та все так легко виявилося лише на папері. Досі КП "Кіровограджитлосервіс" жодного кроку не здійснило. ЖЕКи і КРЕПи залишилися самостійними одиницями і, як і раніше, продовжують накопичувати борги. Приміщення для КП виділено, але люди там не працюють, а директор І.Фурманов узагалі неохоче говорить на цю тему. Він називає цілий комплекс причин, через які реформування ЖКГ здійснювати дуже важко, а виходить, і практично неможливо. Зокрема, що рівень тарифів досі не економічна категорія, а швидше, політична, і нормативна база недосконала (накопичені кошти обкладаються податком на прибуток, що абсолютно нівелює кумулятивний ефект), і відсутня відповідальності мешканців-боржників, і несформований ринок житлово-комунальних послуг, і, зрештою, наша споживацька ментальність.

Ясна річ, про все це було добре відомо і на початку минулого року, коли КП "Кіровограджитлосервіс" створювалося. За час його існування з міського бюджету для нього виділено 360 тис. грн, з яких витрачено майже 270. І це - при нульовій діяльності! З конкретних справ, за словами Ігоря Фурманова, можна назвати хіба що вивчення досвіду в інших містах - Тернополі, Сумах, Олександрії.

До голови міста Олександрії Степана Цапюка можна мати багато претензій, але ніхто не заперечить, що він - вольова людина. Ще наприкінці 90-х домігся того, що на базі хронічно завислих у неплатежах ЖЕКів були створені приватні підприємства, які обслуговували населення. Буквально через рік рівень оплати зріс із 30–40 до 98%! Однак понад 90% коштів, що надходили, йшли на утримання та заробітну плату. Треба було підвищувати ефективність системи. Рішенням міської ради було створено службу єдиного замовника, що діє в Олександрії з грудня 2011 р. Поступово вдалося досягти того, що лише 9% коштів, які сплачують мешканці, йдуть на утримання апарату.

"Якщо раніше ми за рік ремонтували 3–4 тис. квадратних метрів дахів, - розповідає Степан Цапюк, - то торік відремонтували 24 тис. кв. м. Олександрійці забули, що таке занедбані під'їзди, непрацюючі ліфти.

Кожен будинок має свою картку, де фіксуються суми, що надійшли, тут же - акти виконаних робіт, які обов'язково підписують спеціалісти підприємства, що виконувало роботи, та старший по будинку. Люди чітко бачать, куди саме і як витрачаються їхні кошти, самі визначають, що найперше треба зробити, що для них важливіше. Жодна копійка без відома старшого по будинку не витрачається. За цих умов не вийде виконати роботу неякісно - такий підрядник відразу позбудеться замовлень".

Що ж потрібно для того, аби запустити такий механізм у Кіровограді? Очевидно, найперше - воля керівництва. Віктор Андреєв, експерт у сфері ЖКГ, який свого часу намагався реформувати цю галузь в обласному центрі, впевнений: "Основна проблема реформи ЖКГ у м. Кіровограді - відсутність політичної волі вищого керівництва міста та небажання міського голови псувати стосунки з керівниками КРЕПів. Також деякі депутати міської ради зацікавлені в тому, щоб залишалися на
посадах "свої" керівники КРЕПів. Для ефективної та беззбиткової роботи галузі ЖКГ без створення керуючої компанії (для оптимізації економіки) не обійтися. Про це свідчить досвід багатьох міст України. Також необхідно створити конкурентне середовище, тобто допустити на ринок ЖКГ приватні компанії, впровадити прозору тарифну політику, щоб тарифи були економічно обґрунтованими. Однак підвищувати їх без значного поліпшення роботи житлово-комунального комплексу міста - шлях у нікуди".