Підтримати
За вісім місяців повномасштабного російського вторгнення рівень бідності в Україні значно зріс, — у багатьох жителів коштів вистачає лише на забезпечення базових потреб. За прогнозами Світового банку, до кінця року кожен п’ятий громадянин України житиме в злиднях.
Тотальне безгрошів’я
Війна перекреслила прогрес української економіки за 2016–2021 роки. За останні вісім місяців в Україні зафіксовано кілька етапів різкого підвищення цін на продукцію, щоденні руйнування, брак робочих місць.
Українці жаліються на нестачу коштів навіть на базові потреби. Близько 40% із них втратили роботу, деякі підприємства, де зменшився попит на товар, частково знижують зарплати до мінімальної (6700 грн) і скоротили кількість робочих місць, але вимагають від штату працівників, що скоротився, того самого обсягу праці, що й раніше.
«До війни у мене була заробітна плата майже 14 тисяч гривень, а зараз я отримую за роботу 6700. Адже працюю на ювелірній фабриці, де кількість замовлень на прикраси зменшилася», — ділиться жителька Вінниці Леся Коваленко.
Іноді спостерігаються випадки, коли переселенці забирають роботу у місцевих, адже готові виконувати більше обов’язків за меншу винагороду.
Проблеми з працевлаштуванням і заробітною платою стосуються й «найбезпечніших» регіонів. Навіть ті українці, які не припиняли працювати після 24 лютого і отримують ту ж зарплату, що й до війни, можуть дозволити собі лише оренду житла та придбати тільки речі першої необхідності. Адже ціни на деякі товари та послуги виросли.
«Наразі витрачаю гроші тільки на їжу, оренду квартири і, звичайно, трохи відкладаю, бо хто знає, що буде далі. Якщо раніше міг собі дозволити піти в кіно, регулярно оновлювати одяг, то зараз, на жаль, ні. Я заощаджую кошти», — розповідає житель Києва Андрій Проценко.
9 листопада під Херсоном розпочалася активна фаза контрнаступу. Але наразі більша частина області ще перебуває під окупацією, тому ситуація на фронті впливатиме й на ціни. Через бойові дії зростає ймовірність дефіциту продукції, відповідно, через нестачу товару його вартість буде збільшуватися.
Нині, якщо порівнювати ціни в різних регіонах України, то помітно, що на Херсонщині м’ясна продукція коштує значно більше, ніж у Харкові чи Києві. А овочі та фрукти ще з літа залишаються втричі дешевшими, ніж на підконтрольних територіях, бо всі ці вісім місяців не було експорту продукції з Херсонщини, Запоріжжя, Мелітополя.
Згадаймо, як фермери ще влітку віддавали кілограм редиски кримським оптовикам за 3 грн, а решту викидали через відсутність попиту.
Тваринницьку продукцію, зокрема м’ясо, молоко, яйця, імпортували в Херсон тільки з Криму за завищеними цінами, адже перед цим окупанти знищили всі виробництва, зокрема Чорнобаївську птахофабрику, яка була найбільшою в Європі й забезпечувала багато регіонів України курятиною та яйцями. Тоді через нестачу кормів і неможливість їхнього імпорту загинуло 4 млн курей. Тому у людей не було іншого виходу, окрім як платити дорого за кримський товар.
Попри те, що деяка продукція в захоплених окупантами областях залишається доступною, у більшості жителів просто немає грошей, щоб її придбати. Оскільки банки не працюють, то люди, які отримують зарплати та пенсії з України, не можуть ні перевести кошти в готівку, ні сплатити карткою, адже окупаційна влада заборонила продавцям користуватися українськими терміналами при розрахунках.
Підприємці й раді таємно розрахувати покупців у гривні, але готівки в області залишилося дуже мало. Росія робить усе, щоб повністю знецінити українську валюту і, зрештою, вивести її з обігу на окупованих територіях.
Наразі штучний курс гривні на окупованих територіях становить 0,5 грн до 1 рубля. Якщо раніше 5 тис. грн можна було обміняти на 15 тис. руб., то тепер лише на 10 тис. рублів.
Відчутний протест проти російської валюти українці почали висловлювати після підриву кримського мосту. Люди розуміють, що всі зароблені ними рублі після деокупації перетворяться на нікому не потрібні папірці. Але самопроголошена «влада» роздає телефонні номери, на які громадяни можуть скаржитися, якщо їх відмовилися розраховувати. І продавцям доводиться погоджуватися на рубльові розрахунки.
Вибір невеликий. Бізнесу залишається хіба що поміняти російські кошти на гривні і зачинитися. Пересічні ж українці мають лише можливість поки що витрачати всі рублі на власні потреби. Але проблема в тому, що витрачати їх особливо немає на що: у містах дефіцит техніки, ліків, одягу, і, відповідно, міняти рублі на гривні теж ніхто не хоче. Ті, в кого залишилася гривня, бережуть її до кращих часів.
Пік цін — на початку весни
Хоча темпи подорожчання товарів в Україні будуть не такими стрімкими, як на початку війни, але до кінця цього року вартість майже всієї продукції збільшиться ще на 10–12%. За прогнозами директора Центру аналізу та стратегій Ігоря Чаленка, найбільше українці відчують зростання цін у лютому-березні 2023 року, коли ті досягнуть свого піку. Головна причина — військові дії, які призвели до подорожчання пального, порушення логістики і нестабільного електропостачання.
Однією з перших у ціні зросте молочна продукція. Через постійні відключення електрики її виробництво значно ускладнилося. Така продукція взагалі часто псується.
Ми точно не відчуємо різкого подорожчання соняшникової олії, адже її вартість максимально збільшилася в перші місяці війни і тому залишатиметься стабільною.
Щодо яєць, то ціни на них мають стабілізуватися ще в листопаді. Подорожчання цієї продукції є сезонним, адже восени у великих містах відновлюється попит на яйця, плюс на ціни впливають наслідки структурних змін. Наразі ми втратили виробничі потужності в Херсонській, Донецькій, Луганській, Харківській і Запорізькій областях, які виробляли 17% яєць. Також однією з головних причин є ослаблення гривні відносно євро та долара. Адже саме світові валюти впливають на вартість кормів для худоби.
Ціни на м’ясо активно не зростатимуть, оскільки Україна його масово не експортує. Щодо іншого продовольства, то вартість сировини і надалі коливатиметься, а от ціна готових або напівоброблених продуктів залишиться незмінною.
Продукти чекають на деокупацію
Агресор, відчуваючи повний провал по приєднанню частини півдня, втік із правобережжя Херсонщини та евакуював жителів, перенісши свій «адміністративний центр» до Скадовська. Водночас загарбники забрали із собою весь інвентар зі шкіл, лікарень, магазинів, розікрали техніку та обладнання з виробництв, залишили порожніми… полиці в продуктових магазинах та аптеках.
І це також одна із вагомих причин високих цін. Адже через дефіцит товару на продаж його вартість часто піднімають мінімум удвічі. Приміром, жителі Херсона були готові евакуюватися, бо просто не розуміли, що на них чекає далі, — чи буде в них доступ до товарів першої необхідності?
Ось що на їхні запитання відповіла ZN.UA очільниця Херсонської МВА Галина Лугова: «Зараз проводиться системна робота по забезпеченню Херсонської МТГ продуктами харчування, гігієнічними наборами та медичними засобами для того, аби одразу допомогти людям, як тільки місто звільнять».
Вона також запевнила, що люди матимуть змогу отримувати кошти та продуктові й гігієнічні набори, щойно звільнять Херсон. «Це питання №1 для нас — забезпечити людей усім необхідним одразу після деокупації», — говорить Галина Лугова.
Зараз ми спостерігаємо активну фазу контрнаступу на півдні й переконані, що херсонці вже зовсім скоро отримають усю необхідну допомогу від України.
Більше статей Єви Юрченко читайте за посиланням.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google