Об'єднання громад vs приєднання земель - Економіка регіонів - dt.ua

Об'єднання громад vs приєднання земель

22 червня, 17:36 Роздрукувати Випуск №24-25, 23 червня-6 липня

У Тернополі цими днями знову неспокійно.

© 20 Хвилин

Процес добровільного об'єднання територіальних громад в Україні триває і ніяк не може завершитися. Але тепер найбільшим каменем спотикання стають громади поблизу Києва та міст обласного значення, де земля — предмет великих торгів між містом і довколишніми селами.

У Тернополі цими днями знову неспокійно. Основні політичні і земельні баталії точаться довкола створення у приміському Тернопільському районі нових об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Кілька днів тому бої зосередилися в сесійній залі облради, де депутати від "Свободи", підтримуючи свого однопартійця — міського голову Тернополя Сергія Надала і заручившись підтримкою непримиренних опонентів — обранців від "Блоку Петра Порошенка", протестували проти створення кількох ОТГ поблизу Тернополя, особливо в селі Білій. Чому так сталося?

Міський голова Тернополя і його команда ще з 2015 р., коли в Україні стартували процеси децентралізації та створення об'єднаних громад, намагалися більшість території Тернопільського району включити до складу громади Тернополя. У міста тоді з'явився б додатковий цінний земельний ресурс, який можна було б використати комбіновано — і для реалізації великих інвестиційних проектів, і для роздачі (читай — розпродажу) земель під житлове будівництво. Зрештою, таке бажання не зникає і в мерів інших обласних центрів.Згодом запал трохи вщух. Але з минулого року Сергій Надал і апарат мера з новою силою почали агітувати керівників і громади приміських сіл приєднуватися до обласного центру. Вони скористалися тим, що у березні 2017 р. Верховна Рада внесла зміни до Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад", якими спростила процес приєднання територіальної громади села, селища, міста іншого району до міста обласного значення. І нове утворення вже не потребує зміни меж районів.

Більш того, керівництво міської ради виразно спонукало довколишні села приєднуватися до Тернополя. Ці дії, на мою думку, виглядали як шантаж.

Прелюдією до "збирання земель у Тернопіль" стало запровадження із 2018 р. електронного квитка у формі "Соціальної картки тернополянина", і у зв'язку з цим позбавлення права безплатного проїзду в міському транспорті пільговиків, які не зареєстровані в Тернополі (крім учасників бойових дій, адже для них ці пільги чітко виписані в законодавстві). Керівництво міста пояснювало це рішення браком коштів у бюджеті на відшкодування вартості проїзду. Складно спрогнозувати, яку соціальну напруженість спровокували б дзеркальні заходи Тернопільської райради, якби вона запровадила електронний квиток і позбавила безплатного проїзду тернополян на дачі у приміські села.

Відтак, у лютому на сесії Тернопільської міськради було прийнято рішення про повну оплату освітніх послуг дитсадків і позашкільних закладів для дітей, батьки яких не проживають у Тернополі. У такий спосіб мерія схиляла сільські ради довкола Тернополя укласти з нею угоди про міжбюджетні трансферти за ці послуги. "У даний час значна кількість дітей відвідують дошкільні та позашкільні навчальні заклади, які утримуються виключно за рахунок коштів платників податків Тернополя. Ми не можемо за кошти міста здійснювати соціальні видатки людей, які проживають в інших населених пунктах і мають власні бюджети", — обґрунтовував свою позицію місцевим ЗМІ міський голова Тернополя С.Надал. Благо, нині питання утримання дітей із сіл району в дитсадках Тернополя уже врегульовано, з районного бюджету щомісячно оплачуватимуться ці освітні послуги міста.

Та приміські села у переважній більшості не захотіли приєднуватися до Тернополя. Історія створення незалежних ОТГ поблизу обласного центра тягнеться із 2015 р. Тоді вдалося створити повноцінні об'єднані громади — у селах Байківці та Великі Гаї. Ініціативна група клопотала про створення ще однієї схожої громади у селі Великий Глибочок, куди мало б увійти і згадане село Біла. Та сільські ради, крім Білецької, зволікали і врешті-решт не дали згоди на входження в майбутню ОТГ. Своєю чергою облдержадміністрація не включила її у проект перспективного плану.

Однак тепер процес утворення нових ОТГ реанімувала ініціативна група людей із приміського села Білої. Їх невдовзі підтримали люди з іншого приміського села — Підгороднє, які теж створюють свою об'єднану громаду. Вони голосно заявляли, що хочуть "бути самими собою", мати "право на власну гідність" і т.ін.

Градус протистояння в обласній раді сягнув найвищої позначки тоді, коли у змінах до Перспективного плану формування територій громад області цих громад не виявилося. Депутати від "Батьківщини", "УКРОПу", "Самопомочі", "Громадянської позиції", Радикальної партії Олега Ляшка відмовлялися голосувати за запропоновані облдержадміністрацією зміни до Перспективного плану і заявляли: якщо не будуть утворені нові громади, то вони ініціюватимуть розпуск обласної ради.

8 червня обласні обранці таки схвалили нові зміни до Перспективного плану формування територій громад області із 61 громадою. У приміському Тернопільському районі, крім двох діючих — Байковецької та Великогаївської, додалися ще чотири об'єднані громади — Білецька, Підгороднянська, Острівська і Настасівська. Та коли перші три обіцяють бути більш-менш спроможними, адже об'єднують по 5–6 сільських рад із 7–10 тис. жителів, то Настасівська, на жаль, включає лише три сільради із 3 тис. жителів. Щоправда, перевага цієї громади — промислово розвинений адмінцентр. До Тернопільської міської громади увійдуть чотири сільради із сусіднього Зборівського району. Ці зміни ще повинен затвердити Кабмін. Та найцікавіше, що у двох ОТГ — Білецькій і Підгороднянській — реально слабкі адміністративні центри. Наприклад, у Білій немає дитсадка, у школі 1–2-го ступеня навчаються лише 90 учнів. Для центру громади більше підходило б сусіднє село Великий Глибочок, де збереглася школа 1–3-го ступенів, лікарня, інші заклади соціально-культурного призначення. А в іншому центрі майбутньої громади — в селі Підгородньому — узагалі є школа 1-го ступеня. Тож для цієї місцевості базовим могло би стати більше село — Почапинці. Тобто місцеві депутати дали життя громадам із кволими адміністративними центрами, що цілком суперечить урядовій методиці створення спроможних об'єднаних територіальних громад (постанова Кабміну від 8 квітня 2015 р. №214 зі змінами і доповненнями).

Як на мене, уряд до цього часу в імперативному порядку мав би визначити оптимальні території й адміністративні центри ОТГ, завершивши процес добровільного об'єднання територіальних громад, і приступити до другого етапу адміністративно-територіальної реформи — формування районів. Та, на жаль, урядовий законопроект №8051 "Про засади адміністративно-територіального устрою України" ще не розглянутий ВР навіть у першому читанні. Отож добровільність об'єднання громад розтягнулася на невизначений період.

Тим часом міський голова Тернополя, його однопартійці-свободівці та депутати від БПП вдалися в міській раді до дій, які можна розцінювати як помсту політсилам і селам — противникам приєднання до Тернополя. Наприкінці минулого тижня в Тернопільській міській раді вдалося зібрати потрібну кількість голосів депутатів, щоб звільнити з посади голови бюджетної комісії депутата від Радикальної партії Оксану Яциковську. Бо саме депутати-радикали в облраді найбільше домагалися утворення нових громад у Тернопільському районі. Та що найбільш небезпечно, фірма "Альтфатер-Тернопіль" припинила вивозити сміття із приміських сіл на Малашівське сміттєзвалише, яке орендує місто. Сільські ради планують розірвати договір із цією компанію. Але для того, щоб оголосити за результатами конкурсу переможця — інше підприємство, яке буде вивозити сміття, знадобиться щонайменше місяць. Тож нехай довколишні села влітку потонуть у смітті, наражаючи своїх жителів на інфекційні захворювання?!

На адміністративній карті Тернопільського району залишилося п'ять білих плям — дві селищні і три сільські ради, які не увійшли до жодної об'єднаної громади. Не виключено, що мерія Тернополя докладатиме чергових зусиль, щоб приєднати до Тернополя Великоберезовицьку селищну та Смиківську сільську ради, адже вони межують з обласним центром.

І якщо уряд і законодавці не зроблять серйозних висновків із таких конфліктів, то вони спалахуватимуть у будь-якій місцевості України, дискредитуючи ідею і процес децентралізації в очах співвітчизників.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 15 вересня-21 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво