Надбання та сподівання. Чого чекають наступного року аграрії

Поділитися
Техніка демонструвалася на 60 тис. квадратних метрів у польових умовах.

Наприкінці вересня у Кропивницькому,та й у навколишніх містечках і селах неможливо зняти готельний номер чи приватну квартиру, навіть знайти місце у санаторному корпусі чи спорожнілому після літа дитячому таборі. Адже у місті проходить наймасштабніша міжнародна сільгоспвиставка України - "АгроЕкспо", яка збирає представників сільського господарства з усієї України. DT.UA відвідало захід, аби дізнатися, чого очікують аграрії наступного року, на які ініціативи уряду розраховують і як оцінюють перспективи розвитку аграрної галузі.

Цього року захід відвідало стільки гостей, що декому довелося шукати житло аж у Кривому Розі сусідньої області. Власне, традиція проводити великі сільськогосподарські ярмарки у нашому краї - центрі України - зовсім не нова. Щорічні ярмарки, своєрідні виставки досягнень тодішніх хліборобів, відбувалися тут ще з часів заснування міста. На одну з них приїздив з батьком із сусідньої Черкащини і малий Тарас Шевченко, про що лишив згадку у повісті "Наймичка".

У радянські часи будь-які значні події, у тому числі агропромислові виставки, мали проводитись у столицях. Такий підхід попервах панував і у новітній Україні. Але життя диктувало інше. "Участь у великих виставках коштувала немало. Це було під силу лише потужним виробникам і представникам світових брендів (вони отримують відповідні компенсації від своїх урядів), а нашим машинобудівникам після тривалих економічних криз, тим більше малим підприємствам, які почали виходити на ринок сільськогосподарського обладнання, це було не під силу, - розповів Павло Штутман, один з ініціаторів виставки "АгроЕкспо". - Тим більше для тих же широкозахватних сівалок потрібна чимала ділянка, і участь у комерційних виставках не виправдовувала себе. Тож асоціація підприємств-виробників техніки та обладнання для АПК "Украгромаш" і ініціювала організацію доступної нашому виробнику виставки".

Тим паче, що у нашому степу споконвіку хліборобського краю місце для неї знайшлося. Один із попередніх міністрів аграрної політики назвав "АгроЕкспо" найкращою виставкою у найкрасивішому краї. Але з часом державна політика змінюється, і цього року представники профільного міністерства виставку проігнорували.

На щастя, організовано цей захід не заради чиновників, а дефіциту гостей-виробників не було. Те, що потреба у такому виставковому майданчику є, свідчить постійне збільшення його площі - за останні роки вона зросла утричі, досягнувши 2017-го рекордних 100 тис. квадратних метрів. А ще на 60 тис. у польових умовах демонструвалася техніка. Компаній, які взяли участь у виставці, тільки порівняно з минулим роком стало більше майже на сотню.

"Останні два роки, - розповів П.Штутман, - ринок сільськогосподарського машинобудування та обладнання стрімко ріс. Наш завод "Ельворті" (колишнє ВАТ "Червона зірка") навіть мав проблеми зі збільшенням виробництва - не встигав за попитом. Під кінець цього року він загальмувався".

Це підтверджують й інші виробники, учасники виставки: АТ "Фаворит" із села Підгайці Кіровоградського району, "Лозівські машини" з Харківщини, "Оріхівсільмаш" із Запорізької області, представники Херсонського машинобудівного заводу. І причин цього немало: від посушливого року з його нерекордними врожаями до змін у статусі сільгоспвиробників щодо сплати ПДВ і проблем із поданням звітності.

Виставка - своєрідний барометр галузі. Усі наслідки виконання державних програм чи їхньої відсутності тут відчутні, як ніде. У Херсоні, наприклад, машинобудівники відразу відчувають, якщо гальмується державна програма з підтримки аграрних виробників. Цього року вона передбачає
550 млн грн на компенсацію п'ятої частини суми придбання техніки та обладнання. Херсонський комбайн "Скіф" (модернізована версія комбайна "Славутич"), представлений на виставці, включено до такої програми. Херсонці сподіваються на неї - наступного року сума компенсацій, як планується, може сягнути 900 млн грн.

А от представнику малого бізнесу з Одещини Ігорю Міньковському, який виготовляє жатки та міжкущові розпушувачі, сподіватися немає на що: державну програму з підтримки садівництва та виноградарства, яка діяла у минулі роки, згорнуто. Участь навіть у такій демократичній виставці стала для Ігоря Георгійовича певним фінансовим випробуванням.

Звісно, такі виробники поки що й не мріють про вихід на європейські чи світові ринки. Так само поки що на них не розраховує ТОВ "НВП "Сучасні технології", яке виготовляє стаціонарні обприскувачі. На відміну від тих же херсонців, які спільно з фінами виготовили удосконалену модель свого "Скіфа" і сподіваються на успіх.

Значна частина наших сільгоспмашинобудівників орієнтувалася на ринки країн СНД, зокрема Росії, і сьогодні їм доводиться непросто. Павло Штутман каже, що одна з головних перешкод на шляху до іноземного споживача - нинішня війна. Адже придбання техніки - це не лише купівля як така, для клієнта має значення ще й наявність потрібних запчастин і сервіс, який гарантує виробник. У тому ж, що завтра у нас усе буде добре, не впевнені навіть ми, не кажучи про недовірливих європейців чи далеких від наших проблем американців.

Більшість учасників-виробників чекали від виставки збільшення продажів. А фірма "Елікс" навіть вдалася до епатажу: топ-новиною другого дня виставки стали не ділові переговори підприємців, а картинка, на якій двоє симпатичних дівчат у бікіні миють екскаватор "Елікс". Продажам акція не допомогла, екскаватора так і не продали, отримали лише чимало критики за сексистську рекламу.

Та не лише це приваблювало відвідувачів виставки, яких цього року було більш як 25 тис: "Покровський ярмарок", силові змагання за участі Василя Вірастюка, дегустація крафтових сирів, виставка автомобілів "Автоленд".

Ділових людей мав би зацікавити інвестиційний форум, який відбувся у рамках "АгроЕкспо". Та у залі були здебільшого чиновники, журналісти, представники місцевих вищих навчальних закладів. Щоправда, форум відвідали надзвичайні та повноважні посли Республіки Корея в Україні пан Лі Янг-Гу та Республіки Македонія пан Столе Змейкоскі. Посол Кореї відверто заявив журналістам, що такої великої агровиставки у своїй країні він не бачив і що постарається залучити до неї корейські компанії. Корейців, які потерпають від нестачі продовольства, цікавить також вирощування овочів на наших полях.

А от народні депутати, які взяли участь у форумі, швидше, приїхали на захід, аби представити свої проекти, а не почути аграріїв чи збільшити інвестиції у галузь.

Після підсумкової прес-конференції, патетичних промов про майбутні контракти та взаємовигідне співробітництво не залишало відчуття того, що насправді урядовці, парламентарії, чиновники навіть своєї байдужості до всього, що відбувається, не можуть приховати. І наша управлінська еліта відверто демонструє, що власні інтереси для неї понад усе. Добре, що і виробники, і дилери, і споживачі, тобто усі причетні до аграрної галузі, не зважають на це і продовжують працювати над тим, щоб посилити свій вплив на можновладців, які приймають рішення.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі