ЗВІДКІЛЬ ДРОВЕНЯТА? ПАРЛАМЕНТ ПРОГОЛОСУВАВ ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА 2,4 МЛРД. ГРИВЕНЬ

Верховна Рада ухвалила законопроект про внесення змін у держбюджет на 2003 рік і деякі закони з питань оподаткування. Правда, не в цілому, як пропонував уряд, що подав його, а лише в першому читанні, як рекомендував голова парламентського комітету з питань бюджету Петро Порошенко. Тим більш дивно, що ні сам він, ні фракція «Нашої України» (ні інші фракції опозиції) за постанову про прийняття законопроекту в першому читанні не голосували.

Спочатку здавалося, що уряд і бюджетний комітет ВР, внісши на розгляд депутатів законопроект № 3466 «Про внесення змін у закон «Про Державний бюджет України на 2003 рік», продемонстрували надзвичайне взаємопорозуміння. Ініціював його Кабмін, однак базувався проект на численних пропозиціях депутатів (за словами пана Порошенка, було враховано 80% цих пропозицій), і тому був схвалений комітетом ВР із питань бюджету.

Боротьба за прийняття законопроекту була нетривалою, але жорсткою. У четвер до обідньої перерви уряду не вдалося «проштовхнути» законопроект «у цілому». Щоправда, не підтримали депутати і пропозицію зняти його з розгляду й відправити на доопрацювання. Тоді пополудні було розглянуто компромісний варіант: законопроект приймається в першому читанні, до 18 травня депутати подають свої доповнення до нього, і 22 травня парламент виносить остаточний вердикт. Щоправда, у прийнятій постанові не було враховано побажання бюджетного комітету про виключення з урядового законопроекту пункту про скасування підвищення з 1 липня мінімальної зарплати до 237 гривень (докладніше про це нижче). Можливо, це й стало причиною неучасті в голосуванні «Нашої України». Втім, фракції більшості впоралися з прийняттям постанови на «відмінно» і без опозиційних.

Що ж пропонує уряд? Дохідна частина бюджету має бути збільшена до 52,4 млрд. грн., видаткова — до 54,4 млрд. грн. (доходи ухваленого у грудні минулого року держбюджету-03 становлять 50,02 млрд. грн., витрати — 52,056 млрд. грн.). Голова комітету ВР із питань бюджету Петро Порошенко навіть вважає це до певної міри своєю перемогою: «Ми вийшли на збільшення дохідної частини до того показника, який бюджетний комітет пропонував до другого читання... Я хотів би всім нагадати, який був галас, що бюджет «надутий повітрям», що 54 млрд. — нереально», — зазначив він. Тепер же, за його словами, до цієї цифри, «об’єктивної і прорахованої», прийшов уряд...

Вишукані країною бюджетні кошти Кабмін запропонував витратити в основному на реалізацію соціальних програм (225 млн. грн.) і на допомогу сільськогосподарським виробникам, які постраждали від «нестандартної» весни (576 млн. грн.). Третім важливим напрямом витрат, відповідно до урядового законопроекту, мало стати фінансування підвищення мінімальної зарплати (з розрахунку 185 грн. із рознесенням їх по тарифній сітці, а не 237). У цілому на підтримку сільгоспвиробників, збільшення витрат на соціальні програми, а також на підвищення мінімальної зарплати і поетапне запровадження відповідного співвідношення в оплаті праці урядовий законопроект передбачає 1,424 млрд. грн. (1,09 млрд. — за рахунок збільшення доходів загального фонду держбюджету, 337,7 млн. — зменшення витрат держбюджету). Не забули автори бюджетних змін профінансувати за рахунок державних капітальних вкладень ремонт клубу Кабінету міністрів (10 млн. грн.) і будівництво адміністративного будинку Верховної Ради (60 млн.)

Звідкіль дровенята, або яким чином знайшов уряд цей мільярд? 535,6 млн. грн. планується залучити в держбюджет за рахунок удосконалення чинного податкового законодавства. Пропонується збільшити деякі ставки акцизного збору на загальну суму 234 млн. грн. Зокрема, попри невдоволення галузевих лоббі, пропонується збільшити розмір рентної плати на видобуту в Україні нафту на 214,3 млн. грн., а також збільшити розмір рентної плати на видобутий у країні газ і запровадити рентну плату за видобутий газовий конденсат. Сумно, але запропоновано з 1 липня на 15% підвищити акцизний збір на тютюнові вироби (що дозволить додатково одержати в бюджет 55,3 млн. грн.), на 13% — акциз на пиво, на 15% — на міцні й ігристі вина плюс установити нові ставки акцизу на натуральні вина та коньяк.

Пропонується також збільшити річні бюджетні призначення з низки платежів на 325,8 млн. грн. за рахунок переадресації нарахувань зі спеціального в загальний фонд держбюджету цільової надбавки для добудови атомних електростанцій в обсязі 225 млн. грн. Ще одним джерелом ресурсів на витрати держбюджету пропонується зменшення витрат на 237,7 млн. грн., в основному за рахунок зменшення обслуговування державного боргу.

Попри словесну підтримку Петром Порошенком урядового законопроекту, залишилися суттєві розбіжності між урядовим та комітетським баченням. Частина розбіжностей стосується формування місцевих бюджетів. Так, на думку голови бюджетного комітету ВР, доповнення № 4 «Показники міжбюджетних трансфертів» має прийматися лише після наради з участю голів обласних рад, голів обласних бюджетних комісій, представників місцевого самоврядування, що планувалася на 16 травня.

Однак головним яблуком розбрату між бюджетним комітетом і Кабміном є питання мінімальної зарплати. Нагадаємо: відповідно до ухваленого наприкінці минулого року ВР закону, з 1 січня 2003 року вона має підвищитися з 165 до 185 гривень на місяць, а з 1 липня — до 237 гривень на місяць. Новий же законопроект про зміни в держбюджет-03 скасовує літнє підвищення. І це при тому, що тільки в середині квітня прем’єр-міністр Віктор Янукович закликав Раду не політизувати питання, наполягаючи на підвищенні з 1 липня до 237 гривень. За даними уряду, тепер підвищення мінімальної зарплати планується або наприкінці року, або на початку наступного — ближче до нових президентських виборів (за що, схоже, і розгортається боротьба). Причому, відповідно до розміру мінімальної зарплати, має перерахуватися вся тарифна сітка працівників бюджетної сфери.

За словами П.Порошенка, урядовий законопроект у зв’язку з вирішенням проблеми мінімальної зарплати не передбачає підтримки місцевих бюджетів. Адже «існують серйозні розбіжності в рівні бюджетного забезпечення, наприклад, великих міст і сільських районів. І система бюджету саме спрямована на перерозподіл державного доходу для дотримання принципу соціальної справедливості. Залишати місцеві бюджети наодинці з цією проблемою неприпустимо», — сказав він.

Попри це, на думку Петра Олексійовича, підвищувати з 1 липня мінімальну зарплату треба, і така позиція комітету «не є популістською». Додаткові бюджетні витрати при цьому становитимуть кілька сотень мільйонів гривень (для забезпечення ж повного перерахунку тарифної сітки необхідно близько півмільярда гривень на місяць).