Обвал світових біржових індексів призвів до падіння курсу долара, що змусило багатьох замислитися над надійнішим способом зберігання своїх заощаджень. За кордоном інвестори досить гнучко реагують на події на валютному і фондовому ринках — обираючи «тиху гавань» для своїх коштів, вони звертаються до швейцарського франка, державних облігацій і золота. За оцінками американських фондових аналітиків, близько 15% інвестиційних коштів перекочували на ринок коштовних металів. Від початку року ціна на золото на світових ринках піднялася на 18%. Цього року зафіксована рекордна вартість золота на Нью-Йоркській біржі — 330 дол. за тройську унцію (31 г), і хоча нині котирування дещо знизилося (на 8 липня — 311,20 дол.), попит на жовтий метал залишається стабільно високим, а ціна золота має тенденцію до підвищення.
Навіть дуже обмежені за обсягом операції банків із цінними металами викликали підвищений інтерес до них і з боку приватних осіб в Україні. Практичні українці не бажають спокійно дивитися, як тануть їхні доларові заощадження. В умовах дефіциту євро і традиційної недовіри до гривні, котра, до того ж, швидко девальвує стосовно європейської валюти, вони згадали про золото.
Часи змінюються
На щастя, тепер з’явилася можливість не купувати дорогі і малоліквідні ювелірні вироби, а вкласти свої гроші в банківські метали — один із найнадійніших способів їхнього збереження від інфляції без ризику втрати, адже ціна золота в товарному вираженні зростає постійно, навіть за стабільної економічної ситуації. Проте до 2002 року розглядати золото як інструмент нагромадження можна було лише в стратегічному плані. Золото коштувало дорого, а продати його можна було лише зі значним збитком для себе. Нині ж розвиток цього сегмента ринку поступово приводить до того, що купівля і заощадження коштів у металах вигідні й у середньостроковій перспективі і навіть стають гарною альтернативою валютним депозитам. Цьому сприяє низка позитивних тенденцій.
Якщо два роки тому «Правекс-банк» і «ВАбанк» були практично монополістами на ринку золота, то тепер з банківськими металами працюють уже близько 20 банківських установ. У 2001 р. банківськими металами зайнялися «БрокБізнесбанк», ПУМБ, «Трансбанк», «Ощадбанк». Саме банки-новачки, а точніше «БрокБізнесбанк» і «Ощадбанк», почали встановлювати ціни нижчі, ніж середні по ринку, створивши в такий спосіб на ринку золота здорову конкуренцію, яка сприяє не лише зменшенню цін і банківської маржі, а й розвитку спектру банківських операцій із золотом.
Різниця між ціною золота на світових ринках і його ціною в Україні стає дедалі меншою. Якщо 1999 року ціна золота в Україні була відсотків на 30 вища, ніж на європейських ринках, то нині лише на 12—13%. Реально грам золота в стограмовому зливку коштує лише на 1 дол. дорожче, ніж у Європі. Рентабельність продажу золота банком становить 6—9%, інше — витрати банку на купівлю, транспортування і зберігання зливків.
Де купив, там і продав
Маржа банків між ціною продажу і купівлею золота досить значна. Проте за останні десять місяців вона зменшилася з 17—18% до 10—12%. Ще нюанс — золото бажано продавати тому самому банку, в якого купували: ціна в інших банках може бути нижчою. Приміром, «Кредитпромбанк» купує золоті зливки інших банків за курсом НБУ мінус 5% маржі банку. Ціна купівлі «Правекс-банком» зливків інших банків становить 51,88 грн., водночас як свої стограмові зливки банк купує за ціною 56,32 грн. за грам. «Укрсоцбанк» купує банківське золото, придбане в інших банках, за цінами продажу на сьогоднішній день мінус маржа у 15% і лише у разі, якщо на зливках не розміщено логотип банку-конкурента. Втім, окремі банки (приміром, «Аваль», «Форум», «БрокБізнесбанк») купують «чужі» зливки за тією самою ціною, що і придбані в них.
Поряд з активізацією роздрібного продажу банківських металів дедалі активніше впроваджуються додаткові послуги. Найцікавішими і найперспективнішими є відкриття й обслуговування поточного і депозитного рахунку в банківських металах.
Банк відкриває поточні рахунки в банківських металах для зарахування, зберігання і списання банківських металів. Наявність такого рахунку дає змогу клієнту оперативно переказувати банківські метали на металеві рахунки в межах банку або до інших банків, одержувати на рахунок банківські метали з інших рахунків. Фактично власник рахунка безплатно зберігає належні йому банківські метали з можливістю одержання їх у потрібний момент без будь-яких втрат.
Металевий депозит
Такий рахунок заслуговує на ще більшу увагу. Крім прибутку внаслідок інфляції і можливого зростання котирування банківського металу, розміщення коштовного металу на депозит дає змогу одержати твердий прибуток за рахунок річних, що нараховуються в тому ж банківському металі і не схильні до інфляції. Процентна ставка за такого виду депозитами в усіх банках на сьогоднішній день становить 2% і виплачується в металі або (за бажанням клієнта) у гривні. Один важливий нюанс — депозитний металевий рахунок відкривається в безготівковому металі, тобто клієнт не втрачає на різниці між купівлею і продажем і не прив’язаний до стандартних розмірів зливків — рахунок може бути відкритий на будь-яку суму.
Досить прості розрахунки показують, що прозірливі українці, які вклали на початку року свої кошти в золото й відкрили в банку металевий рахунок, опинилися в значно вигіднішому становищі, ніж ті, хто поклав долари на валютний депозитний рахунок або продовжував зберігати «зелень» під матрацом.
Прогнозувати світові ціни на золото — заняття невдячне, проте більшість банкірів сходиться на думці, що ціни впродовж року зростатимуть. До того ж український роздрібний ринок цього металу працює за досить оригінальною схемою: у разі підвищення цін на золото в Лондоні він миттєво реагує збільшенням внутрішніх роздрібних цін, зате у разі зниження світових цін банкіри не поспішають і зменшують свої лише після придбання «свіжого» золота, абсолютно страхуючи себе від усіх цінових ризиків.
— Ціна 1 грама золота в стограмовому зливку збільшилася в нашому банку з початку року на 4 грн. (з 59 до 63 грн.), — коментує ситуацію начальник управління по роботі з банківськими металами Сергій Ніколаєнко, — ринок золота ще дуже далекий від насичення і ціни продовжуватимуть зростати. Цьому сприяють як події у світі, так і потенціал внутрішнього ринку.
Рахуйте самі
Влітку 2001 року середня ціна на золото в українських банках становила 53 грн. за 1 г. За цією самою ціною можна було відкрити депозит у золоті. Для відкриття депозитного рахунку, який дорівнюватиме 100 г золота, необхідно було вкласти 5300 грн. Закривши депозит улітку цього року, можна було або забрати 102 г золота в зливках або одержати вклад у гривнях з розрахунку вже 63 грн. за 1 г, тобто 6426 грн. або близько 21,25% доходу!
Купуючи на ті ж 5300 грн. американську валюту за середнім курсом продажу в обмінних пунктах на липень 2001 року 5,50 грн./ дол., можна було придбати 964 дол. Найкраща депозитна ставка за доларовими вкладами терміном на 1 рік на той час — 9%. Тобто поклавши долари на депозит і закривши вклад у липні 2002 року, можна було зняти 964 дол. + 86,76 дол. = 1050,76 дол. і, продавши валюту за нинішнім курсом 5,20 грн./дол., одержати 5463 грн. 95 коп. Дохід у цьому разі становив би всього 3%. (Варто замислитися. — Ред.)