Золотий час. Інвестиції в банківські метали знову приносять непоганий прибуток

Американська іпотечна криза серйозно налякала інвесторів усього світу і вкотре змусила їх згадати про «вічні цінності». Золото знову нестримно дорожчає. Зростання цін на благородний метал, яке розпочалося на тлі послаблення американського долара ще в середині літа, у вересні отримало новий відчутний поштовх. Українці, котрі зробили цього року ставку на золото, уже змогли заробити залежно від обраного виду інвестицій і конкретного банку від 10 до 35%. Зростання цін, за прогнозами більшості аналітиків, триватиме до кінця року.

Американська агресивність

19 вересня відбулася довгоочікувана для світових фінансових ринків подія — Федеральна резервна система США (ФРС), виправдавши найсміливіші сподівання учасників ринку, знизила базову процентну ставку відразу на 0,5 процентного пункту — із 5,25% до 4,75%. Крім базової ставки, ФРС знизила на піввідсотка і розмір дисконтної ставки (discount rate) — до 5,25%. Вартість кредитів американського ЦБ не знижувалася з 2003 року, тому вже сам факт зниження вартості кредитних грошей став для фінансистів усього світу надзвичайно знаковою подією. Глава американського ЦБ Бен Бернанке вирішив діяти агресивніше, ніж багато хто від нього очікував, намагаючись запобігти поширенню наслідків поглиблення житлової кризи на економіку США в цілому. Проте у своїй заяві, на відміну від звичної практики, представники ФРС не сказали, що вважають основним ризиком: зростання інфляції чи уповільнення економіки. Таким чином, ринок не отримав жодного сигналу щодо того, яким може бути наступний крок ЦБ. ФРС лише констатувала зростання невизначеності в економічній кон’юнктурі.

У результаті знакове рішення ФРС призвело до подвійного результату. З одного боку, воно стало поштовхом для світових фондових майданчиків і призвело до зростання фондових індексів. З іншого — рішення ФРС сприяло подальшому зниженню курсу долара до основних валют і значно збільшило обсяг інвестиційної купівлі золота. Завдяки здешевленню долара, подорожчанню нафти, останній тиждень для жовтого металу виявився воістину «золотим»: дорогоцінний метал зріс у ціні відразу на 3%. Після оголошення рішення ФРС ф’ючерси на постачання золота різко пішли вгору, досягнувши під час електронних торгів максимальної позначки з 1980 року. Золото легко подолало рівень опору в 730 дол. і сягнуло 21 вересня рекордного значення за 27 з половиною років — 747,1 дол. за тройську унцію.

Трейдери відразу ж почали висловлювати припущення, що до кінця року ринок золота зможе піднятися до рівня 800 дол. за тройську унцію, а наступного перевищити позначку у 850 дол. за унцію. Такі прогнози вже не здаються фантастичними. Відразу після кризи більшість інвесторів почали розпродавати свої золоті запаси, щоб хоч трохи компенсувати втрати фондових ринків. Але сьогодні інвестори знову звернули свої погляди на ринок золота, оскільки в цьому металі вони бачать страховку від імовірної рецесії американської економіки, якої очікує більшість авторитетних аналітиків. За їхніми оцінками, ціна дорогоцінного металу вже поточного року цілком може зрости до 850 дол. за унцію поряд з іншою сировиною, показники вартості якої побили старі рекорди. Відіграє свою роль і сезонний чинник. Уже протягом 30 років в осінній період спостерігається тенденція до підвищення цін на золото. Це пов’язано з тим, що ювеліри починають закуповувати цей дорогоцінний метал напередодні сезону фестивалів в Індії і Різдва.

Вітчизняні реалії

Зміна світових цін на банківське золото досить оперативно позначається на вітчизняному ринку. Нинішня середня ціна золота в наших банках уже всього відсотків на п’ять перевищує європейську. Покупців у банків вистачає. Українські банки пропонують своїм клієнтам досить широкий набір операцій із дорогоцінними металами: купівлю-продаж зливків, продаж ювілейних і пам’ятних монет, відкриття поточних і депозитних рахунків у металах. Світові тенденції спостерігаються і в Україні. У середньому по ринку ціна продажу тільки у вересні зросла на 10 грн. за грам золота, що спочатку навіть призвело до ажіотажного підвищення попиту. За даними банків, вартість грама золота в стограмовому зливку сьогодні перебуває в рамках 120—130 грн. Адже ще в середині літа ціна металу коливалася в діапазоні 105—110 грн./г. З початку року ціни на золото в Україні зросли вже майже на 35%, переважно за рахунок послаблення курсу долара.

Підвищення попиту фахівці фіксують сьогодні переважно з боку населення — ювелірні та промислові підприємства, які використовують жовтий метал у своєму виробництві, поки що не запасаються золотом наперед. Якщо говорити про населення, то попри те, що воно почало охочіше скуповувати важкі зливки, усе одно поки що його покупки є переважно невеликими «подарунковими». Найпопулярнішими сьогодні залишаються п’яти- і десятиграмові зливки. Користуються попитом і стограмові, розраховані вже на інвестиційні вкладення. Значно менше уваги українці приділяють монетам, виготовленим із благородного металу. Якщо в більшості розвинених країн монети в приватному секторі інвестицій у дорогоцінні метали успішно конкурують зі зливками, то в Україні вони і далі залишаються в подарунковому сегменті.

Найдохідніший інструмент

Найбільший дохід від інвестицій у дорогоцінний метал можуть отримати українці, котрі оформили на початку року депозитні вклади в золоті. На сьогодні дохідність за даними депозитами перебуває в діапазоні від 1,5 до 5%, залежно від обраного банку і розміру вкладу. Проте при цьому клієнт може отримати дохід від зростання торгової ціни металу та заощадити на оренді банківської комірки. Мінімальний вклад сьогодні становить 100—200 грамів. Термін — від 6 до 18 місяців. Наприкінці терміну вкладник отримує суму депозиту і нараховані відсотки золотими зливками або в гривнях за курсом банку на день закриття депозиту. Депозити в банківських металах умовно поділяють на готівкові та безготівкові. У першому випадку реальний зливок необхідно купити в банку і покласти на депозит. Недоліком цього виду депозиту є маржа між ціною купівлі та продажу, яка досягає сьогодні 10—15% і з’їдає більшу частину можливого доходу, а також комісіями деяких банків.

При відкритті депозиту в «без­готівковому металі» клієнт вкладає в банк свої гроші, які перераховуються в еквівалент обраного металу за курсом НБУ на день відкриття вкладу. Реально метал при цьому не постачається, і маржа зазвичай відсутня або є мінімальною, що справді дає змогу виграти в разі зростання котирувань металу. Отже, безготівковий метал є найцікавішим інструментом для приватного інвестора, оскільки ціни тут максимально наближені до світових.

В Україні ліцензію на операції з дорогоцінними металами мають 45 банків, але лише близько десятка з них займаються металами активно. Найбільшими гравцями у цьому сегменті ринку є Брокбізнесбанк, «Фінан­си і кредит», Правекс-банк, Кредит­промбанк і «ВАБанк». На превеликий жаль, послабили свою роботу з банківськими металами і згорнули депозитні програми в банківських металах найбільші гравці ринку — насамперед ті, які були придбані закордонними банками. Приміром, із ринку золота практично пішли такі лідери минулих років, як банки «Форум» і «Аваль». Мабуть, саме з цієї причини умови «золотих депозитів» загалом по Україні дещо погіршилися. Якщо в 2005—2006 роках банки дружно пропонували за ними 2% річних, а банк «Надра» якийсь час тримав планку в 9%, то сьогодні більшість банків опустили ставки до 1—1,5%. Банк «Надра» пропонує найбільшу ставку — 5%, проте в цьому разі йдеться не про «безготівкове» золото. На думку банкірів, банківські метали за підсумками поточного року знову можуть стати однією з найдохідніших інвестицій. По суті сьогодні вони поступаються лише інвестиціям у цінні папери.