Життя без обмежень

Поділитися
Погіршення фінансових показників феросплавних підприємств України, яким вони аргументували потребу закрити ринок, пояснювалося зовсім не зростанням поставок іноземної продукції.

Минулої середи в Україні завершився знаковий судовий процес. Окружний адміністративний суд Києва відхилив позов Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України і Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. УкрФА вимагала в суді скасувати рішення Мінекономрозвитку, прийняте в листопаді 2011 року. Тоді це відомство відмовилося починати з ініціативи асоціації виробників феросплавів спеціальне розслідування проти імпорту феросплавів в Україну, незалежно від країни походження. Своє рішення влада пояснила тим, що в матеріалах заяви, поданої від імені Нікопольського, Запорізького і Стаханівського феросплавних заводів, не містилися докази зв’язку зростання поставок імпортних феросплавів і заподіяння значного збитку українським підприємствам. Адже заявники просто не розкрили свого ціноутворення на зовнішніх і внутрішніх ринках, порахувавши, що чиновникам не обов’язково заглиблюватися в це питання. Тим часом, як повідомили в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі, об’єктивна інформація, яка опинилася в їхньому розпорядженні, свідчила, що погіршення фінансових показників феросплавних підприємств України, яким вони аргументували потребу закрити ринок, пояснювалося зовсім не зростанням поставок іноземної продукції.

Зважаючи на все, під час вивчення «феросплавних» матеріалів Мінекономрозвитку проаналізувало експортні й імпортні ціни українських підприємств на основі даних Державної митної служби України та учасників металургійного ринку. Ця інформація більш ніж показова, й не дивно, що Українській асоціації виробників феросплавів не вдалося достукатися до столичного Окружного адміністративного суду.

Так, митна статистика свідчить, що протягом минулого року українські виробники феросплавів (уже згадані Нікопольський, Запорізький і Стаханівський заводи) активно експортували свою продукцію за ціною в межах 980 дол. за тонну. Так, Нікопольський завод феросплавів відвантажував феросилікомарганець офшорній компанії Locken Corporation (Беліз) по 840 дол. за тонну, а Запорізький завод феросплавів поставляв аналогічний товар компанії Arran Continental (Британські Віргінські Острови) по 980 дол. за тонну. Стаханівський завод феросплавів також не вибивався з загальної колії й відвантажував феросплави маловідомій компанії Glowston Products (Беліз) по 850 дол. за тонну. Примітно, що остання фірма торік активно закуповувала феросплави ще в однієї української компанії, яка не має жодного стосунку до цього ринку, - ПАО «Укрнафта», яка продавала їх усього по 900 дол. за тонну.

Усі згадані офшорні структури були посередниками, пов’язаними з американською компанією Felman Trading. Остання є частиною групи «Приват», підконтрольною членам опікунської ради Дніпропетровської єврейської громади Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Ці бізнесмени фактично контролюють українські феросплавні заводи й нафтовидобувну компанію «Укрнафта». Схеми, за якими феросплави йшли з України за цінами набагато нижчими від ринкових (восени 2011 року ціна феросилікомарганцю в розташованій по сусідству з Україною Туреччині становила близько 1200 дол. за тонну), давали можливість «Привату» акумулювати прибуток від експорту феросплавів в офшорних «прокладках». Враховуючи, що вартість загального експорту одного лише феросилікомарганцю з України торік становила 600 млн. дол., з бюджетів українських виробників за рахунок демпінгових продажів було вимито не менш як 200 млн. дол. А втрати української скарбниці, яка недоодержала через це податок на прибуток та інші обов’язкові платежі від феросплавних заводів, які задекларували збитки, вимірюються десятками мільйонів доларів.

Не змогла поліпшити становище феросплавних підприємств і тактика групи «Приват» на внутрішньому ринку, яка полягала в завищенні цін на реалізовану продукцію. В Україні відпускні ціни Нікопольського, Запорізького й Стаханівського феросплавних заводів торік досягали 1500 дол. за тонну, а іноді доходили й до 2000 дол. Саме за такою ціною, як повідомило джерело на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Дзержинського (входить до корпорації «Індустріальний союз Донбасу»), підприємство було змушене придбати разову партію українських феросплавів. При цьому ні про знижки, ні про відстрочку платежів, за словами представника комбінату, в роботі з «Приватом» ніколи не йшлося. «Їхня політика традиційно будувалася на тому, що вони диктують металургам ціни й умови роботи, розраховуючи, що ми від них нікуди не подінемося», - додав він. У результаті, за його словами, підприємство почало нарощувати імпорт марганцевих феросплавів з далекого зарубіжжя, зокрема з Південної Африки, які з урахуванням доставки обходилися йому майже в ту ж ціну, що й українського виробництва. Паралельно до аналогічних дій вдався й Алчевський металургійний комбінат. Унаслідок цього продажі українських феросплавів на внутрішньому ринку почали скорочуватися, а виправити ситуацію за рахунок побудови більш гнучкої системи збуту «Приват» не вважав за потрібне.

Логіку своїх дій, спрямовану на диверсифікацію закупівель сировини, українські сталевари пояснюють тим, що в умовах відкритих ринків продукції гірничо-металургійного комплексу, в яких працює весь світ, ціна на неї визначається насамперед балансом попиту та пропозиції. «Якщо один із ринків закрити, запровадивши загороджувальні ввізні мита (чого завзято домагаються виробники феросплавів), то штучним чином можна опинитися в значно комфортніших умовах. А підвести під це нехитре починання економічне та соціальне обґрунтування на кшталт значного збитку національному виробникові й загрози звільнення співробітників - це вже діло техніки», - говорить генеральний директор Федерації металургів України Сергій Притоманов. Із ним погоджується голова наглядової ради македонського виробника феросплавів Skopski Leguri Ігор Фрунзе. За його словами, він вітає рішення Окружного адміністративного суду Києва, оскільки спроба запровадити обмеження на поставки феросплавів в Україну неминуче призвела б до значного підвищення цін на українські феросплави всередині країни та зниження конкурентоспроможності українського гірничо-металургійного комплексу. «Це небезпечна ситуація, яка може викликати ефект доміно. Ми виступаємо за конкурентні правила гри, загальноприйняті для європейського ринку», - заявив він.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі