Зернові погорільці

Поділитися
Майже 10 млн. гектарів зернових і зернобобових у десяти регіонах України охоплені грунтово-повітряною посухою...

Пригадуєте у Володимира Висоцького? «Кто сказал: «Все сгорело дотла? Больше в землю не бросите семя...» Хлібороби південних регіонів уже не перепитують, а стверджують: «Все сгорело дотла!» Майже 10 млн. гектарів зернових і зернобобових у десяти регіонах України охоплені грунтово-повітряною посухою. Найбільше постраждали Дніпропетровська область — 1,5 млн. га, Одеська — 1,3, Кіровоградська із Запорізькою — по 1,2, Миколаївська — 1,1 млн. га, Херсонська... До скорботного списку загиблих уже занесено більш як мільйон гектарів озимих та ярих культур. На критичній межі балансує утричі більший клин.

Зрозуміло, слізьми спраглу землю не напоїш. Як і не покриєш збитків... Постанова Кабміну №794 від 4 червня ц.р. передбачає фінансові компенсатори для погорільців, заходи щодо мінімізації наслідків стихії, формування державних і регіональних запасів зерна, проведення сівби під урожай 2008 року... Як діє у нелегкій ситуації центральне аграрне відомство? Сподівається на власний хліб чи вже позирає за кордон? На ці та інші запитання відповідає Борис Супіханов, перший заступник міністра аграрної політики.

— Президент звинуватив уряд у деякій млявості. Мовляв, якби завчасно передбачили посуху, то можна було б зарадити, убезпечити, мінімізувати... Що, фахівці МінАП, виїжджаючи у регіони, не помічали погіршення стану посівів? Не інформували вас, а ви — уряд?

— Ми стривожилися після 15 травня. Нестерпна спека, а дощу — катма! Повітряна засуха — погано. А коли ще й ґрунт зневоднений — це вже трагедія. Тому 18 травня міністерство разом із науковцями Української академії аграрних наук, керівниками голов­них управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій провело у Херсоні виїзну колегію, на якій було детально розглянуто стан справ зі спраглими посівами. Через три дні віце-прем’єр Віктор Слаута на розширеній нараді підсумував перші негативи посухи, за підсумками якої напрацювали цілий ряд технологічних рішень. Тоді ж почали готувати проект постанови уряду, на ходу вносячи корективи, оскільки постійно тримали зв’язок із областями.

Тричі наприкінці травня — 23, 25 і 30 — доповідали про ситуацію на засіданні уряду. 28 травня разом із начальниками голов­них управлінь агропромислового розвитку скоригували валові показники виробництва зерна в Україні. А 5 червня в черговий раз освіжили прогнозні баланси.

— У другій половині травня практично нікого з аграрного керівництва не міг застати: усі в регіонах. Яку область курируєте ви, Борисе Миколайовичу?

— Одеську, де майже 700 тис. гектарів озимих і півмільйона ярих. У північних районах земля порепана — тріщини завглибшки півметра. У метровому шарі ґрунту зосталося лише 10—20 міліметрів опадів, які рослина неспроможна засвоїти навіть фізіологічно. Посуха заскочила у найбільш важливий період вегетації зернових культур, коли формуються основні елементи продуктивності — величина колоса і густота стеблостою. Через дефіцит вологи нижні листки і бокові пагони рослин передчасно засохли, різко зменшилася кількість колосків і зерен. Спека стерилізувала пилок…

На час мого перебування на Одещині зерно саме наливалося. За сприятливих обставин цей процес триває два тижні. А нині, за високої температури він скоротився удвічі, і замість повнозерної хлібної стіни аграрії дістали… порожні колоски. Пшениця аж почервоніла. Особливо мене вразила ситуація у Болградському районі: вигоріло все, включаючи пасовища. Цвіт гороху опадав прямо на моїх очах!

Але за бідою побачив і позитивні зрушення: за останні роки значно зросла культура землеробства. Поля доглянуті, не забур’янені. Видно, що люди вклали у них душу. «Бросили в землю семя», як ви кажете, а в кінцевому підсумкові, на жаль, трагіка!

— Я не ідеалізував би! Площ, де дотримують вимог сучасної технології (кращі попередники, своєчасна сівба, удобрені і захищені від шкідників та хвороб посіви), у кожній потерпілій області від сили набереться третина. А на решті? Через нехтування абеткових агрономічних істин частина сходів не виколосилася і навіть загинула.

— А я і не приховую цього. До оптимізації структур посівів сільськогосподарських культур нам ще ого-го. Передусім слід покласти край надмірному розширенню культур із підвищеним водоспоживанням. Передусім соняшника. Скільки бачите його над землею, настільки розгалужена його коренева частина. П’є воду з горизонту, як навіжений… То чи вистачить вологи для інших?! Ми ще «леліємо» бур’яни, хоча вони — основні конкуренти культурних рослин у боротьбі за вологу.

На жаль, серйозно відстаємо і з органічною заправкою грунту. Тому основною темою бюджету-2008 та наступних років стане збільшення врожаю не через пряму підтримку на гектар посівів, а через підвищення родючості землі, що передбачає її гіпсування, вапнування, розкислення… Одне слово, окультурення. Потрібно займатися органічним підживленням, бо мінералізація грунтів сягнула загрозливих масштабів. А щоб зіскочити з мінеральної голки, слід розвивати тваринництво — продуцент органіки, використовувати сапропелі…

Хай там як, але посуха могла завдати менше лиха, якби зернові площі були збагачені органікою. Принаймні не було б таких структурних розривів ґрунту. А то вивалюються грудки вагою у п’ять кілограмів… Суцільний цемент!

— І що вчені мужі радили селянам на пониклих пшеничних і ячмінних полях? Випасати на них худобу чи заорати як пожнивні рештки?

— Залежно від стану посівів. Але за будь-якого варіанта аграрії стояли до останнього, сподіваючись на дощ. Проте небо залишалося невблаганним. Якби він пішов, то до 16 червня ще можна було би посіяти ранньостиглі гібриди кукурудзи. Але ви бачите, яка ситуація!

— Збитки вже полічили?

— Вони мають бути підтверджені документально, після ретельного обстеження кожного гектара. Хоча ви можете провести грубі розрахунки: щоб посіяти гектар озимини, треба викласти 500 гривень. Загалом це вбереться десь у мільярд гривень. Плюс втрачена вигода. Але моральну рану ніякими грішми не загоїш!

— Борисе Миколайовичу, кабмінівська постанова «Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року» має гриф «для службового користування». Та чи не можна обнародувати хоч якісь пункти?

— По-перше, компенсація кредитних ставок за рахунок бюджетних коштів у погорілих регіонах становитиме не 8%, а 16. Ми звернулися до фінансових установ, включаючи Нацбанк та Асоціацію банків, з проханням пролонгувати позики. Інакше вони просто зависнуть у повітрі. На сьогодні аграрії вже послуговуються кредитними коштами на суму 5 млрд. грн., із яких половина — пільгові.

По-друге, уряд доручив Державній податковій адміністрації та Мінфіну реструктурувати постраждалим від посухи платежі до бюджетів. Це ж мають зробити і місцеві ради. Таким чином, податковий тиск ослабне на мільярд гривень.

По-третє, згідно зі змінами до бюджету, уряд виділив додатково 50 млн. гривень для резервного насіннєвого фонду. На ці кошти закупимо насіння озимих для постраждалих областей. Загалом фонд планує придбати 30 тис. тонн посівного матеріалу, який надаватиметься навіть у розстрочку. Такі повноваження у цієї інституції є. Не виключаю і міжрегіонального обміну насінням.

По-четверте, розширили перелік об’єктів державного цінового регулювання, включивши до нього фураж — ячмінь і кукурудзу. Це дасть змогу мати у державних ресурсах частину зерна для забезпечення потреб тваринництва, яке потерпає сьогодні від засухи не менше, аніж рослинництво.

По-п’яте, Кабмін вніс зміни до Порядку використання 2007 року коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення коротко- і середньострокових кредитів. Норми порядку поширюються також і на підприємства харчової промисловості: борошномельні, елеватори, м’ясо- та молокопереробні, щоби вони залучали позики для закупівлі сировини та для технічної модернізації.

— Кліматична аномалія скуйовдила ціни на продовольче зерно, хліб… У постанові від 4 червня Кабмін передбачає можливе тимчасове обмеження експорту всіх видів зерна до завершення формування державних і регіональних запасів. А чотирма днями пізніше вступає в дію постанова уряду №748 від 16 травня про скасування обмежень на експорт пшениці. Як це зрозуміти і хто кого перемагає: вільне переміщення зерна заборону чи навпаки? Дехто навіть ратує за нульовий імпорт…

— Ми не можемо весь час грати на однострунному інструменті та ще й чужому! Відповідно до умов договору про сільське господарство ГАТТ/СОТ, будь-яка країна за форс-мажорних обставин має право запроваджувати обмеження, зокрема й на експорт. Це нормальна, цивілізована норма, яка захищає внутрішній ринок, до слова, дуже місткий. Сьогодні ціна тонни пшениці третього класу — 900 грн. Продавайте всередині країни! Ні, хочуть вивозити…

Реалізація озвучених вами варіантів залежатиме від подальшого розвитку подій на зерновому ринкові. Щодо експорту, то не виключаю — його доведеться обмежити. Задля того, аби забезпечити самих себе всім необхідним для життя: хлібом, м’ясом…

Вдамося і до нульової митної ставки по імпорту, якщо виникне нагальна потреба забезпечити фуражним зерном зростаюче поголів’я. Дасть Бог, вродить кукурудза на більш як 2 млн. гектарів. Але це корм на зиму, а зараз що худобі їсти? Фуражної пшениці нема, ячменю — теж…

Декому спокою не дають квоти, ліцензування. Але саме завдяки цьому інструменту держава змогла засипати в засіки 1,2 млн. продовольчого зерна і тепер збалансовує ринок, роблячи товарні інтервенції. Валове виробництво зерна у 2005/2006 маркетинговому році становило 38,1 млн. тонн, вивезли за межі України 12,5 млн. — 32,9% від валу. У 2006/2007 маркетинговому році зерновий вал пригальмував — 34,3 млн. тонн, але експортували 33,2% його обсягу, тобто 11,4 млн. тонн. Не забуваймо, що ми — потужні гравці на світовому ринку і в галузі технічних культур. Нинішнього маркетингового року порівняно з попереднім періодом зріс експорт соняшнику — на 27%, ріпаку — на 35. І в когось язик повертається називати це втратою експортного потенціалу?

А якби ми вивезли всю пшеницю, та ще й за нинішньої засухи? Хто б сидів за гратами на місці Леоніда Козаченка, екс-віце-прем’єра, котрого свого часу також звинуватили у надмірному зерновому експорті?! Хитромудрі вивозили ПДВ… Вивозили ячмінь, годували ним чужих свиней, а потім ввозили в Україну м’ясо і сало. А уряд вишукував у бюджеті мільярд гривень, щоби виплатити аграріям дотацію на гектар посіяного ячменю. Ви таких дурнів бачили у світі?!

— Погодьтеся, що на якомусь етапі адміністрування квот і ліцензій аграрне відомство спрацювало нееластично, неінтелігентно…

— У серпні 2006 року, тільки-но нова команда прийшла працювати у міністерство, ми зустрілися з трейдерами і попередили: «Хлопці! Міняйте структуру експорту... Робіть наголос на ячмінь. Ми 4 млн. тонн пшениці недобрали, на стільки ж менше і вивеземо». Але, знаєте, діалог завжди добрий в один бік... Вони «змінили»: лише протягом вересня—жовтня було законтрактовано 3 млн. тонн пшениці. А тепер звинувачують нас в обмеженнях…

— Коли ж Аграрний фонд стане потужним гравцем на зерновому ринкові і на рівних змагатиметься із зернотрейдерами?

— Уже нинішнього року. Із перших днів жнив Аграрний фонд формуватиме державний продовольчий резерв на умовах біржових торгів. Його завдання — закупити 710 тис. тонн зерна. 100 млн. грн. уже лежать на його рахунку. Ще стільки ж додатково виділять із бюджету, а 200 млн. долучимо за рахунок перерозподілу коштів у межах міністерських програм. Отже, кошти у фонду є. Є й ринковий інструментарій — форвардні контракти.

Нині Аграрний фонд виступає на внутрішньому ринкові регулятором ціни, продаючи як пшеницю, так і жито. Але не через біржі, а безпосередньо ДАК «Хліб України». Той меле борошно і постачає мливо на хлібозаводи, відповідно до заявок регіонів. Щоб не виникало запитань: чому насущник такий дорогий? У держави достатньо ресурсів, щоб забезпечити населення доступним хлібом.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі