Запровадження податку на виведений капітал є неоднозначним кроком — експерт

Оголошений пріоритет - це запровадження податку на виведений капітал. Насправді впровадження цього податку не є однозначним ні з позиції позитивного впливу на темпи економічного зростання, ні з позиції отримання інших позитивних екстерналій - детінізації вітчизняної економіки чи створення нових робочих місць. Свідченням цього є поділ як вітчизняних, так й іноземних експертів на два протилежні табори. При цьому позиція і тих і інших містить як цілком раціональні аргументи, так і притягнуті за вуха.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Костянтин Швабій, доктор економічних наук, професор. За його словами, більшість вітчизняних підприємств, які роками є збитковими, але чомусь не банкрутують, і без того працюють у режимі податку на виведений капітал, адже прибутки приховуються шляхом маніпуляцій або із собівартістю продукції, або із її цінами. Тому прийняття закону у коротко- і середньостроковій перспективі нічого в цьому сенсі не змінить.

"Проблема не в законі, а у тривалому шляху відновлення довіри між державою і платниками податків, якого за день чи за рік не пройдеш. Якщо дуже треба, то встановіть норму ПКУ щодо нульової ставки податку на прибуток при реінвестуванні його у виробництво. Все, не потрібно нічого видумувати. Відкинувши лірику, за великим рахунком економічний ефект той самий, що у й разі запровадження ПнВК, - зазначає експерт. - Отже, з очевидних наслідків впровадження цього податку є лише один у вигляді дірки в бюджеті. До того ж вийде так, що податки в цій країні сплачуватимуть лише фізичні особи, а частка податкового тягаря юридичних осіб зводиться нанівець. У такий спосіб ні справедливості не відновиш, ні довіри не встановиш".

Автор підкреслює, що для великого іноземного капіталу подібна новація взагалі не матиме жодного впливу і сенсу. Українське ноу-хау суперечить стандартам і трендам у прогнозованих змінах міжнародного оподаткування. З останнього звіту МВФ щодо реформи корпоративного прибуткового оподаткування випливає, що світове академічне середовище розглядає різні альтернативи реформування чинної системи, серед яких запровадження чогось подібного до ПнВК не передбачається. До того ж правила і ставки оподаткування прибутків, що виводяться з країни, встановлюються конкретними угодами про уникнення подвійного оподаткування, а в майбутньому - стандартами такого заходу BEPS, як MLI, до якого Україна вже приєдналася.

Детальніше про реформування податкової читайте у статті Костянтина Швабія "У полоні податкових стереотипів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".