Залишилося тільки дочекатися результатів

Один із головних позитивних висновків за результатами організованого Economist Group Business міжнародного форуму — інтерес до Україні як об’єкта іноземних інвестицій поки що не згаснув. Більше того, після таких знакових придбань, як «Криворіжсталь» і банк «Аваль», він, здається, помітно зріс. У переліку українських і міжнародних компаній, урядових і приватних організацій, котрі брали участь в організованому під брендом The Economist круглому столі, за нашими підрахунками, значилася майже сотня назв. Що потішило, а що розчарувало під час міжнародного форуму — думка журналістів «ДТ» і його учасників.

Як заведено, основним коником заходу була обіцяна присутність на ньому ясновельможних осіб: президента, прем’єра, глав МЗС, Мінфіну, Мінекономіки й Національного банку. Утім, за винятком раундів за участі Віктора Ющенка й Юрія Єханурова, всі інші слухання були закритими для мас-медіа. Ця, прямо скажемо, не вельми приємна та зрозуміла обставина не могла не викликати збентеження журналістів.

Найімовірніше, організатори обмежили доступ ЗМІ на частину заходів форуму, захищаючи їх від «чинника об’єктивів і диктофонів», аби зробити дискусії максимально розкутими, діловими й результативними. Відповідно, заінтриговане нечастою можливістю вряди-годи почути справді предметну й серйозну розмову між чиновниками та бізнесменами, «ДТ» спробувало скористатися правами інформаційного партнера заходу, аби отримати можливість присутності на закритій його частині. Але, попри всі наші прохання та клятвені обіцянки не публікувати жодної інформації про почуте, дозволу побувати на «секретних» раундах ми так і не домоглися.

Що можна сказати про наші враження від відкритої частини форуму? Відчувалося, президент, котрий там виступав, намагався виглядати максимально лаконічним, конкретним і діловим. У результаті, за нашим суб’єктивним сприйняттям, його вступній промові трохи бракувало «вогню». А от сама вона традиційно затяглася на добрі три чверті години. Деякі бізнесмени — певне, лише з дороги — почали позіхати...

Президент, узагалі-то, не сказав нічого нового. Як і раніше, серед пріоритетів державної політики було названо захист капіталу та прав власності, для чого необхідно спочатку здійснити їхню легалізацію. Непокоїть тільки оприлюднений підбадьорливий, але водночас і сумнівний термін — три місяці. Як завжди, на порядку денному були присутні боротьба з корупцією, ре- та просто приватизація, реформування судової, податкової систем і ще багато чого доброго, світлого, вічного.

Не обійшлося, звісно, і без характерних для виступів лідера нації пафосних слів. Віктор Ющенко закликав бізнесменів підставити плече і бути разом з українською владою, попросив допомогти в починаннях, повірити в Україну та стати її партнерами. І навіть запросив жити в Україні й женитися на українських дівчатах.

Ні, сюрпризи все-таки були. Приміром, оголошення про підготовку до приватизації вугільних шахт. Або анонсовані проекти забудови семи ділянок у Києві (одна з яких — від моста Патона до Корчуватого-2), які, за його словами, лише на першому етапі залучать понад 100 млрд. дол. інвестицій.

Глава держави сказав, що вже триває міжнародний конкурс, переможці якого реалізують на цих масивах — «найунікальніших ділянках землі в центрі Києва» — десятки проектів: побудують там виставкові центри, спортивний комплекс, бізнес-центри, клуби, кінотеатри, VIP-приміщення як службові, так і житлові, а також створять паркову зону. «Це те, що зробить із Києва надзвичайно цікаве, актуальне місто з організації таких проектів у найближчі десять років», — як справжній sales-man інтригував масштабністю та сміливістю планів Віктор Андрійович. Залишилося дочекатися, що він і на ділі зробить усе від нього залежне, аби ця обіцянка не закріпилася в пам’яті городян поруч з іншим, відомим нам із літератури проектом під назвою «Нью-Васюки».

За нашими суб’єктивними відчуттями, анонсованого організаторами повноцінного діалогу з першими особами держави не вийшло. Принаймні на відкритих сесіях. Запитання, які ставили президентові учасники заходу, котрі сиділи поруч із ним, були явно заготовлені заздалегідь. Тому жодне з них не стало для нього незручним сюрпризом. Відповіді були розлогими, у результаті «члени президії» встигли поставити лише чотири запитання.

Прем’єр-міністр узагалі, посилаючись на свій напружений графік, зміг приділити спілкуванню трішки більше як півгодини. Тому уваги і з його боку учасникам явно забракло. Зате схвилювала багатьох певна плутанина в озвучених главами держави й Кабміну планах із повернення й перепродажу, а також підготовки до первинного продажу об’єктів держвласності. Хоча обидва дружно запевнили присутніх, що під реприватизацією підведено рису.

Зрозуміло, заплутатися в назвах нікопольських підприємств, які належать наразі панові Пінчуку, а тим паче в хитросплетіннях пов’язаних із ними юридичних «нюансів», міг би кожен. Але такі очевидні суперечності у виступах двох лідерів з інтервалом понад годину, та ще з однієї трибуни, точно вже не підвищують довіри до влади.

Отож, за підсумками спілкування з панами Ющенком і Єхануровим дехто з учасників круглого столу невдоволено знизував плечима. Схоже, заплативши досить кругленькі суми за право участі в заході, чимало з них очікували на більше.

Утім, після завершення другого дня роботи, після спілкування з представниками міністерств і НБУ, настрій у кулуарах помітно поліпшився.

Оцінюючи результативність форуму, а також актуальність і новизну почутого на ньому від державних лідерів, глава представництва Hewlett Packard в Україні Сергій САВЕНКО заявив «ДТ»: конструктивний діалог із чиновниками в учасників форуму все-таки мав місце — принаймні, коли порівнювати з такими заходами в минулі роки. Цього разу й інтерес до проблем бізнесу, і бажання вникнути в їхню суть були значно більшими. На його думку, для представників бізнесу та прийняття ними рішень про розширення чи згортання бізнесу важливіші не певні повідомлення, навіть коли вони лунають із високих трибун із вуст високих чиновників, а загальний клімат такої події і можливість поспілкуватися з колегами, котрі працюють тут уже багато років. Оскільки питання та проблеми, які їх турбують, безпосередньо стосуються всіх інших компаній.

Пан Савенко також відзначив: вельми важливою обставиною, що вплинула на результативність форуму, була й атмосфера спокою, яку бізнесу дедалі більше вселяє новий уряд, хоча він і не може наразі похвалитися певними значними реальними успіхами. «Коли я телефоную своїй літній матусі й запитую про новини, вона часто відповідає: «Слава Богу, новин немає». І це для мене також завжди хороша новина. Для бізнесу важливіше, аби йому не заважали, ніж допомога з боку чиновників».

Керуючий партнер Ernst & Young в Україні Олексій КРЕДИСОВ також переконаний: відсутність на конференції революційних заяв і гасел є якраз дуже позитивною обставиною. «Основний сенс круглого столу був у продовженні діалогу між бізнесом і чиновниками, під час якого влада певною мірою прозвітувала про те, що вже зроблено». Пан Кредисов вважає, що в нинішньої української влади є й очевидні успіхи. Серед таких він навів хоч і не повноцінне, але істотне поліпшення митної політики, процес спрощення регулювання підприємництва, поліпшення ситуації з поверненням ПДВ, рух у напрямі СОТ і підготовку найважливіших економічних реформ.

Звісно, прислуховуючись до цих думок, треба зважати на те, що бізнесмени можуть і прикрашати події, аби не сваритися з можновладцями. Але навіть той факт, що відсутня жорстка критика, уже сам по собі вселяє надію. Залишилося тільки дочекатися реальних справ і виконання обіцянок.