ЗА НАКОПИЧЕНИЙ КАПІТАЛ ЗМУСЯТЬ РОЗЩЕДРИТИСЯ

«Податок із капіталу» — як на перший раз, звучить досить незвично. Але до реальності, хоч як це дивно, не так далеко. Адже змирилася ж свідомість із неминучістю п’ятивідсоткового податку на доходи за депозитами. А як щодо оподаткування нерухомої і рухомої власності? До речі, дуже навіть може бути. Автор ще пам’ятає, як у 1999—2000 роках у надрах парламенту було розроблено відразу кілька законопроектів щодо отримання додаткових надходжень у державну скарбницю за рахунок оподаткування нерухомості фізичних осіб. Автори нововведень намагалися врахувати у своїх працях навіть площу дачних будиночків і об’єм (саме його, а не площу) квартир. Само собою, передбачалися і пільги для найменш захищених. Проте нововведення не стали дійсністю — мовляв, ще зарано. І ось не минуло й трьох років, як інформагентства оприлюднили: «Президент України Леонід Кучма виступає за збільшення й диференціацію оподаткування приватного великого капіталу». Про це він говорив на торжествах із нагоди Дня Незалежності. Зокрема було сказано, що настав час ухвалити низку «соціально спрямованих законів», а саме про прогресивне оподаткування дуже великої особистої нерухомості, предметів розкоші. Згадувалася також і необхідність розглянути можливість прогресивного оподаткування залежно від розміру банківських депозитів фізичних осіб.

Загалом виходить так: більше показав — більше заплатив. Доведеться подбати про диверсифікацію своїх вкладень. Наприклад, тупе скуповування нерухомості перестає бути привабливим — особняк, будинок, квартира чи дача в усіх на очах. Їх в офшор не виведеш. Депозитні вклади теж стають нецікавими, і не тільки через зниження ставок і запровадження на них податків. Нюанс ще й у тому, що в цьому разі розширюється коло осіб, які мають доступ до банківської таємниці. А отже, знайдуться й ті, кому захочеться цією інформацією скористатися. Далі. Фондового ринку в Україні немає. То де ж прилаштують свої приватні капітали: у недержавних пенсійних фондах чи прямо віднесуть у державний бюджет?.. Навряд чи. На крайній випадок, можна прикупити ще одне підприємство або зробити власний «золото-платиновий запас»... Якщо йдеться про дуже великі гроші, то хіба ж мало ще знайдеться варіантів у тих 326 офіційно зареєстрованих мільйонерів-співвітчизників, тим більше у справжніх доларових мільярдерів? Значно складніше тим, хто ще не встиг зробити свій перший мільйон. Не довелося б справді розщедритися...