Явка з повинною

Попри оптимістичну тональність прогнозів МВФ стосовно української економіки та її фінансової системи, офіційний Київ відправляв цього тижня свою делегацію у Вашингтон зі значно гіршим, ніж у попередні два рази, настроєм. Розраховувати на райдужний прийом в американській столиці не доводиться - уряд усе ще не справляється з узятими на себе зобов’язаннями.

Опублікована напередодні регулярних піврічних зборів МВФ доповідь «Перспективи розвитку світової економіки» містить загалом дуже сприятливі прогнози. Відповідно до очікувань аналітиків фонду, збільшення загальносвітового ВВП у 2011 році становитиме 4,4%, а в 2012-му - 4,5%.

При цьому економіки країн, що розвиваються, поточного року зростатимуть більш як у два з половиною рази швидше, ніж розвинених (6,5% проти 2,4%).

Прогнози МВФ щодо України близькі до «середніх по палаті»: зростання ВВП на рівні 4,5% нинішнього року, з прискоренням до 4,9% - наступного.

Світові ринки оцінюють нині українські ризики як помірні. Слід зазначити, що кредитні дефолтні свопи нашої країни (вартість страховки від дефолту) сьогодні коштують у два з половиною рази дешевше, наприклад, від грецьких (менш як 450 базисних пунктів проти 1054 б.п.). Поточна дохідність українських євробондів з погашенням у 2021 році становить трохи більше 7% річних, тоді як для португальських аналогів перевищує 10%. Виходить, що міжнародні інвестори не надто остерігаються дефолту за держзобов’язаннями України, як і розриву взаємовідносин між МВФ і офіційним Києвом, попри затримки з виділенням чергового траншу.

Українській делегації, яка вирушала 14 квітня у Вашингтон, довелося розділитися на дві групи. Одна з них, що складається з представників НБУ, веде консультації з грошово-кредитних і валютно-курсових питань, щодо яких у сторін начебто немає принципових суперечностей. Друга група, з кабмінівців, працює за тією проблематикою, яку уряду й досі ще не вдалося утрясти.

На жаль, підлеглим Миколи Азарова - головного підписанта меморандуму з МВФ - складно їхати у Вашингтон із гордо піднятою головою. «Незважаючи на дуже оптимістичний початок співробітництва влітку минулого року, нинішньому уряду так і не вдалося переломити негативний імідж, що дістався у спадщину від попередників, і сформувати репутацію партнерів, які дотримують слова, - розповів DT.UA один із представників міжнародних фінансових організацій. - Саме тому у фонді зараз сповідують чіткий принцип: спочатку - виконання умов меморандуму і тільки потім - гроші».

Прийнято вважати, що мало не єдиним каменем спотикання в переговорах стала пенсійна реформа, законодавчу основу для реалізації якої офіційний Київ спочатку зобов’язався закласти ще в грудні минулого року. У результаті ухвалення відповідного законопроекту було відкладено спочатку до кінця березня, а потім - до червня нинішнього року.

«Насправді існують й інші важливі умови - так звані структурні маяки, - розповідає наш співрозмовник. - Просто зачіпають вони інтереси не широких соціальних верств, а чиновників і близьких до влади олігархічних груп. Зокрема, йдеться про наведення ладу з експортними квотами та адмініструванням податків, переважно ПДВ. Також - про реформу згідно з європейськими стандартами у НАК «Нафтогаз України» і енергетичній сфері загалом, без чого підвищення тарифів матиме тільки короткостроковий стабілізаційний ефект на держфінанси, але буде безрезультатним у більш довгостроковій перспективі».

До речі, попри значне збільшення сум у платіжках за комунальні послуги, влада поки що не повідомляла про підвищення тарифів на газ (на 20%) і тепло (на 26%). Хоча відповідно до компромісних домовленостей з МВФ це мало відбутися до 15 квітня. Втім, не виключено, що нове підвищення стане «подарунком» українцям до великодніх або травневих свят.

Автоматичне відшкодування ПДВ начебто стартувало, але одержали його у квітні поки що тільки 33 підприємства (на загальну суму 602,3 млн. грн.).

Ніхто, здається, ще не чув і про скасування норми, яка зобов’язує НБУ викуповувати рекапіталізаційні облігації уряду за номінальною вартістю. Як і про впровадження компенсаторів, які збільшують дохідну частину бюджету на 4 млрд. грн.

Можливо, козирем у рукаві української сторони переговорів може стати інформація про прискорення темпів збільшення доходів держскарбниці до 45% у лютому (45 млрд. грн.), тоді як поточна редакція закону про бюджет на 2011 рік передбачає зростання його надходжень на 9,5%. Напевно, саме ці цифри вселяли прем’єру оптимізм, коли він заявляв про можливість не тільки перегляду умов співробітництва з МВФ, а й повної відмови від кредитів цієї організації. Хоча при
цьому і наголошував, що «це буде вкрай невигідно для України».

Мінфін цього тижня заявив про необхідність продовжити співробітництво з МВФ, оскільки воно - «надійна запорука для залучення іноземних інвестицій та співробітництва з іншими міжнародними фінансовими установами», а також «є гарантією політико-економічної стабільності для іноземних інвесторів». Щоправда, ці слова пролунали не з вуст міністра Ярошенка, підпис якого теж стоїть під меморандумом, а від директора департаменту управління держборгом і міжнародним співробітництвом Сергія Макацарія. При цьому пан Сергій повідомив про підготовку візиту нової місії МВФ з 10 по 20 травня і спрогнозував виділення нового траншу в червні поточного року.

Як зазначив представник Мінфіну, отримані кошти в розмірі 1,5 млрд. дол. планують спрямувати до резервів Нацбанку - фінансування бюджетних потреб за рахунок ресурсів МВФ уже не передбачено. Проте від співробітництва з МВФ залежить надходження до держбюджету кредитів Світового банку на 850 млн. дол. і ЄС - на 690 млн. євро. Не кажучи вже про настрої приватних кредиторів і інвесторів, надходження від яких за фінансовим рахунком поки що перекривають дефіцит зовнішньоторговельного балансу України.

Це дає змогу НБУ поки що без особливих проблем підтримувати стабільність валютного курсу, забезпечуючи необхідною валютою платежі як з обслуговування зовнішнього боргу, так і із закупівель енергоносіїв (зокрема, газу). Додатне сальдо інтервенцій НБУ в першому кварталі поточного року становило майже півмільярда (498,7 млн. у доларовому еквіваленті).

Як повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на керівника групи радників НБУ Валерія Литвицького, валові міжнародні резерви України перевищили 37 млрд. дол. на кінець дня 12 квітня. Тож валютні запаси Нацбанку поки зростають, тоді як умови меморандуму передбачали можливість скорочення його чистих резервів у першому кварталі ц.р. на 4,42 млрд. стосовно 1 липня 2010-го (19,171 млрд. дол.).

Грошова база, приріст якої за той самий період може становити 10,46 млрд. грн., реально збільшилася на 3,98 млрд. (з початку цього року показник скоротився на 2,2 млрд. грн.).

Нацбанку вдається виконувати не тільки кількісні критерії програми з МВФ. Крім іншого, в його активі - скасування парламентом пенсійного збору з обмінних операцій, існування якого стримувало розвиток валютного ринку, а також затвердження норми, яка вимагає розкриття інформації про власників банківських установ.

Тому представники НБУ мають почуватися у Вашингтоні набагато комфортніше від їхніх кабмінівських колег. У порядку денному їхніх переговорів - подальша лібералізація валютного ринку і ухвалення закону про захист прав кредиторів. Тобто ті умови, які Київ має виконати до кінця червня. Прикра проблема - банк «Надра», але м’яч у цьому питанні зараз на боці уряду і МФО.

Проте існує і ще один перелік питань, які неодмінно порушуватимуться під час нинішніх консультацій. Річ у тім, що МВФ у своїй останній доповіді майже втричі погіршив свій нинішній прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України на цей рік (до 3,6% ВВП проти 1,3% в осінніх прогнозах). Відповідно до очікувань експертів фонду, наступного року показник дефіциту зросте ще більше - до 3,8% ВВП. І тільки потім почнеться його поступове скорочення (до 2,9% ВВП до 2016 року).

Втім, такий прогноз зовсім не означає, що у більш віддаленій перспективі ситуація справді поліпшиться, оскільки позитивні прогнози на віддалену перспективу - традиційна риса офіційних програм і доповідей.

Тим часом Держкомстат цього тижня повідомив, що дефіцит торгівлі товарами за підсумками лютого становив 1,7 млрд. дол. - максимум від початку кризи. Пояснення - феноменальні темпи зростання імпорту (72% у річному обчисленні), які набагато перекрили аналогічний показник для експорту (40%).

Головною причиною збільшення імпорту стала значно вища вартість закупівель газу. Як зазначають аналітики, за перші два місяці поточного року Україна витратила на ці потреби 3,3 млрд. дол. (для порівняння, експорт металопродукції за той же період становив 3,1 млрд. дол.).

Не виключено, що такі значні закупівлі мали епізодичний характер (з метою запастися газом або розрахуватися з «РосУкрЕнерго»). Проте з урахуванням нинішнього подорожчання енергоносіїв на світових ринках, а також поступового зростання внутрішнього споживання в Україні надалі існує висока ймовірність того, що сальдо і зовнішньої торгівлі, і поточного рахунку продовжать погіршуватися, якщо не відбудуться дійсно серйозні структурні зміни в економіці.

Згідно з прогнозами усе того ж МВФ, ціна на нафту в найближчі п’ять років залишиться на рівні вище 100 дол. за барель, оскільки «світовий ринок вступив у період підвищеного дефіциту «чорного золота». За зростанням попиту на нафту, згідно з прогнозами фонду, навряд чи встигне пропозиція, шоки якої (у тому числі через геополітичну невизначеність) «збільшать волатильність (мінливість) міжнародних потоків капіталу і фінансової нестабільності».

Волатильність міжнародних потоків капіталу - один із головних викликів не тільки для НБУ, а й для уряду в умовах існування від’ємного зовнішньоторговельного сальдо. Що погіршується усе ще високою інфляцією - вона швидко з’їдає створений девальвацією 2008 року запас цінової конкурентоспроможності українських виробників.

З урахуванням останніх статистичних даних і майбутніх підвищень тарифів більшість експертів сходяться на думці, що зростання цін нинішнього року навряд чи вдасться утримати в однорозрядних параметрах. Найчастіше називається прогноз - близько 11%.

За оцінками МВФ, інфляція в Україні в 2011 році збільшиться до 10,2% (грудень до грудня), а в
2012-му уповільниться до 7,7%. Проте ці прогнози зроблено у розрахунку на повне виконання Києвом умов меморандуму. І навряд чи вони враховують наближення парламентських виборів-2012, що напевно ускладнить цінову ситуацію через практично неминуче масове збільшення соціальних виплат.

Нацбанк, звісно ж, міг би обмежити інфляцію, різко перекривши монетарні клапани, але як тоді бути з відновленням економіки? Непроста дилема, для розв’язання якої Кабміну і Нацбанку в найближчі рік-півтора доведеться серйозно попрактикуватися у кризовому менеджменті.