Ярмарок синергій і конвергенцій. Кінець поточного року ознаменувався низкою цікавих угод на телекомунікаційному ринку СНД і України

Поділитися
У минулі два тижні відбулися зрушення відразу в кількох процесах купівель, злить і поглинань телекомунікаційних компаній в Україні та Росії...

У минулі два тижні відбулися зрушення відразу в кількох процесах купівель, злить і поглинань телекомунікаційних компаній в Україні та Росії. Їхнє завершення припаде вже на наступний рік, і зміни, що відбудуться при цьому на українському, та й російському ринках зв’язку, важко переоцінити.

Статуя Свободи на зміну «Волі»

30 листопада з інформаційного повідомлення Анти­монопольного комітету України стало відомо про те, що дозвіл на придбання понад 50% кіпрської Aquorn Holding Limited отримала компанія Р6 Kyiv Cable Ltd. з Кайманових Островів, яка входить до групи Providence Equity Partners. У перекладі це означає, що Providence, один із найбільших у світі венчурних фондів, який спеціалізується на інвестиціях у медіа та мережі його поширення (головним чином, кабельне телебачення й Інтернет) і управляє активами в 21 млрд. дол. (серед яких — одна з найбільших звукозаписувальних компаній Warner Music Group, а також кабельні і мовні компанії Metro—Goldwyn—Mayer, Bresnan Broadband Holdings, Education Management Corp., Free-dom Communications, Kabel Deutschland, ProSiebenSat.1), купив «Волю-Кабель».

Сума угоди не розголошується. Офіційно заявлено, що американці мають намір інвестувати у «Волю» 200 млн. дол. Щодо ціни купівлі існують різні оцінки. Відомо, що продавець — інвестиційний фонд SigmaBlayzer, просив близько 1000 дол. «за розетку» (за станом на середину року компанія обслуговувала близько 400 тис. абонентів аналогового телебачення, 135 тис. абонентів цифрового телебачення і 130 тис. абонентів широкосмугового доступу до Інтернету). Тобто близько 600 млн. дол.

Експерти вважають, що реальна ціна компанії вдвічі менша. Мережі «Волі», побудовані на базі коаксіального кабелю, потребують значних вкладень у модернізацію. Цього року різко загострилася конкуренція на ринку широкосмугового доступу до Інтернету — саме сюди перемістилася «точка зростання» після досягнення насичення мобільним ринком. Один лише FTTB-проект українського «Голден Телекому», який передбачає підключення наступного року 1,4 млн. домогосподарств у всіх великих містах до сучасної високошвидкісної оптичної мережі передачі даних, може істотно ускладнити ринкове становище не лише «Волі», а й інших операторів широкосмугового доступу. Наступного року очікується зростання ринку цифрового телебачення — як кабельного (IPTV на основі оптичних мереж є сучаснішим, аніж DVB-C на «коаксіалі»), так і ефірного (до 2009—2010 років очікується поява перших комерційних мереж DVB). «Волю» продано на піку свого розвитку, і щоб він не перейшов у піке, новим інвесторам доведеться докласти чималих зусиль, як фінансових, так і маркетингових.

Втім, прихід на український ринок великої міжнародної компанії можна лише вітати. Особливо якщо вона поширить на «Волю» світові стандарти ведення бізнесу та роботи з клієнтом.

За обмеженими даними про угоду, американці купили лише «Волю» (мережі в Києві, Чернівцях, Алчевську та Львові). Так звана «Воля-2» — куплені SigmaBlayzer кабельні оператори ще в півтора десятку міст — поки що не продається, певне, з огляду на недостатню структурованість цього активу і необхідність його значної модернізації. Втім, домовленості про його продаж також напевне досягнуто. І, можливо, навіть включено в суму угоди.

«Голден-Вимпел-Телеком»

Другою угодою року може вважатися купівля російським мобільним оператором «Вимпелком» провідного російського оператора фіксованого зв’язку і мереж передачі даних Golden Telecom Inc. В обох компаній є українські «дочки» — ЗАТ «Українські радіосистеми» (ТМ «Білайн Україна») і ТОВ «Голден Телеком Україна», отже, злиття зачепить і їх.

Про можливість такого злиття експерти казали давно. Адже «Вимпелком» і GTI мають однакових акціонерів. Норвезькій Telenor належить, відповідно, 29,9 і 18,3% акцій цих компаній, а російській Altimo — 44 і 26,6%. Схоже, таке модне нині ринкове віяння, як мобільна конвергенція, змусила акціонерів задуматися про можливість набуття синергії за рахунок об’єднання ресурсів операторів мобільного та фіксованого зв’язку й економії на масштабі. Проте тільки в понеділок, 3 грудня, компанії випустили спільний прес-реліз, у якому підтвердили переговори. Операцію планується завершити в травні.

У прес-релізі було названо і вартість купівлі-продажу однієї акції — 105 дол. (що відповідає 4,2 млрд. дол. за GTI). Втім, вона може змінюватися, якщо зміняться поточні котирування. Зокрема, на думку експертів, останні заяви керівництва Telenor про те, що норвезька компанія «ще не сформувала думку про доцільність угоди», можуть бути спрямовані на охолодження гарячих біржових голів. Готових заради свого заробітку роздути котирування акцій компанії і збільшити ціну, про яку сторони вже домовилися.

Компанії ще не виступали з офіційними заявами з приводу механізмів реструктуризації та ребрендингу. Тобто з реструктуризацією більш-менш зрозуміло: «Вимпелком» створить дочірнє підприємство, котре поглине GTI. Аналогічний механізм буде застосовано і в Україні: тут «дочка» «Вимпелкому» купить обидва підприємства.

Ребрендинг нової компанії і в Україні, і в Росії вимагатиме найвищого маркетингового пілотажу від тих агенцій, які його здійснюватимуть. Судячи з повідомлень джерел усередині компаній, єдиного бачення ребрендингу ще немає. З «Вимпелкому» витікає інформація про можливе поглинання бренда Golden Telecom брендом «Білайн» — більш сильним і розкрученим на масовому ринку. Однак якщо нова компанія має намір працювати на ринку саме конвергентних послуг, то не менш розкручений на своїх ринках бренд GT може стати їй у пригоді.

В Україні ситуація ще складніша. Тут «Білайн» має значно слабші позиції на мобільному ринку й асоціюється з нішею оператора-дискаунтера. Тоді як «Голден Телеком», навпаки, має авторитет. Однак у порівняно вузьких колах бізнес-користувачів, які, до того ж, вважають його «дорогим оператором». Як мобільний оператор, «ГТ» відомий лише в Києві й Одесі, у будь-якому іншому регіоні номер із кодом 039 викликає здивування.

Проте об’єднаний частотний ресурс «Українських радіосистем» і «Голден Телекому» може дозволити новій компанії надавати якісні послуги мобільного зв’язку і бездротового широкосмугового доступу на всій території країни. Певне, мобільний зв’язок усе ж таки піде під «Білайн». А «Голден Телеком» залишиться брендом для фіксованого зв’язку, передачі даних і корпоративних абонентів. Складно також сказати, що очікує бренд «Світ Онлайн», котрий переживає друге народження і використовується нині для FTTB-проекту компанії. У росіян аналогічного бренда немає. Проте є агресивна маркетингова служба «Білайну», сильніша, аніж у GTI, і зацікавлена перетягти на себе якомога більший контроль над витратами на просування нових брендів компанії.

Об’єднана компанія стане єдиною в Україні, котрій не потрібно брати участь у тендері на 3G. Наявний у «Голден Телекому» частотний ресурс компанії «Ес-Лайн» у діапазоні 2,3 ГГц дозволяє їй надавати послуги мобільного WiMAX на великомегабітних швидкостях. Якщо, звісно, виробники устаткування в черговий раз не підкачають. У тому числі й Intel, котрий обіцяє 2009 року почати поставку чипсетів із умонтованим контролером WiMAX для ноутбуків і смартфонів. Для цієї послуги, унікальної для СНД, також знадобиться новий бренд.

Російсько-норвезький мир?

Нарешті, минулий тиждень повеселив новинами із російсько-норвезького фронту, що проходить по українській компанії «Київстар». Нагадаємо: акціонери останнього (а також вищезгаданих «Вимпелкому» та Golden Тelecom Inc.), російська компанія Altimo і норвезький Telenor, останні два з половиною роки перебувають у жорсткому судовому протистоянні щодо контролю над провідним українським мобільним оператором. Експерти вважають, і «ДТ» не раз про це писало, що голов­на мета Altimo — якомога дорожче продати свою частку в «Київстарі» (43,5%). Виходячи з цього, конфлікт має завершитися, коли сторони домовляться про ціну.

Минулого тижня Altimo ні сіло ні впало пішла на очевидні значні поступки норвежцям. Попри свої попередні численні заяви про те, що рішення Нью-йоркського арбітражу про продаж своєї частки в українських компаніях — конкурентах «Вимпелкому» неможливо виконати через численні рішення місцевих українських судів, російська компанія демонстративно вирішила їх виконати. Кажуть, в офісі норвезької компанії така непередбачуваність викликала легку паніку: там зрозуміли, що ніякі аналітики не здатні прогнозувати розвиток подій.

Серед іншого, Altimo продала частину своєї частки в Turkcell (невідомій компанії і з такими застереженнями, що ці 6,6% можна в будь-який момент повернути назад), частку в «Українських новітніх технологіях» (таким же хитрим способом) і відкликала із суду вимогу про заборону публікувати звітність «Київстару». Щоправда, на зборах акціонерів 3 грудня представники «Сторму» (контрольованого Altimo) все одно не з’явилися. Втім, це можна пояснити тим, що до зборів після ухвалення рішення про «припинення вогню» просто не встигли підготуватися.

Останнє — найцікавіше. Норвежці не забарилися скористатися зняттям заборони і відразу опублікували фінансові результати «Київстару» за три квартали. Без аудиту, не перевірені навіть у Telenor, але опублікували. З них випливає, що компанія заробила 1,7 млрд. дол. (тобто річний дохід перевищить 2 млрд.), а її EBITDA (прибуток до оподаткування й амортизації) перевищив мільярд доларів (очікуваний річний результат — 1,2 млрд. дол.). Таким чином, підтверджується оцінка вартості «Київстару» у 10 млрд. дол. (п’ять річних доходів) і вартість частки Altimo у ньому — 4,3 млрд. дол.

Загалом, якщо Altimo знову «не перемкне», то, можливо, незабаром ми станемо свідками ще однієї знакової для вітчизняного телекому операції, у результаті якої найбільшим гравцем українського ринку мобільного зв’язку стане компанія із 100-відсотковим норвезьким капіталом. Угода, можливо, супроводжуватиметься ребрендингом (Telenor — досить сильний світовий бренд, щоб замінити «Київстар»). І зміною керівництва оператора (ключові пости в ньому і так обіймають норвежці, тому спадковість буде забезпечено).

До чого тут Лужков, спитаєте ви?

Лужков тут, звісно ж, ні до чого — це просто фраза з анекдота. Експерти також вважають, що збіг усіх цих рухів із парламентськими виборами в Росії, котрі завершили формування в цій країні оригінальної моделі дер­жавного капіталізму, — теж випадковість. Хоча в кожній випадковості є частка обставин. Версію про те, що Altimo виконує функцію «телекомунікаційного меча імперії», «ДТ» уже висловлювало (див., наприклад, №20 від 27 травня 2006 року). Сьогодні експансія компанії поширюється не лише на СНД і Україну, а й на країни Центральної та Південно-Схід­ної Азії («ДТ» №34 від 15 вересня ц.р.). Звісно, версія про те, що вищезгадані операції з участю Altimo можуть виявитися частиною «плану Путіна», викликає в експертів лише посмішку. Щоправда, сумну.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі