ЯКЩО ВИ НЕ ДЖОРДЖ СОРОС... НАВІТЬ НАЙПЕРСПЕКТИВНІШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ НЕ БУДЕ УСПІШНИМ ЗА ВІДСУТНОСТІ ПОЗИТИВНОЇ РЕАКЦІЇ НА НЬОГО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Середовищу інвестор не указ

Оптимізм змісту й економічна бездоганність бізнес-планів властиві багатьом інвестиційним проектам. Проте далеко не всі супроводжує успіх.

Реалізація проекту завжди відбувається в соціально та психологічно обумовленому середовищі. Воно — сполучна ланка між початковою ідеєю та кінцевим результатом реалізації проекту. Середовище охоплює людей з їхньою психологією та стереотипами поведінки, а також елементи культури, ландшафт місцевості й господарську інфраструктуру.

Практика засвідчує: поява суперечностей між проектом і певним чинником зовнішнього середовища спричиняє (за принципом доміно) конфлікт проекту з усім середовищем. У такому разі проект фактично приречений, бо вилучити вкладені в нього кошти найчастіше досить складно. Тому для інвестиційного проекту вкрай важливо уникнути виникнення будь-яких конфліктів із середовищем реалізації. Більше того, лише його психологічна сумісність із проектом стане найнадійнішою гарантією успіху. Так, фінансист Дж.Сорос, маючи величезний досвід втечі з капіталами, завжди намагався «привернути» до себе навколишнє середовище, вкладаючи в нього значні суми.

У процесі реалізації психологія розробників і сприйняття виконавців трансформують проект на конкретні кроки. Саме на практичні дії, а не на концепцію проекту реагує зовнішнє середовище. Тому його моніторинг стає об’єктивною необхідністю при інвестуванні.

Досвід забезпечення ефективності інвестицій у конкретних умовах зовнішнього середовища може зацікавити багатьох потенційних інвесторів.

Ялта дає «добро»

Курортна Ялта 2001 року запам’яталася багатьом відпочиваючим появою нового виду сервісу. Обладнані за останнім словом техніки мікроавтобуси «Форд» і «Фольксваген» із написом «Пересувні залізничні каси» можна було бачити в найвіддаленіших районах і санаторіях Великої Ялти. Цей проект «Укрзалізниці» був націлений на якісне розширення можливостей АСУ «Експрес».

За інформацією Придніпровської залізниці, проект справді вдався. Дві пересувні й одна стаціонарна радіокаси протягом курортного сезону 2001 року продали понад 15 тисяч квитків. Це дозволило на 21% збільшити виручку від продажу квитків у Великий Ялті, порівняно з 2000 роком. Місцеві доходи радіокас перевищили заплановані показники більш як удесятеро.

Крім того, можна лише здогадуватися про економічний ефект, обумовлений позбавленням тисяч людей хвилювань під час відпочинку! Ці результати ще будуть оцінені фахівцями і трансформовані у відповідні економічні показники.

2002 року планується поширення проекту на Феодосію, Алушту та Євпаторію. Пересувні радіокаси стають своєрідним символом Південного берега Криму, який освоює високі технології.

Проте мало кому відомо, що в цьому інвестиційному проекті ключову роль відіграли розробки українських вчених у сфері прикладної психології. Вперше в економічній практиці використано природний потенціал, названий видатним російський ученим Львом Миколайовичем Гумільовим «етнічною енергією».

Проект, реалізований у Великий Ялті, став першим прикладом вдалого використання особливостей колективної психології (етнічної енергії) й параметрів екологічної ніші для забезпечення ефективності інвестицій.

Модель ефективного інвестування

Результати проекту засвідчують: у поєднанні інвестицій із психологічними технологіями лежить ключ до розв’язання багатьох економічних проблем як Південного берега Криму (зокрема заповнення санаторіїв у міжсезоння), так і інших регіонів України.

Висновки вчених йдуть далі: для України саме в цій площині міститься траєкторія економічного прориву. Чи стануть ці методи революцією в економічній практиці — слово за інвесторами та підприємцями.

У процесі реалізації проекту фахівці одного з київських центрів психології створили імітаційну модель розподілу енергетичних (психологічних) потенціалів у Великій Ялті. Це дозволило визначити вплив місцевих чинників на ефективність інвестицій, відпрацювати можливі сценарії розвитку проекту, здійснити добір кадрів для його реалізації, виконати прогноз виникнення кризових ситуацій і розробити методи запобігання їм.

Апробовані в Ялті технології психологічного супроводу інвестицій можна визначити як перспективну модель інвестування. При цьому цільова взаємодія з зовнішнім середовищем має стати невід’ємною частиною кожного інвестиційного проекту. Так, для київського науково-виробничого підприємства, учасника проекту «Мальва», попередньо провели кадровий аудит і сформували цільові групи для вирішення локальних завдань в умовах Великої Ялти.

«ДТ» від 29.03.2002 р. у статті «Великому бізнесу — великі втрати?» висвітлювало ключову роль психологічного чинника для успішної діяльності компанії. А забезпечити ефективність її інвестицій дозволять психологічний супровід і своєчасна корекція інвестиційних проектів на основі моніторингу зовнішнього середовища.