ЯКБИ ГРОШІ МОГЛИ ГОВОРИТИ...

Більшості з нас чудово відоме гасло, що прикрашає тильний бік банкнотів американської національної валюти, — «In God we trust», яке дослівно означає «Господу ми довіряємо». Гумористичне продовження цієї фрази, що його чутки приписують Агентству національної безпеки США (чиє завдання — вести радіо- і радіотехнічну розвідку), звучить так: «Решту ми перевіряємо». А проте цей жарт може отримати невдовзі реальну життєву основу, позаяк така фраза стане цілком придатним гаслом для готівки майбутнього.

Радіочастотні пізнавальні бирки (РПБ) використовуються в усьому світі, щоб обмежити доступ на території, які охороняються. А також для стеження за переміщенням різноманітних предметів і об’єктів — бібліотечних книг, контейнерів, худоби і навіть багажу в розкішних готелях. Їх перевага полягає в тому, що кожна така бирка (а отже, і будь-який об’єкт-носій) може бути розпізнана індивідуально. У цьому відмінність таких ідентифікаторів від, скажімо, добре нам відомого штрихового чи лінійного коду, нанесеного на упаковку товару для розпізнання артикулу оптичним переглядовим пристроєм. Такий штрих-код несе інформацію лише про категорію об’єкта. А ось інформація, що міститься в РПБ, може бути зчитана на відстані без зіткнення бирки з лазерним променем зчитувального пристрою.

Останнім часом розроблювачі РПБ почали замислюватися над можливістю «помічати» з їхньою допомогою банкноти. Перевага такого способу захисту готівки очевидна — це стовідсоткова гарантія справжності купюри, неможливість її підробки і можливість стеження за її переміщенням.

Типова РПБ — це мікрочіп та антена (найчастіше виток дроту), що містяться всередині спеціальної пластикової капсули. Щоб пристрій працював, джерело енергії не потрібне. Коли бирку «запитує» зчитувальний пристрій (т.зв. рідер), що працює на радіочастоті, антена приймає невелику кількість електромагнітної енергії, достатньої для живлення чіпа. Після цього бирка передає записану в неї інформацію назад на рідер.

Нове покоління РПБ, що їх сьогодні виробляють такі компанії, як американська Texas Instruments, японська Hitachi і німецька Infineon Technologies, давно задовольняють критерії розмірів (ці пристрої мають ширину менше 1 мм і товщину півміліметра), ціни, еластичності та зносостійкості. Тому бирки можуть бути вміщені всередину паперу, з якого роблять грошові банкноти.

Відстань, з якої може бути зчитана інформація з таких бирок, залежить від конкретного різновиду мікрочіпів. Швидше за все, вона коливатиметься від 10 сантиметрів до метра. Сьогодні вже створено мікросхеми, здатні розпізнавати 30 банкнотів на секунду, проте для того, щоб уникнути ефекту інтерференції, всі банкноти мають бути рознесені одна від одної на відстань як мінімум 2 сантиметри. Таким чином, грошові пачки поки що не піддаються розпізнаванню, однак банкноти, які видаються банкоматами, або ті, якими покупці розплачуються в супермаркетах, цілком можуть бути «впізнані».

Технологія виготовлення РПБ залишається досить дорогою (20—30 центів за чіп), до того ж треба виконати певну роботу для того, щоб визначити головні вимоги до нових бирок у сфері стандартів безпеки, довговічності й обсягу інформації, необхідної для збереження в пам’яті мікросхем. Однак експерти компанії Infineon гадають, що ці проблеми можуть бути вирішені протягом двох з половиною років, а може, й набагато раніше. Головна проблема, як це часто буває, може полягати не в пошуку технічних рішень, а в узгодженні між різними державами міжнародних криптографічних стандартів.

На сьогодні новою технологією вже зацікавився принаймні один банк. Наприкінці минулого року видання Electronic Engineering Times помістило інформацію про те, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) із метою захисту банкнот євро від підробок фальшивомонетниками разом із технічними партнерами працює над проблемою оснащення до 2005 року банкнотів загальноєвропейської валюти новими бирками. Представники ЄЦБ відмовляються втаємничувати громадськість у деталі нового проекту. Проте відомо, що два виробники мікросхем — Philips і Infineon — справді підписали конфіденційну угоду з окремими компаніями, які виготовляють РПБ. Крім того, стало відомо, що це ж питання виробники європейської валюти обговорювали з представниками компанії Hitachi.

Само собою зрозуміло, нові бирки можуть серйозно ускладнити життя фальшивомонетникам. Однак, за даними британської компанії De La Rue, одного з найвідоміших у світі виробників грошових банкнотів й інших цінних паперів, ЄЦБ вже і так має достатньо пропозицій щодо новинок, які ускладнюють підробку грошей. І вони настільки ж ефективні, як РОБ, однак значно дешевші. Тому радіочастотні бирки напевно привернули увагу європейських фінансистів іншою своєю перевагою — можливістю відстежувати «подорожі» конкретних банкнотів у грошовому світі.

Оснащення банкнотів РПБ уможливить у реальному масштабі часу оцінювати запаси готівки в тому чи іншому банку. І якщо касові апарати будуть оснащені «уповноваженими» рідерами, подробиці фінансових операцій і банкноти, з допомогою яких їх буде виконано, відбиватимуться в центральній базі даних.

Точна інформація про наявну грошову масу і стеження за переміщеннями банкнотів можуть стати потужним інструментом у руках центрального банку. Дані про маршрути «плавання» різноманітних банкнотів у морі європейської економіки допоможуть виявляти сумнівні угоди на ранніх стадіях їх здійснення — приміром, підозрілим може стати вже саме зникнення з обігу на тривалий час великої кількості банкнотів.

Є й інші можливості. Правоохоронні органи можуть «упорскувати» позначені банкноти в тіньову економіку для того, щоб простежити, де вони згодом «випливуть». Злочинці, що вимагатимуть викупу, не зможуть наполягати на одержанні «непомічених» банкнотів, бо таких просто не буде в природі, а грабіжникам банків викрадені гроші доведеться хіба що залишати собі на згадку.

Зрозуміло, що застосування нової технології можна назвати серйозним вторгненням у приватне життя людей. З одного боку, споживачі незаконної і напівзаконної продукції, на кшталт наркотиків і послуг повій, у разі втрати пильності ризикують втратити свою анонімність. З другого ж, незграбні дії правоохоронних органів можуть кинути тінь підозри на невинних, котрі лише один раз випадково тримали в руках банкноти, «що засвітилися» у незаконних угодах.

Однак загроза тероризму і зростання організованої злочинності, а також не дуже успішний досвід використання наявних методів стеження за грошовими потоками стануть, швидше за все, серйозним аргументом на користь застосування РПБ. Досить висока вартість бирок може породити спекуляції на тему ефективності: мовляв, новинку доцільно використовувати лише в банкнотах великого номіналу — у 200 і 500 євро. Однак саме ці банкноти і викликають занепокоєння в таких організацій, як Національна кримінальна розвідка Великобританії, яка вже виступила з попередженням, що запровадження в обіг крупних євроасигнацій спростить переміщення світом злочинних капіталів.

Широке розповсюдження євро в глобальному масштабі, а також контроль над цією валютою досить обмеженого кола посадових осіб, — ті вади, які застосування РПБ цілком здатне компенсувати. Тож гроші можуть навчитися не лише «говорити». На злочинців вони стануть «стукати».

За матеріалами журналу
The Economist