Як примусити заплатити за невикористану електроенергію

Якщо ви вважаєте, що в Севастополі проблеми тільки з газопостачанням та його оплатою, то мушу вас розчарувати. І в енергокомпанії «Севастопольенерго» теж не все гаразд — у взаєминах зі споживачами електроенергії. Якщо за газ більшість громадян поки що сплачують відповідно до норм, а не показань побутових лічильників газу, то електроенергія відпускається й оплачується тільки відповідно до показань електролічильників. Відповідно до правил користування електроенергією, затверджених НКРЕ ще 1996 року, в обов’язки енергопостачальної компанії, наразі — ВАТ «ЕК «Севастопольенерго», входять планова перевірка, ремонт і заміна тих-таки лічильників обліку витрати електроенергії. Енергокомпанія, у свою чергу, відправляє електролічильники на експертизу, яку проводять два фахівці «Севастопольенерго» і держпідприємства «Севастопольстандартметрологія».

Сама експертиза зводиться до огляду механізму і перевірки цілісності пломб, у результаті чого складається відповідний акт. Витрати за це лягають на «Севастопольенерго». Донедавна ця обов’язкова процедура особливих незручностей і нарікань в енергоспоживачів не викликала. Але в 2005 році на експертизу почало надходити досить багато електролічильників, у яких минув термін перевірки.

Як стосовно цього висловилася НКРЕ, «за своєчасне проведення перевірки приладів обліку відповідає енергопостачальник, а в разі порушення терміну перевірки приладів обліку, призначеного Державною метрологічною службою, прилад обліку не може використовуватися для здійснення комерційних розрахунків і, як наслідок цього, проведена експертиза не матиме жодних правових наслідків». То навіщо тоді проводити експертизу прострочених лічильників?

Виявляється, стверджують фахівці держпідприємства «Севастопольстандартметрологія», ці акти експертизи ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» використовує для стягування з недосвідченого споживача недоплати за спожиту електроенергію в період експлуатації непридатного лічильника. Коли ж люди починають розуміти, у чому підступ, вони скаржаться на енергокомпанію.

Наприклад, абонент П. звернувся у прокуратуру міста Севастополя зі скаргою на те, що інспектори абонентського відділу «Севастопольенерго» у першому кварталі 2005 року зняли лічильник і провели його експертизу. В акті експертизи зазначили, що «верхня обв’язка електролічильника не відповідає Держстандарту» (цитата з акта). Перед цим лічильник перевіряли 1985 року, тобто з дня перевірки минуло 20 років (інтервал між перевірками для електролічильників становить вісім років). Абонентові нарахували до сплати 1187 грн.

Прокуратура подала скаргу на розгляд у держпідприємство «Севастопольстандартметрологія», де було зроблено такий висновок: ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» не мало права протягом 12 років, із дня закінчення термінів перевірки, робити розрахунки з абонентом за показаннями неперевіреного лічильника. Крім того, нормативні документи жодних вимог до «обв’язки» не висувають. Таким чином, претензії постачальника електричної енергії до абонента неправомочні.

Інший приклад. У гуртожитку, який належить підприємству КП «Море», 18 серпня 2005 року було знято на експертизу трифазний лічильник електричної енергії, термін перевірки якого минув 2003 року. Експертиза підтвердила, що термін перевірки лічильника минув, і зазначила в акті — «відбиток держклейма на пломбі нечіткий». На підставі висновку акта експертизи підприємству виставлено рахунок на 3482 грн., чого енергокомпанія не мала права робити відповідно до вищевказаного роз’яснення НКРЕ.

Громадянка Т. неодноразово зверталася до ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» із проханням привести до ладу електролічильники, встановлені на розподільному щиті на сходовому майданчику. Як випливає з її заяви, всі лічильники на її майданчику без пломб і навіть без клеймованих кришок, їх не змінювали протягом двадцяти років. Реакції на її звернення немає досі.

А інспектори ж «Севастопольенерго» знімають показання з таких приладів, передають їх до абонентського відділу для нарахування оплати, знаючи, що показання лічильників, які не пройшли перевірки, не можуть використовуватися для розрахунків. Але їх використовують! Залишається лише припустити, що ці лічильники теж чекають свого часу, коли їх знімуть і відправлять на експертизу й за результатами експертизи пред’являть споживачеві не штраф (не мають права), а рахунок за недоплату постачальникові електроенергії, яка незрозуміло звідки взялася. А буває навіть так, що «Севастопольенерго», не розібравшись, відключає споживачеві енергопостачання.

Що ж стосується самого «Севастопольенерго», то інспектори відділу держметрологічного нагляду ДП «Севастопольстандартметрологія» здійснюють періодичний контроль за виконанням вимірювань при обліку електроенергії в цій організації. І постійно відзначають, що стан засобів вимірювальної техніки, яка використовується при обліку електроенергії, незадовільний. Наприклад, в останньому акті перевірки зазначено, що з перевірених приладів 41% не придатний для застосування. Порушення дуже серйозні і вимагають з боку адміністрації ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» вжиття негайних заходів з їх усунення. Але, як випливає з результатів аналізу скарг споживачів, адміністрація «Севастопольенерго» весь свій запал спрямувала «на роботу» зі споживачами.

Відповідно до ст. 172 Кодексу України про адміністративно-правові порушення, «за порушення правил використання засобів вимірювальної техніки, на які поширюється держметрологічний нагляд, накладається штраф на посадових осіб підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, від 3 до 30 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян», що становить від 51 до 510 грн. Адміністративна комісія ДП «Севастопольстандартметрологія» штрафувала адміністрацію «Севастопольенерго» за цією статтею. Але що означає цей штраф, порівняно з тими сумами, які сплачують наші споживачі?!

У Севастополі на захист прав споживачів від репресій «Севастопольенерго» стали ДП «Севастопольстандартметрологія», Управління у справах захисту прав споживачів, Антимонопольний комітет, Комітет захисту прав людини та інші організації, ЗМІ. Залишається сподіватися, що влада і громадськість міста спільними зусиллями примусять знахабнілого монополіста поважати споживача і не порушувати його прав.